Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №472/582/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/582/26

Провадження №3/472/220/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, освіта вища, начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Веселинівського районного суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але до суду 11.08.2026 року надав заяву про розгляд справи у його відсутність, а також подав клопотання, в якому зазначив, що він вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не визнає повністю, зазначивши, що недбалого ставлення до військової служби він не допускав, службове розслідування провів належним чином, а про обставини, зазначені військовослужбовцем ОСОБА_2 15.05.2026 року в письмових поясненнях, йому на момент підписання 13.05.2026 року акту службового розслідування, не було відомо. А тому просив закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Положеннями ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОДМ-349 від 27.05.2026 року, підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №323 особою, які доручено проведення службового розслідування за фактом відсутності на військовій службі капітана ОСОБА_3 , на порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.З розділу II, п.8 розділу III, п.1 розділу IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , точна адреса не зазначається з метою збереження життя та здоров`я військовослужбовців), 14.05.2026 року всебічне та об`єктивне службове розслідування не провів, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідальність за частиною 2 статі 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 в недбалому ставленні до військової служби додані докази, які стосуються службового розслідування стосовно військовослужбовця ОСОБА_3 , яке провів ОСОБА_1 , та які стосуються службового розслідування стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 , яке проводилось вже після завершення службового розслідування стосовно військовослужбовця ОСОБА_3 .

Однак доказова база, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, ґрунтується лише на суб`єктивній оцінці, особи, яка склала протокол, проведеного службового розслідування, та припущеннях, що ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, а обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, єдиною підставою складання на ОСОБА_1 вищевказаного протоколу зазначаються обставини того, що військовослужбовець ОСОБА_3 насправді нез`явився на службу з відпустки не 04.05.2026 року, а 01.05.2026 року, що було встановлено з пояснень військовослужбовця ОСОБА_2 15.05.2026 року, тобто вже після завершення службового розслідування та підписання ОСОБА_1 акту службового розслідування 13.05.2026 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 знав чи міг знати, про обставини, зазначені в письмових поясненнях ОСОБА_2 15.05.2026 року.

Таким чином, будь-яких належних та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , то суд вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, то суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 251, 280, 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко