Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №495/6034/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/6034/26

№ провадження 3/495/1662/2026

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області, у складі:

головуючої одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Вініченко О.В.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

захисника - Сороколета С.І.

справа № 495/6034/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському Одеської області матеріали адміністративної справи, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2026 року гр. ОСОБА_1 не виконувала передбачені ст. 150 СК України обов`язки щодо забезпечення належного догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній одержав гостре отруєння ветеринарним препаратом.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04 серпня 2026 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Сороколет С.І., надав до суду клопотання, у якому просить провадження у справі № 495/6034/26 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У мотивування вищеописаного клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 не порушила жодних з обов`язків, зазначених у ст. 150 СК України, оскільки ст. 150 СК України не містить такої конкретної назви, як обов`язки щодо забезпечення належного догляду за своєю дитиною, а особа, уповноважена на складання протоколу не зазначила у протоколі жодного з обов`язків, зазначених у п.п. 1-7.

ОСОБА_1 мала законне право і передала своїй прабабці, ОСОБА_3 та прадіду ОСОБА_4 на деякий час погостити свою дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 характеризуються позитивно за місцем проживання. Крім того, ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем роботи, а саме: працює на посаді фельдшера ветеринарної медицини Сухолужського пункту Білгород-Дністровської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Таким чином, передаючи дитину рідним людям, ОСОБА_1 діяла обачливо, розсудливо і ніяким чином їм не шкодила.

Те, що трапилось з дитиною, сталося випадково, адже препарат неоцидал, який використовує ОСОБА_4 він зберігає у сейфі і витягнув його виключно для того, щоб застосувати у професійної діяльності. Поклав на стіл і пішов у туалет, саме у цей час дитини і вжила його. Після цього він викликав швидку допомогу і вжив усіх заходів для рятування дитини. Таким чином, вказана подія обумовлена збігом обставин, випадковістю та необачністю з боку прадіда.

Вказане, на переконання захисника, свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 і шкідливими наслідками.

Захисник також звертає увагу, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисник, наполягали на наявності підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , захисника, допитавши у судовому засіданні свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі.

Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України визначаються обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Забезпечення, дотримання та захист прав і свобод кожної дитини є загальнонаціональним інтересом держави (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено, що 27 червня 2026 року гр. ОСОБА_1 не виконувала передбачені ст. 150 СК України обов`язки щодо забезпечення належного догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній одержав гостре отруєння ветеринарним препаратом.

Згідно рапорту начальникові Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 27.06.2026 о 13:25 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.06.2026 о 12:15 за адресою: АДРЕСА_2 , гостре отруєння у дитини ОСОБА_2 , 03.09.2022 ветеринарним препаратом для знешкодження паразитів у тварин. Матір залишила свого сина на тривалий час з бабусею ОСОБА_3 . Д/З: гостре пероральне отруєння ветеринарним препаратом. Доставлений до Білгород-Дністровської КНМ МБЛ, реанімаційне відділення, стан дитини важкий.

Згідно довідки КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради № 777 від 27.06.2026 діагноз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : гостре отруєння неоцидалом, стан вкрай важкий, стабільний.

За результатами допиту у судовому засіданні свідків судом також встановлено, що ОСОБА_2 дійсно тривалий час перебував у бабусі та дідуся, отруївся ветеринарним препаратом випадково, оскільки ОСОБА_4 працює ветеринаром. Зазвичай він залишає усі ліки в сейфі, однак цього разу витягнув неоцидал, щоб застосувати у професійній діяльності, поклав на стіл, відійшов і саме у цей момент онук ОСОБА_2 його вжив.

Таким чином, матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.07.2026 серії ВБА № 178986, рапортом, довідкою, поясненнями, поясненнями свідків, свідоцтвом про народження, у повному обсязі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки сумнівів у їх достовірності чи порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи судом не виявлено.

Крім того, попри те, що у судовому засіданні захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначалось, що ОСОБА_1 27.06.2026 перебувала у лікарні з молодшим сином, доказів на підтвердження вказаного стороною захисту не надано.

Суд також доходить переконання, що протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2026 серії ВБА № 178986 складено на матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано, оскільки саме батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини та несуть відповідальність за порушення прав дитини на охорону здоров`я, безпечні умови, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У контексті викладеного, суд також зважає на те, що наявність позитивних характеристик ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , почесних грамот, подяк ОСОБА_4 , інформації про народження 24 квітня 2026 року молодшого сина ОСОБА_5 , не спростовує наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з доведенням винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з неї судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Керуючись ст. ст. 27, 40-1,184, 221, 251, 255, 256 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , винною в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати її адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2026 року.

Суддя: