Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №212/5082/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 212/5082/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Плахтій Олени Володимирівни звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 довідалась, що відносно неї відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2. Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 від 05.03.2021 року вбачається, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі виконавчого напису № 21774, вчиненого 20.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення боргу у сумі 31 414,52 грн з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346), а також щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 141,45 грн.

Виконавчий напис, вчинений 20.10.2020 року Остапенко Євгеном Михайловичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 21774, набрав законної сили з дня його вчинення, згідно якого пропонується стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877), відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 18102020-ФК від 18.10.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708), відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1/ ПТБ від 15.10.2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (ЄДРПОУ 33308489, на підставі договору факторингу № 78 від 22.02.2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 799/7715CLAPT від 26.12.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , у загальній сумі 31 414,52 грн.

Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості не є безспірним, вчинений з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, без отримання письмових доказів законності такої вимоги в частині стягнення та наявності безспірності стягуваної заборгованості. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 14.04.2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за територіальною підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Від третьої особи письмові пояснення по суті позовних вимог до суду не надходили.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

20.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 21774, яким передбачено стягнення з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: невідомо, місце роботи: невідомо, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/ ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33308489, на підставі договору факторингу № 78 від 22 лютого 2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 799/7715CLAPT від 26 грудня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості за період з 21.02.2018 по 20.10.2020 складає 31 414,52 грн, в тому числі: 31 355,74 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8,78 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 50,00 грн - лата за вчинення виконавчого напису.

Таким чином загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь ТОВ «Фінпром Маркет» складає 31 414,52 грн.

05.03.2021 державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ревою О.М. на підставі виконавчого напису № 21774 від 20.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2.

Так, згідно виконавчого напису звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника за заборгованість в розмірі 31 414,52 грн.

Вважаючи виконавчий напис нотаріуса № 21774 від 20.10.2020 року таким, що не підлягає виконанню, позивач звернулась до суду.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» і Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нормою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 799/7715CLAPT від 26 грудня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , не був нотаріально посвідчений. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» набуло право вимоги за кредитним договором № 799/7715CLAPT від 26 грудня 2013, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/ ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33308489, на підставі договору факторингу № 78 від 22 лютого 2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 799/7715CLAPT від 26 грудня 2013 року.

Вчиняючи 20.10.2020 виконавчий напис № 21774, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису № 21774, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 20.10.2020 року, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас відповідач позовні вимоги не заперечив.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 064,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем з урахуванням положень ч. 4 ст. 136 ЦПК України сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 064,96 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 6 від 06.04.2026.

Судом задоволено позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1 064, 96 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Судом встановлено, що 04.04.2026 року адвокат Плахтій Олена Володимирівна та ОСОБА_1 уклали договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н26.

Відповідно до п.1.1 цього договору, адвокат бере на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги № б/н26 від 04.04.2026, адвокат Плахтій Олена Володимирівна та замовник ОСОБА_1 засвідчують, що адвокат надав, а замовник отримав послуги в кількості 6 год - 5 000,00 грн.

Сума перерахунку коштів за надані послуги підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 7 від 06.04.2026 у сумі 5 000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 21774, вчинений 20 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, за яким здійснюється стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 31 414 (тридцять одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн 52 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти судових витрат - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Суддя Я.К. Левицька