Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №754/9595/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/282/26

Справа №754/9595/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови ЕГА №2031613 по справі про адміністративне правопорушення від 17.05.2026,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови ЕГА №2031613 по справі про адміністративне правопорушення від 17.05.2026. Позовна заява обґрунтована тим, що Постановою інспектора ПОЛК-2 полк 4 бат. 2 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в місті Києві капітана поліції ОСОБА_3 ЕГА № 2031613 по справі про адміністративне правопорушення від 17.05.2026 позивача, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400, 00 грн. за те, що 17.05.2026 о 09:41 він, перебуваючи поруч з будівлею АДРЕСА_1 , «з власного телефону через спец. лінію 102 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення». 17.05.2026 о 08:33 ОСОБА_1 отримав від свого клієнта, ОСОБА_2 , телефонне повідомлення про потребу у здійсненні його представництва в органах Національної поліції України та про необхідність невідкладного мого прибуття до будівлі № АДРЕСА_1. Приблизно о 09:10 він прибув на місце події, де побачив трьох осіб, одягнених у поліцейський однострій, привітався та представився «адвокат ОСОБА_1». Один з них грубо відповів та заборонив підходити до авто клієнта. На його вимогу позивач пред`явив йому посвідчення адвоката, використовуючи яке поліцейський перевірив його статус у Єдиному реєстрі адвокатів України та пересвідчився у статусі адвоката. Після цього поліцейський почав комплексно перешкоджати здійсненню адвокатської діяльності ОСОБА_1: підвищувати на нього голос, перебивати під час намагання пояснити повноваження щодо представлення інтересів та захисту клієнта та надати відповідні документи в електронному вигляді (ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в смартфоні), відходити на велику відстань в умовах звукових перешкод від руху великої кількості транспортних засобів по проїжджій частині вулиці Братиславської, через що позивач мав сильно підвищувати голос (майже кричати), а зрештою - разом з іншим поліцейським застосував до мене фізичну силу, виштовхавши мене з пішохідної доріжки на газон та наказав іншим двом поліцейським відгородити стрічкою не лише авто мого клієнта, а ще й частину зеленої зони вздовж дороги. Таким чином інспектор ОСОБА_3 заблокував чисельні спроби позивача надати йому для ознайомлення ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, файли яких знаходились у його смартфоні, який він постійно тримав в руках, демонструючи готовність надати для ознайомлення ці документи та системно створював перешкоди до здійснення діяльності адвоката. Використовуючи створені перешкоди до здійснення адвокатом ОСОБА_1 правомірної діяльності захисника, капітан поліції ОСОБА_3 висунув підозру клієнту позивача ОСОБА_2 , що він нібито перебуває у стані наркотичного сп`яніння та має в присутності працівника поліції пройти огляд відповідно до встановленого порядку. Приблизно о 09:41 через спец. лінію 102 позивач звернувся із скаргою на дії працівника поліції та повідомив про те, що цей працівник поліції перешкоджає йому, як адвокату, у захисті клієнта, ОСОБА_2 , застосовує до нього фізичну силу (штовхає), не допускає його до авто, в якому знаходиться клієнт, і що позивач має підозру, що цей працівник поліції може перебувати в стані наркотичного сп`яніння. Але о 09:58, тобто через 12 хвилини після завершення повідомлення через спец. лінію 102 (розмова тривала з 09:41 до 09:46) та в умовах неприбуття на місце події слідчо-оперативної групи, капітан поліції ОСОБА_3 , без врахування заявленого адвокатом відводу (висловленої йому недовіри) та ігноруючи принцип презумпції невинуватості, а також за відсутності в діях адвоката прямого умислу у даремному виїзді на місце виклику працівників поліції, завершив розгляд адміністративної справи та ухвалив незаконне рішення про притягнення до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП (що не передбачено законом), намагаючись замаскувати ці незаконні дії під процедуру розгляду адміністративної справи по відношенню до іншого суб`єкта - громадянина України в статусі фізичної особи. Із зазначеною постановою позивач категорично не погоджується, оскільки вважає, що зазначена постанова постановлена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню. А тому на підставі викладеного позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2026 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, від представника Департаменту патрульної поліції у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечують проти позовних вимог, посилаючись на те, що викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до винесеної постанови, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1, з власного телефону через спец лінію 102, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції. Внаслідок чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 3 400 грн. 00 коп. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує публічний порядок та безпеку, що закріплено у ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію». Разом з тим, у зв`язку до покладених на поліцію повноважень, що визначено ст. 23 Закону, поліція, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє такі виявлені правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, зокрема, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Виходячи з вищенаведеного маємо суб`єкт - позивач, маючи прямий умисел, свідомо, викликав по телефону службу поліції, без будь якої вагомої причини. Враховуючи вищевикладені норми, інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив з якої вбачається, що позивач вважає, що відповідач не підтвердив повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, не обґрунтував та жодним доказом не підтвердив наявність у діях позивача прямого умислу на завідомо неправдивий виклик поліції з огляду на таке. Надані відповідачем файли відеозапису, який проводився інспектором поліції за допомогою портативної бодікамери, не тільки не спростовують твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 183 КУпАП, а навпаки - слугують додатковими доказами невинуватості позивача. Окрім того, наданий відповідачем файл «Картка виклику» також не спростовує твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, а навпаки - слугує додатковим доказом його невинуватості. Так, в документі зазначено, що «заявник адвокат скаржиться, що працівник поліції заважає захищати клієнта, а саме сина, ОСОБА_2 , та заявника працівник поліції штовхає і є підозра, що він вживає наркотичні речовини та не допускає заявника до авто, в якому знаходиться заявника клієнт». Отже, ураховуючи усі обставини справи та докази у їх сукупності позивач вважає, що у нього були законні підстави для виклику поліції.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із пп. 3, 11, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 та відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється з фіксуванням технічними засобами.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2031613 від 17.05.2026 року, постановленої інспектором ПОЛК-2 полк 4 бат. 2 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в місті Києві капітана поліції ОСОБА_3 позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400, 00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 17.05.2026 року о 09:41 год. гр. ОСОБА_1 з власного телефону через спец. Лінію 102, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

Положеннями ст. 183 КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 1, 7 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; клієнт - це фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодного обґрунтування та інформації, в чому полягав завідомо неправдивий виклик спеціальної служби.

Не надано відповідачем до відзиву доказів того, чому працівники поліції прийшли до висновку про вчинення позивачем завідомо неправдивого виклику.

Дослідивши надані сторонами відеозаписи та фотоматеріали, суд не вбачає застосування капітаном поліції ОСОБА_3 фізичної сили до позивача під час здійснення огородження місця зупинки транспортного засобу сигнальною огороджувальною стрічкою, оскільки відповідно ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» сигнальна стрічка є фізичним засобом реалізації превентивних поліцейських заходів, в даному випадку обмеження доступу до визначеної території.

Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

Як вбачається з письмових матеріалів справи позивачем під час розгляду адміністративного матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП було заявлено відвід капітану поліції ОСОБА_3, однак вказаний відвід працівником поліції було проігноровано та продовжено розгляд матеріалу, після чого ухвалено постанову серії ЕГА №2031613.

З огляду на вищевикладене на підставі ч. 6 ст. 7 КАС України з урахуванням положень ст. 82 КПК України суд приходить до висновку про те, що після заявленого ОСОБА_1 відводу капітану поліції ОСОБА_3 необхідно було передати протокол про вчинення адміністративного правопорушення на розгляд до Департаменту патрульної поліції для забезпечення безстороннього розгляду уповноваженою на те особою.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 126, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови ЕГА №2031613 по справі про адміністративне правопорушення від 17.05.2026 - задовольнити.

Постанову серії ЕГА №2031613 від 17.05.2026 року, складену відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КпАП України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400, 00 гривень - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КпАП України згідно постанови серії ЕГА №2031613 від 17.05.2026 року - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 532, 80 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 24.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько