Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №130/3763/24 — Барський районний суд Вінницької області

130/3763/24

2/125/167/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

секретар судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивували тим, що рішенням від 11.09.2023 року Шаргородського районного суду Вінницької області позов ОСОБА_1 до Шаргородського ВДВС старшого державного виконавця Коваля Д.О., Управління державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області про відшкодування шкоди задоволено повністю. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 220091 грн. 29 коп. Вказане рішення прийнято з таких мотивів. 15 листопада 2018 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 57673292 за виконавчим листом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 152/34/17 від 30 жовтня 2018 року про виселення позивачів з квартири АДРЕСА_1 . 02 серпня 2019 року державні виконавці не повідомивши ОСОБА_1 про проведення виконавчих дій розбили скло у вікні квартири, зламали замки вхідних дверей та проникли у зазначену квартиру, де зберігались особисті речі позивача та членів сім`ї. Того ж дня державний виконавець без відповідних правових підстав передав майно позивача ОСОБА_3 . 07 листопада 2019 року ухвалою Жмеринського міськрайонного суду постанову про опис та арешт майна боржника визнано неправомірною та скасовано. Однак, після скасування постанови державний виконавець Коваль Д.О. не витребував майно від ОСОБА_3 яке продовжувало перебувати в останнього. 28 вересня 2019 року ОСОБА_3 вивіз все майно позивача із квартири. 27 лютого 2020 року та 20 липня 2020 року ОСОБА_3 звертався до державного виконавця Коваля Д.О. з проханням призначити

зберігачем описаного та переданого йому на зберігання майна іншу особу, але виконавець не вжив будь-яких заходів для вилучення у ОСОБА_3 переданого йому на зберігання майна та для подальшого належного його зберігання. 16 вересня 2020 року та 22 вересня 2020 року старший державний виконавець Коваль Д.О. склав акта про відсутність майна позивача у кв.

АДРЕСА_1 . Лише 01 жовтня 2020 року державний виконавець Коваль Д.О. склав вимогу до представника стягувача ОСОБА_3 про повернення майна, що належить позивачу. 17 листопада 2020 року виконавець у присутності понятих та працівників поліції склав акт по АДРЕСА_2 про виявлення за зазначеною адресою майна, що було передано на зберігання ОСОБА_3 , яке знаходилось у пошкодженому стані.

Крім матеріальної шкоди позивачі зазнали моральної шкоди, яка полягає в тому, що вони важкою працею придбавали майно, що було знищено діями державного виконавця. Їх було залишено без даху, без квартири, а й було знищено всі побутові речі, речі сімейної цінності, сімейні фото, духовне життя, пам`ять онукам, дітям. Моральні страждання - це наслідок знищення праці, що виражалась в їх майні, яке становило для них духовний стан, маленький світ, який вони будували разом. Внаслідок пережитого вони відчули значне погіршення здоров`я.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник адвокат Гришко В.М. у судове засідання надали письмові заяви, у яких зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю та наполягали на їх задоволенні, просили справу розглянути без їх участі.

Представник відповідача Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрій Сокуренко у судове засідання не з`явився.

У відзиві на позовну заяву зазначив, що позов не визнає в повному обсязі, просить відмовити у його задоволені. Вказав, що у Шаргородському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебували на виконанні виконавче провадження N? 57673292 та N? 57673067 щодо примусового виконання виконавчого листа N? 152/34/17 від 30.10.2018 року виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 . 13.11.2018 року до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява ОСОБА_4 про примусове виконання виконавчого листа N? 152/34/17 від 30.10.2018 виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 . На підставі вказаної заяви, 15.11.2018 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП N? 57673292 та N? 57673067. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 за N?228 зі змінами), наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2023 N?689/5, «Про відділи державної виконавчої служби у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)», зазначено реорганізувати Шаргородський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом приєднання Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: ??у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; ??у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів; ??у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; ??у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно із частиною п?ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 N? 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - постанова Пленуму) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачені, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, позивачем у позовній заяві не були наведені обставини та не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Виходячи з приписів законодавства про відшкодування шкоди, розмір відшкодування шкоди повинен визначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш ніж достатній для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і в повинно призводити до збагачення позивачів за рахунок Держави. Однак, з позовної заяви вбачається, що позивачі, висловлюючи свої доводи щодо завдання їм моральної шкоди не доводять факту заподіяння їм такої шкоди в заявленій до стягнення сумі, внаслідок дії саме відповідача - Відділу, наявності причинного зв?язку між шкодою та протиправним діянням відповідача та виною останнього в її заподіянні. Окрім того, в матеріалах вищезазначених виконавчих провадження відсутні будь-які документи, клопотання чи медичні довідки, підтверджують факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждання. Також, позивачі жодним чином не були позбавлені фізичної можливості добровільно отримати особисті речі, які на думку останніх для них мають цінність.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.08.2019 року головним державним виконавцем Шаргородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Грелею Н.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №152/34/17 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 встановлено, що боржник ОСОБА_2 самостійне виселення з квартири не провів. Зберігачем майна у Постанові зазначений представник стягувача - ОСОБА_3 .

30.06.2016 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником з усіма належними для того повноваженнями в усіх без винятку установах, підприємствах та організаціях. Вчиняти дії від його імені щодо всієї належної йому квартири під номером АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2019 року скаргу адвоката Гришка В.М. в інтересах ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваля Ж.О. та головного державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Греля Н.А. задоволено частково. Визнано неправомірною та скасувано постанову старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваля Д.О. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.08.2019 року у виконавчому провадження №57673292. У задоволенні решти заявлених вимог скарги – відмовлено.

Відповідно до Подання №14943 від 01.10.2020 року головний державний виконавець Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваль Д.О. звернувся до начальника Шаргородського ВП Жмеринської ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до кримінальної відповідальності за відчуження арештованого та описаного майна боржника в особі зберігача майна, а саме представника стягувача ОСОБА_3 .

Відповідно до Акту державного виконавця від 17.11.2020 року головним державним виконавцем Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Ковалем Д.О. при виконанні виконавчого листа №152/34/17 встановлено, що при виїзді державного виконавця за адресою: Гагаріна,25 с. Слобода Шаргородська встановлено, що майно, яке було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 знаходиться в пошкодженому стані на території домоволодіння дочки ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта №025/21 від 20.07.2022 року загальна ринкова вартість об`єктів дослідження зазначених в таблиці становить 220 091,29 грн.

Відповідно до Листа від 01.10.2019 року представник стягувача ОСОБА_3 повідомив головного державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваль Д.О. про неможивість належного зберігання майна згідно Постанови від 02.08.2019 року

Листом від 07.02.2020 року представник ОСОБА_4 – ОСОБА_3 повідомив Шаргородський ДВС, що з лютого 2020 року стягувач ОСОБА_4 неспроможний здійснювати зберігання речей боржників, просив визначити зберігачем іншу особу в термін до 15.02.2020 року та передати майно на зберігання іншій особі та відшкодувати витрати за зберігання майна.

Листом від 03.07.2020 року представник ОСОБА_4 – ОСОБА_3 повідомив Шаргородський ДВС, що боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02.08.2019 року по даний час не зверталися до стягувача за отриманням свого майна. Повідомив, що стягувач та його представник не нестимуть відповідальність за втрату, пошкодження та зникнення майна.

Листом від 03.07.2020 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 повідомив Шаргородський ДВС та боржників, що оскільки боржники не надають згоди на оплату зберігання їхнього майна, а державним виконавцем клопотання про неможливість зберігання майна боржників залишено без реагування, то стягувач не несе відповідальності за майно.

Крім того, у подальшому ОСОБА_3 було неодноразово повідомлено Шаргородський ДВС, боржників та представника боржників про неможливість зберігання майна, стягнення коштів за його зберігання.

Відповідно до Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року № 152/1164/22 Позов ОСОБА_1 до Шаргородського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), старшого державного виконавця Шаргородського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Мністерства юстиції (м. Хмельницький) Коваля Дмитра Олеговича, Управління державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області про відшкодування шкоди задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 220091 (двісті двадцять тисяч дев`яносто одна) грн 29 коп.

Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У вказаному судовому рішенні було зазначено, що «звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилалася на те, що неправомірні дії та неналежне виконання посадових обов`язків державним виконавцем в рамках виконавчого провадження про виселення позивача з квартири АДРЕСА_1 , невжиття ним заходів для збереження належного їй майна, призвело до втрати особистого майна позивача. Майно, про яке йде мова в даному позові – це майно, яке було описане державним виконавцем 2 серпня 2019 року під час здійснення виконавчого провадження №57673292.

Суд звертає увагу на те, що під час складання постанови про опис та арешт майна боржника 2 серпня 2019 року було описано все майно, яке того дня знаходилось в квартирі АДРЕСА_1 і належало позивачу та членам її сім`ї.»

Також, суд дійшов до висновку, що «в рамках розгляду справи, на підставі доказів, які були досліджені в судовому засіданні встановлена бездіяльність державного виконавця, яка була допущена в рамках здійснення виконавчого провадження №57673292, матеріальна шкода, яка була завдана майну позивача в сумі 220091,29 грн, а також причинний зв`язок між тривалою (більше одного року) бездіяльністю державного виконавця щодо належного збереження майна позивача і наслідками у виді завданої позивачу матеріальної шкоди у сумі 220091,29 грн.»

Тобто, судом було встановлено, що саме бездіяльністю державного виконавця щодо належного збереження майна була нанесена матеріальна шкода позивачці ОСОБА_1 .

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 3-5 ст. 23 ЦК України).

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 вказаної Постанови, судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Судом з`ясовано, що підставою для відшкодування моральної шкоди зазначено протиправну бездіяльність державного виконавця Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неналежного зберігання спільного майна позивачів, що спричинило їм моральних страждань.

Завдана позивачам моральна шкода полягає в тому, що їх майно, яке вона придбали, було знищено в результаті протиправної бездіяльності державного виконавця. Було знищено побутові речі, речі сімейної цінності, сімейні фото, тощо. Моральні страждання - це наслідок знищення праці, що виражалась в їх майні, яке становило для них духовний стан, окремий світ, який вони будували разом.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34897998) солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 190 000 ( сто дев`яносто тисяч ) гривень.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Жмеринський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34897998, місце знаходження: 23100, Вінницька область, Жмеринський район, місто Жмеринка, вулиця Валерія Брезденюка, 19.

Суддя: