Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №759/24192/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/24192/25

пр. № 2/759/3160/26

25 вересня 2026 року Святошинський районний суд у м. Києва у складі:

головуючого судді Журибеда О.М.,

за участі секретаря судового засідання Сеньковець К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , приватний нотаріус КМНО Біловол Сергій Миколайович про визначення частки померлого у складі спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовов до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , приватний нотаріус КМНО Біловол С.М., в якому просить суд: визначити, що частка квартири АДРЕСА_1 є часткою у спадковому майні після смерті ОСОБА_4 , що входить до складу спадкового майна, яке підлягає спадкуванню; - судови витрати покласти на відповідача.

Позов обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син заявника - ОСОБА_5 . ОСОБА_5 перебував у шлюбі з 30.09.2017 року з відповідачем ОСОБА_2 . Під час шлюбу подружжя придбало квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Оскільки спадкоємцями майна, що належало померлому синові на день відкриття спадщини є батьки померлого, в тому числі, позивач звернулась до приватного нотаріуса КМНО Біловола С.М. з заявою про прийняття спадщини. Оскільки відповідач уникає спілкування і будь-якого вирішення питань щодо поховання урни з прахом та подальшого спадкування належного йому на день смерті майна, за її зверненням приватним нотаіусом було направлено пропозицію зустрічі, яка залишилась без реагування. Станом на день звернення до суду, нотаріусом не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , однак останній повідомив, що спірна квартира зареєстрована за відповідачем без визначення частки власності та у зв`язку з чим не зможе видати свідоцтва. Враховуючи вищевикладене, змушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року у справі відкрито провадження за загальними правилми позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року відмовлено представнику відповідача адвокату Горват І.І. у поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 вимоги позову підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти визначення часток в такому розмірі, однак вказав, що фактично спору не має, оскільки сторона відповідача не заперечує щодо позову.

Третя особа ОСОБА_3 та приватний нотаріус КМНО Біловол С.М. в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд прийшов до наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені по бтькові серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 змінила прізвише на ОСОБА_1 .

Отже, позивач у справі є матір`ю ОСОБА_5 .

30.09.2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції місті Києві.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.01.2005 року укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , остання придбала квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.07.2025 року.

Після смерті останнього залишилось спадкове майно.

Відповідно копії спадкової справи №16/2025 року заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 з заявами про про прийняття спадщини звернулись матір ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 .

Позивачу приватним нотаріусом КМНО Біловолом С.М. було повідомлено, що право власності на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 без визначення частки у спільному майні подружжя, у зв`язку з чим видати свідоцтва не видається заможливе.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 є однією зі спадкоємців після смерті свого сина ОСОБА_5 , яка у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу Свідоцтва про право на спадщину. Однак отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 та перебувало за життя спадкодавця у спільній сумісній власності, не може.

Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма частини другої статті 370 ЦК України передбачає, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст.357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила -1/2»

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, суд вважає за можливе позов задовольнити.

Відповідно дост.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог у розмірі 1211, 20 грн.

Керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , приватний нотаріус КМНО Біловол Сергій Миколайович про визначення частки померлого у складі спадкового майна- задовольнити.

Визначити, що частка квартири АДРЕСА_1 є часткою у спадковому майні після смерті ОСОБА_5 , що входить до складу спадкового майна, яке підлягає спадкуванню.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда