Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №504/2907/26
Суддя: Сафарова А. Ф.
Справа № 504/2907/26
Номер провадження 3/504/1121/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи у протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
ВСТАНОВИВ:
До Доброславського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відносно якого поліцейським ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Голоцван В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673318 від 23.05.2026 вбачається, що 23.05.2026 о 07:35 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, дорога М-14 Новомиколаївська (Старокиївське шосе), 18 км, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2107, н/з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота, тремтіння рук, червоні очі, нечітка мова. Від проходження медичного огляду у мед. закладі, а також від продуття алкотестера Drager у встановленому законом порядку відмовився на відео. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування повідомили йому виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, з якими він не погодився та на пропозицію продути алкотестер Драгер не відмовився. За його доводами алкотестер показав результат 0,25 проміле, після чого поліцейський повідомив про необхідність відсторонення від керування та відібрання транспортного засобу. Він повідомив, що сів за кермо, тому що йому необхідно їхати додому, де перебуває його батько після операції з ампутації кінцівки та автомобіль йому потрібен, щоб постійно возити до лікарні на медичні обстеження та перев`язки. Поліцейський запропонував йому в такому випадку підтвердити під відеозапис факти керування транспортним засобом, вживання алкоголю напередодні та відмовитися від проходження огляду на місці, на що він погодився. Після складання матеріалів справи він поїхав додому. На підтвердження повідомлених суду обставин надав медичну документацію батька – ОСОБА_2 , особи з інвалідністю, якій проведено ампутацію кінцівки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до п.п.1-5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
В якості доказів винуватості особи, суду надано та судом досліджено наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673318 від 23.05.2026;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2026, в якому зафіксовано ознаки сп`яніння;
-відеозапис ПВР з місця події.
Так, за результатом дослідження короткотривалого відеозапису, долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у службовому транспортному засобі національної поліції на питання поліцейського надає чіткі відповіді, а саме підтверджує, що керував автомобілем, який стоїть припаркований на достатньо далекій відстані від патрульного авто, напередодні випив алкогольний напій та від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовляється. У особи не зафіксовано тремтіння рук, про які зазначає поліцейський, особа впевнено відповідає на питання, ознаки сп`яніння відсутні. Факт керування транспортним засобом не зафіксовано, від керування водій відсторонений не був, транспортний засіб не вилучався.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження за критерієм «поза розумним сумнівом», а саме факти керування особою транспортним засобом, його зупинку, виявлення ознак сп`яніння у водія, проведення огляду водія на місці – не підтвердженні, оскільки відео реєстрація події представлена суду є вибірковою тобто не в повному обсязі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути зафіксованим, ознаки сп`яніння мають бути виявлені та одразу повідомлені. Як встановлено судом, факт керування особою транспортним засобом на відеозапис не зафіксований, ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли своє підтвердження, оскільки особа перебувала у спокійному стані та надавала чіткі відповіді на поставлені питання.
За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 245, 251, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Ф. Сафарова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua