Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №170/520/26
Суддя: Клок О. М.
Справа № 170/520/26 Провадження №33/802/941/26 Головуючий у 1 інстанції:Жевнєрова Н. В.
Доповідач: Клок О. М.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Тарновської О.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Грицика Д.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року,
В С Т А Н О В И В
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 11 липня 2026 року о 05 год 02 хв, на вул. Європейській у с. Світязь, Ковельського району, Волинської області, керував транспортним засобом - електроскутером марки «Фада» без д.н.з., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Грицик Д.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну через неповноту дослідження доказів та установлення обставин у справі, неправильного застосування норм права. Стверджує, що суддя безпідставно визнала ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності належним та допустимих доказів у підтвердження даного факту. Також звертає увагу апеляційного суду на той факт, що електроскутер під керуванням останнього, був зупинений безпідставно, без жодних на це законних підстав, що є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», тому вважає, що усі подальші вимоги працівників поліції були безпідставними. Також зазначає, що після проходження відповідного огляду, на місці зупинки електроскутера, ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, однак інспектор поліції повідомив, що не потрібно, тобто реалізацію такого його права не забезпечив. Відсутність у матеріалах даної справи декларації про відповідність та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки додатково свідчить про неналежність і недопустимість тесту із результатом 0, 62 %о. Окремо зазначає, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи безстроково, на його утримають перебувають батько, дружина та дитина, працює на посаді водія ТОВ «Золотий шлях плюс» з 21 квітня 2026 року, тому позбавлення його права керування транспортними засобами стане підставою для його звільнення з роботи та стане наслідком скрутного матеріального становища усієї сім`ї. Покликаючись на викладене, просить постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 716367 від 11 липня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом (електроскутером), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд якого проводився на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, у встановленому законом порядку, з використанням спеціального технічного засобу «AlcotestDrager 6820»; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, а також зафіксовано результат огляду; роздруківкою результату тесту спеціального технічного засобу «AlcotestDrager 6820», застосованого поліцейськими - 0,62 %о; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не доставлявся у заклад охорони здоров`я, письмовим зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 № 716367, у якому йдеться про зобов`язання останнього, у відповідності до ст. 266 КУпАП, не керувати транспортним даним транспортним засобом протягом 24 годин, також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.
Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Відтак, як стверджується матеріалами даної справи та не заперечується самим ОСОБА_1 , він керував електроскутером, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.
Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.
Окрім того, як слушно зазначено суддею та стверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, після установлення у ОСОБА_1 та доведення до його відома наявних у нього ознак алкогольного сп`яніння, останній проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, і його було ознайомлено із результатом тесту – 0,62 %о, із яким він погодився, будь-яких заперечень не висловлював.
Відтак, зважаючи на вимоги Інструкції, у поліцейського не виник обов`язок забезпечити проведення огляду ОСОБА_1 у найближчому закладі охорони здоров`я.
Тому, вимоги поліцейських про проходження останнім, як водієм, у якого, на момент зупинки транспортного засобу, були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, відповідного огляду, у встановленому законом порядку, а також подальші їх дії по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
У відповідності до положень Інструкції, поліцейський інформує водія про порядок застосування спеціального технічного засобу та на його вимогу надає відповідні документи що стосуються такого засобу.
В контексті оцінки доводів апеляційної скарги захисника, вважає слушним зазначити про те, що як на місці зупинки транспортного засобу, так і безпосередньо в ході судового розгляду, ОСОБА_1 не озвучував інспектору поліції вимогу надати сертифікат відповідної та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тому вони і не надавались суб`єктом оформлення адміністративних матеріалів.
На підставі викладеного, у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів
Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана захисником Грициком Д.С. апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу захисника Грицика Д.С., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua