Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №149/2812/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2812/26

Провадження №2/149/1692/26

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючї судді Павлюк О. О.,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неусойки (пені)за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неусойки (пені)за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивовано тим, що у відповідача станом на березень 2026 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 156772,49 грн., загальний розрахунок пені станом на 01.03.2026 становить 593321, 25 грн. Оскільки загальний розмір пені перевищує розмір заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 156772, 49 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2026 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідемлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2013 в справі № 227/4022/12 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 29 листопада 2012 року (копія на а.с. 7).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 31.01.2013 в справі № 149/220/13-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розрвано. Після розірвання шлюбу відповідачу залишено дівоче прізвище - ОСОБА_6 (копія на а.с. 10).

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01.12.2019 в справі № 149/3004/18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Хмільницького міськроайонного суду Вінницької області від 28 січня 2013 року та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття (копія на а.с. 11-12).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 13-14) заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.02.1015 становить 156772, 49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року в справі № 333/6020/16-ц викладений правовий висновок щодо обрахунку неустойки за прострочення сплати аліментів, який є обов`язковим для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, обрахований за період з липня 2021 по березень 2026, загальна сума якої становить 156772, 49 грн. Розмір пені розрахований позивачем становить 593321,25 грн.

Однак позивач, з урахуванням того, що розмір пені перевищеє 100% розміру заборгованості, вважає, що стягненню підлягає 156772, 49 грн.

Положеннями статей 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Боржник зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 № 362/4462/16-ц).

З урахуванням викладеного, зважаючи на вимоги ст. 196 СК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено повністю, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, а саме - 1567.72 грн..

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 156772 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1567.72 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Павлюк О. О.