Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №759/1273/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1273/26

пр. № 2-др/759/83/26

12 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши без повідомлення учасників справи, заяву представника позивачки, адвокатки Самійленко-Войнаровської Ірени Олегівни, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи позивачки

23 квітня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника позивачки, адвокатки Самійленко-Войнаровської І.О., про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування заяви представник позивачки зазначила, що:

- 16 квітня 2026 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, яким позов задовольнив повністю: визначив стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 грудня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття;

- у позовній заяві представник позивачки повідомила суд про попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень; у заяві від 04.03.2026 зазначила, що докази на підтвердження цих витрат будуть надані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення;

- у зв`язку з розглядом цієї справи позивачка понесла витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 5 000,00 гривень, що підтверджується відповідними доказами.

З урахуванням викладеного просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному вище розмірі.

Позиція відповідача

ОСОБА_2 на заяву про ухвалення додаткового рішення не відреагував; будь-яких заперечень чи пояснень щодо заяви відповідач не подав.

ІІ. Процесуальні дії суду

04 травня 2026 року суд постановив ухвалу про залишення заяви без руху з підстав неподання доказів надсилання копії заяви з додатками на адресу відповідача.

26 травня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

16 квітня 2026 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, яким позов задовольнив повністю: визначив стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 грудня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття (а.с. 36-38).

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 001358, видане адвокатці Самійленко-Войнаровській Ірені Олегівні Радою адвокатів Чернігівської області 24.05.2024 (а.с. 13).

Ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2088980 від 31.12.2025 виданий на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокаткою Самійленко-Войнаровською Іреною Олегівною у судах загальної юрисдикції України, в тому числі у Святошинському районному суді міста Києва (а.с. 14, 44).

31 грудня 2025 року адвокатка Самійленко-Войнаровська Ірена Олегівна (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) уклали договір про надання правової допомоги № 31122025_1 (далі - договір) (а.с. 45-46).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

За послуги, надані адвокатом згідно з п. 1.1. цього договору, клієнт перераховує на його рахунок оплату, яка становить чітко встановлену суму відповідно до додатків до цього договору, які узгоджуються між сторонами та повинні бути обов`язково підписані сторонами. Сума гонорару в процесі виконання цього договору може бути переглянута та змінена під час переговорів (пункт 4.1. договору).

Згідно з додатком № 1 до договору сторони погодили розмір гонорару за подання позовної заяви про стягнення аліментів у сумі 5 000,00 гривень; умови розрахунку: протягом 20 банківських днів з моменту винесення рішення про стягнення аліментів (а.с. 46, зворот).

Згідно з актом № 1 приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) до договору, складеного 20.04.2026, на виконання умов договору адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з подання позовної заяви про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на користь спільних дітей та ведення справи в суді; кількість витрачених годин - 3; вартість - 5 000,00 гривень (а.с. 47).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Юнекс Банк» № 975 від 16.01.2026 ОСОБА_1 перерахувала ФОП ОСОБА_5 кошти в сумі 2 000,00 гривень; призначення платежу: сплата за послуги адвоката (гонорар) згідно з додатком № 1 до договору № 31122025_1 від 31.12.2025 (а.с. 47).

ІV. Мотиви суду

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність;

2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц Верховний Суд зазначив, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правничої допомоги не потрібен.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системне тлумачення наведених норм свідчить, що:

- процесуальний закон визначає два види судових витрат: судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати на професійну правничу допомогу;

- розмір зазначених витрат має бути реальним, співмірним і доведеним;

- за клопотанням іншої сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка і висновки суду

Представник позивачки просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

На підтвердження зазначених витрат надала договір про надання правової допомоги від 31.12.2025, додаток № 1 до вказаного договору, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) до договору від 20.04.2026, платіжну інструкцію про часткову оплату за договором про надання правової допомоги.

Дослідивши зазначені докази, суд, з урахуванням складності справи, дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є доведеною, реальною і співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт, категорією і складністю справи.

Будь-яких клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю відповідач не заявляв.

З огляду на те, що суд задовольнив позов повністю, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, заяву про ухвалення додаткового рішення суд задовольняє повністю.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 246, 259, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачки, адвокатки Самійленко-Войнаровської Ірени Олегівни, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити повністю.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне додаткове рішення суду складене 12 червня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко