Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №164/1186/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 164/1186/26 Провадження №33/802/750/26 Головуючий у 1 інстанції:Невар О. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Тарновської О.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лавренчука О.В., розглянувши подану ним апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24 травня 2026 року о 02 год 25 хв, на вул. Романівська, 4 у смт. Колки, Луцького району, Волинської області, керував електроскутером марки «Corso» без реєстраційного номерного знака, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Лавренчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну. Звертає увагу апеляційного суду на формальний розгляд даної справи у суді першої інстанції, без виклику свідків та не дослідження наявних у справі письмових доказів. Зупинка транспортного засобу під керуванням останнього була безпідставною та незрозумілою. Процедура освідування ОСОБА_1 проведена з істотними порушеннями. Також поза увагою суду залишилось те, що зафіксований спеціальним технічним засобом результат становить 0, 29 %о, що з урахуванням похибки, є майже ідентичним до гранично допустимої норми.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року скасувати. Постановити нову постанову, якою провадження по справі закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши його пояснення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 572854 від 24 травня 2026 року, за змістом якого перший керував електроскутером, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразне мовлення, почервоніння шкірного покриву обличчя, а також зафіксовано відмову від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я; роздруківкою чеку спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST 6820» із результатом – 0, 29 %о, із яким ОСОБА_1 погодився, що засвідчив особистим підписом; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 травня 2026 року до КП «ВОПЛ» м. Луцька яким, у тому числі, зафіксовано факт відмови від проходження такого огляду у закладі охорони здоров’я; атакож відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

У поданій апеляційній скарзі захисник, серед іншого, вказує про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів у підтвердження законності зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуваннямОСОБА_1 , які б відповідали положенням ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Проте, такі її твердження є безпідставними, суперечать не лише фактичним обставинам вчиненого, а й матеріалам даної справи.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Установлено, що ОСОБА_1 керував електроскутером та був зупинений поліцейськими у нічний час доби – близько 02 год 25 хв., тобто у період дії комендантської години, що цілковито спростовує доводи захисника про безпідставність та незаконність такої зупинки.

Поміж іншого, акцентую увагу, що предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських, у контексті зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Тоді як дискусійність первинної підстави зупинки транспортного засобу не є тими обставинами, що нівелюють об`єктивно установлений судом факт вчинення водієм грубого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Як стверджується відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «DRAGER ALCOTEST 6820». Першого ознайомлено із його результатом, роз`яснено наслідки такого огляду, а також права та обв`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, у тому числі, право на захист. ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв, відповідно, і факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, не оспорював. Тоді як положеннями Інструкції, яка визначає порядок проведення огляду поліцейськими, не передбачено їх обов`язку ознайомлювати особу – водія із сертифікатами відповідності та свідоцтвом про повірку спеціального технічного засобу, без озвучення останнім такої вимоги.

Зазначений відеозапис хоча і не є безперервним, як стверджує захисник, проте на ньому достатньо повно та послідовно відображено усі обставини вчиненого останнім правопорушення. Попри заперечення стосовно сприйняття та оцінки даного відеозапису як належного та допустимого доказу, захисником не заперечується перебіг подій відображених на цьому відео, у тому числі, із участю конкретно ОСОБА_1 . Інших вагомих аргументів не брати його до уваги та не оцінювати як доказ, захисником також не наведено.

Відтак, факт керування останнім транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

Також акцентую увагу на тому, що нормами чинного КУпАП не передбачений обов`язок суду, при розгляді даної справи, викликати поліцейських, які оформляли адміністративні матеріали стосовно особи - водія.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було.

Попри відсутність про це будь-яких доводів у апеляційній скарзі захисника, також вважаю слушним звернути увагу на те, що згідно відомостей бази даних ІКС ІПНП, у ОСОБА_1 відсутні належні документи на право керування транспортним засобом (посвідчення водія).

За таких установлених, при апеляційному розгляді даної справи обставин, вважаю, що місцевий суд, не мав законних підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у зв`язку із чим, постанову судді першої інстанції у цій її частині, у зв`язку із покращенням становища останнього, слід змінити, а апеляційну скаргу захисника Сидоренка В.В. - задовольнити частково.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Лавренчука О.В., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - змінити.

Вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя::