Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №159/3254/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/3254/26 Провадження №33/802/929/26 Головуючий у 1 інстанції:Смалюх Р. Я.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши подану захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Сидоруком Р.В. апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про місце роботи відсутні на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17 травня 2026 року о 00 год 06 хв, на вул. Володимирській у м. Ковель, Волинської області, керував електросамокатом марки «JET» без номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Сидорук Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необґрунтованість через порушення повне та необ`єктивне дослідження доказів. Звертає увагу на те, що останній, в процесі спілкування із поліцейськими, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, не відмовлявся, не заперечував його проведення, а лише просив надати йому можливість скористатись правничою допомогою та поспілкуватись із захисником перед подальшим проведенням процесуальних дій. Тоді як поліцейські озвучили альтернативу негайно пройти огляд, оскільки, у протилежному випадку, така його поведінка буде розцінена, як відмова від проходження огляду. Також заперечує наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Сидорук Р.В., будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час та місце розгляду даної справи у апеляційному суді, що стверджується телефонограмою за реєстраційним номером № 2240, складеної секретарем судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справи Аліною ТАРОВСЬКОЮ, на її розгляд не з`явились, останній подав на електронну адресу суду клопотання про її розгляд у його відсутності, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

Тому, апеляційний розгляд слід проводити у їх відсутності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667939 від 17 травня 2026 року, за змістом якого перший керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – «Alcotestr Drager 6810», у яких продубльовані виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до «Ковельського МТМО», у якому аналогічно зафіксовано відмову від проходження такого огляду; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Наявними у матеріалах даних справ довідками стверджується факт видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від із терміном дії з 16 червня 2025 року до 06 червня 2055 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Працівниками поліції, при проведенні стосовно водія процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Надаючи оцінку доводам захисника Сидорука Р.В., викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке.

Як стверджується наявними у матеріалах даних справ відеозаписами із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, зупинка електросамоката під керуванням ОСОБА_1 близько (00:09), мала місце у період дії комендантської години.

Окрім того, із цих відео видно, що в ході спілкування із ОСОБА_1 , інспектор поліції озвучує наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, що і слугувало, у подальшому, підставою для озвучення законної вимоги проходження ним, як водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння. Установлення таких ознак, є суб`єктивним сприйняттям поліцейським стану водія, незгода з якими, не звільняє його від обов`язку виконання законної вимоги поліцейських.

Поміж іншого, акцентую увагу, що предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських, у контексті наявності або ж відсутності у нього ознак алкогольного сп`яніння. Можливі недоліки чи дискусійність стосовно таки ознак, нівелюють об`єктивно установлений судом факт вчинення водієм грубого порушення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи поведінку останнього, який достатньо чітко та ствердно, на вимоги поліцейських, від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, двічі відмовився, поміж тим, визнавши факт вживання алкогольних напоїв, погоджуюсь із висновком поліцейських та місцевого суду, що така його поведінка є безсумнівним свідченням порушення ним п. 2.5 ПДР.

Також із відео видно, що ОСОБА_1 було не лише роз`яснено наслідки такої відмови, а і надано можливість скористуватись правничою допомогою. Так, інспектор поліції, попередньо поцікавившись, скільки йому необхідно часу для спілкування із адвокатом, без будь-яких заперечень, забезпечив першому таку можливість.

Тому, підстав стверджувати про порушення такого його права, не установлено.

Отже, факт керування ОСОБА_1 електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана захисником Сидоруком Р.В. апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Сидорука Р.В., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: