Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №756/11032/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11032/26

Провадження № 2/756/8671/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

21 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2230872 від 02.04.2020 у розмірі 14 760 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 2230872, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування ним. Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач повідомив в особистому кабінеті.

У визначений договором строк відповідач кредит не повернув та процентів за користування ним не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на дату відступлення права вимоги становить 14 760 грн, з яких 4 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 260 грн - заборгованість за процентами.

07.12.2020 ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за вказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», унаслідок чого позивач набув статусу нового кредитора у зобов`язанні. У добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, надіслана йому досудова вимога залишена без задоволення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

27.08.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за відсутності представника позивача та зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.04.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 2230872. Договір підписаний з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором М108889, який 02.04.2020 о 23 год 22 хв направлено на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується текстом договору та довідкою ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію.

Сума кредиту (загальний розмір) становить 4 500 грн (п. 1.3 договору), строк кредиту - 30 днів (п. 1.4 договору). Датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів визначено 02.05.2020, а загальною сумою до оплати - 5 782,50 грн (графік платежів, що є Додатком № 1 до договору).

Тип процентної ставки - фіксована; її розмір залежить від фактичного виконання відповідачем умов договору (п. 1.5 договору). Знижена процентна ставка 0,95% в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту за умови, що в цей строк або протягом трьох календарних днів, які слідують за датою його закінчення, відповідач здійснить повне погашення кредитної заборгованості (п. 1.5.1 договору). Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту, якщо відповідач не виконав умов для застосування зниженої ставки, у межах нового строку в разі продовження строку користування кредитом, а також у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів з моменту його виникнення (п. 1.5.2 договору).

Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 3.1 договору). До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та не включається дата повернення кредиту, вказана у графіку платежів (п. 3.2 договору). Строк кредиту може бути продовжено лише за умови ініціювання такого продовження відповідачем шляхом здійснення платежу в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів і неустойки та акцептування такої пропозиції товариством (пп. 4.1-4.5 договору).

Способом надання кредитних коштів визначено їх перерахування у безготівковій формі на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 (п. 2.1 договору).

Виконання ТОВ «Авентус Україна» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 18.07.2025 вих. № 5726-ВП, згідно з яким на виконання укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору про переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017 02.04.2020 на платіжну картку з маскованим номером НОМЕР_3 перераховано 4 500 грн, код авторизації - 892596, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-6536946. Номер цієї платіжної картки збігається з реквізитами платіжної картки відповідача, зазначеними у п. 2.1 кредитного договору.

07.12.2020 між ТОВ «Авентус Україна» як кредитором та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020, за яким кредитор передав (відступив) новому кредиторові належні йому права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07.12.2020, підписаного директором ТОВ «Авентус Україна» та генеральним директором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2230872 від 02.04.2020 з датою закінчення договору 02.05.2020 та розміром заборгованості 14 760 грн.

Передання реєстру боржників оформлено актом приймання-передачі реєстру боржників від 07.12.2020, а оплату ціни відступлення підтверджено платіжним дорученням від 07.12.2020 № 20365.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) за договором № 2230872 від 02.04.2020, підписаною директором ТОВ «Авентус Україна», заборгованість відповідача становить 14 760 грн, з яких 4 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 260 грн - заборгованість за процентами; штраф і пеня до стягнення не нараховані. Проценти нараховано за стандартною процентною ставкою з розрахунку 85,50 грн за кожен день нарахування (4 500 грн ? 1,90%) за період з 02.04.2020 по 31.07.2020, без урахування дати повернення кредиту 02.05.2020; після 31.07.2020 нарахування процентів припинено.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним матеріали справи не містять, платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору; це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідає внутрішній волі сторони, а такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд враховує, що договір № 2230872 від 02.04.2020 містить відомості про його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М108889 із зазначенням дати й часу такого підписання, а направлення цього ідентифікатора саме на номер мобільного телефону відповідача підтверджено довідкою про ідентифікацію. Належність зазначеного номера телефону відповідач не заперечив, доказів того, що такий ідентифікатор на його номер не надходив або що договір підписано іншою особою, суду не надав. За таких обставин підписання відповідачем договору шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства, а сам договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свій обов`язок з надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 500 грн. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 18.07.2025 вих. № 5726-ВП, який є первинним документом платіжної установи, що здійснювала переказ, і містить усі реквізити платіжної операції - дату, суму, маскований номер платіжної картки отримувача, код авторизації та номер транзакції.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Перехід до позивача права вимоги за договором № 2230872 від 02.04.2020 підтверджується договором відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07.12.2020, витягом з реєстру боржників, який містить дані саме цього кредитного договору і підписаний обома сторонами договору відступлення, актом приймання-передачі реєстру боржників від 07.12.2020 та платіжним дорученням про оплату ціни відступлення. Зазначені договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися, а згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне. Відповідність умов договору та розрахунку заборгованості вимогам законодавства є питанням, яке суд зобов`язаний перевірити незалежно від доводів сторін.

Відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4 500 грн і у визначений договором строк - до 02.05.2020 - їх не повернув; доказів повернення матеріали справи не містять. Тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 500 грн є доведеною.

Сторони погодили, що знижена процентна ставка 0,95% в день застосовується лише за умови повного погашення заборгованості в межах строку кредиту або протягом трьох наступних календарних днів, а в разі невиконання цієї умови в межах того самого строку застосовується стандартна ставка 1,90% в день (пп. 1.5.1, 1.5.2 договору). Оскільки відповідач кредит у цей строк не повернув, умов для застосування зниженої ставки не дотримано, а тому проценти за користування кредитом у межах строку кредитування з 02.04.2020 по 01.05.2020 (30 днів) нараховані за стандартною ставкою правомірно і становлять 2 565 грн (4 500 грн х 1,90% х 30 днів).

Таке нарахування не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку: розмір ставки визначений самим договором, а її застосування поставлене в залежність від фактичного виконання відповідачем своїх зобов`язань (п. 3.3 договору), тобто погоджене сторонами наперед.

Строк кредитування за договором закінчився 02.05.2020. За загальним правилом після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Водночас наведена правова позиція не виключає нарахування процентів за межами строку кредитування, якщо таке нарахування прямо передбачене умовами самого договору та обмежене ним у часі. У цій справі сторони окремо погодили, що стандартна процентна ставка застосовується також у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів з моменту його виникнення (п. 1.5.2 договору), а нарахування процентів здійснюється за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п. 3.1 договору). Ця умова узгоджується з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Проценти за період прострочення нараховані з 03.05.2020 по 31.07.2020, тобто за 90 календарних днів, і становлять 7 695 грн (4 500 грн х 1,90% х 90 днів). Встановлений договором граничний строк нарахування процентів позивачем не перевищено, після 31.07.2020 нарахування процентів припинено, що підтверджується карткою обліку договору.

Суд перевірив розрахунок заборгованості та встановив, що загальний розмір процентів становить 10 260 грн (2 565 грн + 7 695 грн), а загальний розмір заборгованості - 14 760 грн (4 500 грн + 10 260 грн), що відповідає розміру заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2230872 від 02.04.2020 у розмірі 14 760 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати та умови повернення визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг за цим договором, ордер на надання правничої (правової) допомоги, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо адвокатського об`єднання. Правнича допомога надавалася адвокатом Усенком М.І., який діяв на підставі зазначеного договору та ордера.

Розмір винагороди визначений договором у вигляді фіксованої суми 8 000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Водночас відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи ціну позову (14 760 грн), типовість і нескладність справи, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. У стягненні решти заявленої суми слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплату позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн підтверджено платіжною інструкцією від 09.06.2026 № 34825. З огляду на задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2230872 від 02.04.2020 у розмірі 14 760 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в решті - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО