Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №156/760/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/760/26 Провадження №33/802/910/26 Головуючий у 1 інстанції:Малюшевська І. Є.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Поліщука В.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03.06.2026 об 11:33 год по вул. Незалежності в с. Павлівка повторно протягом року керував мотоциклом д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким т/з. Від керування відсторонений.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 мотоциклом. Вказує на те, що з відеозапису не можливо встановити марку, модель та номерні знаки мотоциклу та не можливо ідентифікувати особу водія. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався в повній мірі.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682738 від 03.06.2026, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.1); рапортом поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Калітки В. від 04.06.2026 (а.с.6); рапортом інспектора з РПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Стадніка А. від 04.06.2026 (а.с.7); постановою від 04.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.8); письмовим зобов`язанням від 03.06.2026 згідно з яким ОСОБА_1 відсторонено від керування т/з в стані сп`яніння, однак від підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с.2); оптичним диском DVD-R з відеозаписами з місця події, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 03.06.2026 року об 11:33 год по вул. Незалежності в с. Павлівка мотоциклом д.н.з. НОМЕР_1 та переслідування його працівниками поліції (а.с.10), а також іншими матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, те, що в матеріалах справи відсутні докази факту його керування транспортним засобом.

Так, згідно відеозаписів наявних в матеріалах справи вбачається, як працівники поліції здійснюють переслідування мотоцикла, який рухається перед ними, згодом особа, яка перебувала за кермом мотоцикла, після того, як йому вдалося відірватися від працівників поліції, фактично одразу опиняється у приміщенні магазину без шолома, поліцейський заходить в магазин та звертається до ОСОБА_1 : «беріть шолом та йдіть на вулицю», (11:30 час на відео) ОСОБА_1 говорить: «я нормально їхав, і з поворотником у мене все добре». Працівник поліції стверджує, що зараз приведе хлопця, якого ОСОБА_1 майже не збив, на що ОСОБА_1 відповідає, що він нікого не бачив, все нормально проїхав, я приїхав і нормально пішов в магазин. На запитання працівника поліції чи має посвідчення водія, відразу починає говорити що не їхав, ви ж мене не зупинили ні нічого. Поліцейським було здійснено проведення поверхневого огляду речей особи, під час якого у ОСОБА_1 було виявлено ключі від мотоцикла, переслідування якого безпосередньо перед цим здійснювали працівники поліції (а.с.10).

Більше того, не встановлено появи іншої особи, яка могла б у зазначений короткий проміжок часу перебрати керування мотоциклом або іншим чином бути його водієм.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що відсутні докази факту його керування транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності та самим ОСОБА_1 , оскільки на початку спілкування з поліцейським він не заперечував факту керування мотоциклом, а лише підтверджував даний факт, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов