Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №489/4814/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/4814/26

Провадження № 1-кп/489/694/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

25 вересня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №12026150000000133 від 11.02.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, без неповнолітніх дітей, без зареєстрованої адреси проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця - помічника гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаєві, діючи умисно, протиправно, з корисливою метою, розуміючи протиправність своїх дій, 04.03.2026 приблизно об 11:00 год, перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_1, за місцем розташування колишнього бару «Янтар», з метою реалізації свого корисливого умислу на одержання неправомірної вигоди для себе, пообіцяв ОСОБА_6 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які уповноважені на виконання функцій держави, при прийнятті рішення щодо зняття ОСОБА_7 з обліку військовозобов`язаних осіб, які знаходяться в розшуку, за умови надання йому неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США.

В подальшому, 11.03.2026 приблизно о 15:00 год ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_1, за місцем розташування колишнього бару «Янтар», продовжуючи реалізацію злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди для себе, з метою переконання ОСОБА_6 , що він здатен здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, повторно повідомив про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США та про умовний розподіл між невстановленими в ході досудового розслідування посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими на виконання функцій держави, за зняття ОСОБА_7 з обліку військовозобов`язаних осіб, які знаходяться в розшуку.

24.03.2026 приблизно об 11:10 год ОСОБА_3 , перебуваючи біля ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 22000 грн за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленими під час досудового розслідування посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими на виконання функцій держави, про зняття ОСОБА_8 з обліку військовозобов`язаних осіб, які знаходяться в розшуку.

В цій частині дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як обіцянка здійснити вплив та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця - помічника гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаєві, діючи в порушення вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, Постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна», у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 24.03.2026, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, незаконно придбав патрони калібру 5х45 в загальній кількості 218 шт., які є бойовими припасами, та не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачу органам влади вказаних бойових припасів, переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та з того ж часу зберігав до часу їх вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем фактичного мешкання ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

В цій частині дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив, що проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 . До нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_6 та попросив допомогти зняти з розшуку ОСОБА_7 . Обвинувачений виконував службові обов`язки на КПП, тому міг перевірити інформацію щодо ОСОБА_8 , погодився допомогти за грошові кошти вирішити питання щодо зняття його з розшуку. Обвинувачений кілька разів зустрічався зі ОСОБА_6 протягом січня-березня 2026 року біля будинку, де проживає. Сказав які необхідно підготувати документи та написати заяву про зняття з розшуку. Наприкінці березня 2026 року обвинувачений проходив лікування в госпіталі, ОСОБА_6 приїхав до нього в госпіталь, передав документи ОСОБА_8 та 22000 грн за допомогу у знятті з розшуку останнього. Обвинувачений підтвердив проведення обшуку за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_1 . На початку обшуку добровільно видав більше 200 шт. патронів калібру 5х45, які залишили у нього знайомі хлопці з ТРО разом зі своїми речами. Обвинувачений розумів, що це бойові патрони, питав у знайомих поліцейських як їх здати, але не знайшов часу їх здати та залишив у себе. У вчиненому кається, припустився помилок, на майбутнє висновки для себе зробив.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим розглянути справу на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив обіцянку здійснити вплив та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави; а також придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив два кримінальних правопорушення, одне з яких у відповідності до положень ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а інше - тяжким, дані про особу обвинуваченого: який свою вину визнав повністю, проходить військову службу, має постійне місце проживання, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо за місцем служби, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності; наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, тяжких або невідворотних наслідків від вчинення кримінальних правопорушень судом не встановлено; майнової шкоди не спричинено; цивільний позов не заявлений; потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи всі зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, має бути призначене покарання у виді штрафу, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - у виді позбавлення волі.

Оскільки згідно з ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, призначені ОСОБА_3 штраф та позбавлення волі слід виконувати самостійно.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю вчинених кримінальних правопорушень, має тісні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проходить службу в ЗСУ в зоні бойових дій, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.

При цьому, у зв`язку з тим, що на час ухвалення вироку ОСОБА_3 проходить військову службу в зоні бойових дій, нагляд за його поведінкою під час проходження військової служби слід покласти на командування військової частини за місцем проходження служби (станом на дату розгляду кримінального провадження - військова частина НОМЕР_1 ), а у разі звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомленням своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення та перевиховання.

За таких обставин суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з випробуванням.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Отже, зі ОСОБА_3 необхідно стягнути в дохід держави витрати за проведення судових експертиз узагальній сумі 15403,52 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30.03.2026 у справі №477/553/26, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання визначити шляхом повного складання призначених покарань.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного за ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки повідомляти командира військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення з військової служби - уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця свого проживання, не виїжджати за межі України без відповідного дозволу.

У разі направлення ОСОБА_3 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного цим вироком, на підставі ч. 5, 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24.03.2026 по 21.05.2026 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з 22.05.2026 по 25.06.2026 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «REDMI», модель «M2101K66» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_4 , - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- банкноти ззовні схожі на гривні України, номіналом 500 грн кожна, на суму 22 000 грн., номери: ГА4989755, КЄ7635043, ЗБ8500946, ЕЕ3578953, ЯБ7153672, ЛИ2849393, ЗЛ8548982, ЄП1152664, КБ5667456, ЗН2516092, ЄС2012241, ЄИ2763111, ЛБ4689268, МВ3565197, МА8328796, ЕЄ9202341, ВУ2531526, ГК6670678, АВ3446821, ЛГ0310424, ЕБ1376671, ГМ1910810, АГ0520524, ГМ4363893, КБ1419563, ЛГ5511097, ЕД5654570, ЕУ5890348, АЄ7110344, ЄС6735999, ГК5466034, КЄ5275767, КА1026432, ЛЄ3729085, ЄМ3741155, КД6364099, КА4953472, ЕГ2076519, КГ6949071, ЄК1226935, АМ2371627, ЄП2919369, ЄМ6255299, ГЛ7011759, 44 шт. - повернути до спеціального фонду Слідчого управління ГУНП в Миколаївській області;

- заява від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.; витяг з «Резерв+» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.; аркуш формату А4; полімерна прозора папка до якої було поміщено вказані документи; копію справи №502 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_8 розпочату 02 липня 2025 року на 1 арк.; копію протоколу №502 про адміністративне правопорушення від 02 липня 2025 року на ОСОБА_8 на 1 арк.; копію рапорту співробітника ПОГСВГВПМРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 від 02 липня 2025 року на 1 арк.; копію аркуша зшивки справи на 1 арк.; копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 листопада 2025 року №1/16746 на 1 арк.; копію фіскального чеку від 07 листопада 2025 року на 1 арк.; копію постанови №515 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП від 10 липня 2025 року на 2 арк.; копію направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02 липня 2025 року №4676728 на 1 арк.; копію довідки ВЛК №2025-0702-1327-0 від 02 липня 2025 року на 1 арк.; копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_8 на 1 арк.; копію довідки №32 про результати дослідження ОСОБА_8 від 02 липня 2025 року на 1 арк.; копію поіменного списку, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлені у складі команди НОМЕР_5 на 1 арк.; роздруківку облікових даних ОСОБА_8 на 1 арк.; копію рапорту ОСОБА_10 від 13 березня 2026 року на 1 арк.; копію довідки ВЛК від 08 вересня 2025 року №2025-0907-0945-3370-3 на 1 арк.; копію функціональних обов`язків стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 грудня 2025 року на 2 арк.; копію витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №225 від 30 серпня 2025 року на 1 арк.; копію витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №12 від 17 березня 2026 року на 1 арк.; копію витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №2-РС від 28 лютого 2026 року на 1 арк.; копію витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01 березня 2021 року на 1 арк.; копію послужного списку ОСОБА_11 на 7 арк.; копію функціональних обов`язків помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 грудня 2025 року на 3 арк.; копію витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №202 від 16 травня 2025 року на 1 арк.; копію витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №418 від 10 жовтня 2024 року на 1 арк.; копію витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №401 від 10 жовтня 2025 року на 1 арк.; копію витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01 березня 2026 року на 1 арк.; копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_6 №42 від 26 лютого 2026 року на 1 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №140 від 21 травня 2025 року на 1 арк.; копію функціональних обов`язків оператора групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 грудня 2025 року на 2 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №225 від 30 серпня 2024 року на 1 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01 березня 2026 року на 1 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №2-РС від 28 лютого 2026 року на 1 арк.; копію послужного списку ОСОБА_12 на 7 арк.; копію функціональних обов`язків начальника групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 грудня 2025 року на 2 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №225 від 30 серпня 2024 року на 1 арк.; копія витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01 березня 2026 року на 1 арк.; копія витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_6 №42 від 26 лютого 2026 року на 1 арк.; копію витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №357 від 01 вересня 2025 року на 1 арк.; копію витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №355 від 28 серпня 2024 року на 1 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон ОСОБА_12 моделі «Samsung Galaxy S21» імей1: НОМЕР_7 імей2: НОМЕР_8 з номером телефону НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_12 ;

- 129 предметів ззовні схожих на патрони калібру 5,45 мм; 90 предметів ззовні схожих на патрони калібру 5,45 мм - передати на потреби Збройних Сил України.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 15403,52 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста три грн 52 коп.).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30.03.2026 у справі №477/553/26.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1