Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №761/36251/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Колабораційна діяльність

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №761/36251/24

Суддя: Мартинов Є. О.

Справа № 761/36251/24

Провадження №1-кп/761/2138/2026

В И Р О К

іменем України

22 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 22024011000000059, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2024 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Севастополя, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В :

Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 2004 по 2013 роки працювала у судових органах влади України, а саме на посаді помічника судді Ленінського районного суду міста Севастополя. У 2009 році закінчила Інститут підготовки професійних суддів Національного університету «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ».

Після окупації Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим у м. Севастополі, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя збройними силами Російської Федерації, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи проросійсько налаштованою, почала працювати в окупаційних органах так званої «судової влади», створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Так, 27.10.2015, після проходження ОСОБА_4 конкурсного відбору у так званому «Севастопольському міському судді», постановою №465 так званого «Законодавчого Зібрання міста Севастополя», ОСОБА_4 призначено на посаду так званого «мирового судді 11-ої ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» на п?ятирічний термін повноважень, де вона здійснювала так зване «правосуддя» від імені та в інтересах країни-окупанта до жовтня 2020 року за місцем розташування вказаного органу у м. Севастополі, по вул. Хрусталева, буд. 4.

У подальшому, ОСОБА_4 повторно пройшла конкурсний відбір у так званому «Севастопольському міському суді», після чого, постановою № 265 від 20.10.2020 так званого «Законодавчого Зібрання міста Севастополя», її було повторно призначено на посаду так званого «мирового судді 11-ої ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» на десятирічний термін повноважень, на якій вона продовжила свою діяльність.

15 лютого 2024 року громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на добровільне зайняття посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, Указом президента російської федерації № 117 «Про призначення суддів федеральних судів і про представників президента російської федерації у кваліфікаційних колегіях суддів суб?єктів російської федерації», була призначена на посаду судді у незаконно утвореному російською федерацією на тимчасово окупованій території АР Крим у м. Севастополі органі судової влади - так званому «Ленінському районному суді міста Севастополя», який розташований за адресою Автономна Республіка Крим (тимчасово окупована територія), м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 31.

У подальшому, призначена на посаду так званого «судді Ленінського районного суду міста Севастополя», громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні зазначеного незаконного судового органу, приступила до виконання своїх безпосередніх обов?язків, чим грубо й систематично порушувала вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, постановляючи судові рішення від імені рф, чим виконала всі необхідні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця.

Своїми умисними діями з відправлення так званого «правосуддя», громадянка України ОСОБА_4 сприяє реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.

Такі дії ОСОБА_4 , які виразилися у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянкою України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_4 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.

Відповідно до ухвали суду від 19 вересня 2025 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_4 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Крім того, ОСОБА_4 додатково направлено фотозображення повного тексту повідомлення про підозру та повістки про її виклик у повідомленні з відповідним текстом на адресу так званого «Ленінського районного суду міста Севастополя» в соціальній мережі «Вконтакте» та на електронну адресу так званого «Ленінського районного суду міста Севастополя» leninskiy.sev@sudrf.ru;

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_4 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_4 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_4 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності винуватості останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставин у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні і дослідженими в судовому засіданні наступними письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, зокрема:

- висновком експерта №СЕ19/102-24/8178-ФП від 24.05.2024, згідно якого на фотозображеннях із назвами файлів «ХgID34UETgg.jpg» та «dsc_1930.jpg», які знаходяться у папці «Додатки до протоколу огляду від 01.03.2024» на диску для лазерних систем зчитування «CD-R» марки «Verbatim» без серійного номеру, на який нанесено аналогічний напис, зображена громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв?язку з тим, що зображення особи жіночої статі № 3, яке міститься в графічному файлі з назвою «dsc_9248.jpg» є непридатним для ідентифікації особи за ознаками зовнішності, запитання «Чи зображена громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на фотозображенні із назвою «dsc_9248.jpg»?» не вирішувалось;

- протоколом огляду від 19 квітня 2024 року з додатками, згідно якого проведено огляд інтернет - сторінки «Ленінського районного суду м. Севастополя Республіки Крим» та отримано інформацію про судові рішення, які винесені суддею ОСОБА_4 . Так, в ході проведення огляду оглянуто інтернет - ресурс за URL-адресою: http://leninskiy.sev.sudrf.ru/, здійснено перехід на вкладку «Судебное делопроизводство» та здійснено пошук справ розглянутих ОСОБА_4 та винесених рішень по ним.

Серед справ, розглянутих суддею ОСОБА_4 є справи по яким винесено рішення, а саме справи: 5-64/2024, 5-63/2024, 5-61/2024, 5-60/2024, 5-6/2024. Таким чином, в ході огляду мережі Інтернет підтверджено факт призначення ОСОБА_4 на посаду судді у так званому «Ленінському районному суді міста Севастополя» та винесення нею рішень ім`ям російської федерації;

- протоколом огляду від 26 червня 2024 року з додатками, згідно якого проведено огляд в соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та виявлено нову сторінку так званого «Ленінського районного суду міста Севастополя» з дописом: «о назначении судей», «указом президента российской федерации от 15 февраля 2024 года № 117 «о назначении судей федеральных судов и представителях президента российской федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов российской федерации, судьями Ленинского районного суда назначены ОСОБА_7 и ОСОБА_8 ».

- протоколом огляду від 01 березня 2024 року з додатками, згідно якого встановлено, що в пошукову строку введено фразу « ОСОБА_8 », після чого, серед інших результатів отримано посилання на інформацію, розміщену на офіційних ресурсах окупаційних органів влади на ТОТУ в Автономній Республіці Крим. Під час огляду отримано інформацію щодо громадянки ОСОБА_4 , яка працювала на посаді мирового судді так званого «судебного участка №11 Ленинского судебного района города Севастополя» та у подальшому була призначена на посаду так званої «судді Ленінського районного суду м. Севастополя Республіки Крим».

Так, в ході проведення огляду інтернет-ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено допис «предварительная повестка заседания Квалификационной коллегии судей города Севастополя», «22 сентября 2023 года в 10:00 часов в Севастопольском городском суде по адресу: ул. Суворова, 20 (зал заседаний №4) состоится заседание Квалификационной коллегии судей города Севастополя. В повестке заседания следующие вопросы: 1. Рассмотрение заявления ОСОБА_8 рекомендации кандидатом на вакантную должность судьи Ленинского районного суда города Севастополя (по конкурсу объявленому в газете «Севастопольские известия» от 23.06.2023 №24 (2230), один претендент на одну должность»…

В ході огляду інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , переглянуто публікацію « ІНФОРМАЦІЯ_6 », при огляді якої виявлено запис: «22 сентября состоялось очередное заседание ОСОБА_9 коллегии судей города Севастополя, на котором рассмотрено 4 заявления претендентов на вакантные должности судей. Рекомендации получили: ОСОБА_4 - на вакантную должность судьи Ленинского районного суда города Севастополя….;

В ході огляду інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 переглянуто публікацію на сайті «Севастопольского районного суда», при огляді якого виявлено напис: «22 сентября состоялось очередное заседание Квалификационной коллегии судей города Севастополя, на котором рассмотрено 4 заявления претендентов на вакантные должности судей. Рекомендации получили: ОСОБА_4 - на вакантную должность судьи Ленинского районного суда города Севастополя….;

За посиланням http://publication.pravo.gov.ru/document/0001202402150062?index-1, виявлено документ із назвою: «Указ Президента Российской Федерации от 15.02.2024 №117 «О назначении судей федеральных судов и о представителях президента российской федерации в квалификационных колегиях судей субъектов российской федерации.

На сторінці 25 документу виявлено інформацію про призначення ОСОБА_4 на посаду так званого «судді Ленінського районного суду міста Севастополя в Автономній Республіці Крим».

На сайті «Ленинского районного суда города Севастополя, виявлено наступну інформацію: «указом президента российской федерации от 15 февраля 2024 года №117 «о назначении судей федеральных судов и представителях президента российской федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов российской федерации «судьями Ленинского районного суда назначены ОСОБА_7 и ОСОБА_8 .

За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 на офіційній сторінці так званого «Ленінського районного суду міста Севастополя» у соціальній мережі «Вконтакті», виявлені світлини про призначення ОСОБА_4 ;

Крім того, в ході огляду отримано інформацію про діяльність ОСОБА_4 на посаді так званого «мирового судді судової ділянки №11 Ленінського районного судового району міста Севастополя» ОСОБА_4 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9

За посиланням https://mirsud.sev.gov.ru/courtssinaction/lenin/11/ розміщено інформацію про графік роботи ОСОБА_4 на посаді так званого «мирового судді 11-ої ділянки Ленінського судового району міста Севастополя».

За посиланням https://sevzakon.ru/view/pressa/allnews/7632/deputaty-utverdili-kandidatury-trinadcati-mirovyh-sudej, розміщено інформацію про затвердження 27.10.2015 на пленарному засіданні так званого «Законодавчого Зібрання міста Севастополя» ОСОБА_4 на посаді так званого «мирового судді 11-ї ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» та фотозображення ОСОБА_4 .

За посиланням https://mirsud.sev.gov.ru/news/?id=408, розміщено інформацію про затвердження 23.10.2020 на пленарному засіданні так званого «Законодавчого Зібрання міста Севастополя» ОСОБА_4 на посаді так званого «мирового судді 11-ї ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» на 10 - річний строк повноважень;

Крім того, за посиланням https://zasudili.ru/judges/22427, розміщено публікацію про призначення ОСОБА_4 на посаду так званого «мирового судді 11-ї ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» та зазначено, що ОСОБА_4 народилася 1981 року, є уродженкою міста Севастополя, має вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство», яке отримала в 2003 році, закінчивши Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського та отримала кваліфікацію «юрист-спеціаліст». В 2009 році закінчила Інститут підготовки професійних суддів Одеської національної юридичної академії та отримала кваліфікацію - магістр права. Постановою Законодавчого Зібрання міста Севастополя від 27 жовтня 2015 року №465 призначена на посаду мирового судді Ленінського судового району міста Севастополя судової ділянки №11 на п`ятирічний строк повноважень. Постановою Законодавчого Зібрання міста Севастополя від 20 жовтня 2020 року №265 призначена на посаду мирового судді судової ділянки №11 Ленінського судового району міста Севастополя на десятитирічний строк повноважень.

В ході огляду інтернет-сторінки за посиланням https://sevzakon.ru/view/pressa/allnews/vtroj_sozyv/2020/sentyabr10/kandidatury_mirovuh_sudej_sevastopolya_rassmotreli_na_ zasedanii_komiteta_po_zakonodatelstvu, встановлено розміщення інформації про розгляд кандидатур «мирових суддів» 24.09.2020 на пленарному засіданні так званого «Законодавчого Зібрання міста Севастополя» у тому числі ОСОБА_4 на посаді так званого «мирового судді 11-ї ділянки Ленінського судового району міста Севастополя» з фотозображенням ОСОБА_4 , яка сидить за столом із відповідною табличкою навпроти неї.

Так, за відповідним посиланням, розміщено текст постанови так званого Законодавчого Зібрання міста Севастополя від 20 жовтня 2020 року №265, про призначення ОСОБА_4 на посаді так званого мирового судді 11-ї ділянки Ленінського судового району міста Севастополя»;

- відповіддю ректора Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_10 від 20 березня 2024 року з додатками, згідно якої ОСОБА_4 закінчила навчання в інституті підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії на заочній формі навчання. Наказом №1555-21 від 17 вересня 2007 року ОСОБА_4 зарахована студенткою 1 курсу Інституту підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії на заочну форму навчання. Наказом №750-16 від 27 травня 2009 року ОСОБА_4 , студентка 2 курсу заочної форми навчання Інституту підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії, відрахована з контингенту студентів у зв`язку із закінченням навчання, отримала кваліфікацію «магістр права», диплом магістра та додаток до нього відповідного зразку: КР №22773513 від 30 травня 2009 року;

- копією диплому спеціаліста серії КР №22773513, згідно якого ОСОБА_4 закінчила у 2003 році Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста-спеціаліста;

- копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 на підставі Наказу №62 §3 від 06.10.2003 року була прийнята на посаду діловода місцевого Ленінського районного суду м. Севастополя, надалі на підставі Наказу №2 §1 від 12.01.2004 року була переведена на посаду секретаря суду місцевого Ленінського районного суду м. Севастополя та на підставі Наказу №118-К від 21.09.2004 року була переведена на посаду помічника судді місцевого Ленінського районного суду м. Севастополя;

- копією характеристики помічника судді Ленінського районного суду міста Севастополя ОСОБА_4 ;

- копією витягу з наказу по Одеській національній юридичній академії від 17 вересня 2007 року № 1555-21, згідно якого ОСОБА_4 зараховано, як студента 1 курсу Інституту підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії заочної форми навчання;

- копією витягу з наказу по Одеській національній юридичній академії від 27 травня 2009 року №750-16, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 вважається такою, що закінчила навчання та згідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії від 23 травня 2009 року їй присвоєно кваліфікацію «магістр права» за напрямом 8.06.0101 «правознавство» та видано диплом з відзнакою;

- копією паспорту серії НОМЕР_2 виданого Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі 15 серпня 1997 року на ім`я ОСОБА_4 ;

- відповіддю від 20.03.2024 №10-7471-24 т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_11 , згідно якої, за наявною у системі «Кадри-WEB» інформацією громадянка України ОСОБА_4 не перебувала на посаді судді в Україні або на будь-якій посаді в апаратах судів України;

- відповіддю від 18.03.2024 №19-1621/24 заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_12 , згідно якої, за даними обліку Комісії, ОСОБА_4 брала участь у доборах кандидатів на посаду судді, оголошених Комісією 18.03.2011 та 28.03.2012. Заяви та додані до них документи, подані ОСОБА_4 для участі у вказаних доборах, знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання. Посаду судді ОСОБА_4 не обіймала.

Зібрані в ході досудового слідства докази, суд вважає такими, які відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, отримані в порядку, встановленому КПК України, є належними та допустимими. Вказані докази були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні. Ці докази узгоджуються між собою як окремо, так і в своїй сукупності та повністю підтверджують вину ОСОБА_4 у пред`явленому їй обвинуваченні.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами захисника обвинуваченої щодо недоведеності вини обвинуваченої у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_4 адже, як зазначено вище, судом поза розумним сумнівом встановлено факт добровільного зайняття ОСОБА_4 посади, в незаконному судому органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Суд приймає та покладає в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_4 вищевикладені досліджені в судовому засіданні докази, зокрема, висновок експерта, протоколи огляду мережі Інтернет, зокрема, якими оглянуто указ президента російської федерації 15.02.2024 №117 про призначення суддів, сайт «Ленінського районного суду м. Севастополя Республіки Крим» та інші відомості з російських веб-сайтів. Вказані докази прямо підтверджують зайняття обвинуваченою, яка є громадянкою України, посади в незаконному судовому органі.

Оглянуті веб-ресурси є в тому числі офіційними сайтами судових органів російської федерації, суд вважає, що розміщена на них інформація є достовірною, оскільки стороною захисту не спростована.

Інші викладені письмові докази прямо та непрямо підтверджують факт створення владою рф незаконного судового органу на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та діяльності такого органу.

Оскільки обвинувачена зайняла посаду «судді» в так званому «Ленінському районному суді м. Севастополя Республіки Крим», який знаходиться в м. Севастополі, та здійснює в ньому судочинство, вона зайняла посаду в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинила інкриміноване їй протиправне діяння, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувало їй чи її рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

В ході проведення огляду інтернет-ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено допис «предварительная повестка заседания Квалификационной коллегии судей города Севастополя», «22 сентября 2023 года в 10:00 часов в Севастопольском городском суде по адресу: ул. Суворова, 20 (зал заседаний №4) состоится заседание Квалификационной коллегии судей города Севастополя. В повестке заседания следующие вопросы: 1. Рассмотрение заявления ОСОБА_8 рекомендации кандидатом на вакантную должность судьи Ленинского районного суда города Севастополя (по конкурсу объявленому в газете «Севастопольские известия» от 23.06.2023 №24 (2230), один претендент на одну должность»… та вбачається, що відбір кандидатів на посади суддів здійснювався за заявою осіб, які звернулися до кваліфікаційної комісії та претендують на зайняття вакантних посад.

Суд акцентує увагу на тому, що вказані відомості дають підстави стверджувати, що обвинувачена мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними, тобто вчинила їх добровільно, а наявність у неї спеціальних знань у галузі права, здобутих в українському закладі вищої освіти, підтверджує чітке усвідомлення нею суспільно небезпечного характеру свого діяння.

Зазначені докази містять однакові анкетні дані особи, відомості про її професійну діяльність та займані посади, які узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та утворюють логічну і послідовну систему доказів.

Крім того, стороною захисту не надано жодного доказу того, що відомості, наведені в офіційних актах держави-агресора та висвітлені на російських веб-сайтах, в тому числі судових органів, стосуються іншої особи або містять недостовірні дані.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, зокрема: витяг з ЄРДР, постанову про визначення підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанову про доручення на здійснення досудового розслідування групі слідчих та визначення старшого слідчої групи, клопотання про спеціального судового розгляду від 19 вересня 2025 року, ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року про здійснення спеціального досудового розслідування, повідомлення № 14/3/2-3228 про кримінальне правопорушення від 26 лютого 2024 року, рапорти, постанову про залучення спеціаліста, протокол про роз`яснення окремих положень КПК України та КК України, постанову про призначення судової портретної експертизи, запити, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, пам`ятку про процесуальні права, повістки про виклик, оголошення про виклик, постанову про оголошення розшуку підозрюваної від 21 травня 2024 року, доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України), оскільки за своїм змістом вказані документи не є джерелом доказів, частина з них є процесуальними рішеннями, прийнятими під час досудового розслідування, а відтак вони не мають жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні в межах інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, не є процесуальними джерелами доказів.

Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, здійснила колабораційну діяльність, а саме добровільно зайняла посаду в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченій ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставин, які б, відповідно до вимог ст. ст. 66 КК України, пом`якшували покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення направленого проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, відсутність пом`якшуючих покарання та обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства, а тому необхідно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах, встановлених санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Також, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Крім того, ОСОБА_4 скоїла злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачена фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави Україна. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, а також посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування.

В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Крім того, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.

Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що, згідно ч. 2 ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід обраховувати з моменту звернення вказаного вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 судової портретної експертизи № СЕ-19/102-24/8178-ФП від 24 травня 2024 року в сумі 3786,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, а також посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на 10 (десять) років з конфіскацією усього особистого майна.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вказаного вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, а також посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3786,40 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 коп. процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта у зв`язку з проведенням судової портретної експертизи № СЕ-19/102-24/8178-ФП від 24 травня 2024 року.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua