Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №296/832/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/832/24 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/832/24 за позовом Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку, за апеляційною скаргою Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року керівник Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати акт розслідування ( спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 9 серпня 2023 року, о 19 год., на СП « Іскор» .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 19 год., на Бистриївському родовищі габро (Північна ділянка) підприємства із працівником ОСОБА_2 стався нещасний випадок, внаслідок якого останній загинув.

8 вересня 2023 року підприємство отримало акт форми Н-1/П, складений відповідачем.

На думку позивача, акт спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, який стався із ОСОБА_2 , містить необґрунтовані висновки про порушення підприємством вимог охорони праці.

Позивач стверджує, що потерпілий був належно проінструктований, забезпечений засобами індивідуального захисту, не виконував небезпечних робіт та на момент нещасного випадку вже завершив роботу.

На думкупозивача, причиною трагедії стали дії самого потерпілого, а не порушення з боку роботодавця. Також зазначається, що комісією не було належно враховано всі матеріали розслідування та показання свідків, безпідставно не допущено адвоката підприємства, не враховано окрему думку членів комісії та відмовлено у проведенні повторного розслідування.

У зв`язку з цим позивач вважає висновки комісії необґрунтованими, такими, що не підтверджені доказами, завдають шкоди діловій репутації підприємства.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі СП "Іскор", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та постановити нове, яким визнати протиправним та скасувати акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного висновку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталося 9 серпня 2023 року, о 19 год 00 хв на СП "Іскор".

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції фактично погодився з висновками спеціальної комісії, не надавши належної оцінки доводам позивача та доказам, які їх спростовують. Зокрема, судом не враховано показання безпосереднього свідка нещасного випадку ОСОБА_3 про те, що роботи із застосуванням каменерізальної машини на момент настання нещасного випадку вже були завершені, а також висновок експертного дослідження Закарпатського НДЕКЦ МВС України від 29 грудня 2023 року № ЕД-19/107-23/9626-БЖ, яким не встановлено, що на момент події ОСОБА_2 виконував роботи з розпилювання масиву природного каменю.

Судом також не надано належної оцінки тому, що значна частина порушень, зазначених у акті спеціального розслідування, не перебуває у причинному зв`язку з настанням смертельного нещасного випадку. Сам по собі факт наявності окремих порушень у сфері охорони праці не є достатнім для покладення відповідальності за настання конкретного нещасного випадку без встановлення їх безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку з його настанням.

Висновки комісії щодо відсутності належного контролю, невиконання потерпілим робіт за спеціальністю, непроведення інструктажів, незабезпечення засобами індивідуального захисту та виконання робіт на висоті суперечать наявним у справі доказам, зокрема журналам інструктажів, документам про навчання та перевірку знань, документам щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, а також фактичним обставинам перебування потерпілого на території кар`єру.

Крім того, під час спеціального розслідування комісією не було повною мірою досліджено матеріали, вилучені органами досудового розслідування, незважаючи на їх істотність для встановлення фактичних обставин події, а окрема думка членів комісії від підприємства фактично не була належним чином врахована.

Отже, суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження доказів, не усунув суперечностей між ними та фактично поклав в основу рішення висновки спеціальної комісії без належної перевірки їх обґрунтованості.

Посилання суду на те, що встановлення зв`язку нещасного випадку з виробництвом належить до компетенції спеціальної комісії, саме по собі не звільняло суд від обов`язку перевірити законність процедури розслідування, обґрунтованість висновків комісії та відповідність таких висновків фактичним обставинам і доказам у справі.

Таким чином, оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, передбаченим ст.263 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що апеляційна скарга СП «Іскор» є необґрунтованою та не містить нових доводів чи доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції. Фактично вона зводиться до незгоди з установленими судом обставинами та переоцінки висновків спеціальної комісії.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21серпня 2025 року є законним та обґрунтованим. Апелянт не довів жодної з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, для його скасування чи зміни.

Суд першої інстанції правильно виходив із положень Порядку № 337, відповідно до яких встановлення обставин і причин нещасного випадку, його зв`язку з виробництвом та осіб, які допустили порушення вимог охорони праці, належить до компетенції спеціальної комісії. Такий підхід підтверджений постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21. Вимоги апелянта фактично спрямовані на переоцінку висновків комісії, що не свідчить про незаконність рішення суду.

Спеціальне розслідування проведено відповідно до Порядку № 337, комісією виконано необхідні дії, зокрема огляд місця події, опитування свідків, дослідження документів та оформлення відповідних матеріалів. Доводи про формальний чи упереджений характер розслідування належними доказами не підтверджені.

Обґрунтованим є і висновок щодо причин нещасного випадку: основною визначено невиконання посадових обов`язків керівником робіт, а супутніми — порушення вимог щодо інструктажу, допуску до робіт, забезпечення засобами індивідуального захисту, проходження медичного огляду та функціонування системи управління охороною праці. Посилання апелянта на необережність потерпілого не спростовує встановлених порушень роботодавця.

Доводи про те, що на момент нещасного випадку роботи були завершені, також не спростовують його зв`язку з виробництвом, оскільки потерпілий перебував на території підприємства й сам факт формального завершення робочої операції не виключає виробничого характеру нещасного випадку.

Висновок експертного дослідження НДЕКЦ МВС від 29 грудня 2023 року також не спростовує висновків спеціальної комісії, оскільки не досліджував організацію робіт, дотримання вимог охорони праці та причинно-наслідковий зв`язок між допущеними порушеннями і смертельним наслідком. Відповідно до практики Верховного Суду висновок експерта не має наперед установленої сили та оцінюється у сукупності з іншими доказами.

Отже, усі доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, отримали належну правову оцінку та не спростовані новими доказами. Апеляційна скарга не містить підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, для скасування або зміни рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за наслідками спеціального розслідування нещасного випадку, комісія, створена на підставі наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11 серпня 2023 року №225/ЦЗ, 5 вересня 2023 року склала акт спеціального розслідування нещасного випадку Н-1/П, що стався 9 серпня 2023 року, о 19 год 00 хв, на території Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор", який затверджений начальником Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Подорожнім В.О. 6 вересня 2023 року.

Зміст акта спеціального розслідування містить інформацію про те, що наказом СП "Іскор" від 2 червня 2021 року №10-к ОСОБА_2 прийнято на посаду колія плит та блоків на відкритих гірничих роботах у кар`єрі Бистріївського родовища габро ( Північна ділянка). До функціональних обов`язків колія плит та блоків входило буріння шпорів перфораторами та підготовка його до роботи, переміщення повітропровідного шлангу, переміщення насосів для відкачки води, ремонт драбини, підбирання штанг в кар`єрі та допоміжні роботи в кар`єрі.

Наказом директора СП «Іскор» №10-в від 31 липня 2023 року на Бистріївському родовищі габро ( Північна ділянка ) для колія плит та блоків ОСОБА_2 , оператора каменерізної машини ОСОБА_3 та бригадира ОСОБА_4 з 1 серпня 2023 року встановлено 12-годинний робочий день.

Начальник дільниці (кар?єра) ОСОБА_5 7 серпня 2023 року видав наряд-допуск №01-2023, терміном на п`ять робочих днів, на виконання робіт підвищеної небезпеки у кар`єрі Бистріївського родовища габро для бригади працівників у складі коліїв плит та блоків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , операторів каменерізної машини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , машиніста екскаватора ОСОБА_9 .

7 серпня 2023 року ОСОБА_5 провів з працівниками цільовий інструктаж. Початок роботи у кар`єрі встановлено з 8 годин по 20 годину кожного дня. Відповідальним керівником робіт призначено начальника дільниці ОСОБА_5 .

Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком встановила, що 9 серпня 2023 року на Бистріївському родовищі габро, згідно з письмовим нарядом-допуском №01-2023 працівниками СП «Іскор» проводились гірничі роботи по відокремленню моноліту за допомогою тросу алмазної каменерізальної машини «MARINI», які були розпочаті 7 серпня 2023 року. Для охолодження тросу використовувалася вода з пересувної технічної ємності (цистерни), яка знаходилася зверху на масиві. Алмазна каменерізальна машина «MARINI» знаходилась знизу у відніжжя масива. ОСОБА_2 , перебуваючи зверху на масиві біля цистерни, виконував роботи по охолодженню алмазного троса водою, а саме: за командою оператора каменерізної машини ОСОБА_3 за допомогою шланга направляв воду на алмазний трос, який різав масив. Близько 19 год. 20 хв. відбулось обрушення гірської породи по вертикальній природній тріщині вздовж дотичної до обрізаної частини блока (моноліту), внаслідок чого ОСОБА_2 , який знаходився на брівці уступа, впав разом з гірничою масою з висоти 6 метрів та отримав травми, не сумісні із життям. За результатами голосування комісія одноголосно дійшла висновку, що цей нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 , визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, на підставі підпункту 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 17 квітня 2019 року №337.

В акті за формою Н-1/П зазначено, що причинами настання нещасного випадку стали:

1) основна: організаційна причина, яка полягає у невиконанні посадових обов?язків, а саме під час виконання робіт підвищеної небезпеки керівник робіт був відсутній на робочому місці та не забезпечив безпечне виконання працівниками гірничих робіт, чим порушив вимоги пункту 3.3, абзацу а) пункту 3.5 посадової інструкції начальника кар?єра СП "Іскор";

2) супутні: організаційні причини, які полягають у:

- відсутності проведення інструктажу з питань охорони праці, а саме керівник робіт допустив ОСОБА_2 до виконання робіт без проведення йому повторного інструктажу з питань охорони праці та перевірки знань на робочому місці, чим порушив вимоги абзацу б), пункту 3.6 посадової інструкції начальника кар?єра СП "Іскор";

- залученні до роботи працівника не за спеціальністю (професією), а саме керівник робіт залучив ОСОБА_2 до робіт по розпилюванню природного каменю, які не входили до його функціональних обов?язків та не охоплені нарядом-допуском на роботи підвищеної небезпеки №01-2023 від 7 серпня 2023 року, чим порушено вимоги пункту 1.14 частини 1, розділу IV Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23 березня 2018 року;

- незабезпеченні засобами індивідуального захисту, зокрема для захисту від впливу шкідливих і небезпечних умов праці виробничого середовища ОСОБА_2 не видано за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту тощо, чим порушено статтю 8 Закону України «Про охорону праці»;

- відсутності проведення медичних оглядів, а саме роботодавець допустив ОСОБА_2 до виконання шкідливих та небезпечних робіт без проведення йому медичного огляду, чим порушив вимоги ст. 17 Закону України «Про охорону праці», пункту 1.3 розділу 1, абзацу 2 пункту 2.4 та пункту 2.6 розділу II, додатку 5 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України» від 21 травня 2007 року №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за №846/14113;

- незадовільному функціонуванні системи управління охороною праці, а саме роботодавець контролював роботу служби з охорони праці, яка не забезпечила вирішення конкретних питань охорони праці щодо додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці, чим порушив вимоги статей 13 Закону України «Про охорону праці» , пункту 8 посадової інструкції директора СП "Іскор".

Члени комісії від СП "Іскор" - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , склали спільну окрему думку до акта спеціального розслідування від 5 вересня 2023 року, в якій зазначено про те, що нещасний випадок стався із ОСОБА_2 в результаті грубого порушення ним вимог ст. 14 Закону України "Про охорону праці". Також вказано, що посадові особи Бистріївського родовища не допустили будь-яких порушень чинного законодавства, які призвели або могли призвести до настання нещасного випадку з ОСОБА_2 (т.1 а.с.28-32).

12 вересня 2023 року керівник СП "Іскор" Сіньков В. звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити повторне розслідування у зв`язку із незгодою з висновком комісії .

У листі від 09.10.2023 начальник Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці Подорожній В. повідомив про відсутність підстав для утворення спеціальної комісії з повторного розслідування нещасного випадку у зв`язку із ненаданням СП "Іскор" документів, які можуть суттєво вплинути на висновок спеціалізованої комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з працівником СП "Іскор" ОСОБА_2 .

Обгрунтовуючи вимоги, позивач долучив до матеріалів справи висновок експертного дослідження №ЕД-19/107-23/9626-БЖ від 29 грудня 2023 року, проведеного Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України за заявою директора СП "Іскор", у якому зазначено про те, що в досліджуваному випадку невідповідностей вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності при виконанні робіт, а саме розпилюванні масиву природного каменю на території Бистриївського родовища габро (північна ділянка) СП «Іскор» не виявлено, оскільки відповідно до наданих на дослідження матеріалів встановлено, що на момент настання події нещасного випадку, працівник СП «Іскор» ОСОБА_2 не виконував зазначені вище роботи (т. 1 а.с. 165-185).

У частині першій статті 13 Закону України « Про охорону праці» зазначено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частинами другою та третьою вказаної норми передбачено, що роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Згідно положеннями статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Відповідно до частин першої, другої статті 153 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

За статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 (Порядком № 337), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 337 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

За пунктом 14 Порядку № 337 Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Згідно із пунктом 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною).

Відповідно до пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 травня 209 року № 337, обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є, зокрема, перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

Суд першої інстанції правильно встановив, що спеціальна комісія при проведенні розслідування нещасного випадку діяла в межах повноважень, визначених Порядком № 337, дослідила обставини та причини нещасного випадку, документи, надані підприємством, пояснення працівників і свідків, оглянула місце події та встановила порушення вимог законодавства про охорону праці.

Доводи СП «Іскор» про те, що на момент нещасного випадку роботи були завершені, а потерпілий не виконував робіт з розпилювання каменю, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки матеріалами спеціального розслідування підтверджено перебування ОСОБА_2 у процесі виконання виробничих робіт, пов`язаних з обслуговуванням каменерізальної машини та охолодженням алмазного тросу.

При цьому, висновок Закарпатського НДЕКЦ МВС України від 29 грудня 2023 року, не спростовує встановлених комісією причин нещасного випадку.

Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував встановлені спеціальною комісією порушення, зокрема відсутність належного контролю за виконанням робіт відповідальним керівником, допуск працівника до робіт, не передбачених нарядом-допуском, порушення вимог щодо використання засобів індивідуального захисту, проведення медичних оглядів та функціонування системи управління охороною праці.

Посилання апелянта на окрему думку членів комісії та на власну оцінку доказів не спростовують висновків спеціальної комісії та рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів порушення спеціальною комісією вимог Порядку № 337, які могли б вплинути на результати розслідування та законність оскаржуваного акта.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з установленими обставинами та переоцінки доказів, підстав для якої колегія суддів не вбачає.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,375,376,379,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 серпня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Талько О.Б.

Судді: Коломієць О.С.

Григорусь Н.Й.