Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №127/16871/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16871/26

Провадження № 2/127/4783/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб на території Грузії, про що Аджарською службою цивільного реєстру Агентства розвитку державних сервісів складено актовий запис № 77223003235.

На підтвердження факту укладення шлюбу позивачкою надано свідоцтво про укладення шлюбу № НОМЕР_1 , видане 02 квітня 2026 року Тбіліською службою цивільного реєстру Агентства розвитку державних сервісів.

Згідно з указаним свідоцтвом, шлюб зареєстровано 10 листопада 2022 року між ОСОБА_3 , громадянкою України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , громадянином України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свідоцтві зазначено, що після реєстрації шлюбу прізвище дружини — ОСОБА_5 , прізвище чоловіка — ОСОБА_6 .

Надане свідоцтво оформлене компетентним органом Грузії, на його нотаріально засвідченій копії проставлено апостиль 07 квітня 2026 року, а документ також містить переклад українською мовою, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.О.

Позивачка зазначає, що за час перебування у шлюбі сімейні стосунки між сторонами не склалися через різні погляди на шлюб та сім`ю. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, втратили почуття любові та поваги один до одного. Примирення між сторонами неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу, на думку позивачки, є неможливими.

Спільних дітей сторони не мають.

Позивачка не погоджується на примирення та просить шлюб розірвати.

Також позивачка просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником позивачки ОСОБА_7 подано до суду заяву, у якій просить розглянути справу без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Судові поштові відправлення, направлені відповідачу, повернулися до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній».

Враховуючи повторну неявку відповідача, відсутність відзиву на позовну заяву та те, що позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами в порядку заочного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 10 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб на території Грузії, про що компетентним органом держави реєстрації складено актовий запис № 77223003235 та видано свідоцтво про укладення шлюбу № НОМЕР_1 .

Факт реєстрації шлюбу підтверджується наданим суду свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Тбіліською службою цивільного реєстру Агентства розвитку державних сервісів 02 квітня 2026 року.

Оскільки шлюб зареєстрований за межами України, суд при вирішенні питання про його юридичну силу в Україні виходить із положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 58 цього Закону шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Із наданого свідоцтва вбачається, що обидві сторони є громадянами України, а шлюб зареєстрований компетентним органом Грузії відповідно до законодавства держави його реєстрації.

Наданий документ оформлений у встановленій формі та має апостиль, проставлений 07 квітня 2026 року компетентним органом Грузії. Крім того, до матеріалів справи долучено його переклад українською мовою, засвідчений нотаріально.

Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року, передбачає використання апостиля як спеціальної форми засвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, яка підписала офіційний документ, а також, у відповідному випадку, автентичності відбитка печатки або штампа на документі. Україна є учасницею зазначеної Конвенції, а Грузія також входить до числа держав-учасниць Конвенції.

Отже, з урахуванням наявності на свідоцтві апостиля та нотаріально засвідченого перекладу українською мовою, суд приймає зазначене свідоцтво як належний та допустимий доказ факту реєстрації шлюбу між сторонами.

Вирішуючи питання про припинення зазначеного шлюбу, суд виходить із того, що відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини між ними не підтримуються. Позивачка прямо вказує на відсутність між сторонами сімейного зв`язку, втрату взаємної поваги та неможливість примирення.

При цьому позивачка скористалася передбаченим законом правом на припинення шлюбних відносин та наполягає на розірванні шлюбу. Відомостей про те, що сімейні відносини між сторонами можуть бути відновлені, матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що спільних дітей сторони не мають, а тому питання щодо визначення їхнього місця проживання, участі батьків у їх вихованні, утримання чи інших пов`язаних із цим правовідносин у межах даної справи не вирішуються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами фактично розпався, сімейні відносини припинені, їх подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а тому шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, долученою до матеріалів справи.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, статтями 13, 58, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 листопада 2022 року Аджарською службою цивільного реєстру Агентства розвитку державних сервісів, актовий запис № 77223003235, свідоцтво про укладення шлюбу № НОМЕР_1 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Після набрання рішенням суду законної сили направити його копію до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та виконання інших дій відповідно до законодавства.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Вінницький апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 21 вересня 2026 року.

Суддя: