Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №946/7300/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7300/26 Провадження № 3/946/1714/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до представлених матеріалів 15.09.2026 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 по просп. Миру біля буд. №15 в м.Ізмаїлі Одеської області, керував транспортним засобом – «LX250GS-2А», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушив п.2.1.б. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 126 КУпАП.

Також, відповідно до представлених матеріалів 15.09.2026 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 по просп. Миру біля буд. №15 в м.Ізмаїлі Одеської області, керуючи вказаним транспортним засобом, порушив вимогу дорожнього знаку 3.6 «Рух мотоциклів заборонено», чим порушив п.8.4.в. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково. Щодо керування транспортним засобом не маючи при собі реєстраційний документ на транспортний засіб вказав, що документ залишився у інших брюках, тому, вину у цій частині визнав. Стосовно керування транспортним засобом, порушуючи вимогу заборонного дорожнього знаку вказав, що дія дорожніх знаків 3.1 - 3.8, 3.11 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення (Розділ 33 ПДР). Отже, оскільки він навчається в Дунайському фаховому коледжі Національного університету "Одеська морська академія" за адресою: просп. Миру, 9 в м.Ізмаїлі, то дія знаку не поширюється на зону, по якій він рухався, для осіб, які навчаються у вказаному закладі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною ч.1 ст.122 КУпАП адміністративна передбачена відповідальність за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП адміністративна передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -

Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень повністю підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме, його поясненнями, протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №772403 від 15.09.2026 року, ЕПР1 №772415 від 15.09.2026 року, та іншими матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, ОСОБА_1 не надано суду доказів, що він проживає, працює або навчається у цій зоні, а також, доказів того, що транспортний засіб належить йому.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дає підстави суду дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та про доведеність винності ОСОБА_1 в їх вчиненні.

Судом розглянуто обидва протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, а саме, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених правопорушень, особу винного, його майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує: особу правопорушника, який є неповнолітнім, характер вчинених правопорушень та настання наслідків.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Судді районних, районних у місті чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 221 КУпАП).

Згідно із ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 суд враховує те, що він вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП у віці 16 років, у зв`язку з чим в силу ч. 1 ст. 13 КУпАП відносно нього мають бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, з урахуванням чого, відповідно до ст. 24-1 КУпАП, суд застосовує до нього захід впливу у виді попередження в наслідок чого, судовий збір не стягується.

Керуючись ст. ст. 24-1, ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Т.П.Пащенко