Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №487/3253/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 487/3253/26

Провадження № 2/489/2973/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Костюченка Г.С.,

із секретарем судового засідання Савковою К.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В квітні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулось до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 75538919 від 17.05.2021 в розмірі 30 870,90 грн., а також 2 662,40 грн. судового збору, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 17.05.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір № 75538919 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, надавши кредит у розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 . Однак відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором, не здійснювала погашення заборгованості за кредитом та відсотками за його використання, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

03.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 034-030723, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними договорами згідно реєстру, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги у строки та порядку, встановлені договором, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 870,90 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. – заборгованість по кредиту, 4 950,00 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам, 15 920,00 – комісія, відповідачем добровільно не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідно до ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 05.05.2026 цивільну справу № 487/3253/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» передано за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 11.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. У позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

17.05.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 75538919.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 10 000,00 грн, строк кредитування 30 днів (п. 2.1., 2.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено фіксовану процентну ставку, яка становить становить 1,99% в день, знижена процентна ставка 0,49%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 11 470,00 грн, орієнтовна реальна річна ставка 430,5 %.

Пунктом 3, 4, 5, 5.1 Договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: 5.1. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до Додатку №1 до Договору позики №75538919 від 17.05.2021 року Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сторони узгодили строки договору, кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів, загальну вартість кредиту, яка становить 11 470,00 грн.

Всі умови та порядок надання кредиту сторонами узгоджено в Паспорті споживчого кредиту (позика на умовах повернення в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), паспорт підписано боржником одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до платіжної інструкції від 17.05.2021 року 95602025-d702-4c82-bee5-8355f819b659 ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» завершено платіжну операцію 17.05.2021 року та перераховано 10000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що також підтверджено і довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 21 січня 2026 року, про завершення платіжної операції, отримувач коштів ОСОБА_2 , номер КД-000111696/ТНПП.

На підставі договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Сіроко Фінанс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Сіроко Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №07/07/23 до договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 30 870,90 грн, кількість днів прострочення виконання договірних зобов`язань становить 617.

Відповідно до договору факторингу від 17 грудня 2025 року №17/12/25-01, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс», та ТОВ «ФК «Сіті Колект», ТОВ «Сіроко Фінанс», передало (відступило) ТОВ «ФК «Сіті Колект» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» прийняло належні ТОВ «Сіроко Фінанс», права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги і до ОСОБА_1 за договором №75538919 від 17.05.2021 року в сумі 30 870,90 грн.

Всупереч умовам кредитного договору №75538919 від 17.05.2021 року, відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором, оскільки не здійснював платежі для погашення боргу ні на рахунки ТОВ «ФК «Сіті Колект», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №75538919 від 17.05.2021 року (розрахунок надано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 17.05.2021 року по 07.07.2023 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору становить 30 870,90 грн.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Зазначений договір кредиту, за якими відповідач отримав кредит, є чинними та недійсними у судовому порядку не визнавався.

Презумція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними договором кредиту та сплата процентів за користування ним.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договори факторингу під №034-030723 від 03.07.2023 року та17 грудня 2025 року №17/12/25-01, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором №75538919.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем заборгованості за договором №75538919 від 17.05.2021 року (розрахунок надано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 17.05.2021 року по 07.07.2023 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору становить 30 870,90 грн.

Наданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунок заборгованості за договором №75538919 від 17.05.2021 року в частині заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн узгоджується із умовами договору.

Позивач ставить питання про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором у загальному розмірі 30 870,90 гривень, а саме: 10 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4 950,90 гривень – проценти за користування кредитом, 15 920,00 гривень - комісії за надання кредиту.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача: 15 920,00 гривень - комісії за надання кредиту.

Спірний кредитний договір за своїм правовим характером є договором споживчого кредиту, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Договором споживчого кредиту не передбачено сплати комісії у розмірі 15 920 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному вираженні та у грошовій формі) з урахуванням реальної річної процентної ставки, комісій за обслуговування кредитного рахунку, касове обслуговування, платежів за послуги третіх осіб тощо.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс22) сформулювала правовий висновок, згідно з яким комісія за обслуговування кредиту є правомірною лише у випадку, якщо кредитодавець надає споживачу додаткову супутню послугу, яка є окремою від самого надання та обслуговування кредиту, та за умови, що така послуга створює для споживача додаткове благо.

Обов`язок кредитодавця щодо ведення обліку заборгованості, розрахунку відсотків та моніторингу залишку боргу є внутрішніми операційними діями банку чи фінансової установи, які здійснюються у власних інтересах кредитора, а не супутніми послугами, що надаються позичальнику.

Крім того, положеннями ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено заборону включати до договорів умови, які передбачають сплату споживачем зборів, відсотків, комісій або інших платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Враховуючи, що встановлена кредитним договором щомісячна комісія не є платою за окремі супутні послуги фінансової установи в розумінні ЗУ «Про споживче кредитування», а є платою за дії, які кредитор вчиняє на власну користь, умови договору у цій частині є нікчемними відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України та положень ЗУ «Про споживче кредитування».

Оскільки нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, нарахування позивачем 15 920,00 гривень - заборгованості по комісії є безпідставним та неправомірним.

У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 узятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів у розмірі заборгованість за тілом кредиту, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 14 950,90 гривень..

При розподілі витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір №ДО-СК-30102025 про надання правової допомоги від 28 січня 2026 року, прайс лист, заявка про надання правової допомоги №232 від 01.04.2026 року, витяг акту №232 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 року, договір про надання послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, ціну позову, фактичну відсутність участі адвоката при розгляді справи, суд вважає, що вимога про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 500,00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову в частині стягнення заборгованості, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 289,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141-142, 263-265, 280 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 75538919 від 17.05.2021 в розмірі 14 950,9 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 90 копійок), яка складається з: 10 000,00 грн. – заборгованість по кредиту, 4 950,90 грн. – заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір в розмірі 1 289,40 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять гривень 40 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колекс», ЄДРПОУ 43950742, адреса: м. Київ, просп. Соборності, 30-А, приміщення 321;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Суддя Г.С.Костюченко