Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №758/10134/23 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №758/10134/23

Суддя: Петров Д. В.

Справа № 758/10134/23

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

за участю:

представника позивача Босенка О.М.,

представника відповідача Ярошенка Д.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», ОСОБА_3 , про стягнення збитків, завданих залиттям квартири,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Босенка О.М. звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири на АДРЕСА_1 .

Наприкінці лютого 2019 року відбулося залиття зазначеної квартири вперше, а 18 січня 2021 року вдруге.

26.02.2019 факт залиття квартири було підтверджено комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м Києва», про що було складено відповідний Акт.

Згідно зазначеного Акту залиття в квартирі АДРЕСА_2 сталось з вини розташованої поверхом вище кв. АДРЕСА_3 (на 4-му поверсі) через пошкодження внутрішньої розводки холодного водопостачання в ванній кімнаті цієї квартири. Даний Акт було підписано всіма членами комісії.

14.03.2019 було проведено незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_4 . Розмір матеріальних збитків, згідно висновку експерта, складає 88 461 гривень. Відповідача та представника власника квартири АДРЕСА_3 запрошували бути присутнім під час проведення незалежної оцінки розміру понесених матеріальних збитків кв. АДРЕСА_2 .

12.06.2019 було проведено незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого внаслідок залиття комплекту меблів для кухні. Розмір матеріальних збитків, згідно висновку експерта, складає 35 600 гривень.

Відповідач уникає зустрічі з позивачем щодо вирішення ситуації, а особи, які перебувають в квартирі АДРЕСА_3 , зазначають, що є орендарями приміщення та не надають жодної інформації про власника квартири.

В січні 2021 року відбулося повторне залиття квартири позивача, що підтверджується Актом від 18.01.2021, затвердженим КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та Звітом про оцінку розміру матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_4 від 02.03.2021 проведеного ТОВ «Аелєкон».

Згідно Акту від 18.01.2021, залиття в квартирі АДРЕСА_2 сталося з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 внаслідок скупчення води під ванною у квартирі АДРЕСА_3 внаслідок протікання на з`єднанні змішувача з внутрішньоквартирною розводкою через недбале користування сантехнічним обладнанням мешканців квартири АДРЕСА_3 в ванній кімнаті.

02 березня 2021 року було проведено незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_4 . Розмір матеріальних збитків, згідно висновку експерта, складає 175 311 гривень.

Таким чином, позивач звертається до суду з вимогами про стягнення збитків, завданих залиттям квартири та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.09.2023 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

01.11.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ярошенка Д.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що акти, на які посилається позивач обґрунтовуючи оцінку збитку є неналежно складеними, оскільки їх складання проводилось без повідомлення відповідача; вони не затверджені керівником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», а підписані першим заступником директора; акти не містять відомостей про ознайомлення з ним мешканців квартир, а також не містять їх підписів; не містять прізвище, ім`я та по-батькові власника, наймача, орендаря квартири з вини якого сталось залиття, а також на якій підстав особи користуються або володіють квартирою.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували підстави для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

29.11.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

11.12.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

До суду надійшло клопотання представника відповідача Ярошенка Д.В. про призначення будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.02.2024 частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Босенка Олександра Михайловича до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», ОСОБА_3 , про стягнення збитків, завданих залиттям квартири.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

18.08.2025 вищезазначена цивільна справа по завершені проведення експертизи повернулася до суду з експертної установи разом з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 4449/24-42 від 31.07.2025.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.08.2025 відновлено провадження у справі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.04.2026 від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо висновку експерта № 4449/24-42 від 31.07.2025.

Сторона позивача зазначає, що висновки експерта жодним чином не спростовують факту завдання шкоди та не ставлять під сумнів розмір завданих збитків. Позивач, як власник житла, після залить мав об`єктивну життєву необхідність відновити придатний для проживання стан своєї квартири.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом № 585 від 22.06.2017 та довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343568980 від 21.08.2023.

Перше залиття квартири відбулося в лютому 2019 року, а 18 січня 2021 року - друге.

Згідно п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, типова форма якого міститься у додатку № 4 до зазначених правил.

Згідно зазначеного вище Акту залиття в квартирі АДРЕСА_2 сталось з вини розташованої поверхом вище кв. АДРЕСА_3 (на 4-му поверсі) через пошкодження внутрішньої розводки холодного водопостачання в ванній кімнаті цієї квартири. Даний Акт було підписано всіма членами комісії.

Відповідачу у справі ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_6 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343566315 від 21.08.2023.

Відповідача та представника власника квартири АДРЕСА_3 запрошували бути присутнім під час проведення незалежної оцінки розміру понесених матеріальних збитків кв. АДРЕСА_2 , про що свідчать копії листів та докази їх скерування на адресу відповідача.

В січні 2021 року відбулося повторне залиття квартири позивача, що підтверджується Актом від 18.01.2021 затвердженого КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та Звітом про оцінку розміру матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_4 від 02.03.2021 проведеного ТОВ «Аелєкон».

Пунктом 1.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, визначено, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг; порядок доступу до житла та володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показів засобів обліку; права та обов`язки споживачів, виконавців, виробників; оформлення претензій споживачів до виконавців; порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначаються згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 2.3.6. Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Відповідно до додатку 4 до п. 2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС, (чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. у роботу системи); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

В абз. 2 п. 2.3.6 Правил передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4). Натомість Додаток 4 вимагає чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців квартир у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін. Додаток 4 Правил при складанні акту вимагає надати висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. Окрім того, акт повинен містити інформацію про ознайомлення мешканців квартир щодо відомостей даного акту.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартир після залиття» також зазначено, що при складені акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Судом встановлено, що матеріали справи містять акт про залиття від 26.02.2019, згідно якого залиття в квартирі АДРЕСА_2 сталось з вини розташованої поверхом вище кв. АДРЕСА_3 (на 4-му поверсі) через пошкодження внутрішньої розводки холодного водопостачання в ванній кімнаті цієї квартири. Даний Акт було підписано всіма членами комісії.

Щодо посилання сторони відповідача про недійсність даного акту з огляду на його неналежне оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що акти не відповідають Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, а тому є недопустимими доказами,

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 263/14437/19 вказано, що оскільки наявність шкоди та причинний зв`язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування. Зазначені Правила не передбачають можливість встановлення вказаних обставин виключно актом, складеним за формою Додатку 4, а в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир».

Окрім цього, судом встановлено, що Акт від 26.02.2019 та акт від 18.01.2021 року було складено відповідно до Додатку 4 до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005. В Акті зазначено дату складання, прізвища, ініціали та посади членів комісії, дані власника квартири АДРЕСА_2 та результати обстеження. В Акті чітко зазначено, що сліди залиття спостерігаються від стелі до підлоги. Також Акт містить висновок щодо вини залиття (а саме пошкодження внутрішньої розводки холодного водопостачання в ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 ). Акт підписаний всіма членами комісії.

Таким чином, зазначений Акт підтверджує факт залиття квартири та відповідно до ст. ст. 76,77,79 Цивільного процесуального кодексу України є належним і допустимим доказом. Акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватись на інших документах.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17).

Таким чином, відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

Щодо розміру заподіяних внаслідок залиття збитків, суд дійшов до наступних висновків.

Таким чином, загальний розмір заподіяних внаслідок залиття збитків складає 299 372 грн.

Окрім цього суд бере до уваги висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 4449/24-42 від 31.07.2025 з якого вбачається, що встановити вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_4 , згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим, у зв`язку з проведенням ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях зазначеної квартири.

Встановити вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_4 , відповідно до вихідних даних, що містяться в наданих матеріалах, не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю в матеріалах цивільної справи № 758/10134/23 всіх необхідних для розрахунків вихідних даних.

Таким чином, експерт у висновку прямо зазначив про неможливість встановлення вартості ремонтно-відновлювальних робіт у зв`язку з відсутністю необхідних вихідних даних, неповним описом пошкодженого, недостатністю фотознімків та проведенням у квартирі ремонтно-будівельних робіт.

Отже, експерт не встановив іншого розміру шкоди та не встановив, що вартість відновлення квартири є меншою за суму, заявлену позивачем. Висновок фактично має характер висновку про неможливість проведення розрахунку за наданими експерту матеріалами, а не висновку про відсутність шкоди або неправильність визначеного позивачем її розміру.

Експерт не визначив іншої вартості відновлювального ремонту, не встановив завищення вартості робіт або матеріалів, не визначив конкретних робіт, які не були необхідними для усунення наслідків залиття, а також не встановив, що розрахунки, наведені у звітах про оцінку збитків, не відповідають фактичним пошкодженням.

Таким чином, висновок експерта не має спростовуючого змісту щодо поданих позивачем розрахунків.

Фактично експерт повідомив суд про відсутність можливості здійснити власний розрахунок. Однак неможливість експерта здійснити розрахунок на підставі наданих йому матеріалів сама по собі не є доказом того, що розрахунок, здійснений іншим спеціалістом на підставі наявних у нього вихідних даних та методики оцінки, є неправильним.

Позивач не може бути позбавлений права на повне відшкодування лише через те, що, виконуючи обов`язок щодо належного утримання свого житла та фактично усуваючи наслідки заподіяної шкоди, він здійснив ремонт до моменту проведення експертизи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами.

Зазначене вище узгоджується з висновками, до яких дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна -встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», ОСОБА_3 , про стягнення збитків, завданих залиттям квартири підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 299 372 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 70 000 грн, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, то суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які він зазнав в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Однак, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 70 000 грн є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної шкоди у сумі 15 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 3К9В-9Р7М-СХС1-5МА0 від 28.08.2023 про сплату судового збору у сумі 3 760 грн 62 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач зазнав витрат, пов`язаних із залученням експертів, в загальному розмірі 6 690 грн, що підтверджується квитанцією № 39 від 21.03.2019 на суму 2 090 грн, квитанцією № 0.0.2022359081.1 від 19.02.2021 на суму 2 800 грн та квитанцією № 319 від 24.06.2019 на суму 1 800 грн що також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», ОСОБА_3 , про стягнення збитків, завданих залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену залиттям квартири майнову шкоду у розмірі 299 372 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч триста сімдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті незалежних оцінок у загальному розмірі 6 690 (шість тисяч шістсот дев`яносто) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн 62 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

-відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

-третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», 04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код ЄДРПОУ 39609111;

-третя особа ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя Дмитро ПЕТРОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua