Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №946/2305/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2305/26

Провадження № 2/946/3099/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на безкоштовну приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивачка та малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстровані та проживають в блоці АДРЕСА_1 . 26.02.2026 року, маючи намір реалізувати своє право на приватизацію житла, вони звернулись до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області із заявою щодо приватизації жилого приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , у якому вони зареєстровані та проживають. Листом виконавчого комітету № Б-350 від 06.03.2026 року позивачам було відмовлено у прийнятті рішення про передачу у власність вищевказаного житла мотивуючи тим, що у наданих ними документах відсутня копія ордеру, що унеможливлює передачу у власність блоку № 6 у гуртожитку по АДРЕСА_3 . Усі інші необхідні документи у позивача наявні, але відсутність ордеру позбавляє її реалізувати своє право стосовно приватизації гуртожитку, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду для вирішення цього питання.

01.04.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у загальному позовному провадженні. (а.с.30)

01.06.2026 року ухвалою суду призначено справу до судового розгляду. (38)

09.09.2026 року ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на безкоштовну приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, її представник – адвокат Рудніченко І.Ф. надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача – виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, надала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що з позовними вимогами незгодні з наступних підстав. Передача жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян регулюється Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказом Міністерства з питань житловокомунального господарства України від 16.12.2009 № 396. Відповідно до п.18 Положення одним з документів, які необхідно громадянам надати для приватизації житла є ордер на займане житлове приміщення. При цьому, позивачкою при поданні заяви на приватизацію житла відповідний ордер наданий не був. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом. Розпорядженням Ізмаїльського міського голови від 05.09.2025 № 284р у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 - наймача блоку № 6 у гуртожитку по АДРЕСА_3 , договір найму житлової площі переоформлено на ОСОБА_1 . При цьому, відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за даною адресою з 04.02.2022. Тобто, недоведеність проживання ОСОБА_1 у гуртожитку п`ять і більше років є підставою для відмови їй у приватизації житла. Крім того, позивачкою не надано доказів відсутності у неї іншого власного житла. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити.

09.09.2026 року позивачка ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представник – адвокат Рудніченко І.Ф. подали до суду заперечення на відзив виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, у якому зазначили, що підставою для заперечень відповідач вважає недоведеність проживання ОСОБА_1 у гуртожитку п`ять та більше років, посилаючись на витяг з реєстру територіальної громади. 04.02.2022 року, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (орган реєстрації) було видано довідку про реєстрацію місця проживання особи, якою підтверджується, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване з адресою: АДРЕСА_2 з 08.09.2004 року, тобто на протязі останніх 22 років позивачка була зареєстрована та проживає за вказаною адресою. Таким чином, твердження відповідача щодо недоведеності проживання ОСОБА_1 у гуртожитку п`ять та більш років є безпідставним. На підставі викладеного, просять позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в блоці АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою про склад сім`ї комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» від 16.09.2025 року та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 08-07/531, виданою 04.02.2022 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с.7).

Згідно даних витягу з реєстру територіальної громади від 15.03.2026 року, позивачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.22)

Разом з матір`ю зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади виданої з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби від 15.03.2026 року. (а.с. 23,24)

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови від 05.09.2025 № 284р у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 - наймача блоку № 6 у гуртожитку по АДРЕСА_3 , договір найму житлової площі переоформлено на ОСОБА_1 . (а.с. 10)

Відповідно довідки № 43 від 03.02.2020 року ТВБВ № 10015/0456 філії Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», відповідно до Книги обліку видачі житлових чеків підтверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , житлові чеки не отримувала та власним правом на них не користувалась. (а.с. 9)

Згідно листа КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» № Б-227 від 14.07.2025 року ОСОБА_1 ордер на блок АДРЕСА_1 в КП «Житсервіс» відсутній. (а.с. 8)

Листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № Б-350 від 06.03.2026 року позивачці відмовлено у передачі у власність блоку № 6 у гуртожитку по АДРЕСА_3 , у зв`язку із тим, що у порушення п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 року № 396 не було надано ордеру на займане житлове приміщення.

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з такого.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі-Закон) та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі-Положення), затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, затвердженим в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 року за № 109/17404.

Відповідно до ст. 1 Закону, приватизація державного житлового фонду (далі-приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Частиною 2 ст. 2 Закону визначено об`єкти, які не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей ); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 3 Закону, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Згідно змісту ч. 3, 10 ст. 8 Закону, передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 18 Положення, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Судом встановлено, що спірний блок не відноситься до об`єктів, які відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону не підлягають приватизації.

Позивачка вселена до спірного житла як член сім`ї колишнього наймача квартири ОСОБА_5 . В подальшому розпорядженням міського голови №284р від 05.09.2025 року договір найму квартири переоформлено на ім`я позивачки. Відповідачем правомірності вселення позивачки до спірної квартири та проживання в ній не спростовано.

Враховуючи, що відсутність ордеру на спірну квартиру з незалежних від позивачки причин позбавляє останню реалізувати своє право на приватизацію квартири, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в частині вимог про визнання за позивачкою, яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , права на приватизацію квартири.

Разом з цим, за відсутності доказів чинення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права на приватизацію квартири суд вважає вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, Ізмаїльський район, м.Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 62) про визнання права на безкоштовну приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 ), право на приватизацію блока 6 в гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук