Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №493/632/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/632/26

Провадження № 2/493/694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалами судді від 03.04.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 881404503 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора JZUP, після ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику на офіційному сайті Товариства www.moneyveo.ua.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі 06.08.2023 року, перерахувавши грошові кошти в сумі 2000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. Однак в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим сума становить 17850 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 274 від 05.03.2024 року до Договору факторингу 1, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 10/1024-01 строк дії якого закінчується 31.12.2024 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 15/07/25-Е строк дії якого закінчується 31.12.2028 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 15.07.2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 77408,03 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконував умови кредитного договору належним чином, не сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 77408,03 грн., в т.ч. 17154,26 грн. заборгованість по тілу кредиту та 60253,77 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За таких обставин ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту № 881404503 від 06.08.2023 року у сумі 77408,03 грн., судовий збір у сумі 2662,40 грн. та 7000,00 грн. - понесені витрати на правову допомогу.

12.05.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що фактично отримана ним сума кредитних коштів становить 17850,00 грн., а загальна сума фактично сплачених ним коштів становить 19447,00 грн., тобто сума сплачених ним коштів перевищує суму фактично отриманого кредиту, що на його думку свідчить про повне виконання основного грошового зобов`язання (погашення тіла кредиту). Оскільки він сплатив кошти в обсязі, що перевищує суму фактично отриманого кредиту, заборгованість за тілом кредиту відсутня. Разом з тим позивач заявляє вимоги про стягнення процентів у розмірі, який не враховує поетапність отримання коштів (транші), часткові погашення та фактичний залишок зобов`язання. Такий підхід суперечить умовам кредитної лінії та принципам справедливості, добросовісності і розумності. Балансове списання заборгованості під час факторингових операцій є виключно бухгалтерською операцією між фінансовими компаніями та саме по собі не підтверджує наявність непогашеного боргу у відповідача. Передання права вимоги не звільняє нового кредитора від обов`язку довести наявність і розмір заборгованості, а також правомірність її нарахування. Враховуючи скрутний матеріальний стан в умовах воєнного стану, факт повного погашення тіла кредиту, а також невідповідність нарахованих позивачем процентів принципам справедливості, добросовісності й розумності, просить суд у разі встановлення наявності будь-яких нарахувань зменшити їх до справедливого та співмірного розміру або відмовити у їх стягненні як економічно необґрунтованих та неспівмірних. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі у зв`язку з відсутністю заборгованості за основним грошовим зобов`язанням.

18.05.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вона заначила таке. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» не є банківськими фінансовими установами. Товариство в межах виконання умов укладеного договору здійснюють розрахунки заборгованості, де чітко відображено нарахування відсотків, погашення заборгованості, залишок суми богу. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат. Кредитодавець надав позичальнику перший транш за договором в сумі 2000 грн. 06.08.2023 року (що є датою надання Кредиту). Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 05.09.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. За період від дати видачі кредиту до 05.09.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 237,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,65 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. 05.09.2023 року відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 1300,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі- 792,69 грн. та тіло в розмірі- 507,31 грн. 05.10.2023 року відповідач вніс суму в розмірі - 3010,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі- 2822,87 грн. та тіло в розмірі- 187,13 грн. 03.11.2023 року - суму в розмірі - 3660,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі- 3659,20 грн. та тіло в розмірі- 0,80 грн. 05.12.2023 року - суму в розмірі - 3510,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі- 3509,86 грн. та тіло в розмірі- 0,14грн. 05.01.2024 року - суму в розмірі - 3821,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі- 3820,64 грн. та тіло в розмірі- 0,36грн. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Тобто, виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нього в повному обсязі. Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку кредитування. З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював часткові платежі за кредитним договором. Однак суми здійснених платежів були недостатніми для повного погашення заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим, відповідно до умов кредитного договору, сплачені кошти в першу чергу зараховувалися на погашення прострочених процентів . Відповідач здійснював часткові платежі на виконання умов кредитного договору, що свідчить про усвідомлення факту існування зазначеного договору та визнання зобов`язань за ним. Отже, наведені обставини є належним та достатнім доказом того, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та прийняв їх. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором. На підставі викладеного просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30.06.2026 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він зазначає, що викладені доводи у відповіді на відзив не спростовують його заперечень, не підтверджують правомірності заявлених вимог та суперечать чинному законодавству і правовим висновкам Верховного Суду. Позивач стверджує, що має право нараховувати проценти у розмірі 2,98% на день після настання прострочення. Після закінчення строку кредиту права кредитора підлягають захисту виключно у порядку ст. 625 ЦК України. Таким чином, подальше нарахування договірних процентів за ставкою 1087,70% річних є неправомірним. Фактично позивач намагається замінити механізм відповідальності, передбачений законом, безстроковим нарахуванням надмірних процентів. Процентна ставка 2,98% на день становить понад 1000% річних та створює істотний дисбаланс між сторонами правовідносин. Такі умови суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності. Фактично споживач позбавляється можливості реально погасити основний борг, оскільки більшість платежів спрямовується на погашення процентів. Наданий розрахунок складений самим позивачем та не містить вичерпного пояснення щодо механізму нарахування боргу. Неможливо перевірити реальний залишок тіла кредиту; періоди нарахування процентів; порядок зарахування платежів; підстави нарахування процентів після спливу строку кредитування; фактичний залишок заборгованості. За відсутності деталізованого розрахунку заявлена до стягнення сума не може вважатися належно доведеною. Позивач сам зазначає факти внесення платежів, у тому числі 1300 грн, 3010 грн та 3660 грн. Це свідчить про відсутність ухилення від виконання зобов`язань. Разом з тим більша частина коштів була спрямована на погашення процентів, а не тіла кредиту. Значна частина кредиту фактично повернута, а заявлена заборгованість сформована переважно з процентів, що на його думку свідчить про необхідність критичної оцінки розрахунку позивача. Крім того позивач просить стягнути 7000 грн витрат на правничу допомогу, однак справа є типовою кредитною справою, розглядається у спрощеному провадженні та не потребує значних витрат часу, тому зазначені витрати є неспівмірними та підлягають зменшенню.

02.07.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач стверджує, що позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Соломко О.В, довіреність надана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Позивачем також долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. На підставі чого просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, про що зазначила у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, під час вирішення справи просив врахувати його відзив.

Справа тривалий час не призначалась до слухання, оскільки головуючий суддя з 17.07.2026 року по 11.09.2026 року перебувала у черговій щорічній відпустці на підставі наказу № 5-в/с від 30.06.2026 року.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

06.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 881404503 у формі електронного документа з використання електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, подав відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів, суму кредиту, строк кредиту та місце реєстрації/проживання, копія якої наявна в матеріалах справи.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора JZUP. 06.08.2023 року відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору, що вбачається з довідки щодо дій позичальника.

Відповідно до договору сторони погодили наступні умови кредитування:

- п. 2.1. кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 2000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»;

- п. 2.3 кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2000,00 грн 06.08.2023 року;

- п. 7.3. кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 05.09.2028 року;

- п. 7.4 проценти за договором сплачуються в наступному порядку: п. 7.4.1 протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; п. 7.4.2 після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденн;

- п. 7.5 зазначено, що позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується;

- п. 8.1 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом;

- п. 8.2 процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

- п. 8.3 протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 05.09.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 237,25 (двісті тридцять сім цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,65 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – дисконтна процентна ставка); 8.3.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 05.09.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 589,02 (п`ятсот вісімдесят дев`ять цілих дві сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,61 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка);

- п. 8.4 зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним;

- п. 8.5 у разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Після закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

- п. 8.6 проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

У п. 14.2 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів чи Пролонгацій, сторони використовують Логін та Пароль від Особистого кабінету, в якості простого електронного підпису Позичальника в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Тобто, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на банківську карту ОСОБА_1 № 4149-50XX-XXXX-7164, згідно копій платіжних доручень а саме:

- № e5fc167b-248a-41c6-a404-14d014c9bef5 від 06.08.2023 року в сумі 2000,00 грн.;

- № 28f493c9-cabc-4357-83f3-07fa64b15c2f від 10.08.2023 року в сумі 1700,00 грн.;

- № e12d4b59-b271-4b3c-a5db-9f594afe677d від 13.08.2023 року в сумі 700,00 грн.;

- № d98b611b-5a98-440d-a67f-19a012702f1a від 02.09.2023 року в сумі 550,00 грн.;

- № 8b16677e-0194-4ace-834e-9beb6a743a33 від 20.09.2023 року в сумі 1500,00 грн.;

- № 2f21b1bd-26fe-4a8c-95b5-aa5cb7f64d19 від 22.09.2023 року в сумі 550,00 грн.;

- № 3fa67257-2a72-4160-8d01-9cf36436084b від 23.09.2023 року в сумі 200,00 грн.;

- № 3042d992-1be6-4e53-87f7-eac7d92fde59 від 24.09.2023 року в сумі 500,00 грн.;

- № ebff9d44-0311-42e0-9fbd-47af04fef737 від 27.09.2023 року в сумі 300,00 грн.;

- № 586000f6-a8e8-4739-bc0a-67c4f6681604 від 29.09.2023 року в сумі 350,00 грн.;

- № b1f28d3d-545b-4bd7-aecc-1aa09c8c54fa від 08.10.2023 року в сумі 250,00 грн.;

- № 3957392c-5dc9-49b2-b725-63f65c415d82 від 15.10.2023 року в сумі 1000,00 грн.;

- № 51f49888-e121-4a7e-adc8-ec85a518c1cf від 24.10.2023 року в сумі 2900,00 грн.;

- № 4b087b81-dbc5-4602-8937-51532f743319 від 24.10.2023 року в сумі 200,00 грн.;

- № 480f1219-e399-4b90-b7d9-3039d6b36dfb від 24.10.2023 року в сумі 300,00 грн.;

- № 51683425-3b02-45cf-9a81-2ade269c3c24 від 30.10.2023 року в сумі 500,00 грн.;

- № e89f0e8c-11f6-4165-b20f-25feaf17a2b1 від 02.11.2023 року в сумі 150,00 грн.;

- № 70bdd3f4-f2ea-42aa-a01f-f21f8c1a1c56 від 15.11.2023 року в сумі 200,00 грн.;

- № 3ac9408a-3194-45e0-b2d2-85df0772b19d від 19.11.2023 року в сумі 100,00 грн.;

- № 22c9a130-704e-44ff-923b-926e0669f566 від 24.11.2023 року в сумі 500,00 грн.;

- № caab956a-8269-4fca-81cc-a565ecf1877b від 10.12.2023 року в сумі 1000,00 грн.;

- № e909be4b-051a-450f-95ae-481e7a77c677 від 14.12.2023 року в сумі 500,00 грн.;

- № b165c258-3751-4dde-a210-6946e425d68a від 21.12.2023 року в сумі 500,00 грн.;

- № 45eba158-0f3e-4f32-83a8-68974cea3f91 від 28.12.2023 року в сумі 100,00 грн.;

- № d8303f97-d290-46a4-b444-d467b4974b3f від 22.01.2024 року в сумі 600,00 грн.;

- № 1c429074-bbc4-4e4a-9ca4-d5fed6bb0cef від 23.01.2024 року в сумі 700,00 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача в загальній сумі складає 17850,00 грн., що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 274 від 05.03.2024 року до Договору факторингу № 28/1118-01, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 10/1024-01 строк дії якого закінчується 31.12.2024 року. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до Договору факторингу 10/1024-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 15/07/25-Е строк дії якого закінчується 31.12.2028 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 15.07.2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 77408,03 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконав умови договору належним чином, не сплачував платежі в повному обсязі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість в розмірі 77408,03 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 881404503 від 06.08.2023 року становить – 77408,03 грн., яка складається з наступного: 17154,26 грн. - прострочене тіло кредиту та 60253,77 грн. - прострочені відсотки, що вбачається з копій виписки з особового рахунку за період 15.07.2025 р.-26.12.2025 р. та копії розрахунку заборгованості.

З інформації наданої АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 16.04.2026 року № 81-15-9/6540-БТ, яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 (рахунок до картки НОМЕР_3 ), на яку у період з 06.08.2023 року по 28.01.2024 року було зараховано платежі у загальній сумі 17850,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 881404503 від 06.08.2023 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 774028,03 грн., яка складається із заборгованості по кредиту – 17154,26 грн., заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом – 60253,77 грн., на користь позивача підлягають задоволенню.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 41981 від 30.03.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткову угоду № 25771170579 від 01.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року), відповідно до якого надано послуги на загальну суму 7000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів п. 4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача в позові було заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», оскільки позовні вимоги останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.

Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 253, 256, 257, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за кредитним договором № 881404503 від 06.08.2023 року у розмірі 77408 (сімдесят сім тисяч чотириста вісім) грн. 03 коп., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., а всього: 83070 (вісімдесят три тисячі сімдесят) грн. 43 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року.

СУДДЯ