Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №915/1503/25 — Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Справа № 915/1503/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Муравйова Дениса Євгеновича,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО",

про: стягнення заборгованості у розмірі 91807,59 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО",

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Муравйова Дениса Євгеновича,

про: відшкодування збитків за Договором на транспортно-експедиторського обслуговування №342/23 від 25.07.2023, -

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець Муравйов Денис Євгенович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.10.2025 (вх.№14750/25 від 20.10.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО" заборгованість у розмірі 91807,59 грн з оплати наданих послуг з перевезення вантажу по Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023 та Заявки б/н від 06.01.2025.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025, - справу №915/1503/25 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Муравйов Денис Євгенович зазначає, що згідно Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023 та Заявки б/н від 06.01.2025 позивачем було організовано та здійснено міжнародне перевезення вантажу за маршрутом: Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан), що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №770872, згідно якої вантаж прийнятий до перевезення та доставлений вантажоодержувачу; прийнятий останнім без зауважень 22.01.2025 та пройшов митний контроль, що підтверджується відповідними відмітками митниці на СМR. Відтак, позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з надання послуг перевезення вантажу, обумовлених Договором та Заявкою б/н від 06.10.2025 в зазначених обсягах та з належною якістю, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень, проте оплату здійснено частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 91807,59 грн.

Ухвалою суду від 27.10.2025 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.11.2025 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви №34 від 29.10.2025 (вх.№15394/25), зазначених в ухвалі суду від 27.10.2025.

Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

24.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО" до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.11.2025 (вх.№16447/25), в якому він частково визнав суму боргу, у зв`язку з чим просить суд зменшити суму заявлену позивачем до стягнення на відсоток провізної плати пошкодженого вантажу, а саме до 8805,97 грн, а також просить суд розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві ТОВ "СТАТУС ПРО", посилаючись на умови Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023, ч.2 ст.908 ЦК України, Постанову Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", п.136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української УРСР від 27.06.1969 №401, п.1 та п.4 ст.23 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, також зазначає, що позивач на виконання Заявки б/н від 06.01.2025, згідно СМR №770872 від 09.01.2025 прийняв вантаж у місці завантаження від вантажовідправника, та здійснював перевезення у період з 09.01.2025 по 22.01.2025 автомобілем Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1) по маршруту м.Вінниця(Україна) - м.Баку(Азербайджан). Вантаж був завантажений у автомобіль ФОП Муравйова Д.Є., як перевізника, без зауважень щодо якості та цілісності вантажу, що підтверджено Міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №770872 від 09.01.2025. Додатком до СМR №770872 від 09.01.2025 є Рахунок-фактура №1956-АК від 09.01.2025 (ІNVOICE №1956-АК dd 09.01.2025), яким підтверджується загальна вартість вантажу - 48513,99 доларів США. Згідно умов СМR №770872 від 09.01.2025 та Рахунку-фактури №1956-АК від 09.01.2025: вантажовідправник - Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "РОШЕН"(Україна), вантажоотримувач - ТОО "Кондитер-Азія" (Республіка Казахстан). Під час розвантаження на митному складі Апшеронського логістичного центру 22.01.2025 було виявлено пошкодження частини вантажу (мокрі та пом`яті коробки), про що був складений Акт загальної форми (про пошкодження вантажу) №б/н від 22.01.2025 за підписом водія виконавця ОСОБА_1 та зроблені світлини пошкодженого вантажу в кузові автомобіля. На підставі цього акту отримувач вантажу ТОО "Кондитер-Азія", звернувся з Претензією №8 від 24.01.2025 до вантажовідправника (постачальника) ДП "КК "РОШЕН" про відшкодування збитків в сумі 2201 USD. Оскільки, доставка товару здійснювалась на підставі Договору міжнародного транспортного експедирування №01/02/2024 від 01.02.2024, укладеного між ТОВ "СТАТУС ПРО" та вантажовідправником - ДП "КК "РОШЕН", останнє звернулось до ТОВ "СТАТУС ПРО" із Претензією з приводу невідповідності товару №2 від 24.01.2025 про відшкодування завданої шкоди внаслідок пошкодження частини вантажу на суму 2201 USD, або 92807,59 грн за курсом НБУ на дату розвантаження. ТОВ "СТАТУС ПРО" відшкодувало ДП "КК "РОШЕН" завдану перевізником шкоду, що підтверджується платіжною інструкцією №3895 від 27.01.2025 на суму 92807,59 грн. В свою чергу ТОВ "СТАТУС ПРО" звернулось до перевізника ФОП Муравйова Д.Є. з обґрунтованою Претензією з приводу невідповідності товару №240125/1 від 24.01.2025 (з підтверджувальними документами), з пропозицією відшкодувати завдані збитки або провести частковий залік взаємних вимог, з наміром далі співпрацювати в галузі перевезення. Однак відповіді на цю претензію ФОП Муравйов Д.Є. не надав. Умовами Заявки б/н від 06.01.2025 на перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно Договору №342/23 визначені вартість та умови оплати за перевезення: 4600 USD по курсу НБУ на день розвантаження безготівковим розрахунком по копіям документів. ТОВ "СТАТУС ПРО" стверджує, що ФОП Муравйов Д.Є. після розвантаження надіслав ТОВ "СТАТУС ПРО" на електронну адресу копії транспортних документів, а саме: 1) СМR №770872 від 09.01.2025 з підписом про отримання вантажу; 2) Акт загальної форми (про пошкодження вантажу) №б/н від 22.01.2025; 3) Рахунок на оплату №25 від 22.01.2025 на суму 193964,06 грн; 4) Акт надання послуг №21 від 22.01.2025. Оскільки, позивач не надав відповідачу оригінали транспортних документів, визначених п.3.2 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 27.05.2025, термін оплати (відстрочений платіж 20 календарних днів) за надані транспортні послуги ще не наступив.

Враховуючи те, що позивач не надав відповідь на виставлену Претензію з приводу невідповідності товару №240125/1 від 24.01.2025, відповідач вважав за можливе сплатити частину послуг на підставі отриманих копій документів (за вирахуванням суми претензії 92807,59 грн), про що прямо вказано у розділі "Призначення платежу" платіжної інструкції №3911 від 27.01.2025 на суму 101156,47 грн. Замість надання відповіді на претензію з приводу невідповідності товару №240125/1 від 24.01.2025, ФОП Муравйов Д.Є. надіслав на адресу відповідача Досудове попередження №09-09-2025 від 09.09.2025 з вимогами сплатити заборгованість за Договором транспортно-експедиторського обслуговування та погрозами звернутись до суду.

При цьому позивач покликався на те, що в СМR №770872 від 09.01.2025 відсутні зауваження/приписи про виявлені вантажоодержувачем пошкодження такого вантажу та/або його упаковки, отже послуги надані якісно та в повному обсязі. Разом з тим, ні вимогами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, ні умовами Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 27.05.2025, ні будь-яким іншим нормативно-правовим документом, не передбачено обов`язкового проставляння відміток в СМR про характер втрат або пошкоджень пошкодження вантажу, адже остання навіть не має такого розділу. ТОВ "СТАТУС ПРО" посилаючись на ч.1 ст.30 Конвенції стверджує, що згідно наданих доказів, одержувач вантажу під час його розвантаження на митному складі Апшеронського логістичного центру 22.01.2025 виявивши пошкодження частини вантажу (мокрі та пом`яті коробки), зробив таку заяву перевізнику - склавши Акт загальної форми (про пошкодження вантажу) №б/н від 22.01.2025 за підписом представника перевізника - водія ОСОБА_1. Отже, позивачу (перевізнику) було достеменно відомо про пошкодження вантажу під час здійснення перевезення, а відтак і про порушення ним пунктів 2.1.13 та 2.1.19 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 27.05.2025.

ТОВ "СТАТУС ПРО" листом №11092025 від 11.09.2025 повторно запропонувало позивачу ФОП Муравйову Д.Є. мирно та в досудовому порядку врегулювати взаємну заборгованість будь-яким зручним для перевізника способом на його вибір. Однак, листом №32 від 22.09.2025 позивач ФОП Муравйов Д.Є. наполягав на односторонньому виконанню зобов`язань ТОВ "СТАТУС ПРО", не визнавши завданих ним збитків внаслідок пошкодження частини вантажу. У відповідь ТОВ "СТАТУС ПРО" в черговий раз звернулось до перевізника ФОП Муравйова Д.Є. з листом №260925/1 від 26.09.2025, яким запропонувало врегулювати взаємну заборгованість за надані транспортні послуги 92807,59 грн та завдані збитки 92807,59 грн, а також зі свого боку на підтвердження викладеного сплатило 1000,0 грн, зменшивши суму боргу до 91807,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5149 від 26.09.2025. Оскільки перевізник ФОП Муравйов Д.Є. не надав жодної відповіді на пропозицію взаємного врегулювання спору, ТОВ "СТАТУС ПРО" повторно звернулось з письмовою Претензією про відшкодування збитків за Договором транспортно-експедиторського обслуговування №2-342/23 від 08.11.2025 на суму 92807,59 грн. Повторна претензія отримана ФОП Муравйовим Д.Є. 13.11.2025, що підтверджується накладною №0408034535123 від 10.11.2025 та описом вкладення в цінний лист. ТОВ "СТАТУС ПРО" стверджує, що оскільки сума позову становить 91807,59 грн, відповідач частково визнає суму позову в розмірі 83001,62 грн за вирахуванням вартості транспортних послуг, яка підлягає поверненню в розмірі 8805,97 грн;

ТОВ "СТАТУС ПРО" також було направлено до суду клопотання про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) сторін б/н від 20.11.2025 (вх.№16449/25).

24.11.2025 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшов зустрічний позов б/н від 20.11.2025 (вх.№16457/25) для спільного розгляду із первісним позовом.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця Муравйова Дениса Євгеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО" збитків (матеріальну шкоду) у розмірі 92807,59 грн, завданих частковим пошкодженням вантажу, внаслідок неналежного виконання перевізником умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування №342/23 від 25.07.2023.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "СТАТУС ПРО" посилається на те, що на виконання умов Договору №342/23 від 25.07.2025, сторонами була погоджена Заявка б/н від 06.01.2025 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема: маршрут перевезення Вінниця (Україна) -Баку (Азербайджан); назва вантажу - кондитерські вироби; вага вантажу 22т; дата завантаження - 09.01.2025; документ перевезення - СМВ; вартість перевезення - 4600 1130; номер тягача - УОІУО НОМЕР_1 / НОМЕР_3 ; дані водія - ОСОБА_1; строк доставки вантажу - до 14 днів.

ФОП Муравйов Д.Є., на виконання Заявки б/н від 06.01.2025, згідно СМВ №770872 від 09.01.2025 прийняв вантаж у місці завантаження від вантажовідправника, та здійснював перевезення у період з 09.01.2025 по 22.01.2025 автомобілем УОІУО НОМЕР_1 / НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1) по маршруту м. Вінниця (Україна) - м. Баку (Азербайджан). Вантаж був завантажений у автомобіль ФОП Муравйова Д.Є., як перевізника, без зауважень щодо якості та цілісності вантажу, що підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною СМВ №770872 від 09.01.2025.

Додатком до СМВ №770872 від 09.01.2025 є Рахунок-фактура №1956-АК від 09.01.2025 (ІІМУОІСЕ №1956-АК66 09.01.2025), яким підтверджується загальна вартість вантажу - 48513,99 доларів США. Згідно умов СМВ №770872 від 09.01.2025 та Рахунку-фактури №1956-АК від 09.01.2025: вантажовідправник - Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація РОШЕН» (Україна), вантажоотримувач - ТОО «Кондитер-Азія» (Республіка Казахстан).

Під час розвантаження на митному складі Апшеронського логістичного центру 22.01.2025 було виявлено пошкодження частини вантажу (мокрі та пом`яті коробки), про що був складений Акт загальної форми (про пошкодження вантажу) №б/н від 22.01.2025 за підписом водія виконавця ОСОБА_1 та зроблені світлини пошкодженого вантажу в кузові автомобіля. На підставі цього акту отримувач вантажу ТОО «Кондитер-Азія», звернувся з Претензією №8 від 24.01.2025, до вантажовідправника (постачальника) ДП «КК РОШЕН», про відшкодування збитків. Згідно листа ДП «КК РОШЕН» №124 від 14.11.2025, сума збитків у розмірі 2201,00 дол. США, заявлена у претензії №8 від 24.01.2025 від ТОО «Кондитер - Азія», у повному обсязі була компенсована ДП «Кондитерська корпорація РОШЕН» отримувачу товару. Оскільки доставка товару здійснювалась на підставі Договору міжнародного транспортного експедирування №01/02/2024 від 01.02.2024, укладеного між ТОВ «СТАТУС ПРО» та вантажовідправником - ДП «КК РОШЕН», останнє звернулось до ТОВ «СТАТУС ПРО» із претензією з приводу невідповідності товару №2 від 24.01.2025 та відшкодуванням завданої шкоди внаслідок пошкодження частини вантажу на суму 92807,59 грн.

ТОВ «СТАТУС ПРО» відшкодувало ДП «КК РОШЕН» завдану перевізником ФОП Муравйовим Д.Є. шкоду, що підтверджується платіжною інструкцією №3895 від 27.01.2025 на суму 92 807,59 грн та, у свою чергу, звернулось до ТОВ перевізника ФОП Муравйова Д.Є. з обґрунтованою претензією з приводу невідповідності товару №240125/1 від 24.01.2025 та пропозицією відшкодувати завдані товариству збитки або провести частковий залік взаємних вимог, з наміром далі співпрацювати в галузі перевезення. Однак відповіді на цю претензію ФОП Муравйов Д.Є. не надав, завдані ТОВ «СТАТУС ПРО» збитки не відшкодував.

Оскільки вимогами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, умовами Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 27.05,2025, та будь-яким іншим нормативно-правовим документом не передбачено обов`язкового проставляння відміток в СМВ про характер втрат або пошкоджень вантажу, тому безпідставним є посилання ФОП Муравйова Д.Є. на те, що відсутність у СМВ №770872 від 09.01.2025 зауважень щодо виявлених вантажоодержувачем пошкодження такого вантажу та/або його упаковки, свідчить про якісне надання послуг.

Згідно ч.1 ст.30 Конвенції, якщо одержувач не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній.

Однак, одержувач вантажу під час його розвантаження на митному складі Апшеронського логістичного центру 22.01.2025 виявив пошкодження частини вантажу (мокрі та пом`яті коробки) та зробив таку заяву перевізнику - склавши Акт загальної форми (про пошкодження вантажу) №б/н від 22.01.2025 за підписом представника перевізника - водія ОСОБА_1 .

Отже ФОП Муравйову Д.Є. (як перевізнику) було достеменно відомо про пошкодження вантажу під час здійснення ним перевезення, а відтак і про порушення ним пунктів 2.1.13. та 2.1.19 Договору щодо забезпечення збереження вантажу та відповідальності, а також про обов`язок згідно п.4.2.1, 4.2.2 Договору нести матеріальну відповідальність у розмірі фактичного збитку згідно умов виписаного інвойсу). Однак, ФОП Муравйов Д.Є. залишив виставлену ТОВ «СТАТУС ПРО» претензію на суму 92807,59 грн без задоволення, що стало підставою звернення останнього із даним зустрічним позовом.

01.12.2025 суд ухвалив призначити справу №915/1503/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Прийняти зустрічну позовну заяву ТОВ "СТАТУС ПРО" б/н від 20.11.2025 (вх.№16457/25 від 24.11.2025) для спільного розгляду із первісним позовом до розгляду та відкрити провадження у справі. Об`єднати зустрічний позов в одне провадження зі справою №915/1503/25 за позовом ФОП Муравйова Д.Є. до ТОВ "СТАТУС ПРО" про стягнення заборгованості у розмірі 91807,59 грн з оплати наданих послуг з перевезення вантажу по Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023. Розгляд зустрічної позовної заяви визначено здійснювати одночасно із первісним позовом та підготовче засідання у справі призначити на 12.01.2026.

15.12.2025 від ФОП Муравйова Д.Є. до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 10.12.2025 (вх.№17786/25), в якому він просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ "СТАТУС ПРО" б/н від 20.11.2025 у повному обсязі та зазначає наступне, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів фіксування факту пошкодження вантажу саме відповідачем за зустрічним позовом як перевізником у процесі перевезення вантажу; доказів надіслання заяв про пошкодження вантажу перевізнику в 7-денний строк з дня отримання вантажу, яка передбачена частиною першою статті 30 Конвенції. Крім того, позивач за зустрічним позовом не є власником вантажу та не володіє іншим речовим правом на вантаж, а тому заявлені до стягнення збитки нанесені йому бути не могли. Тобто, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів належності йому права на вантаж, а правовідносини позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом є правовідносинами з транспортного експедирування майна, які виключають у цьому випадку нанесення експедитору збитків від пошкодження вантажу, отже в даній ситуації відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків. В свою чергу добровільне відшкодування позивачем за зустрічним позовом вартості частини пошкодженого вантажу третій особі не може бути підставою для стягнення збитків з відповідача за зустрічним позовом. Відтак, позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом виконано прийняті на себе зобов`язання з надання послуг перевезення вантажу, обумовлених Договором та Заявкою б/н від 06.10.2025 в зазначених обсягах та з належною якістю, а відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень, проте оплату здійснено частково, заборгованість відповідача за первісним позовом становить 91807,59 грн, яку останній має сплатити.

19.12.2025 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 15.12.2025 (вх.№18360/25), в якій він просить суд провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути з ФОП Муравйова Д.Є. на користь ТОВ "СТАТУС ПРО" різницю у розмірі 11319,97 грн.

06.01.2026 від ФОП Муравйова Д.Є. до суду надійшла заява №1 від 06.01.2026 (вх.№295/26), в якій він повідомив суд, що платіжною інструкцією від 30.10.2025 за №5150 ТОВ "СТАТУС ПРО" сплатив ФОП Муравйову Д.Є. 2000,0 грн. Тобто, після звернення ФОП Муравйовим Д.Є. з позовом до суду ТОВ "СТАТУС ПРО" частково сплатив заборгованість за отримані послуги з перевезення вантажу по Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023, а тому сума боргу становить 89807,59 грн та просить суд:

- позовні вимоги ФОП Муравйова Д.Є. до ТОВ "СТАТУС ПРО" про стягнення заборгованості в сумі 89807,59 грн та судового збору у розмірі 3028,0 грн задовольнити;

- у задоволенні зустрічного позову ТОВ "СТАТУС ПРО" до ФОП Муравйова Д.Є. б/н від 20.11.2025 відмовити у повному обсязі;

- здійснювати розгляд справи без участі ФОП Муравйова Д.Є. та його представника.

12.01.2026 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог б/н від 10.01.2026 (вх.№459/26 від 12.01.2026), в якій просить суд:

- стягнути з ТОВ "СТАТУС ПРО" на користь ФОП Муравйова Д.Є. заборгованість за транспортні послуги розміром 81001,62 грн;

- 50% судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви розміром 1514,0 грн;

- повернути ФОП Муравйову Д.Є. з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору за подання первісної позовної заяви у розмірі 1514,0 грн;

- стягнути з ФОП Муравйова Д.Є. на користь ТОВ "СТАТУС ПРО" матеріальну шкоду у розмірі 92807,59 грн та судовий збір за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 3028,0 грн;

- провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути з ФОП Муравйова Д.Є. на користь ТОВ "СТАТУС ПРО" різницю у розмірі 13319,97 грн.

12.01.2026 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшло клопотання б/н від 10.01.2026 (за вх.№460/26 через систему "Електронний суд" та за вх.№477/26 поштовим зв`язком), в якому посилаючись на ч.2 ст.161 та пп.6, 7 ч.1 ст.170 ГПК України просить суд відзив ФОП Муравйова Д.Є. на зустрічну позовну заяву від 10.12.2025 з додатками (доказами), повернути без розгляду та здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкладено підготовче засідання на 11.02.2026.

20.01.2026 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшли додаткові пояснення у справі щодо відзиву на зустрічний позов б/н від 19.01.2026 (вх.№880/26).

11.02.2026 підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 11.02.2026 призначено підготовче засідання на 11.03.2026.

11.03.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судове засідання по суті на 22.04.2026.

22.04.2026 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи тези виступу у судових дебатах б/н від 22.04.2026 (вх.№5713/26).

22.04.2026 судове засідання у даній справі не відбулось, оскільки, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 22.04.2026 призначено судове засідання на 13.05.2026.

13.05.2026 судове засідання у даній справі не відбулось, оскільки, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 13.05.2026 призначено судове засідання на 18.06.2026.

У судовому засіданні 18.06.2026 судом оголошено перерву до 06.07.2026.

06.07.2026 від ТОВ "СТАТУС ПРО" до суду надійшла заява б/н від 06.07.2026 (вх.№9840/26 від 06.07.2026), в якій просить суд розгляд даної справи 06.07.2026 о 13:00 здійснювати без його участі, зустрічний позов підтримує, просить задовольнити.

06.07.2026 від ФОП Муравйова Д.Є. до суду надійшло клопотання б/н від 06.07.2026 (вх.№9847/26), в якому він просить суд:

- здійснювати розгляд даної справи без участі ФОП Муравйова Д.Є. та його представника;

- позовні вимоги ФОП Муравйова Д.Є. до ТОВ "СТАТУС ПРО" про стягнення заборгованості в сумі 89807,59 грн та судового збору у розмірі 3028,0 грн;

- у задоволенні зустрічного позову ТОВ "СТАТУС ПРО" до ФОП Муравйова Д.Є. б/н від 20.11.2025 відмовити в повному обсязі.

У ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 06.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення, без його проголошення.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини, вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі "Бараона проти Португалії" 1987 року Суд відзначив: "Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів". Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами".

Слід зазначити, що тривалість розгляду даної справи насамперед пов`язана зі значною складністю даної справи, як з точки зору кількості доказів, їх пов`язаності та суперечливості, що зумовило неодноразові відкладення справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі "Краска проти Швейцарії" (13942/88), ефективність справедливого розгляду справи досягається тоді, коли сторони процесу мають право представляти перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом, а суд має обов`язок провести ретельний розгляд клопотань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.

З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1503/25, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО", як замовником та Фізичною особою-підприємцем Муравйовим Денисом Євгеновичем, як виконавцем було укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого виконавець зобов`язаний надавати замовнику за його дорученням і за рахунок послуги у сфері транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу передбачену цим договором винагороду.

Умови перевезення вантажу (термін і місце надання автотранспорту під завантаження, маршрут прямування, пункт призначення, вантажоодержувач, термін доставки, вартість послуг та інше) визначається в заявці на перевезення вантажу, яка є невід`ємною частиною цього договору, зразок якої наводиться в Додатку №1 до договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору до зобов`язань виконавця відносяться, зокрема:

- прийняти від вантажовідправника вантаж, замаркірувати відповідно до встановлених вимог, в належній тарі та/або упаковці (п.2.1.12 Договору);

- забезпечити збереження вантажу, пред`явленого до перевезення з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передачі в пункті призначення вантажоодержувачеві (п.2.1.13 Договору);

- своєчасно доставити пред`явлений відправником вантаж в пункт призначення і здати його вантажоодержувачеві в суворій відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р NП-6 і інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р NП-7 (п.2.1.15 Договору);

- у разі настання події, яка призвела до збитків і може бути визнана страховим випадком, виконавець, негайно, як тільки йому про це стане відомо, але в будь-якому випадку не пізніше ніж протягом 12(дванадцяти) годин з моменту, коли він (або будь-хто з його працівників чи представників) дізнався або повинен був дізнатися про настання такої події, повідомити про це замовника або його представника будь-яким доступним для виконавця засобом, отримати та виконувати його рекомендації щодо своїх подальших дій. У повідомленні виконавець повинен детально вказати, коли, де і за яких обставин вантаж було знищено, пошкоджено або втрачено, в які компетентні органи про це заявлено. Виконавець повинен підтвердити таке повідомлення письмово протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про настання такої події.

Контакти замовника (для повідомлень):

- телефон: НОМЕР_6

- адреса: 54001, Україна, вул.Соборна 1, м.Миколаїв

- е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, info@status-pro.net (п.2.1.16 Договору);

- нести відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться з моменту приймання вантажу від вантажовідправника і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачеві в розмірі дійсної вартості вантажу, зазначеної в товаросупровідних документах (п.2.1.19 Договору).

Відповідно до п.2.2.9 Договору, замовник зобов`язаний своєчасно, згідно з умовами цього договору, здійснити розрахунок за надані послуги з перевезення вантажу.

У відповідності до п.3.1 Договору сплата винагороди за цим договором проводиться замовником в безготівковій або готівковій формі в національній валюті України - гривні.

Згідно п.3.2 Договору виконавець видає рахунки-фактури на автомобільні перевезення протягом 5 (п`яти) робочих днів після розвантаження автомобіля, а термін оплати (відстрочений платіж) становитиме 20 календарних днів з дня отримання замовником від виконавця накладної, акта виконаних послуг, товаро-транспортних документів (СМR) з відміткою про отримання товару вантажоодержувачем (якщо інше не зазначено в заяві).

Відповідно до п.3.3 Договору, у разі відмови виконавця від виконання послуг, він протягом 5 робочих днів, з моменту такої відмови, повертає замовнику раніше сплачену суму.

Згідно п.4.1.4 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за даною угодою, якщо таке невиконання з`явилося наслідком настання для однієї із сторін обставин непереборної сили (стихійних лих, військових конфліктів, пожежі, страйків і так далі), а також заборони на завезення вантажів, оголошеного в установленому порядку.

У відповідності до п.4.1.5 Договору, у всіх випадках, не обумовлених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України, правилами ІМСОTERMS-2010 та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів /КДПГ/.

Відповідно до п.4.2.1 Договору виконавець несе матеріальну відповідальність у розмірі фактичного збитку, заподіяного вантажу за його провиною.

Згідно п.5.1 Договору сторона, чиї права і законні інтереси за даною угодою порушені іншою стороною, з метою безпосереднього врегулювання суперечки звертається до останньої з письмовою претензією.

Датою пред`явлення претензії вважається дата штемпеля поштового відомства про прийняття листа (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору кожен випадок збитку, за який інша сторона вимагає відшкодування, має бути документально обґрунтований. До претензії додається розрахунок вартості збитків і підтверджуючі документи.

У відповідності до п.5.4 Договору сторона, що отримала претензію, зобов`язана розглянути її і відповісти по суті претензії (підтвердити згоду на повне або часткове її задоволення або повідомити про повну або часткову відмову в її ухваленні) не пізніше ніж 1 місяць з дати отримання претензії.

Згідно п.6.3 Договору сторона, яка не має можливості належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання зазначених обставин і про передбачуваний термін їх дії протягом двох календарних днів з моменту їх настання (з додаванням доказів існування таких обставин: документа, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом). В іншому випадку не виконуюча сторона втрачає можливість посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу невиконання нею своїх зобов`язань за цим договором.

Договір набирає чинності після його підписання обома сторонами і діє протягом одного року, після чого автоматично продовжуватиметься з року в рік, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити його дію за тридцять днів до дати закінчення дії цього договору (п.8.1 Договору).

06.01.2025 між сторонами оформлено Заявку б/н на перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно Договору №342/23 від 25.07.2023, відповідно до якої сторонами було визначено, зокрема:

Маршрут перевезення: Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан);

Назва вантажу: Кондитерські вироби;

Вага вантажу: 22т.;

Дата завантаження: 09.01.2025;

Режим: Вказано в ЦМР;

Документ перевезення: СМR;

Вартість та умови перевезення: 4600,0 USD по курсу НБУ на день розвантаження безготівковим розрахунком по копіям документів;

Номер тягача: Volvo НОМЕР_1/ НОМЕР_2 ;

Данні водія: ОСОБА_1 ;

Строк доставки вантажу: до 14 днів.

Згідно п.8) Заявки б/н від 06.01.2025 виконавець несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, яке сталося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею, відповідного вантажоодержувачу.

Відповідно до умов Договору сторонами було визначено, що позивач надає відповідачу рахунок-фактури на автомобільні перевезення, а відповідач зобов`язується здійснити розрахунок за надані позивачем послуги з перевезення вантажу протягом 20-ти календарних днів з дня отримання відповідачем накладної, акту виконаних послуг, товарно-транспортних документів (CMR) з відміткою про отримання товару вантажоодержувачем.

Як зазначає позивач, зобов`язання за Договором та Заявкою б/н від 06.01.2025 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в рамках Договору №342/23 від 25.07.2023, були повністю ним виконані, а саме надано транспортні послуги з перевезення вантажу автомобілем Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_3 по маршруту: м.Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан), що підтверджується: товарно-транспортною накладною (СМR) №770872 від 09.01.2025 зі штампом вантажоотримувача про отримання вантажу - 22.01.2025.

Обома сторонами було підписано Акт наданих послуг №21 від 22.01.2025 на суму 193964,06 грн.

Позивач у позові звертає увагу суду та те, що в даному Акті відповідачем не висловлено претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг). Примірник товарно-транспортною накладною (СМR) №770872 від 09.01.2025 також не містить зауважень/приписів про виявлені вантажоодержувачем пошкодження такого вантажу та/або його упаковки.

22.01.2026 позивачем за первісним позовом було виставлено рахунок на оплату №25 від 22.01.2025 на суму 193964,06 грн за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

27.01.2025 відповідачем за первісним позовом було здійснено часткову оплату за надані послуги за Договором у сумі 101156,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №3911 від 27.01.2025 на вказану суму.

Оскільки ТОВ "СТАТУС ПРО" не здійснив повну оплату за вказане перевезення, 09.09.2025 за вих.№09-09-2025 позивач направив йому досудове попередження про сплату боргу за Договором, в якому просив у 7-денний строк з дня отримання здійснити погашення заборгованості в сумі 92807,59 грн.

11.09.2025 на вказане досудове попередження ТОВ "СТАТУС ПРО" надало відповідь, що при прийнятті вантажу 22.01.2025 було виявлено пошкодження частини вантажу (повністю мокре). На підставі претензії від отримувача та претензії від ДП "КК "РОШЕН" було складено Акт невідповідності б/н від 22.01.2025, а також складено та направлено претензію №240125/1 від 24.01.2025 на адресу позивача.

Відповідачем за первісним позовом було зроблено запит на ДП "КК "РОШЕН" про надання акту утилізації пошкодженого товару та отримано відповідь про те, що на даний момент товар зберігається на складі отримувача (республіка Казахстан) для подальшої утилізації (орієнтована дата листопад 2025 року), при необхідності може бути надано доступ до нього представнику страхової компанії для оцінки збитків.

Для вирішення спірного питання в досудовому порядку ТОВ "СТАТУС ПРО" запропонував провести взаємозалік між позивачем та відповідачем в розмірі вартості пошкодженого товару; скласти додаткову угоду з фіксованою сумою в розмірі вартості пошкодженого товару з подальшою оплатою боргу відповідача після підписання додаткової угоди, де буде розбито суму на дисконт в рейсах з зафіксованою кількістю авто і фіксованою знижкою в кожному рейсі від оговореного фрахту, надання позивачем банківської гарантії або гарантії Страхової компанії на сплату суми пошкодженого товару.

На вказані пропозиції відповідача позивач надав відповідь №32 від 22.09.2025 з вимогою про повне погашення відповідачем заборгованості в сумі 92807,59 грн та зауважив, що:

- послуги з перевезення за Заявкою б/н від 06.01.2025 в рамках Договору позивачем надані в повному обсязі, належним чином та прийняті відповідачем без зауважень. Цей факт підтверджується первинними документами: СМR №770872 від 09.01.2025 зі штампом вантажоотримувача від 22.01.2025. Жодних зауважень в даній СМR про пошкодження чи претензій до перевезення не зафіксовані, відповідно, вони відсутні; підписанням без зауважень Акту наданих послуг №21 від 22.01.2025 відповідач підтвердив, що претензій до об`єму, строків та якості послуг до позивача немає, відповідно, підписання акту без зауважень позбавляє відповідача права посилатись на недоліки отриманих послуг;

- посилання відповідача на претензії третіх осіб щодо пошкодження вантажу не має юридичного обґрунтування для зобов`язань між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником. Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату за надані послуги перевезення протягом 20 календарних днів після отримання належно оформлених документів. Даний обов`язок є безумовним і не може бути поставлений у залежність від взаємовідносин між відповідачем та його контрагентами (вантажовідправником чи вантажоотримувачем). Жодних офіційних претензій від відповідача у передбачений законодавством строк позивач не отримував. Відповідно, будь-які посилання на акти чи претензії третіх осіб, зокрема ДП "КК "РОШЕН" не можуть бути підставою для невиконання відповідачем власного грошового зобов`язання перед позивачем.

26.09.2025 за вих.№260925/1 відповідач за зустрічним позовом надав відповідь, в якій знову послався на пошкодження вантажу, неотримання від позивача відповідей на свої пропозиції та намір провести реструктуризацію боргу перед позивачем шляхом безготівкових перерахувань на банківський рахунок в розмірі 1000,0 грн в місяць до моменту утилізації товару та отримання акту утилізації. Після утилізації товару та отримання акту утилізації відповідач мав намір подати судовий позов до позивача про стягнення заборгованості згідно претензії з приводу невідповідності товару на суму 92807,59 грн №240125/1 від 24.01.2025, судового збору, інфляційних втрат, витрат на правничу допомогу та інших витрат, передбачених законодавством.

26.09.2025 відповідач перерахував позивачу 1000,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №5149 від 26.09.2025 на вказану суму.

Позивач зазначає, що станом на день звернення із позовом, оплата за послуги надані позивачем за первісним позовом відповідачем здійснено частково в сумі 102156,47 грн, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 91807,59 грн.

У зв`язку з чим ФОП Муравйов Д.Є. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з даним позовом.

Натомість ТОВ "СТАТУС ПРО" подано зустрічний позов про стягнення збитків (матеріальної шкоди) у розмірі 92807,59 грн, завданих частковим пошкодженням вантажу, внаслідок неналежного виконання перевізником умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування №342/23 від 25.07.2023.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовних вимог ФОП Муравйова Д.Є. за первісним позовом.

Згідно ч.1, п.1) ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

В силу ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

У відповідності до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.307 ГК України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі та підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 4 ст.306 ГК України встановлено, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

За приписами ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" №1955-IV від 01.07.2004 (надалі - Закон №1955-IV).

Статтею 1 Закон №1955-IV визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта і за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору, виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезені вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Статтею 9 Закону №1955-IV передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно ст.12 Закону №1955-IV, клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки клієнта.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19 травня 1956 року (надалі - Конвенція).

За приписами ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами", Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

У відповідності до ст.1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції встановлено, що Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно ст.9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

На виконання Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023 та Заявки б/н від 06.01.2025 позивачем за первісним позовом було організовано та здійснено міжнародне перевезення вантажу за маршрутом: Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан), що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №770872 від 09.01.2025, згідно якої вантаж прийнятий до перевезення, доставлений вантажоодержувачу та прийнятий останнім без зауважень - 22.01.2025. Проходження митного контролю підтверджується відповідними відмітками митниці на СМR.

Обома сторонами підписано Акт наданих послуг №21 від 22.01.2025 на суму 193964,06 грн, який не містить зауважень з боку відповідача за первісним позовом щодо об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

22.01.2026 позивачем за первісним позовом було виставлено рахунок на оплату №25 від 22.01.2025 на 193964,06 грн за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

27.01.2025 відповідачем за первісним позовом було здійснено часткову оплату за надані послуги за Договором у сумі 101156,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №3911 від 27.01.2025 на вказану суму.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст.612 ЦК України).

Оскільки, відповідач не виконував свої зобов`язання по сплаті коштів за вказане перевезення, 09.09.2025 за вих.№09-09-2025 позивач направив останньому досудове попередження про сплату боргу за Договором, в якій просив у 7-денний строк з дня отримання даного попередження здійснити погашення заборгованості в сумі 92807,59 грн.

11.09.2025 на вказане досудове попередження позивач за первісним позовом від відповідача отримав відповідь про те, що при прийнятті вантажу 22.01.2025 було виявлено пошкодження частини вантажу (повністю мокре), про що було складено Акт невідповідності б/н від 22.01.2025 та направлено претензію №240125/1 від 24.01.2025 на адресу позивача.

В подальшому, відповідачем за первісним позовом було сплачено позивачу 1000,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №5149 від 26.09.2025 на вказану суму.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем за первісним позовом були виконані прийняті на себе зобов`язання з надання послуг перевезення вантажу, обумовлені Договором та Заявкою б/н від 06.10.2025, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень, проте оплату здійснено частково, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем станом на дату подання позову становила 91807,59 грн (193964,06 грн - 101156,47 грн - 1000,0 грн).

Після звернення позивача до суду відповідачем було перераховано ще 2000,0 грн за платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №5150 від 30.10.2025.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 2000,0 грн основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Посилання відповідача на помилкове перерахування зазначених коштів судом відхиляється, оскільки належних доказів в підтвердження цього твердження або доказів вжиття заходів для повернення вказаних коштів, як помилково перерахованих, відповідачем суду не надано.

Станом на день розгляду справи відповідач за первісним позовом не надав суду доказів погашення залишку боргу 89807,59 грн (91807,59 грн - 2000,0 грн) за надані йому послуги з перевезення вантажу.

За вказаних обставин, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення суми основного боргу, підлягають задоволенню у розмірі 89807,59 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ "СТАТУС ПРО" за зустрічним позовом.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч.1 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу. багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві. якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст.14 Закону №1955-IV, за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

Тобто, обов`язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є протиправність дій цієї особи (дії чи бездіяльність), шкідливий результат такої поведінки (збиток), причинний зв`язок між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вина особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Наведена правова позиція є сталою та неодноразово підтверджувалась у практиці Верховного Суду.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків; протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі №910/17533/19.

Відповідно до п.2.1.13 Договору виконавець зобов`язаний забезпечити збереження вантажу, пред`явленого до перевезення з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передачі в пункті призначення вантажоодержувачеві.

У відповідності до п.2.1.19 Договору виконавець зобов`язаний нести відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться з моменту приймання вантажу від вантажовідправника і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачеві в розмірі дійсної вартості вантажу, зазначеної в товаросупровідних документах.

Згідно 4.2.1 Договору виконавець несе матеріальну відповідальність у розмірі фактичного збитку, заподіяного вантажу за його провиною.

Відповідно до п.4.2.2 Договору розмір відповідальності виконавця визначається умовами виписаного інвойсу, а в разі відсутності такого, - положеннями діючих міжнародних конвенцій або національного законодавства.

Збитками заподіяними з боку ФОП Муравйова Д.Є. позивач за зустрічним позовом вважає спричинене з вини перевізника часткове пошкодження товару на суму 92807,59 грн, внаслідок неналежного виконання перевізником умов Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №342/23 від 25.07.2023 та Заявки б/н від 06.01.2025.

Міжнародне перевезення вантажу було деталізоване у Заявці б/н від 06.01.2025 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в рамках Договору №342/23 від 25.07.2023, якою, зокрема, встановлено: Маршрут перевезення: Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан); Назва вантажу: Кондитерські вироби; Вага вантажу: 22 т; Дата завантаження: 09.01.2025; Режим: Вказано в ЦМР; Документ перевезення: СМR; Вартість та умови перевезення: 4600,0 USD по курсу НБУ на день розвантаження безготівковим розрахунком по копіям документів; Номер тягача: НОМЕР_4 / НОМЕР_2 ; Строк доставки вантажу: до 14 днів.

Як встановлено судом, перевезення вантажів було здійснено автомобільним транспортом перевізника в рамках Договору №342/23 від 25.07.2023 автомобілем Vоlvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту: м.Вінниця (Україна) - Баку (Азербайджан), що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №770872 від 09.01.2025 з штампом вантажоотримувача про отримання вантажу - 22.01.2025.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом підписали Акт наданих послуг №21 від 22.01.2025 без будь-яких зауважень та претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг). У наданих суду примірниках акту також відсутні відмітки про виявлені вантажоодержувачем пошкодження такого вантажу та/або його упаковки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону є міжнародним перевезенням вантажів.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів (далі - Конвенція), яка підписана в м. Женеві 19.05.1956.

Пунктом 4.5.1 Договору №342/23 від 25.07.2023 сторони погодили, що у всіх випадках, не обумовлених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, правилами Inkoterms-2010 та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Статтею 4 Конвенції встановлено, що Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно ст.9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

У відповідності до чч.1-4 ст.17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Відповідно ч.1 ст.8 Конвенції, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

У наданому обома сторонами примірнику міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №770872 від 09.01.2025 (у графі 24 СМR), відсутні зауваження/відмітки про виявлені вантажоодержувачем пошкодження вантажу та/або його упаковки та складений з цього приводу акт.

Умовами Договору №342/23 від 25.07.2023 сторони також визначили, що перевізник має забезпечити збереження вантажу, пред`явленого до перевезення з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передачі в пункті призначення вантажоодержувачеві (п.2.1.13 Договору).

Однак, у п.2.1.15 Договору сторони передбачили, що передача вантажу вантажоодержувачеві має відбуватись в суворій відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7.

Таким чином, сторони Договору №342/23 від 25.07.2023 обумовили інший, відмінний від приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, порядок передачі вантажу вантажоодержувачу.

Постановою Верховної Ради України №1545-XII від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Наразі, виходячи з постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР», діючим нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок прийняття та перевірки продукції за якістю та комплексністю, є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція П-7).

Відповідно до п.1 Інструкції П-7 ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами.

У Договорі №342/23 від 25.07.2023, на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, сторони домовились про застосування при прийнятті вантажу Інструкцій №П-6 та №П-7.

Відповідно до п.11 Інструкції П-7 одночасно з прийманням продукції за якістю проводиться перевірка комплектності продукції, а також відповідності тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, технічних умов, Особливих умов, інших обов`язкових для сторін правил чи договору, кресленням, зразкам (еталонам).

Відповідно до абз.1 п.13 Інструкції П-7 приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п.14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до абз.1-2 п.29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених в пп.19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

Вимоги до акту передбачені в ч.3 п.29 Інструкції П-7, яка передбачає, що у цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акту, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп.19 і 20 цієї Інструкції, зроблена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали людей, які брали участь в прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором не передбачений;

е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер і дата комерційного акту (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;

к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена ??продукція - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого належить кожен із встановлених недоліків;

л) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов`язкові правила і договір);

м) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортне маркування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

п) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалася перевірка якості продукції;

с) номер робітника, що відмічає браковану продукцію підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказаний;

т) чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, які, на думку осіб, що беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Відповідно до абз.1 п.30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, які приймали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акту, зобов`язана підписати його з вказівкою про свою незгоду та викласти свою думку.

Позивачем за зустрічним позовом надано суду Акт загальної форми від 22.01.2025 (т.1 а.с.98) та фото-матеріали в підтвердження пошкодження пакування вантажу (т.1 а.с.99-102).

З вказаного акту вбачається, що його було складено 22.01.2025 на території Апшеронського логістичного центру, де було вивантажено автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (НОМЕР_7); пломби в момент відкриття знаходились на місці та не були пошкоджені; при вивантажені виявлено порвані, мокрі та пом`яті коробки: 1078 - 15 коробок, 1848 - 45 коробок, 1085 - 15 коробок, 9789 - 8 коробок, 9340 - 12 коробок, 0117 - 10 коробок, 0100 - 8 коробок, 1305 - 20 коробок. Акт підписали: водій ОСОБА_2 , представник ООО МВ BROKER - Jabir Kanranov та начальник амбару «В» Aligulu Samedov.

При цьому, Договір №342/23 від 25.07.2023 та Заявка б/н від 06.01.2025 не містить відомостей про отримувача вантажу.

Відомостей про документи, що підтверджують повноваження вказаних представників на участь у перевірці продукції за якістю і комплектністю з боку учасників Договору №342/23 від 25.07.2023 - ФОП Муравйова Д.Є. та ТОВ "СТАТУС ПРО", або отримувача вантажу, а також вказівку про те, що особи, які склали акт ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю, - зазначений акт не містить.

Під час розгляду справи сторонами також не було надано суду доказів надання зазначеним у акті від 22.01.2025 особам, з боку замовника чи отримувача вантажу, повноважень на приймання продукції за якістю і комплектністю у порядку визначеному Інструкцією №П-7.

Акт також не містить посилання на рахунки-фактури та транспортну накладну за якими поставлявся вантаж.

Крім того, навіть у разі прийняття вказаного акту, як належного доказу фіксації пошкодження вантажу, незрозумілими залишаються підстави підписання отримувачем вантажу ООО МВ BROKER міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №770872 від 09.01.2025 (у графі 24 СМR), без жодних зауваження, замість призупинення приймання вантажу, приймаючи до уваги, що проставлення у СМR відмітки про отримання (прийняття) вантажу є свідченням належного виконання перевізником своїх зобов`язань за Договором.

Слід також зазначити, що посилання позивача за зустрічним позовом на укладений між ним та ДП «КК «Рошен» Договір міжнародного транспортного експедирування №01/02/2024 від 01.02.2024 (т.1 а.с.105-110), як на підставу виникнення у перевізника ФОП Муравйова Д.Є. певних зобов`язань, є безпідставним, оскільки відповідач за зустрічним позовом не є його учасником, а укладений між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом Договір №342/23 від 25.07.2023 не містить відсилок на необхідність дотримання його сторонами також умов Договору №01/02/2024 від 01.02.2024.

В той же час, судом взято до уваги, що пунктом 4.2 Договору №01/02/2024 від 01.02.2024 виконавець - ТОВ "СТАТУС ПРО" мав право залучати до виконання договору третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним за дії та/або бездіяльність таких третіх осіб.

Пунктом 7.2 Договору №01/02/2024 від 01.02.2024 також передбачено, що у випадку виявлення на вивантаженні втрати, пошкодження, недостачі або псування вантажу складається акт, в якому підписується представник виконавця (водій транспортного засобу) та робиться відмітка у СМR. У випадку відмови представника виконавця (водія транспортного засобу) від підписання акту про таку відмову робиться відмітка безпосередньо в акті, та акт вважається прийнятим виконавцем без зауважень.

Навіть якщо вважати водія, належного ФОП Муравйову Д.Є. транспортного засобу, ОСОБА_1 представником ТОВ "СТАТУС ПРО", то наявність його підпису на акті від 22.01.2025 без проставляння відмітки у СМR про виявлені на вивантаженні пошкодження вантажу, не може вважатись належним підтвердженням факту неналежного виконання з боку ФОП Муравйова Д.Є. своїх обов`язків за Договором №342/23 від 25.07.2023.

Як вже зазначалось судом, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом при розгляді даної справи не встановлено обставин, які свідчать про наявність всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача за зустрічним позовом до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Так, на думку суду, позивачем за зустрічним позовом у встановленому порядку не доведено належними та допустимими доказами факту протиправної поведінки ФОП Муравйовим Д.Є. при виконанні умов Договору №342/23 від 25.07.2023 та Заявки б/н від 06.01.2025 щодо збереження та доставки вантажу, а також причинного зв`язку між заявленими ТОВ "СТАТУС ПРО" збитками та діями ФОП Муравйова Д.Є., що свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Враховуючи викладене, у задоволені зустрічного позову слід відмовити.

Сплачений сторонами у справі судовий збір підлягає розподілу у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, п.2) ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Муравйова Дениса Євгеновича задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягненні 2000,0 грн основного боргу, закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО" (54001, м.Миколаїв, вул.Соборна, буд.1, офіс 55, код ЄДРПОУ 41215588) на користь Фізичної особи-підприємця Муравйова Дениса Євгеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 89807,59 грн основного боргу та 3028,0 грн судового збору.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРО", - відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складене 24.09.2026.

Суддя М.В.Мавродієва