Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №759/25916/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25916/26

пр. № 2-о/759/604/26

25 вересня 2026 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О., за участі секретаря судового засідання Демченко М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тичасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

В обгрунтування своєї заяви посилалася на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Скадовськ Херсонської області, Україна. Отримання свідоцтва про смерть у ВДРАЦС неможливе, оскільки аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що для підтвердження факту смерті пред`явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення факту смерті необхідно для отримання свідоцтва про смерть.

Заявниця та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Заявником подана заява про розгляд заяви за її відсутності.

Відповідно до абз. 2, ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.8 ч. 2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

22.06.2020 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого заявниці заповів усе належне йому майно. Заявниця зазначає, що ОСОБА_2 був її двоюрідним дядьком.

Згідно медичного свідоцтва про смерть від 17.08.2026 серії 74 № 214000/181, виданого "Скадовською центральною районною лікарнею", ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 9 год.12 хв., пречини смерті: хронічна серцева недостатність, атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану Управління ВРАЦ Херсонської області, серії НОМЕР_1 від 19.08.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Скадовськ Херсонської області.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Наведені вище документи (медичне свідоцтвао про смерть та свідоцтво про смерть) відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними на території України.

Отже, отримані документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про смерть особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

З огляду на вказане, зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявник не в змозі, оскільки свідоцтво про смерть, яке видане незаконним органом, не є документом, на підставі якого можливо провести державну реєстрацію смерті особи, а отже не створює жодних юридичних наслідків.

Місто Скадовськ Херсонської області є тимчасово окупованою територією України.

Метою встановлення заявником факту смерті ОСОБА_2 є отримання свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Судом встановлено, що заявник позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у позасудовому порядку.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви ОСОБА_1 та необхідність її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст 12, 81, 263-265, 293, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тичасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Скадовськ Херсонської області, Україна), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Скадовськ Херсонської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ Т.О. ЗАЄЦЬ