Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №504/6/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №504/6/26

Суддя: Барвенко В. К.

Справа №504/6/26

Провадження №2/504/34/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі: секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву представника ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 у розмірі 22747,73 грн., кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 у розмірі 22971,42 грн. судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71492972, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. строком на 30 днів ( з 29.04.2025 по 28.05.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1050 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор , що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) y порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. (Договір кредиту № 71492972 від 29.04.2025 - додається).

26.05.2025 між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15021478 до Договору позики № 71492972, за умовами якої сторони домовились предметом якої с пролонгація строку кредитування на 28 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 58 днів, тобто до 25.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 06038, шо був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - slavaskripnik 1975@gmail.com).

Того ж дня, позикодавець на виконання п. 1 Договору позики № 71492972 від 29.04.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики № 71492972 від 29.04.2025 на підставі договору факторингу.

Враховуючи наведене вище, Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникав заборгованість за вказаним договором в розмірі 22747,73 грн., яка складається з:

- 6435 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 2413,13 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 13899,60 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Окрім того, 30.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит №8925617, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн. строком на 360 днів (з 30.04.2025 по 24.04.2026 р.), із (фіксованого) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1035 грн.). У разі порушення Позичальником / Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану Відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) y порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. (Договір кредиту № 8925617 від 30.04.2025).

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики № 8925617 від 30.04.2025 на підставі договору факторингу.

- 5914,50 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 5056,92 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 12000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором позики, зокрема:

16.10.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 та кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2024 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 в розмірі 22747,73 грн., яка складається з:

- 6435 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 2413,13 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 13899,60 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 в розмірі 22971,42 грн., яка складається з:

- 5914,50 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 5056,92 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 12000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості, а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В судове засіданні відповідач не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки на електронну адресу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак до початку судового розгляду подав клопотання про розгляд без його участі. Позивні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 29.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71492972, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. строком на 30 днів ( з 29.04.2025 по 28.05.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1050 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора y порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» - «25287» 29.04.2025 о 18:40.

Додаткова угода № 15021478 до договору № 71492972 від 29.04.2025 підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора y порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» - «06038» 26.05.2025 о 14:59.

- 6435 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 2413,13 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 13899,60 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики № 8925617 від 30.04.2025 на підставі договору факторингу.

- 5914,50 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 5056,92 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 12000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

- 6435 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 2413,13 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 13899,60 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 5914,50 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу;

- 5056,92 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 12000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитних договорів та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Позичальнику кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Факт видачі кредиту, підтверджують документи про перерахування кредитних коштів.

Позичальник всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за договором.

Заборгованість позичальника за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 в розмірі 22747,73 грн., яка складається з: 6435 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу, 2413,13 грн. - сума заборгованості за процентами, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 13899,60 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 в розмірі 22971,42 грн., яка складається з: 5914,50 грн. - сума заборгованості з основною сумою боргу, 5056,92 грн. - сума заборгованості за процентами, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 12000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Вимоги про стягнення вказаних сум є предметом розгляду в цій справі.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правилом статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на неї підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до неї. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

З аналізу наявних у справі доказів вбачається, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою «самостійного введення одноразового ідентифікатора» в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, що відповідає вищенаведеним приписам ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається належною письмовою формою укладення кредитного договору.

При цьому відповідний кредитний договір є чинним та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Отже, суд вважає, що наявність кредитної заборгованості у позичальника є обґрунтованою і підтвердженою наданими доказами.

Тому суд вважає, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 в сумі 6435 грн. та кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 в сумі 5914,50 грн. слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо відсотків за користування кредиту за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025, який пролонговано 26.05.2025 суд вважає наступне.

Сума кредиту 7000 грн.

Строк дії договору 58 днів.

Відсотки за користування кредитом перші 27 днів, тобто до 26.05.2025 становлять 0,5 % за кожен день користування кредитом та з 26.05.2025, тобто за 31 день становлять 1 %.

Тобто всього відсотків за користування кредитом повинно бути стягнуто з відповідачки на користь позивачки (7000 грн.*0,5%*27 днів)=945 грн. (7000 грн.*1%*31 день)=2170 грн.

Всього за договором 3115 грн.

Водночас, у цивільному процесі діє принцип диспозитивності.

Тому, оскільки позивач просить стягнути суму 2413,13 грн. як прострочені відсотки, то суд не вправі стягувати з відповідача більшу суму за ту, що просить стягувач.

Щодо відсотків за користування кредиту за кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 суд вважає наступне.

Сума кредиту 6000 грн.

Строк дії договору 360 днів.

Відсотки за користування кредитом становлять 0,95 %.

Тобто всього відсотків за користування кредитом повинно бути стягнуто з відповідачки на користь позивачки (6000 грн.*0,95%*360 днів)=20520 грн.

Водночас, у цивільному процесі діє принцип диспозитивності.

Тому, оскільки позивач просить стягнути суму 5056,92 грн. як прострочені відсотки, то суд не вправі стягувати з відповідача більшу суму за ту, що просить стягувач.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позову щодо стягнення заборгованості за пенею з огляду на таке.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває дотепер.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням позичальником грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З таких обставин, оскільки пеня за кредитними договорами нарахована за період 29.04.2025 по 02.01.2026 (день подачі позову), то відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 4500 гривень.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових право відношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Стаття 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 , де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 29 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання

Водночас вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі № 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.

До заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу додано договір про надання юридичних послуг та акт прийому передачі наданих послуг адвокатом відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 4500 гривень.

Дослідивши документи, суд приходить до висновку, що такий розмір витрат на правову допомогу є співмірним зі складністю даної справи, враховуючи категорію справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частинах судових витрат (судовий збір, витрати на правничу допомогу) підлягають задоволенню частково пропорційно задоволеним позовним вимогам: 1050,84 грн. судовий збір (2422,40 грн.* 43,38%), та 1952,10 грн. витрат на правничу допомогу.

Решту судових витрат слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов представника ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346) - Ткаченко Юлії Олегівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346) заборгованість за кредитним договором № 71492972 від 29.04.2025 в розмірі 8848,13 грн., та кредитним договором № 8925717 від 30.04.2025 в розмірі 10971,42 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1952,10 грн. та понесені судові витрати у сумі 1050,84 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua