Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №150/512/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №150/512/26

Суддя: Суперсон С. П.

"25" вересня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/512/26

Номер провадження: 3/150/143/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали, складені Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 706390, відповідно до якого 29.06.2026 о 17 годині 57 хвилин по вул. Перемоги, 23, в с. Борівка Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес Бенз 300 D, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був причетний до дорожньо-транспортної пригоди, після чого залишив місце ДТП, до якого був причетний даний транспортний засіб, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи про час та місце розгляду справи повідомленим у встановленому законом порядку, в судові засідання не з`являється.

Суд, , дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні суб`єкта правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Досліджені судом письмові матеріали не містять жодних відомостей про те, що у зазначений у протоколі час, а саме 29 червня 2026 року о 17 годині 57 хвилин по вул. Перемоги, 23 в с. Борівка сталася дорожньо-транспортна пригода, про те, що учасником такої пригоди є громадянин ОСОБА_1 та що саме вказана особа була водієм транспортного засобу, що причетний до відповідної дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, з огляду на відсутність жодного доказу щодо події ДТП, та відповідно особи причетної до неї, ОСОБА_1 не міг допустити порушення п. 2.10 «а» ПДР.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua