Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №569/2168/23 — Волинський апеляційний суд

Справа № 569/2168/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковальов І. М.

Провадження № 22-ц/802/25/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,

секретар судового засідання Прядун Ю. В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконувача обов`язки державного нотаріуса Другої Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області Костюкової Оксани Олексіївни, Рівненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 , Головного управління Держегеокадастру у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання права на продовження приватизації земельної ділянки і скасування державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року позивач ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до виконувача обов`язки державного нотаріуса Другої Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області Костюкової Оксани Олексіївни, Рівненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 , Головного управління Держегеокадастру у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання права на продовження приватизації земельної ділянки і скасування державної реєстрації земельної ділянки. Позов мотивовано тим, що 10 січня 2023 року нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно матері ОСОБА_6 , а саме на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель. Спірну земельну ділянку передано у власність спадкодавця 13 листопада 1997 року на підставі рішення Рівненської міської ради №241 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність та на постійне користування". Звернення про продовження процедури приватизації після смерті матері Рівненська міська рада залишила без відповідного вирішення. ОСОБА_5 , який є суміжним землекористувачем, виготовив кадастровий номер 5610100000:01:059:0348 на площу земельної ділянки 0,0979 га, яка охоплює і частину її земельної ділянки, чим порушує право власності та перешкоджає оформленню документів про завершення приватизації земельної ділянки після смерті матері. При цьому йому належить на підставі заповіту лише ділянка площею 0,0659 га, тоді як при виготовленні кадастрового номера площу безпідставно збільшено до 0,0979 га. Просить визнати право на завершення приватизації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель в порядку спадкування шляхом здійснення ОСОБА_4 всіх дій, пов`язаних з приватизацією земельної ділянки, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів, що посвічують право власності на земельну ділянку. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:059:0348, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Вказує, що судом було відмовлено у клопотанні про призначення судової земельно-технічної експертизи. Суд проігнорував її звернення до Рівненської міської ради, нотаріуса, державного реєстратора, дійшовши висновку про недоведеність обставин відмови органу приватизації у закінченні процедури приватизації земельної ділянки після смерті спадкодавця. Не погоджується із висновком про неналежність письмового доказу плану конфігурації, оскільки його отримано у відповідь Рівненської міської ради на запит адвоката. Суд фактично підмінив суть спору. Наявність у неї права власності на земельну ділянку площею 1560 м2 для ведення особистого підсобного господарства не є перешкодою для задоволення вимоги щодо визнання права на продовження приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель і споруд площею 1000 м2 по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка відповідача збільшилася за рахунок земель ОСОБА_6 . Суд помилився у висновку про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5610100000:01:059:0356 і 5610100000:01:059:0348, яка знаходиться у комунальній власності, не накладаються одна на одну, хоча позивач звернулася за захистом своїх прав на іншу земельну ділянку - площею 1 000 м2 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлових будинків і споруд. Суд не звернув уваги на те, що на час винесення рішення органом міського самоврядування про надання ОСОБА_6 земельної ділянки у власність діяв Декрет Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" №15-92 від 26.12.1992. Цей факт свідчить про наявність у ОСОБА_4 права на завершення процедури приватизації земельної ділянки. Пояснень безпідставного збільшення площі землі відповідач не надав, на підставі яких правовстановлюючих документів відбулося збільшення земельної ділянки судом досліджено не було. Збільшену земельну ділянку ОСОБА_5 міг сформувати винятково за рахунок земель ОСОБА_7 . Просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.05.2024 у справі № 569/2168/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 .

У поданих відзивах Рівненська міська рада, ГУ ДГК у Рівненській області та ГУ ДГК у Львівській області, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 травня 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року постанову Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі розпорядження голови Рівненського апеляційного суду № 7 від 15 квітня 2025 року цивільну справу № 569/2168/23 передано на розгляд Волинського апеляційного суду.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 липня 2025 року призначено в цій справі земельно-технічну експертизу. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 липня 2026 року поновлено провадження у справі.

Представник позивача адвокат Віднік А. М. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Представники відповідача ОСОБА_2 , Якобчук П. О. апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статтях 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

У частині першій статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) (частина шоста статті 118 ЗК України).

Відповідно до частини 7 ст. 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 545/1631/19, від 24 грудня 2021 року у справі № 343/1341/20.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18) вказано, що особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця. У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18) зазначено, що у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із рішенням Рівненської міської ради від 13 листопада 1997 року № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування» та додатком № 1 до цього рішення ОСОБА_6 передано у приватну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га та 0,1560 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_6 10 серпня 2021 року нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 198/2021 після смерті ОСОБА_6 . 23 вересня 2021 року ОСОБА_4 як спадкоємцю першої черги за законом видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

У 2021 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,1000 га в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану технічну документацію ОСОБА_4 подала державному кадастровому реєстратору для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу № 2 Управління у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25 листопада 2021 року № РВ-4801005372021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18 жовтня 2021 року (реєстраційний номер ЗВ-9714982412021) з тих підстав, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано: перетин з іншою земельною ділянкою, що суперечить абзацу 5 пункту 74-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також абзац 4 частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Перетин ділянок з ділянкою 5610100000:01:059:0348; площа співпадає на 13,4033 %.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2022 року в справі № 569/25710/21 задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Р. М., ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненська міська рада, про визнання незаконним рішення, скасування кадастрового номеру. Визнано незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора Куртяка Р. М. щодо державної реєстрації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348. Скасовано кадастровий номер 5610100000:01:059:0348. Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в справі № 569/25710/21 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_5 та Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Р. М., скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2022 року. Відмовлено у задоволенні позову.

У січні 2023 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно її матері ОСОБА_6 , а саме земельну ділянку розташовану на АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 січня 2023 року № 13/02-14, в.о. державного нотаріуса Другої рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області Костюковою О. О., відмовлено ОСОБА_4 як спадкоємцю прав і обов`язків ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель, оскільки спадкоємець ОСОБА_4 не подала нотаріальній конторі документів на право власності на вказану земельну ділянку.

У матеріалах спадкової справи та в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про реєстрацію право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.

03 лютого 2023 року ОСОБА_4 як спадкоємиця ОСОБА_6 звернулася з письмовою заявою до Рівненської міської ради, в якій просила передати безоплатно у власність земельну ділянку площею 1 000 кв. м на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із посиланням на те, що рішенням Рівненської міської ради від 13 листопада 1997 року № 241 її матері ОСОБА_6 передано у приватну власність спірну земельну ділянку. Листом Рівненської міської ради від 13 лютого 2023 року №Л-254/23 для вирішення питання передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) заявнику вказано про необхідність долучити до заяви технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Оскільки до заяви не додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), заяву розглянути по суті неможливо.

Відповідач ОСОБА_5 у 2021 році виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на земельну ділянку площею 0,0979 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Державним кадастровим реєстратором Відділу у Кам`янка-Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Р. М. присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:059:0348 на площу 0,0979 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 липня 2025 року призначено в цій справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - Яка площа земельних ділянок в існуючих межах перебуває в користуванні (володінні) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 ? -Чи відповідає реєстрація в ДЗК земельних ділянок кадастрові номери 5610100000:01:059:0348 та 5610100000:01:059:0356 існуючим межам (фактичному користуванню) земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:059:0348 та 5610100000:01:059:0356 за адресами АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 ? - Чи відповідає конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0356 конфігурації, що визначена рішенням Рівненської міської ради № 241 від 13 листопада 1997 року? - Чи можливо відновити в натурі на місцевості площу земельної ділянки для ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , в межах облікової площі (10 сот) за рахунок вільних земель? -Чи накладається умовно сформована земельна ділянка ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) площею 10 сот на суміжні земельні ділянки, в тому числі на ділянку ОСОБА_5 ?

Висновком експерта № 290426-1_ЮШ судової земельно-технічної експертизи складеним 14.07.2026 зроблено наступні висновки: по першому питанню: у відповідності до натуральних обмірів суміжних земельних ділянок-територій експертом встановлено: - площа земельної ділянки (території фактичного землекористування – штрихування чорного кольору Рис.1) в існуючих межах перебуває в користуванні (володінні) ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 становить 691 кв. м; - площа земельної ділянки (території фактичного землекористування – штрихування синього кольору Рис.1) в існуючих межах перебуває в користуванні (володінні) ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 становить 2174 кв. м; - площа спірної земельної ділянки (територія фактичного землекористування – штрихування червоного кольору Рис.1) становить 312 кв.м. У випадку зарахування площі спірної земельної ділянки до кожного з домоволодінь отримуємо наступні результати: - площа земельної ділянки (території фактичного землекористування – штрихування чорного та червоного кольору Рис.1) для ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 складатиме 1003 кв. м; - площа земельної ділянки (території фактичного землекористування – штрихування синього та червоного кольору Рис.1) для ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 складатиме 2486 кв. м. По другому питанню: - земельні ділянки кадастрові номери 5610100000:01:059:0348 та 5610100000:01:059:0356 є суміжними земельними ділянками (тобто мають спільну межу); - спільна межа не встановлена в натурі (тверда межа відстуня); - за натуральними межами земельні ділянки кадастрові номери 5610100000:01:059:0348 та 5610100000:01:059:0356 не відповідають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі. По третьому питанню: конфігурація земельної ділянки 5610100000:01:059:0356 не відповідає конфігурації згідно “Плану земельної ділянки” – графічний матеріал до рішення Рівненської міської ради № 241 від 13.11.1997. По четвертому питанню: матеріалів, які дали б можливість дати відповідь експерту не надано. По п`ятому питанню: експертом встановлено накладення “умовно” сформованої земельної ділянки на суміжні земельні ділянки (рис.3 та рис.4), а саме: - площа накладання “умовно” сформованої земельної ділянки на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:059:0348 становить 134 кв.м; - площа накладання “умовно” сформованої земельної ділянки на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:059:0356 становить 224 кв.м.

З матеріалів справи встановлено, що 03 лютого 2023 року позивач ОСОБА_4 як спадкоємиця ОСОБА_6 звернулася з письмовою заявою до Рівненської міської ради, в якій просила передати безоплатно у власність земельну ділянку площею 1000 кв. м на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із посиланням на те, що рішенням Рівненської міської ради від 13 листопада 1997 року № 241 її матері ОСОБА_6 передано у приватну власність спірну земельну ділянку, і 06 лютого 2023 року без отримання відповіді на заяву подала позов до суду. Під час розгляду судом справи по суті Рівненська міська рада 13.02.2023 повідомила позивача, що для вирішення питання передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) заявнику вказано про необхідність долучити до заяви технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Оскільки до заяви не додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), заяву розглянути по суті неможливо.

Отже, на час звернення до суду з позовом була відсутня відмова органу приватизації земельної ділянки про закінчення процедури приватизації.

Встановлено, що ОСОБА_6 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки і їй було надано рішення Рівненської міської ради від 13 листопада 1997 року № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування». Інших дій по приватизації земельної ділянки ОСОБА_6 не вчинялось. ОСОБА_6 не виготовляла технічної документації на земельну ділянку, яку бажала приватизувати. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучений план земельної ділянки АДРЕСА_1 не є належним та допустимим доказом. На даному плані відсутня відмітка, що він є додатком до рішення Рівненської міської ради від 13 листопада 1997 року № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування», не зазначено ким виданий.

У 2021 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,1000 га в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Ця технічна документація виготовлено згідно договору № 19-01-275 від 27 вересня 2021 року, укладеного з ОСОБА_4 , тобто вже після смерті спадкодавці ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки судом визнано долучений позивачем план земельної ділянки АДРЕСА_1 неналежним доказом, іншої технічної документації на спірну земельну ділянку, виготовленої станом на листопад 1997 року не надано, то відсутні підстави стверджувати, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 за адресою АДРЕСА_1 щодо якої відповідач ОСОБА_5 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і щодо якої проведена державна реєстрація, сформована за рахунок земельної ділянки, виділеної ОСОБА_8 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 відноситься до земель комунальної власності Рівненської міської ради.

Висновок комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 18.11.2024 року не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Крім того, відповідно до поданої технічної документації, висновку судової земельно-технічної експертизи від 14.07.2026 встановлено накладення спірної (“умовно” сформованої земельної ділянки) на суміжні земельні ділянки, а саме: - площа накладання “умовно” сформованої земельної ділянки на земельну ділянку належну відповідачу ОСОБА_5 , кадастровий номер 5610100000:01:059:0348, становить 134 кв.м; - площа накладання “умовно” сформованої земельної ділянки на земельну ділянку належну позивачу ОСОБА_4 , кадастровий номер 5610100000:01:059:0356, становить 224 кв.м.

Отже, вільної земельної ділянки, площею саме 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 немає.

За життя ОСОБА_6 не набула права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , а тому нотаріус Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області правомірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель по АДРЕСА_1 .

В суді апеляційної інстанції встановлено, що технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 до Рівненської міської ради позивачем ОСОБА_4 подано не було.

Правові висновки щодо того чи може обсяг прав спадкоємців відрізнятися від обсягу прав спадкодавця, зазначеного в рішенні розпорядчого органу містяться в постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 570/4304/20. «При цьому реалізація спадкоємцями власного права на приватизацію та набуття у власність земельної ділянки у розмірі, меншому, ніж про це заявляв і здійснив певні дії спадкодавець, не позбавляє таких спадкоємців права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації стосовно тієї частини (розміру) земельної ділянки, яка залишилася неприватизованою та право на безоплатну передачу якої у власність мав спадкодавець у межах норм, визначених ЗК України»

Відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання права на завершення на приватизації земельної ділянки саме площею 0,1000 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 . Позивач не позбавлена права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування шляхом подання до Рівненської міської ради відповідної заяви з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), але оскільки відсутня вільна земельна ділянка, площею 0,1000 га, тому вона може завершити приватизацію лише в частині, яка залишилася неприватизованою.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 було предметом розгляду у цивільній справі № 569/25710/21 за позовом ОСОБА_4 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Р. М., ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненська міська рада, про визнання незаконним рішення, скасування кадастрового номеру і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У справі, що розглядається, судом не встановлено порушення прав позивача відповідачами ГУ ДГК у Рівненській області, ГУ ДГК у Львівській області. Державним кадастровим реєстратором відділу у Камянка-Буському районі ГУ ДГК у Львівській області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 з додержанням вимог закону і підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки не встановлено.

Рішення суду першої ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 травня 2024 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя

Судді