Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №134/1188/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1188/26

3/134/239/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2026 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702124 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він від 24 червня 2026 року о 23 год. 00 хв. у с. Голубече на вул. Фалаштинських, керував транспортним засобом «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кугутюк О.В. - пояснив суду про те, що матеріалами справи не доведено відмову від огляду на стан сп`яніння. Як убачається з відеозапису, працівниками поліції спочатку було складено протокол про адміністративне правопорушення, а вже потім оформлено акт огляду на стан сп`яніння та направлення до закладу охорони здоров`я. Дані документи не містять дати складання та дати направлення, що є порушенням процедури.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Кугутюка О.В., перевіривши доводи, наведені на обґрунтування притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у разі інкримінування особі саме відмови від проходження огляду необхідно встановити не лише факт керування транспортним засобом та наявність передбачених законом підстав для проведення огляду, а й факт належної пропозиції пройти такий огляд, а також відмови особи від його проходження у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані.

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно з положеннями зазначених нормативно-правових актів огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів у встановленому порядку, а у разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами водій направляється для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

При цьому у разі відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються, зокрема, ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду.

Таким чином, законодавством передбачено послідовну процедуру встановлення стану сп`яніння водія та документування його відмови від проходження огляду. Сам по собі запис про те, що водій «від проходження медичного огляду відмовився», без з`ясування того, на якому саме етапі та за яких конкретних обставин відбулася така відмова, не дає можливості беззаперечно встановити факт відмови від огляду саме у встановленому законом порядку.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702124 від 24 червня 2026 року, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Разом із тим у протоколі не конкретизовано, від проходження якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 – огляду на місці зупинки транспортного засобу чи огляду у закладі охорони здоров`я, а також не наведено конкретних обставин, за яких така відмова відбулася, зокрема не зазначено, чи був ОСОБА_1 запропонований огляд у закладі охорони здоров`я, до якого його було направлено, та які саме дії останнього свідчили про відмову від проходження такого огляду.

Водночас відмова водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмова від проходження огляду у закладі охорони здоров`я є різними етапами передбаченої законом процедури, а тому для встановлення складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, має бути достовірно встановлено, від проходження якого саме огляду та за яких обставин особа відмовилася.

Із дослідженого судом відеозапису не вбачається беззаперечного підтвердження того, що після пропозиції пройти огляд на місці зупинки ОСОБА_1 було належним чином запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та що він після такої пропозиції безпосередньо відмовився від його проходження.

При цьому послідовність оформлення працівниками поліції матеріалів справи, зафіксована у відеозаписі та відображена у письмових документах, також не дозволяє однозначно встановити фактичні обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено до оформлення акта огляду на стан сп`яніння та направлення водія до закладу охорони здоров`я. За таких обставин сам по собі факт оформлення зазначених документів не підтверджує, що на момент складення протоколу вже відбулася відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, у тому числі тих, що мають функції відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У даному випадку судом досліджено наявні у справі письмові докази та відеозапис, однак їх сукупність не дає можливості зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, після належної пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я саме від такого огляду відмовився.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може розглядатися як безумовний та достатній доказ факту відмови від проходження огляду, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП він є одним із передбачених законом джерел доказів та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи, усувати недоліки оформлення матеріалів справи шляхом припущень або виходити за межі обставин, які належним чином підтверджені допустимими доказами.

При цьому відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений конституційний принцип підлягає застосуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності передбачених законом обставин правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також виходить із необхідності доведення вини особи на підставі достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів, а висновки про винуватість не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з огляду на наведене суд дійшов висновку, що наданими доказами не доведено саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому суд не вбачає підстав для самостійного доповнення чи переоцінки обставин, які не знайшли належного підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, хоча матеріали справи можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 ознак, які працівники поліції розцінили як ознаки алкогольного сп`яніння, сама по собі наявність таких ознак не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, коли особі ставиться у вину саме відмова від проходження огляду, але така відмова у встановленому законом порядку належними та достатніми доказами не підтверджена.

За таких обставин зазначена послідовність оформлення документів сама по собі не підтверджує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, а в сукупності з відсутністю у матеріалах справи належного документального та відео-підтвердження такої відмови не дає підстав для висновку про її доведеність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя