Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №755/12207/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12207/26

Провадження №: 3/755/4771/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 122, ст. 124 та ч. 1 ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувають матеріали чотирьох справ про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за обставинами подій, які мали місце 26 червня 2026 року у місті Києві, а саме за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 122, ст. 124 та ч. 1 ст. 185 КУпАП.

Враховуючи, що зазначені адміністративні матеріали складені щодо однієї особи, стосуються подій, які відбувалися протягом одного проміжку часу, перебувають у провадженні одного судді та підлягають одночасному розгляду, суд вважає за необхідне вирішити питання про відповідальність ОСОБА_1 за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, з наданням окремої правової оцінки кожному інкримінованому йому адміністративному правопорушенню.

З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції 26.06.2026 складено відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 288245, складений 26.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КУпАП.

Згідно із зазначеним протоколом, під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не виконував законних вимог працівників поліції, у зв`язку з чим його дії працівниками поліції кваліфіковані як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Окремо, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703463, 26.06.2026 близько 10 год. 57 хв. у м. Києві, по вул. Вінстона Черчилля, 2, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху здійснив наїзд на дорожнє обладнання — дорожній обмежувальний конус, унаслідок чого відповідне дорожнє обладнання було пошкоджено, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

За наведеними обставинами відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703402, 26.06.2026 близько 11 год. 00 хв. у м. Києві, просп. Соборності, 21-В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольорів, спеціального звукового сигналу та гучномовця на службовому автомобілі Renault Duster, чим, за змістом протоколу, порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України.

У зв`язку з наведеними обставинами дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, якою передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703507, 26.06.2026 близько 11 год. 05 хв. у м. Києві, просп. Соборності, 15, ОСОБА_1 , керуючи тим самим автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час перестроювання ліворуч не надав перевагу в русі патрульному автомобілю Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого змусив водія патрульного автомобіля різко змінити напрямок та швидкість руху для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, тобто, відповідно до відомостей протоколу, створив аварійну обстановку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Зазначені дії працівниками поліції кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, до суду фактично передано чотири взаємопов`язані адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , які стосуються послідовних подій 26.06.2026 та охоплюють інкриміновані йому правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 122, ст. 124 та ч. 1 ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

При цьому матеріали справи свідчать, що під час перебування справ у провадженні суду від сторони захисту неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справ, у зв`язку з чим судові засідання відкладалися та стороні захисту забезпечувалася можливість реалізувати передбачені КУпАП процесуальні права.

У судовому засіданні інтереси ОСОБА_1 представляла його захисник — адвокат Світельська Ю.В., яка заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наполягала на закритті провадження у справах.

Крім усних пояснень, захисником до суду були подані письмові заперечення щодо кожного з адміністративних матеріалів, у яких ставилося питання про закриття проваджень у зв`язку з відсутністю, на думку сторони захисту, належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 відповідних адміністративних правопорушень.

Зокрема, сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 не погоджується з викладеними у протоколах обставинами, ставить під сумнів законність первинної вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу та законність подальших дій працівників поліції.

У письмових поясненнях, наданих суду захисником зі слів ОСОБА_1 , останній зазначав, що 26.06.2026 приблизно о 10 год. 30 хв. його автомобіль був зупинений особами, яких він вважав такими, що належним чином не підтвердили свої повноваження, у зв`язку з чим він вимагав повідомити причину зупинки та пред`явити відповідні службові посвідчення.

ОСОБА_1 також посилався на конфліктну ситуацію з працівниками поліції, стверджував про неправомірне застосування до нього фізичної сили, спеціальних засобів та адміністративного затримання, вилучення телефону та документів, а також зазначав про подання відповідних заяв і скарг до компетентних органів.

Захисник, обґрунтовуючи свою позицію, посилалася також на положення статей 245 та 251 КУпАП, наголошуючи, що обов`язок щодо належного збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, а сам протокол про адміністративне правопорушення не може автоматично та без оцінки інших матеріалів підтверджувати винуватість особи.

Також стороною захисту до матеріалів справи долучено цифрові носії із відеозаписами, копії відповідних адвокатських запитів, відповідей на них та інших документів, на які захисник посилалася на підтвердження своєї позиції.

Судом зазначені доводи та надані стороною захисту матеріали перевірено та оцінено у сукупності з іншими доказами у справах.

Безпосередньо під час судового розгляду судом були досліджені наявні в матеріалах справ відеозаписи, у тому числі відеозаписи подій, що стали підставою для складення адміністративних протоколів, а також матеріали, надані стороною захисту.

За результатами безпосереднього перегляду відеозаписів судом встановлено, що зафіксовані на них обставини в істотній частині узгоджуються з відомостями, викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення, та об`єктивно відображають поведінку водія і розвиток подій 26.06.2026.

Водночас доводи сторони захисту щодо повної відсутності в діях ОСОБА_1 складів інкримінованих адміністративних правопорушень не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Судом безпосередньо досліджено наявні у матеріалах справ протоколи про адміністративні правопорушення, письмові пояснення, рапорти працівників поліції, матеріали адміністративного затримання, письмові заперечення сторони захисту, надані нею документи, а також відеозаписи подій 26.06.2026 року.

Саме безпосереднє дослідження відеозаписів має істотне значення для вирішення цих справ, оскільки дає суду можливість перевірити викладені у протоколах відомості не лише через письмовий опис подій працівниками поліції, а шляхом безпосереднього сприйняття фактичної поведінки ОСОБА_1 та розвитку відповідних подій.

Досліджені відеозаписи у взаємозв`язку з іншими матеріалами справ є послідовними та взаємоузгодженими і в сукупності підтверджують обставини, покладені в основу складених відносно ОСОБА_1 адміністративних протоколів.

Щодо ч. 1 ст. 185 КУпАП

Судом також перевірено матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КУпАП.

З протоколу серії ВАД №288245, матеріалів адміністративного затримання, рапортів та досліджених відеозаписів убачається розвиток конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та працівниками поліції під час виконання останніми службових обов`язків та оформлення адміністративних матеріалів.

Судом перевірено і доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не вчиняв фізичного опору, а застосування щодо нього фізичної сили та спеціальних засобів вважає незаконним.

Разом із тим відсутність фізичного опору сама по собі не є тотожною відсутності злісної непокори, оскільки предметом оцінки за ст. 185 КУпАП є, зокрема, умисне невиконання законного розпорядження або вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Безпосередньо досліджені судом відеоматеріали у сукупності з протоколом та іншими матеріалами справи підтверджують факт невиконання ОСОБА_1 законних вимог працівників поліції.

При цьому суд не покладає висновок про винуватість виключно на відомості адміністративного протоколу, а виходить із сукупності взаємоузгоджених доказів, перевірених безпосередньо під час судового розгляду.

Доводи про застосування до ОСОБА_1 фізичної сили, газового балончика, пошкодження автомобіля, вилучення телефону та документів, а також відомості про подані з цього приводу заяви і скарги судом враховані.

Водночас сам факт звернення особи зі скаргою на дії працівників поліції не є доказом установленого факту незаконності таких дій та сам по собі не усуває адміністративної відповідальності за інше правопорушення, якщо його склад підтверджується належною сукупністю доказів.

Таким чином, підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, суд не встановив.

Щодо ст. 124 КУпАП

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №703463, 26.06.2026 близько 10 год. 57 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI по вул. Вінстона Черчилля, 2 у м. Києві, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою та допустив наїзд на дорожній обмежувальний конус, унаслідок чого дорожнє обладнання було пошкоджено.

Досліджений у судовому засіданні відеозапис підтверджує рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та обставини його контакту з дорожнім обладнанням.

Вказані обставини узгоджуються зі змістом протоколу та іншими матеріалами цього адміністративного провадження.

При цьому для вирішення питання про відповідальність за ст. 124 КУпАП суттєвим є встановлення причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.

У цьому випадку такий причинний зв`язок судом установлено: саме внаслідок дій автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відбувся наїзд на дорожнє обладнання та його пошкодження.

Отже, досліджені докази у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо ч. 1 ст. 122-2 КУпАП

Як убачається з протоколу серії ЕПР1 №703402, ОСОБА_1 поставлено у вину невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Під час судового розгляду досліджено відповідний відеозапис, з якого вбачається рух автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI під керуванням ОСОБА_1 , рух за ним службового автомобіля поліції та подання працівниками поліції вимоги про зупинку із застосуванням передбачених для цього засобів.

Разом із тим ОСОБА_1 після подання такої вимоги рух транспортного засобу не припинив та продовжив рух.

Таким чином, обставина невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку підтверджується не лише змістом складеного адміністративного протоколу, але й безпосередньо дослідженим судом відеозаписом.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 сумнівався у статусі осіб, які подавали йому вимогу про зупинку, та вимагав від них пред`явлення службових посвідчень, не спростовують фактичної обставини невиконання поданої вимоги про зупинку.

Суд при цьому враховує, що предметом цього провадження є саме оцінка наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а не вирішення питання про можливе вчинення працівниками поліції інших правопорушень, на які посилається сторона захисту.

Подання ОСОБА_1 чи його представником заяв, скарг до ДБР або інших органів саме по собі не встановлює неправомірності дій працівників поліції та не спростовує обставин, безпосередньо зафіксованих на досліджених судом відеозаписах.

За таких обставин суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а його вина доведена сукупністю досліджених доказів.

Щодо ч. 5 ст. 122 КУпАП

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №703507, 26.06.2026 близько 11 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, під час перестроювання ліворуч не надав перевагу в русі автомобілю Renault Duster, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого водій останнього був вимушений різко змінити напрямок та швидкість руху для уникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Судом безпосередньо досліджено відеозапис зазначеного епізоду, на якому зафіксовано взаємне розташування транспортних засобів, їх рух та маневр автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Відеозапис об`єктивно підтверджує викладені у протоколі обставини щодо створення внаслідок дій водія такої дорожньої ситуації, за якої іншому учаснику дорожнього руху для уникнення зіткнення довелося змінювати характер руху.

Тому твердження сторони захисту про відсутність належних доказів створення аварійної обстановки суд оцінює критично, оскільки вони суперечать фактичним обставинам, безпосередньо зафіксованим технічними засобами відеозапису та дослідженим судом.

Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху та створив аварійну обстановку, у зв`язку з чим його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Надаючи оцінку письмовим запереченням адвоката Світельської Ю.В. про необхідність закриття всіх чотирьох проваджень у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, суд зазначає, що сторона захисту фактично надає подіям іншу оцінку, ніж та, що випливає з безпосередньо досліджених судом матеріалів.

Суд погоджується з доводом захисту лише в тому, що протокол про адміністративне правопорушення не повинен оцінюватися ізольовано від інших доказів. Саме тому судом досліджено не лише протоколи, а й відеозаписи, письмові матеріали, пояснення та документи, подані стороною захисту.

Однак після такої перевірки підстав для закриття проваджень відповідно до ст. 247 КУпАП судом не встановлено.

Наявність спору щодо законності окремих дій працівників поліції та звернення ОСОБА_1 до інших органів не нівелюють тих фактичних обставин його власної поведінки, які безпосередньо зафіксовані відеозаписами та мають значення для розгляду цих адміністративних справ.

Оцінюючи всі матеріали не ізольовано, а в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 122, ст. 124 та ч. 1 ст. 185 КУпАП, доведена належними та достатніми доказами.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд ураховує характер установлених правопорушень та обставини їх вчинення.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, справи щодо яких одночасно розглядаються одним суддею, застосуванню підлягає ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у такому випадку може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на викладене суд вважає, що адміністративне стягнення необхідно визначити за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП у межах санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП, як за більш серйозне з установлених адміністративних правопорушень.

Таке стягнення має відповідати характеру встановлених правопорушень та бути достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує, що встановлені під час розгляду справ правопорушення були вчинені протягом нетривалого проміжку часу, були пов`язані між собою розвитком одних подій та характеризувалися послідовним недотриманням ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху та законних вимог працівників поліції.

Зокрема, судом установлено невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, подальше порушення правил маневрування зі створенням аварійної обстановки для іншого учасника дорожнього руху, допущення наїзду на дорожнє обладнання з його пошкодженням, а також невиконання законних вимог працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків.

Характер установлених судом порушень, їх кількість та послідовність свідчать про необхідність призначення ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, яке буде відповідати меті адміністративної відповідальності, сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.

Підстав для закриття провадження у справах за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення, як про це просила сторона захисту, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким правопорушенням у даному випадку суд визнає правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 за сукупністю вчинених адміністративних правопорушень положень ч. 2 ст. 36 КУпАП та визначення йому остаточного адміністративного стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Застосування менш суворого стягнення, з огляду на встановлені судом конкретні обставини та сукупність вчинених правопорушень, не відповідатиме меті адміністративного стягнення, визначеній ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 36, 40-1, 122, 122-2, 124, 185, 245, 251, 252, 268, 280, 283–285, 287–289 КУпАП, суддя, —

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 122, ст. 124 та ч. 1 ст. 185 КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, визначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, визначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, з урахуванням того, що справи про вказані адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним суддею, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на день ухвалення постанови.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, а також іншими особами у випадках, передбачених законом, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: