Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №761/5542/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №761/5542/24

Суддя: Овсеп`ян Т. В.

Справа № 761/5542/24

Провадження №1-кп/761/531/2026

В И Р О К

іменем України

24 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12023100100004430 від 29.10.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця /командира відділення/ військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

3 17 листопада 2021 року ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 207 від 25 серпня 2022 року молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду сержанта з матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Відповідно до ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Однак, ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вказаних вимог законодавства, вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Установлено, що 28 жовтня 2023 року приблизно о 19 год 30 хв, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_3 , де в ОСОБА_4 , під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , раптово виник умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень останньому. У подальшому, а саме о 20 год 19 хв 28 жовтня 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, реалізуючи свій умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою завдання останньому тілесних ушкоджень, разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прибув до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де перебував ОСОБА_8 з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на завдання тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи біля магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , ураховуючи наявність попереднього словесного конфлікту з ОСОБА_8 , під час бійки, яка виникла між ним та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою завдання останньому тілесних ушкоджень, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров?ю потерпілому, тримаючи в правій руці заздалегідь підготовлений невстановлений досудовим розслідуванням предмет для завдання тілесних ушкоджень з колюче-ріжучими властивостями, умисно наніс ОСОБА_8 один удар вказаним вище предметом в область черевної порожнини, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з пошкодженням правої долі печінки, які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, викладених вище у вироку, він з 17 листопада 2021 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України на посаді сержанта з матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення. 28 жовтня 2023 року приблизно о 19 год., перебуваючи разом із своїми друзями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, в районі метро «Нивки» вони мали зустрітися з ще одним побратимом. Так, в той самий день, приблизно о 20 год., він разом з знайомими перебували біля магазину за адресою: АДРЕСА_4 , де також буди ОСОБА_8 та його знайомі. В подальшому, у нього з ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який раптово переріс в бійку, та він, побачивши на землі ніж, взяв його та вдарив ним ОСОБА_8 в живіт. Через деякий час його затримали працівники поліції та відвезли на гауптвахту. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що дуже шкодує про вчинене, наразі він продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення, відшкодував потерпілому ОСОБА_8 завдану ним шкоду у розмірі 10 000 грн.

Також обвинувачений ОСОБА_4 просив суд суворо його не карати та не позбавляти його волі. Крім того, запевнив, що зробив належні висновки.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що 28 жовтня 2023 року приблизно о 20 год., перебував в магазині за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 32/38, разом зі своїми знайомими з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . В цей час ОСОБА_4 та ще троє невідомих йому молодих чоловіків прийшли до магазину. В подальшому, на вулиці між ними виник словесний конфлікт, який раптово переріс в бійку та в цей час ОСОБА_4 ножом вдарив його в живіт. Після цього він відразу забіг в магазин, де йому викликали швидку медичну допомогу. Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що не має претензій до ОСОБА_4 та просив суд суворо його не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показаннями потерпілого, обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення та дослідженням даних, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, у зв`язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження та відношення до скоєного обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому ОСОБА_8 завдану шкоду в розмірі 10 000 грн., та останній відповідно до повідомлень в судовому засіданні та даних розписки, просив суд не призначати ОСОБА_4 суворе покарання.

Також при призначенні покарання ОСОБА_4 судом враховуються дані про його особу, який раніше не судимий, має місце реєстрації, проживання, є військовослужбовцем та учасником бойових дій, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, його вік та стан здоров`я.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Також судом враховується і думка потерпілого, який просив не призначати обвинуваченому суворе покарання, а також про відсутність жодних претензій до обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, відсутність негативних характеристик, претензій від потерпілого, проходження ОСОБА_4 військової служби, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

У зв`язку з тим, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна, як заході забезпечення кримінального провадження, відпала, з урахуванням положень ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2023, а саме на: кросівки марки «Nike» зі слідами речовини бурого кольору; кросівки чорного кольору з маркуванням «EVEHOIV350»; сумку чорного кольору марки «Puma»;військовий квиток на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 ;3 банківських картки ОСОБА_4 із кард-холдером; 2 ID-картки та військове посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_4 ; куртку чорного кольору розміру «L», належну ОСОБА_4 ; футболку білого кольору із написом «Palm Springs» та штани чорного кольору, належні ОСОБА_4 ; кофту чорного кольору марки «Adidas» та штани чорного кольору марки «Adidas», належні ОСОБА_10 ; пошкоджений мобільний телефон марки «Infinix» та мобільний телефону марки «Tecno POP 4» IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 , належні ОСОБА_4 ; угоду про оренду житлового приміщення від 10 вересня 2021 року; ніж червоного кольору, належний ОСОБА_10 .

Стягненню з ОСОБА_4 підлягають процесуальні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х /двох/ років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 5 339 /п`ять тисяч триста тридцять дев`ять/ гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2023 /справа №757/59123/23/к, а самена: кросівки марки «Nike» зі слідами речовини бурого кольору; кросівки чорного кольору з маркуванням «EVEHOIV350»; сумку чорного кольору марки «Puma»;військовий квиток на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 ;3 банківських картки ОСОБА_4 із кард-холдером; 2 ID-картки та військове посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_4 ; куртку чорного кольору розміру «L», належну ОСОБА_4 ; футболку білого кольору із написом «Palm Springs» та штани чорного кольору, належні ОСОБА_4 ; кофту чорного кольору марки «Adidas» та штани чорного кольору марки «Adidas», належні ОСОБА_10 ; пошкоджений мобільний телефон марки «Infinix» та мобільний телефону марки «Tecno POP 4» IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 , належні ОСОБА_4 ; угоду про оренду житлового приміщення від 10 вересня 2021 року; ніж червоного кольору, належний ОСОБА_10 .

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

металевий продовгуватий предмет - знищити;

кросівки марки «Nike» зі слідами речовини бурого кольору, належні ОСОБА_4 , які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, кросівки чорного кольору з маркуванням «EVEHJOV350», належні ОСОБА_4 , сумку чорного кольору марки «Рита», належну ОСОБА_4 , військовий квиток на ім?я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , банківські картки ОСОБА_4 із кард-холдером, 2 ID-картки та військове посвідчення на ім?я ОСОБА_4 НОМЕР_4 , куртку чорного кольору розміру «L»; футболку білого кольору із написом «Palm Springs» та штани чорного кольору, пошкоджений мобільний телефон марки «Infinix» та мобільний телефон марки ІМЕІ1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 , - повернути ОСОБА_4 ;

кофту чорного кольору марки «Adidas» та штани чорного кольору марки «Adidas», банківську картку ОСОБА_10 , паспорт громадянина України (ID-картка) ОСОБА_10 , мобільні телефони марки «Оро» та марки «Redmi», належні ОСОБА_10 , - повернути ОСОБА_10 .

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua