Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №142/661/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Суд: Піщанський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №142/661/26

Суддя: Нестерук В. В.

Єдиний унікальний номер 142/661/26

Номер провадження 2/142/616/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач просить суд розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та Відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 06 вересня 2019 року, розглянути справу за її позовом про розірвання шлюбу за її відсутності на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, стягнути з Відповідача на її користь понесені витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 вересня 2019 року між нею та Відповідачем було зареєстровано шлюб у Кривоозерському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що складено відповідний актовий запис № 47 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Зазначає, що від даного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що спільне життя з Відповідачем не склалося, їхній шлюб є формальним, оскільки вони втратили почуття любові, поваги та взаєморозуміння, між ними постійно виникають суперечки та конфлікти, а погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства та виховання дитини є повністю протилежними. Протягом тривалого часу вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. А тому, на думку позивача, подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить її інтересам та інтересам дитини. Вказує, що спору щодо визначення місця проживання дитини та утримання на момент подання цієї заяви між сторонами немає.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2026 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Згідно положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України з метою визначення підсудності суддею 26 серпня 2026 року було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та відповідно до відповіді № 3228889 від 26 серпня 2026 року з ЄДДР, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 25 вересня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 25 вересня 2026 року не з`явилася, проте в позовній заяві просить суд розглянути дану цивільну справу за її відсутності, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 25 вересня 2026 року не з`явився, проте на адресу суду від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він просить суд розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України, немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Судом встановлено, що 06 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 47, після чого прізвище позивача змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с.5).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.7).

Судом встановлено, та не було спростовано під час судового розгляду, що шлюб між сторонами існує формально, на даний час сторони однією сім`єю не проживають, мають різні інтереси та погляди на побудову шлюбу та сім`ї, втратили почуття любові та поваги один до одного.

Позивачка та відповідач проживають окремо, примиритися не бажають, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви позивача про підтримання позовних вимог та заяви відповідача про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та встановивши, що сторони разом не проживають, сімейних стосунків не підтримують, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та їхньої неповнолітньої дитини, а тому наявні правові підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріпленні в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

А тому, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, на підставі положень частини першої статті 142 ЦПК України, позивачеві з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову (згідно квитанції № 6693-5012-4202-3966 від 25 серпня 2026 року (а.с.4)) та стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 06 вересня 2019 року Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за актовим записом № 47.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу, в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Повне рішення складено 25.09.2026 року.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua