Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №135/1200/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1200/26

Провадження № 2-о/135/50/26

РІШЕННЯ

іменем України

25.09.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Котик В.Ю., заявника ОСОБА_1 , представника заявника – адвоката Анісімової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , обґрунтовуючи заяву тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 15.08.2003 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також перебувала на його утриманні, адже розмір його пенсії в декілька разів перевищував розмір її пенсії.

02.06.2026 заявник звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, проте їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю відомостей про перебування її на утриманні чоловіка, оскільки нею не було подано довідку про перебування на утриманні померлого чоловіка, адже на день його смерті не була зареєстрована з ним за однією адресою.

Разом з тим, незважаючи на те, що заявник та її чоловік ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами: вона – в АДРЕСА_1 , а чоловік: в АДРЕСА_2 , вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, а пенсія чоловіка була основним джерелом доходу їх сім`ї. Так, квартирі АДРЕСА_3 вони проживали в холодну пору року з жовтня по квітень, а у АДРЕСА_2 в теплу пору року, з травня по вересень. Після смерті чоловіка саме ОСОБА_1 здійснювала його поховання.

Встановлення факту перебування на утриманні, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю разом з чоловіком на момент смерті має юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати право на перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник – адвокат Анісімова А.М. підтримали заяву в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не прибув, через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи Самардак С.С. надійшли пояснення, у яких Головне управління просить здійснювати розгляд справи без їх представника та врахувати, що на підтвердження перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів (довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото/відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру), які зумовлюють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання. Водночас, для визнання особи утриманцем, суд досліджує постійний характер допомоги (допомога не мала бути епізодичною), основне джерело існування (допомога від годувальника має складати левову частку коштів, необхідних для виживання). Встановлення факту у подальшому породжує право заявника на призначення пенсії. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює право заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Крім того, відмовне рішення виносились Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області, яке не залучено заявником як заінтересована особа. Просить врахувати письмові пояснення при розгляді справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, допитавши свідків, дійшов висновку, що заява про встановлення факту перебування на утриманні підлягає задоволенню.

Пунктом 2 частини 1 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №210/343/19, від 22.05.2019 у справі №520/6518/17, від 27.06.2018 у справі №210/2422/16-ц.

З матеріалів справи встановлено, що з 15 серпня 2003 року заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15.08.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.02.2026.

Заявниця ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності.

Згідно довідок УОГ ГУ ПФУ у Вінницькій області №364/0200-0213-07 від 03.07.2026, №365/0700-0213-07 від 03.07.2026 розмір пенсії заявниці ОСОБА_1 станом на лютий 2026 року складав 6 548,51 грн.

Згідно довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №871 від 03.07.2026 ОСОБА_1 є виконавцем волевиявлення померлого та поховала померлого ОСОБА_2 .

Встановлено, що ОСОБА_1 отримала допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ладижин, Гайсинського району Вінницької області, у розмірі 45 879,08 грн.

Згідно довідки №19821/05-16 від 15.09.2026, виданої управлінням з питань виплат ГУ ПФУ у Вінницькій області, ОСОБА_2 знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримував пенсію за віком, станом на лютий 2026 року розмір його пенсії складав 22 939,54 грн.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням заявника допитані свідки:

Свідок ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що знає заявника довгий час з 2002 року, з якою підтримувала сусідські і приятельські стосунки з ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 , які постійно до дня смерті проживали разом. В теплий сезон проживали на дачі в с. Лукашівка, а в холодний сезон – в м. Ладижин в квартирі. Перед смертю ОСОБА_2 тяжко захворів, заявник ОСОБА_1 доглядала за ним. Основним засобом існування сім`ї ОСОБА_4 була пенсія, яку отримував ОСОБА_2 , яка набагато вища ніж у заявника.

Свідок ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що заявниця ОСОБА_1 дійсно постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті. Влітку проживали разом на дачі в с. Лукашівка, а зимою – в квартирі м. Ладижин. Не знала, що заявник і її чоловік зареєстровані за різними адресами, завжди бачила їх разом, вони вели спільне господарство, спільний бюджет. Коли ОСОБА_2 отримав травму, заявник постійно за ним доглядала в лікарні до дня його смерті в лютому 2026 році. Оскільки дохід заявниці складається лише з незначної пенсії по інвалідності, інших доходів вона не мала, а розмір пенсії її чоловіка в декілька разів був вищий, вона фактично перебувала на утриманні чоловіка.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів, в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2 , постійно мешкаючи разом з ним, а допомога, яка надавалась їй ОСОБА_2 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки розмір пенсії померлого значно перевищує розмір пенсії заявника.

Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії №905350115188 від 09.06.2026 заявникові ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії – перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю довідки про перебування заявниці за утриманні померлого годувальника.

Суд враховує, що встановлення судом факту перебування заявниці на утриманні померлого чоловіка передбачено пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України та пунктом 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, оскільки мала відмінне зареєстроване місце проживання від чоловіка.

Суд відхиляє доводи представника заінтересованої особи щодо незалучення заявником до участі у справі в якості заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Приймаючи до уваги, що заявник перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує пенсію по інвалідності, рішення суду про встановлення юридичного факту може вплинути на права та обов`язки саме УПФУ ГУ ПФУ у Вінницькій області. Тому у заяві про встановлення юридичного факту перебування на утриманні померлого чоловіка заявник ОСОБА_1 вірно зазначила в якості заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Крім того, у постанові постанові від 05.02.2025 у справі №183/4366/24 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

Враховуючи, що встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка має для заявниці юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи окремого провадження заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 256-259 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника - задовольнити.

Встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова