Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №904/4961/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/4961/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Абадей М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Укргазбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026 у справі № 904/4961/26 (суддя Іванова Т.В.), повний текст ухвали складено 20.08.2026

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Піщанка

про стягнення 774 589 532,18 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

18.08.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 774 589 532,18 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Агрофірма «Схід Агро», ТОВ «Перемога», ТОВ «Відродження», ТОВ «Дніпроагроальянс»;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 774 589 532,18 грн, яка складається з заборгованості за Генеральним кредитним договором № 111/2022/ДнОД-КБ-ГКД від 11.04.2022 у сумі 481 659 640,60 грн - заборгованість по кредиту прострочена, 6 064 381,18 грн - заборгованість по процентах прострочена, штрафу у розмірі 120 062 084,03 грн та заборгованості перед бюджетом у сумі 166 803 426,37 грн здійсненої виплати суми Гарантом за гарантією Кабінету Міністрів України.

Разом із вказаною позовною заявою позивач подав до господарського суду заяву про забезпечення позову (вх. суду № 40652/26 від 18.08.2026), відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах ціни позову до ОСОБА_1 у сумі 774 589 532,18 грн, яка складається з заборгованості за Генеральним кредитним договором № 111/2022/ДнОД-КБ-ГКД від 11.04.2022 у сумі 481 659 640,60 грн – заборгованість по кредиту прострочена, 6 064 381,18 грн – заборгованість по процентах прострочена, штрафу у сумі 120 062 084,03 грн та заборгованості перед бюджетом у сумі 166 803 426,37 грн здійсненої виплати суми гарантом за гарантією Кабінету Міністрів України, на майно відповідача, а саме:

на нерухоме майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), а саме:

- житловий будинок загальною площею 174.8 кв.м, житлова площа 90 кв.м, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60170512232);

- земельну ділянку кадастровий №1223285500:03:003:0269 площею 0.0307 га за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60696712232);

на рухоме майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) - транспортні засоби, а саме:

- SKODA OCTAVIA A7, 2017 року випуску. Дата реєстрації - 09.04.2021, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_2 ;

- SKODA OCTAVIA, 2024 року випуску. Дата реєстрації - 24.09.2024, орган реєстрації - ТСЦ 1241, державний № НОМЕР_3 ;

- LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2018 року випуску. Дата реєстрації - 01.08.2018, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_4 ;

- Причіп ВЕРДА, 2014 року випуску. Дата реєстрації - 22.05.2018, орган реєстрації -ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_5 ;

на частки в статутному капіталі підприємств ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), а саме:

- частку – 25.51 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», ідентифікаційний код 30160757, зареєстроване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Багалія Дмитра, буд. 3. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 1 799 000,00 грн;

- частку – 45,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Білдінг», ідентифікаційний код 33356349, зареєстроване за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Радгоспна, буд. 56. Основний вид діяльності - купівля та продаж власного нерухомого майна. Статутний капітал - 26 200,00 грн.

- частку – 49,99 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Біларт», ідентифікаційний код 33855648, зареєстроване за адресою: 49005, місто Дніпро, пр-т Яворницького Дмитра, будинок 1А, офіс 702. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності й керування. Статутний капітал – 7 500 000,00 грн;

- частку – 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський граніт», ідентифікаційний код 34837242, зареєстроване за адресою: 52050, Дніпропетровська обл., село Степове, вул. Механізаторів, буд. 10. Основний вид діяльності - добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Статутний капітал – 40 000,00 грн;

- частку – 50,00 % в статутному капіталі Публічного акціонерного товариства «ЗНВКІФ «Капітал-Фінанс», ідентифікаційний код 35396933, зареєстроване за адресою: 49033, місто Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 157А. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал – 35 000 000,00 грн.

- частку – 60,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грин Баланс», ідентифікаційний код 38198421, зареєстроване за адресою: 49057, м. Дніпро, вул. Берестова, буд. 1. Основний вид діяльності - вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Статутний капітал - 1 500,00 грн;

- частку – 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм», ідентифікаційний код 42341390, зареєстроване за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 98. Основний вид діяльності - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Статутний капітал - 258 191 804,17 грн.

- частку – 25,51 % в статутному капіталі Акціонерного товариства «ЗНВКІФ «Генезис Капітал», ідентифікаційний код 43331193, зареєстроване за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 98, пов. 14. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти (основний). Статутний капітал - 105 300 000,00 грн.

- частку – 50,00 % в статутному капіталі Акціонерного товариства «ЗНВКІФ «Гіперіон Інвест», ідентифікаційний код 44471240, зареєстроване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 98, поверх 14. Основний вид діяльності – трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал – 10 000 000,00 грн;

- частку – 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівська птахофабрика», ідентифікаційний код 45399134, зареєстроване за адресою: Україна, 01011, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 19. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 250 000 000,00 грн;

на все інше майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), яке буде виявлене державним/приватним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову Банк посилається на значний розмір заявленої до стягнення заборгованості, неналежне виконання позичальниками та поручителем договірних зобов`язань, невиконання направлених Банком вимог про погашення заборгованості, а також на те, що належне відповідачу майно не перебуває у заставі Банку та може бути відчужене, що, на думку позивача, створює ризик утруднення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026 у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про забезпечення позову – відмовлено.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026 у справі № 904/4961/26 та постановити нову ухвалу про накладення арешту в межах ціни позову – 774 589 532,18 грн на належне ОСОБА_1 нерухоме та рухоме майно, корпоративні права та інше майно.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 136, 137, 234, 236 ГПК України та дійшов помилкового висновку про недоведеність існування ризиків, які можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. На думку апелянта, наявність значної заборгованості у сумі 774 589 532,18 грн, тривале невиконання позичальниками та поручителем договірних зобов`язань, ігнорування направлених Банком вимог про погашення заборгованості свідчать про достатньо обґрунтоване припущення щодо можливості подальшого відчуження майна відповідачем та, як наслідок, утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Банк посилається також на те, що належне відповідачу майно не перебуває в заставі Банку, а тому відповідач має можливість вільно ним розпоряджатися. При цьому, за твердженням апелянта, у власності ОСОБА_1 перебувають нерухоме майно, транспортні засоби та значний обсяг корпоративних прав у юридичних особах, за рахунок яких потенційно може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості.

Додатково апелянт зазначає, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником позичальників за Генеральним кредитним договором, що, на думку Банку, має значення для оцінки ризику невиконання зобов`язань.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування інституту забезпечення позову, зокрема викладені у постановах від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 17.01.2025 у справі № 903/497/24 та Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, з яких випливає, що у спорі про стягнення грошових коштів достатньо обґрунтованого припущення про можливість відчуження відповідачем належного йому майна може бути підставою для забезпечення позову, а вимога доводити конкретний намір відповідача відчужити майно встановлює завищений стандарт доказування. При цьому арешт майна в межах суми позову, за твердженням апелянта, не позбавляє відповідача права власності, а лише обмежує можливість розпорядження майном і тому є співмірним із заявленими майновими вимогами.

3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та його узагальнені доводи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

11.04.2022 між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Агрофірма «Схід Агро» (позичальник-1), ТОВ «Перемога» (позичальник-2) укладено Генеральний кредитний договір № 111/2022/ ДнОД-КБ-ГКД.

Додатковою угодою № 1 від 20.05.2022 до Генерального кредитного договору у зв`язку з його доповненням позичальником-3, а саме – ТОВ «Відродження» (позичальник-3) та позичальником-4, а саме – ТОВ «Дніпроагроальянс» (позичальник-4), змінами в умовах кредитування, сторони домовились внести зміни та доповнення до Генерального кредитного договору, шляхом викладення його у новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Генерального кредитного договору, між Банком (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ «Агрофірма «Схід Агро» (позичальник-1), ТОВ «Перемога» (позичальник-2), ТОВ «Відродження» (позичальник-3), ТОВ «Дніпроагроальянс» (позичальник-4), укладено договір поруки № 111/2022/ ДНОД-КБ-ГКД-П1 від 11.04.2022 з урахуванням додаткових угод про внесення змін та доповнень № 1 від 20.05.2022 та № 2 від 29.05.2025 (далі – договір поруки).

За твердженням Банку, ОСОБА_1 , як поручитель не виконав забезпечені порукою зобов`язання, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення з нього заборгованості.

Станом на 30.07.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості становив 774 589 532,18 грн, з яких: 481 659 640,60 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 6 064 381,18 грн – прострочена заборгованість за процентами, 120 062 084,03 грн – штраф та 166 803 426,37 грн – заборгованість перед бюджетом у зв`язку з виплатою Гарантом суми за Гарантією Кабінету Міністрів України.

Разом із позовною заявою Банк подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти в межах ціни позову арешт на належні ОСОБА_1 нерухоме та рухоме майно, корпоративні права, а також на все інше майно відповідача, яке буде виявлено державним або приватним виконавцем.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням позичальниками зобов`язань за Генеральним кредитним договором та невиконанням ОСОБА_1 , як поручителем забезпечених порукою зобов`язань щодо погашення заборгованості перед АБ «Укргазбанк».

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, метою застосування заходів забезпечення позову є гарантування реального виконання можливого рішення суду та недопущення ситуації, за якої до моменту його виконання майновий стан відповідача зміниться таким чином, що виконання судового рішення стане істотно утрудненим або неможливим.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд не повинен встановлювати обставини, які є предметом доказування при вирішенні спору по суті, та не оцінює наперед обґрунтованість позовних вимог. На цій стадії суд має встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом заявленої вимоги, ймовірність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, а також співмірність відповідного заходу із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів враховує, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача як поручителя суми грошової заборгованості за Генеральним кредитним договором, розмір якої, за розрахунком позивача, становить 774 589 532,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання, на виконання яких було укладено договір поруки, виникли у 2022 році, а заборгованість, заявлена до стягнення, має значний розмір.

Позивачем у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Генеральним кредитним договором, засобами поштового зв`язку неодноразово направлялися позичальникам та поручителю листи-вимоги щодо погашення заборгованості, які, за твердженням Банку, залишилися без належного виконання. При цьому на час звернення з позовом заборгованість не була погашена.

Суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, виходив, зокрема, з того, що позивач не довів вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, а сам по собі факт наявності майна та можливості його відчуження не свідчить про існування реального ризику утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з таким висновком у повному обсязі.

Оцінюючи наведені позивачем обставини у їх сукупності, колегія суддів бере до уваги значний розмір заявленої до стягнення заборгованості, тривалість невиконання зобов`язань, наявність у відповідача майна та корпоративних прав, згідно з переліком наведеним позивачем у заяві, на які потенційно може бути звернено стягнення, а також відсутність відомостей про те, що таке майно обтяжене заставою на користь позивача.

Зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про існування достатньо обґрунтованого припущення щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, на які посилається апелянт, щодо застосування інституту забезпечення позову у спорах про стягнення грошових коштів.

Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

При цьому Верховний Суд наголосив, що вимога надання доказів щодо очевидної можливості відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном свідчила б про застосування завищеного стандарту доказування. У цій же постанові Об`єднана палата КГС ВС дійшла висновку, що у спорі про стягнення грошових коштів арешт майна відповідача є належним заходом забезпечення позову, оскільки його метою є гарантування можливості подальшого звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову, а сам арешт не позбавляє відповідача права власності, обмежуючи лише можливість розпорядження відповідним майном.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Подібний підхід застосовано Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 903/497/24, у якій, посилаючись, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, Суд зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову ключовим є встановлення наявності спору між сторонами, ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, співмірності обраного заходу забезпечення позову із заявленими вимогами та дійсної мети звернення із відповідною заявою.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 наголошено, що при вирішенні питання про забезпечення позову визначальним є не сам по собі характер спору, а встановлення відповідного ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав, а також співмірності обраного заходу забезпечення позову із заявленими вимогами. Зазначені критерії мають оцінюватися судом у сукупності з конкретними обставинами справи.

З огляду на наведені правові позиції колегія суддів вважає, що відсутність доказів вчинення відповідачем конкретних дій з відчуження належного йому майна сама по собі не може бути достатньою підставою для відмови у забезпеченні позову, якщо сукупність інших встановлених у справі обставин свідчить про наявність обґрунтованого ризику утруднення виконання можливого рішення суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність доведення позивачем саме конкретних дій відповідача щодо відчуження майна як необхідної умови для застосування арешту майна є надмірно категоричним та не відповідає превентивній природі забезпечення позову.

Водночас заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, відповідати характеру заявлених вимог та не створювати для відповідача надмірного обмеження його майнових прав.

У цій справі предметом позову є стягнення грошових коштів у сумі 774 589 532,18 грн, тому арешт майна відповідача має бути обмежений саме цією сумою, що забезпечує необхідний баланс між інтересами позивача щодо реального виконання можливого рішення суду та правами відповідача як власника майна.

При цьому накладення арешту в межах ціни позову не припиняє права власності відповідача на відповідне майно, а лише встановлює передбачене законом тимчасове обмеження права розпорядження ним на період існування потреби у забезпеченні позову.

Разом із тим колегія суддів зауважує, що позивач просить накласти арешт на конкретне – індивідуально визначене майно, а також «на все інше майно, яке буде виявлено державним або приватним виконавцем», що за змістом означає накладення арешту на все майно відповідача.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним накласти арешт на все майно відповідача (без його конкретизації) в межах суми позову, що відповідає змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026 у справі № 904/4961/26 – скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно у межах суми 774 589 532,18 грн.

6. Щодо розподілу судових витрат.

Розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України - за наслідками розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Укргазбанк» – задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2026 у справі № 904/4961/26 – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Укргазбанк» про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно, у межах суми позовних вимог у розмірі 774 589 532,18 грн.

В іншій частині заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Укргазбанк» про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Матеріали оскарження ухвали № 904/4961/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ця постанова підлягає негайному виконанню та відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство Банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280)

Боржник: ОСОБА_1 (51283, Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Піщанка; РНОКПП НОМЕР_1 )

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три роки та обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили – до 22.09.2029 включно.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.09.2026.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов