Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №759/22047/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22047/26

пр. № 1-кп/759/1714/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105080000903 від 22.07.2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.09.2025 року Дарницьким районним судом міста Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 , будучи засудженим протягом року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:

Так, 22.07.2026, у невідомий час, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, за адресою: м. Київ, вул. Депутатська, знайшов психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,231 г. та став зберігати її при собі без мети збуту для особистого вживання.

22.07.2026 року, за адресою: м. Київ, вул. Депутатська, 30, працівниками поліції було зупинено гр. ОСОБА_3 , в якого було вилучено поліетиленовий пакет з пазовим замком з порошкоподібною речовиною білого кольору, який останній зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 29.07.2026 № CE-19/111-26/39723-НЗПРАП в наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0, 231 г. Загальна маса амфетамін в речовині становить 0, 231 г.

Амфетамін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» таблиця 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» список №2 є психотропною речовиною обіг якої обмежено, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров?я України 01.08.2000 №188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров?я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, амфетамін розміром 0,231 г є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності.

Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Так зазначив, що влітку 2026 року на території Святошинського району м.Києва знайшов пачку цигарок, яку підняв та всередині якої побачив поліетиленовий пакетик з психотропною речовиною, який він забрав та поклав до карману одягу, вважаючи, що в пакеті знаходиться «амфетамін», з метою подальшого особистого вживання. Невдовзі його зупинили працівники поліції, яким він в наступному видав знайдений поліетиленовий пакет з речовиною. Обсяг вилученого у нього амфетаміну підтвердив, у вчиненому щиро розкаявся, зауважив, що зробив для себе належні висновки та з того часу більше не вживає заборонені речовини, просив суд суворо його не карати та обмежитись покаранням у виді штрафу.

Згідно ст.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини та не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Суд також пересвідчився в тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, підстави вважати, що обвинувачений оговорює себе або в інший спосіб викривлює визнані ними у судовому засіданні обставини, відсутні. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та вважає правильною кваліфікацію його дії за ч. 2 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, неодружений, офіційно не працює, підробляє будівельником, на обліку у лікаря-психіатра та під диспансерно - динамічним наглядом не перебуває, має хронічне невиліковне захворювання (ВІЛ).

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжуюють покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, 05.09.2025 року ОСОБА_3 засуджено вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1(один) рік.

10.11.2025 року ОСОБА_3 поставлений на облік Святошинського РВ ФДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Згідно ч.1, ч.4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відтак, з огляду на викладене, на підставі ст.71 КК України, до покарання за цим вироком суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Дарницькогорайонного суду м. Києва від 05.09.2025 року, застосувавши п.п.«а-1» п.1 ч.1 ст.72 КК України, та призначає ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів.

На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення як підсудним, так й іншими особами нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на залучення експерта (висновок експерта № СЕ-19/111-26/39723-НЗПРАП від 29.07.2026), що становлять 3850 грн. 88 коп., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься й питання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує, що до ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового провадження запобіжний захід не застосовувався, жодних клопотань від прокурора з даного питання не надходило, а тому зважаючи на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого до набрання вироком законної сили запобіжного заходу.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_3 частину покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м.Києва від 05.09.2025 року, та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) днів.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання у зв`язку з виконанням вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Речові докази: амфетамін, масою 0,231, що зберігається в кімнаті збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП в м. Києві, після набрання вироком законної сили, -знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1