Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №761/26939/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №761/26939/26

Суддя: Ковтуненко В. О.

Справа № 761/26939/26

Провадження №1-кп/761/4174/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №42026102100000097 від 05.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Носівка Чернігівської області, громадянки України, з середньою освітою, працюючої за наймом, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 години 24.02.2022 року на території України ведено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

20 травня 2026 року приблизно о 18:10, ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Еко-маркет» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 15, знайшла напередодні втрачену банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , та яка обладнана технологією безконтактної оплати «PayPass» (вбудованим чипом NFC).

В подальшому, в цей же день та час, усвідомлюючи, що на вищевказаному рахунку можуть бути грошові кошти, а безконтактна технологія проведення платежів дасть можливість здійснювати розрахунок знайденою банківською карткою без введення PIN-коду, у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на привласнення зазначеної платіжної картки.

Надалі ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого нею офіційного документа, а саме, банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що зазначена банківська картка належить іншій особі, діючи умисно, з корисливим мотивом, привласнила вказану банківську картку, яка є офіційним документом, та, утримуючи її при собі, продовжила пересуватись по території міста Києва.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, у точно невстановлені час та місці, але не пізніше 18:36 години 20.05.2026, у ОСОБА_3 , яка попередньо привласнила платіжну картку № НОМЕР_1 , обладнану технологією безконтактної оплати «PayPass», емітовану АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , та яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , знаючи, що за допомогою технології безконтактної оплати не потрібно вводити ПІН-код картки до суми встановленого ліміту, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме, грошових коштів з вищевказаного банківського рахунку, шляхом здійснення тотожних протиправних діянь, об`єднаних єдиним умислом, у вигляді оплати товарів у різних торговельних закладах із використанням банківської картки.

Надалі, у період часу з 18:35 години 20.05.2026 по 23:06 години 21.05.2026, ОСОБА_3 , утримуючи при собі раніше привласнену платіжну картку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з єдиним кримінально-протиправним наміром, в умовах воєнного стану, з корисливим мотивом, шляхом використання технології безконтактної оплати «PayPass» платіжної картки через POS-термінали, використала платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , та яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , для оплати товарів:

- у магазині «АТБ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 2/33, на загальну суму 1509,17 гривень;

- у магазинах «Бадьорий» ТОВ «НЕДЛЕС», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 8 та м. Київ, вул. Олени Теліги, 31/1а, на загальну суму 3326,04 гривень;

- у магазині «Ковбаси-балабаси», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 8, на загальну суму 618,50 гривень;

- у зоомаркеті «UA-VET», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 8, на суму 434,00 гривень;

- в аптеці «Аптека оптових цін», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 8, на загальну суму 1519,00 гривень;

- в аптеці «Подорожник», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 3, на суму 269,10 гривень;

- у магазині «М`ясо-ковбаси», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 35, на загальну суму 615,90 гривень;

- у магазині «ФОРА», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 31/1, на загальну суму 804,78 гривень;

- у магазині «ЕКО-Маркет», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 14, на суму 486,81 гривень;

- у магазині «PROSTOR» ТОВ «НУМІС», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, на загальну суму 363,00 гривень;

- у магазині «MimiBon» ФОП ОСОБА_9, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, на суму 53,98 гривень;

- у магазині «BONUS», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, на загальну суму 369.80 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 таємно заволоділа майном ОСОБА_5 , а саме, грошовими коштами з рахунку НОМЕР_2 на загальну суму 10370 (десять тисяч триста сімдесят) гривень 08 копійок, розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій майнову шкоду на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнала винуватість в інкримінованих кримінальних правопорушеннях та пояснила, що вчинила їх за обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Пояснила, що 20.05.2026 у вечірній час вона знаходилась у приміщенні магазину «Еко-маркет» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 15, де знайшла банківську картку АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , яку привласнила для особистого використання. В подальшому протягом 20 та 21 травня 2026 року вона відвідувала торгівельні заклади та аптеки, де здійснювала оплату придбаних товарів вказаною банківською карткою, яку після її викриття передала працівникам поліції. У скоєному щиро кається. 19.06.2026 вона відшкодувала потерпілій спричинену шкоду, в зв`язку з чим вона не має до неї жодних претензій.

Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила розглянути судову справу без її участі, а також повідомила що ОСОБА_3 відшкодувала спричинену шкоду в повному обсязі та з урахуванням її особи просить призначити найменш суворе покарання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілої, суд дійшов висновку про можливість з`ясувати всі обставини справи, розглянути справу відповідно до ст.325 КПК України.

Прокурор та обвинувачена в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

За таких обставин, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, в зв`язку з чим обмежується допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів щодо її особи.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності їх позиції не має, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченою, оскільки наданих матеріалів вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, а тому визнання обвинуваченою винуватості є цілком виправданим.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 винна у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій, у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки та обставини скоєних нею кримінальних правопорушень, а також, що спричинена шкода відшкодована, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, працює за наймом, вона усвідомлює неправомірність вчиненого діяння і критично оцінює скоєне, готова нести відповідальність, має на утриманні мати - ОСОБА_6 , 1937 року народження, а її син ОСОБА_7 , 1999 року народження, є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, який в даний час бере участь в обороні України від російської агресії.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.185 КК України, при цьому на підставі ч.1 ст.70 КК України суд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання за ч.1 ст.357 КК України більш суворим, із застосуванням ст.75, ст.76 КК України та встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, що є достатнім для того, щоб вона в умовах здійснення контролю за поведінкою довела своє виправлення.

Цивільний позов та процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою:

за за ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

за ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75, ст.76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

У відповідності до п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.

Речові докази: банківську картку - платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк». (анульована), зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua