Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №473/5088/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5088/26

Провадження № 3/473/1184/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

"25" вересня 2026 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області – Домарєва Н.В.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, заміжня, фізична особа-підприємець, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст.173 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №877073 від 11.09.2026: «11.08.2026 близько о 16:00 гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Вознесенськ, вул. Сухомлинського, б.3, на території КЗДО №2 «Сонечко», виражалась нецензурною лайкою в бік персоналу КЗДО №2, чим принизила людську мораль та гідність». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнала. Пояснила суду, що вихователька дитячого садочку ОСОБА_2 та нянечка ОСОБА_3 неодноразово ображали та били її п`ятирічного сина ОСОБА_4 . Зазначила, що нецензурною лайкою в бік персоналу вона не висловлювалась та взагалі 11.08.2026 не відвідувала КЗДО №2 «Сонечко»; останній раз була в дитячому садочку 07.08.2026. Вказала, що 11.08.2026 садочок відвідував її чоловік ОСОБА_5 , щоб розібратися у виниклій ситуації, оскільки сина не пускали до туалета, заводили до ясельної групи та залишали без обіду в якості покарання. Вважає, що з дитсадка звернулись до поліції із заявою відносно неї, оскільки перед цим вона скаржилась на дії виховательки, нянечки до відділу освіти, поліції та служби у справах дітей.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №877073 від 11.09.2026, копію заяви директора КЗДО №2 «Сонечко» ОСОБА_6 від 13.08.2026, копії письмових пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 26.08.2026, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 18.08.2026, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 від 11.09.2026, - суд приходить до такого.

У відповідності з положеннями ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Згідно із ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до положень ст.ст. 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який відповідним чином повинен бути оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Тому, в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися, у тому числі, і судовий розгляд.

Згідно з ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи слідує, що правопорушення мало місце 11.08.2026, заява директора дитсадка до поліції датована 13.08.2026, тоді як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено лише 11.09.2026.

Відтак, є незрозумілими причини пропущення строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.254 КУпАП.

Таким чином, уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог ч.2 ст.254 КУпАП, та складено протокол про адміністративне правопорушення з порушенням встановленого законом порядку, без поважних на те причин, відповідно, останній є таким, що отриманий з порушенням встановленого законом порядку та не може прийматись до уваги як доказ.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В.Домарєва