Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №759/20681/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №759/20681/26

Суддя: Кравець В. М.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/20681/26

пр. № 3/759/5321/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720517 від 16.07.2026 року, 16.07.2026 року о 02:40 год. у м. Києві по вул. Івана Дзюби, буд.9, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARJL-0246, тест №4890, результат 1.17 проміле. Подія фіксувалась на нагрудні бодікамери БК472265, БК472065, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив наступне.

З 27.03. 2026 року він офіційно працює на посаді експедитора відділу експедиції ТОВ «ХД трейд Енерджі» за адресою виконання обов`язків: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7, що підтверджується довідкою підприємства від 24.07.2026 № 07 та наказом про прийняття на роботу № 90/к/тр від 26.03.2026.

Для забезпечення робочих потреб та логістики підприємства, ним фактично зазвичай використовувався вантажний мікроавтобус марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується аналогічним звичайним маршрутним листом (Реєстр № Л-0486235 від 16.08.2026), який належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2 та у ніч з 15.07.2026 на 16.07.2026 року він перебував на території складського комплексу по АДРЕСА_2 , що підтверджується письмовими поясненнями власника ТЗ ОСОБА_2 та доданою до них копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

У ніч з 15.07.2026 на 16.07.2026 року, а саме близько 02:00 год. 16.07.2026 року, внаслідок ворожого ракетного обстрілу рф, на території складського комплексу по АДРЕСА_2 стався потужний вибух, масштабне руйнування складських будівель та пожежа, що підтверджується офіційним листом ГУ ДСНС України у м. Києві від 28.07.2026 року № 71 25 02-976/71 25 та ця інформація була поширена у багатьох офіційних ЗМІ.

Оскільки він проживає неподалік від місця розташування складу, одразу після ракетного удару йому надійшли термінові телефонні дзвінки від співробітників компанії, які попросили негайно прибути на територію складського приміщення для допомоги ліквідації первинних наслідків прильоту та термінової евакуації техніки і майна, зокрема мікроавтобуса марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , задля недопущення його знищення та вибуху паливного бака в епіцентрі пожежі.

Під час тривалої повітряної тривоги ОСОБА_1 оперативно прибув на територію логістичного комплексу по вул. Івана Дзюби, 7 та долучився до надання допомоги. Внаслідок вибуху та загоряння складського логістичного комплексу автомобіль марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , опинився в безпосередній зоні ураження, у зв`язку з чим виникла реальна загроза його повного знищення, що підтверджується фотофіксацією з місця події від 16.07.2026 року та роздруківкою скріншота метаданих фотознімку вказаного вантажного автобуса в епіцентрі подій на цьому логістичному складі з геолокацією та точним часом (02:45).

Особлива небезпека полягала в тому, що мікроавтобус був припаркований у безпосередній близькості від потужного промислового бензинового генератора. Масштабне загоряння на території складу створювало пряму загрозу детонації паливних баків автомобіля та генератора, що могло спричинити вибух величезного об`єму пального та призвести до незворотних катастрофічних наслідків. Крім того, існувала висока ймовірність повторного ракетного удару по території комплексу. З огляду на це, будь-яке зволікання загрожувало трагедією, а його дії щодо термінового відгону мікроавтобуса були єдиним можливим заходом в зоні надзвичайної ситуації.

Перебуваючи в стані глибокого шоку та стресу від наслідків ракетного удару, пожежі та хаосу, керуючись виключно прагненням відвернути детонацію палива генератора та бензобака мікроавтобуса з незворотними наслідками та врятувати майно від неминучого знищення у вогні, також і від можливого повторного прильоту, ОСОБА_1 сів за кермо, щоб вивезти мікроавтобус за ворота складу та припаркувати його на майданчику безпосередньо при в`їзді (на відстані близько 20-30 метрів від воріт).

Оскільки майданчик праворуч від в`їзду на декілька машин був повністю зайнятий іншою технікою та обломками, він був змушений повернути ліворуч у напрямку будинку № 9 по вул. Івана Дзюби та шукати вільне на цьому парковочному майданчику для зупинки. З роздруківки скріншота треку з GPS-системи моніторингу ТЗ видно, що ОСОБА_1 проїхав до 100 метрів з максимальною швидкістю 15 км/год.

У цей момент вулицю Івана Дзюби в обох напрямках біля складу вже було перекрито екіпажем патрульної поліції, який був на місці вибуху. Екіпаж поліції зупинив його транспортний засіб безпосередньо під час виконання маневру евакуації на відстані до 100 метрів від місця вибуху. Працівники поліції, бачачи палаючий склад, руйнування та звичайно увесь шлях слідування ОСОБА_1 від воріт, категорично проігнорували його пояснення про надзвичайну ситуацію, відмовилися надати можливість просто припаркувати авто у безпечному місці поруч на цю парковку, змусили припинити рух та в подальшому склали відносно нього протокол за ст. 130 КУпАП. Точний короткий маршрут руху автомобіля виключно від території складського комплексу до місця зупинки поліцією наочно GPS-системи підтверджується роздруківкою скріншота треку моніторингу, встановленої на даному транспортному засобі.

Окремо зауважив, що його дії були продиктовані виключно прагненням відвернути подальшу трагедію, яка могла статися після детонації, дальшого розповсюдження масштабування пожежі в епіцентрі подій в умовах надзвичайної ситуації та врятувати майно від знищення вогнем та можливого повторного ракетного удару.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом підпункту «а» п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720517 від 16.07.2026 року; чек приладу Drager Alcotest 6820 ARJL-0246, тест № 4980, результат 1.17 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції, що містяться на компакт-дисках, на яких зафіксовані обставини, які узгоджуються з письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; заява щодо матеріалів справи про адміністративне правопорушення №759/20681/26 ОСОБА_2 ; лист-відповідь Святошинського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України №71 25 02-976/71 25 від 28.07.2026 року; роздруківка скірншотів з місця події; довідка про підтвердження місця роботи від 24.07.2026 року №07; копія наказу №90/к/тр від 26.03.2026 року про прийняття ОСОБА_3 ; витяг з реєстру №Л-0486235 від 16.08.2026 року; лист УПП в м. Києві щодо надання відповіді №34781-2026 від 27.07.2026 року; фотознімки автомобіля з місця події.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент зупинки автомобіля, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння та не мав права керувати транспортним засобом.

Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 вимушений був здійснити керування транспортним засобом у зв`язку з крайньою необхідністю, а саме з метою невідкладного і швидкого переміщення транспортного засобу для уникнення знищення майна та запобігання збільшенню масштабів руйнування.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З огляду на викладене, а також на відсутність завданої діями ОСОБА_1 фактичної шкоди, суд визнає його дії вчиненими в стані крайньої необхідності та вважає, що вчинене ним правопорушення є менш значним, ніж відвернена шкода.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

З огляду на викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 130, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Кравець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua