Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №922/1543/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1543/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іноземцева Ю.М., ордер серії АХ1381208 від 14.09.2026;

від відповідача (апелянта): не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (вх. № 1639 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 (суддя Юрченко В.С.),

за позовом Приватного підприємства "Будтехекспо", м. Куп`янськ Харківської області,

до відповідача Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс", м. Харків,

про стягнення заборгованості за договором підряду

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Приватне підприємство "Будтехекспо" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" про стягнення заборгованості у розмірі 384327,49грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов укладеного між сторонами субпідрядного договору №27/10/20 від 27.10.2020 щодо повної оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" на користь Приватного підприємства "Будтехекспо" заборгованість за субпідрядним договором №27/10/20 від 27.10.2020 у розмірі 384327,49грн та судовий збір у сумі 4611,92грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем, як субпідрядником, своїх зобов`язання за договором, що зумовлює виникнення у відповідача, як підрядника, зустрічного обов`язку сплати грошових коштів за виконані роботи. Суд встановив, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень, проте, свої зобов`язання щодо оплати робіт відповідачем виконано лише частково, неоплаченими залишилися роботи на суму 384327,49грн, що свідчить про наявність заборгованості на вказану суму.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, ПП "Будівельна фірма "Промтекс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі № 922/1543/26 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, а також просить покласти судові витрати на позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що відповідно до умов пунктів 4.2.2, 10.1., 11.1 укладеного між сторонами договору субпідряду, фінансування здійснюється підрядником в міру надходження коштів від замовника (КО "Харківський зоопарк"), а тому відповідач зобов`язаний здійснити оплату виконаних позивачем робіт за договором субпідряду у розмірі 384327,49грн лише після отримання цих грошових коштів від замовника.

З урахуванням наведеного скаржник зазначає, що сторони у договорі погодили обов`язковість настання певної події (отримання коштів від замовника), з настанням якої у відповідача виникає обов`язок з оплати виконаних робіт. Оскільки грошові кошти для оплати виконаних позивачем робіт відповідачем від замовника до теперішнього часу не надходили (тобто подія не настала), тому, на думку апелянта, у нього відсутній обов`язок з повної оплати виконаних робіт.

Апелянт наголошує, що в оскаржуваному рішенні господарський суд не надав оцінки встановленому в договорі строку оплати вартості робіт та не досліджував питання отримання відповідачем грошових коштів від замовника за виконані роботи на об`єкті, внаслідок чого суд безпідставно визначив строк оплати робіт таким, що настав, не маючи для цього належних доказів.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Будівельна фірма "Промтекс" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2026 о 14:00 год.

Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

06.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ПП "Будтехекспо" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 - без змін. Обґрунтовуючи свій відзиві, позивач підтримує позицію, викладену в позовній заяві, а також додатково зазначає наступне:

- визначена у пункті 10.1. договору умова як "в міру надходження коштів від замовника" виключає можливість нарахування та пред`явлення субпідрядником лише штрафних санкцій за прострочення оплати підрядником робіт, однак не звільняє від оплати виконаних робіт в цілому;

- предметом даного спору є стягнення основної суми боргу у розмірі 384327,49грн, а позивач, звертаючись до суду із позовом, не нараховував будь-яких штрафних санкцій та не звертався з вимогами до відповідача про їх сплату.

- посилання відповідача на неотримання коштів від замовника не підтверджено жодними належними доказами, які б вказували на відсутність таких надходжень протягом досить тривалого проміжку часу (4 років);

- позивач також просить врахувати правові висновки Верховного Суду про те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє боржника від виконання зобов`язань щодо оплати за виконані роботи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 15.09.2026 була присутня представниця позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Уповноважений представник відповідача (апелянта) у судове засідання апеляційної інстанції 15.09.2026 не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПКУкраїни неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У ході розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.10.2020 між ПП "Будтехекспо" (далі - позивач/субпідрядник) та ПП "Будівельна фірма "Промтекс" (далі - відповідач/підрядник) укладено субпідрядний договір №27/10/20 (далі - договір).

За умовами пункту 1.1. договору підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується своїми силами і засобами за рахунок підрядника відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати у встановлений договором строк роботи по монтажу устаткування котельної, внутрішнього і зовнішнього газопроводів на об`єкті з нового будівництва будівлі кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями в господарській зоні КО "Харківський зоопарк", за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків (далі іменується - "Об`єкт").

У пункті 1.2. договору визначено, що склад і обсяги робіт, що виконує субпідрядник, передбачені проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до пункту 1.3. договору замовником будівництва є - Комунальна організація "Харківський зоологічний парк" - особа, яка приймає завершені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що він укладений у виконання договору про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020 (далі іменується - "Основний договір"), укладеного між підрядником та КО "Харківський зоопарк" (далі - Замовник).

За змістом пункту 3.1. договору вбачається, що об`єми та вартість робіт за цим договором визначаються на підставі ствердженої сторонами договірної ціни (Додаток №2), яка є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів і вартості обладнання за цим Договором визначена Договірною ціною і прикладеним до неї локальним кошторисом, що є невід`ємною частиною цього Договору, і становить 4664246грн 03 коп. (чотири мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі двісті сорок шість гривень 03 копійки), у т.ч. ПДВ (20 %) 777374 грн 34 коп. (сімсот сімдесят сім тисяч триста сімдесят чотири гривні 34 копійки).

Відповідно до умов підпункту 4.2.2. пункту 4.2. договору підрядник зобов`язаний в установленому порядку прийняти та оплатити виконані роботи у межах коштів, оплачених підряднику замовником.

Згідно з пунктом 11.1. договору підрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат Ф-3 (КБ-3), підписаної субпідрядником та підрядником. Підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та Ф-3 та розрахунки за ними проводяться щомісяця на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником та передаються підряднику. Підрядник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів підрядник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 10-ти банківських днів, при умові отримання коштів від замовника.

Пунктом 11.6. договору передбачено, що субпідрядник сплачує на користь підряднику за отримані генпідрядні послуги 3% (три відсотки) (включаючи ПДВ) від вартості Форми КБ-3. Сплата коштів за отримані генпідрядні послуги здійснюється шляхом утримання Підрядником грошових коштів із коштів, які підлягають оплаті субпідряднику за виконані роботи за цим договором.

Відповідно до пункту 12.1. договору здача-приймання виконаних робіт по договору оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленнями печатками сторін Акта здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2в), та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

У пункті 12.2. договору встановлено, що субпідрядник надає підряднику підписаний та скріплений печаткою з його сторони Акт здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2а) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) до 21 числа звітного місяця. Ці документи надаються субпідрядником згідно із пунктами 11.1. та 11.2. цього Договору.

За умовами пункту 12.3. договору підрядник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання від субпідрядника Акта здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) приймає виконані субпідрядником роботи та підписує і скріплює печаткою даний Акт зі своєї сторони або направляє субпідряднику мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Досліджені судом матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору сторонами затверджено та підписано наступну первинну документацію:

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2021 від 11.06.2021 на суму 2851607,29грн, акт вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2021, відомість ресурсів до акту № 1, розрахунок № 5 Кошторисний прибуток, Розрахунок № 6 Кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту №1;

- 11.06.2021 сторони підписали акт надання послуг №3 щодо вартості генпідрядних послуг 3,0% по об`єкту, загальна вартість яких становить 85548,22грн;

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2021 від 24.09.2021 на суму 1048488,97грн, акт вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 від 24.09.2021, відомість ресурсів до акту приймання № 2, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 2 та розрахунок № 5 Кошторисний прибуток;

- акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 на суму 254751,07грн, відомість ресурсів до акту №3, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №3, рахунок №5 Кошторисний прибуток.

Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату виконаних позивачем будівельних робіт, загальна сума заборгованості за субпідрядним договором №27/10/20 від 27.10.2020 становить 384327,49грн, що визнається обома сторонами цього спору.

17.03.2026 позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію (за вих.№4/26) про добровільну сплату заборгованості за субпідрядним договором № 27/10/20 від 27.10.2020 на суму 384327,49грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплату залишку заборгованості та не перерахував грошові кошти на рахунок позивача, останній, з метою ефективного захисту своїх прав, звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 384327,49грн.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду позовних вимог дійшов висновку про їх законність та обґрунтованість.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за субпідрядним договором №27/10/20 від 27.10.2020, а предметом судового розгляду є наявність чи відсутність правових підстав стягнення з відповідача (підрядника) на користь позивача (субпідрядника) заборгованості за цим договором у розмірі 384327,49грн.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України в редакції чинній на момент виникнення між сторонами правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між ПП "Будтехекспо" (субпідрядник) та ПП "Будівельна фірма "Промтекс" (підрядник) був укладений субпідрядний договір № 27/10/20 від 27.10.2020, предметом якого є виконання позивачем робіт по монтажу устаткування котельної, внутрішнього і зовнішнього газопроводів на об`єкті з нового будівництва будівлі кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями в господарській зоні КО "Харківський зоопарк", за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків (п. 1.1. договору).

При цьому пунктом 1.6. договору передбачено, що він укладений у виконання договору про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020, укладеного між підрядником (ПП "Будівельна фірма "Промтекс") та КО "Харківський зоопарк" (Замовник).

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, § 1 Глави 61 ЦК України.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За приписами ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли правовідносинами та зобов`язання з виконання субпідрядного договору, предметом якого є монтаж устаткування котельної, внутрішнього і зовнішнього газопроводів на об`єкті з нового будівництва будівлі кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями в господарській зоні КО "Харківський зоопарк", за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків.

Укладений договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним. Таким чином, субпідрядний договір №27/10/20 від 27.10.2020 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Із змісту розділу 11 "Розрахунки і платежі" договору вбачається, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються субпідрядником та передаються підряднику. Підрядник перевіряє їх та в разі відсутності зауважень – підписує їх. Після підписання документів підрядник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 10-ти банківських днів, за умови отримання коштів від замовника.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в ході виконання субпідрядного договору сторонами було погоджено та підписано ряд документів, зокрема, актів приймання виконаних будівельних робіт №1-3 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Усі вказані вище документи (акти приймання будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та інші) підрядником підписано без будь-яких зауважень чи застережень, а отже, відповідно до умов договору відповідачем прийнято роботи, виконані позивачем належним чином.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виявлені та заявлені відповідачем претензії щодо якості чи обсягу виконаних робіт на момент підписання відповідних актів.

Тобто з наведеного вбачається, що роботи за договором позивачем виконано належним чином, тоді як жодних заперечень щодо актів приймання виконаних робіт відповідач не висловлював, що в апеляційній скарзі останнім не заперечується.

Відтак, строк оплати виконаних робіт відповідно до умов договору є таким, що настав, проте відповідач прийняті роботи в повному обсязі не оплатив.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, а також визнається обома сторонами, що позивачем було виконано роботи за договором, які відповідачем оплачено лише частково на суму 3645874,44грн, залишок неоплачених робіт складає 384327,49грн.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що позовні вимоги відповідачем не спростовано, а позивачем доведено належними чином, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за субпідрядним договором №27/10/20 від 27.10.2020 у сумі 384327,49грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем виконано роботи за договором субпідряду, а відповідачем прийнято виконані роботи і частково їх оплачено. У свою чергу, відповідачем не надано доказів і не доведено належним чином обставини оплати повної вартості виконаних робіт за договором субпідряду.

Судова колегія також ураховує, що двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору субпідрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, в той час як підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу у встановлених договором порядку та розмірі.

Водночас суд першої інстанції доцільно звернув увагу, що виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості й обсягу таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата коштів за належним чином виконану роботу є порушенням права на мирне володіння майном відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 384327,49грн заборгованості за виконані роботи є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Судова колегія також бере до уваги, що апеляційна скарга відповідача не містить жодних заперечень щодо належного виконання позивачем зобов`язань та розміру заборгованості за договором субпідряду, проте містить незгоду саме із порядком та строком виникнення зобов`язань з оплати робіт. Зокрема, відповідач заперечує проти настання строку оплати через неотримання коштів від замовника.

Досліджуючи доводи скаржника про передбачену договором умову про оплату виконаних робіт після отримання коштів від замовника, судова колегія встановила наступне.

Так, пунктом 4.2.2. передбачено, що одним із обов`язків підрядника за договором є в установленому порядку прийняти та оплатити виконані роботи в межах коштів, оплачених підряднику Замовником.

Водночас пунктом 10.1 договору визначено, що фінансування робіт здійснюється підрядником в міру надходження коштів від Замовника. Такі умови фінансування виключають пред`явлення субпідрядником підряднику штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача жодних штрафних санкцій у зв`язку з простроченням останнім строків оплати за виконані роботи.

При цьому, доводи апелянта про те, що визначена сторонами в субпідрядному договорі умова про оплату виконаних робіт залежить від отримання відповідачем коштів від замовника, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов`язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу приписів ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 цього Кодексу, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова. Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Колегія суддів зазначає, що подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Поряд з цим, нормою ч. 1 ст. 212 ЦК України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Поряд з цим, ч. 4 ст. 212 ЦК України передбачено, що обставина вважається такою, що не настала, якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно.

За своїм змістом, укладений між сторонами правочин є відплатним, при цьому, враховуючи положення п.п. 4.2.2, 11.1 договору, право субпідрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов`язок підрядника, обумовлене підписанням актів здачі-приймання послуг.

Приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України встановлюють заборону односторонньої відмови від зобов`язання або його зміни в односторонньому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, укладаючи договір з відповідною умовою, сторони припускали і розраховували саме на належне виконання замовником свого обов`язку з оплати вартості наданих послуг.

Втім, враховуючи, що умова субпідрядного договору №27/10/20 від 27.10.2020 про оплату виконаних робіт за умови надходження коштів від замовника на рахунок відповідача стосується лише виникнення обов`язку останнього, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення відповідного обов`язку позивача з виконання робіт, та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою, сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов`язку підрядником (відповідачем) та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що така відкладальна умова, на яку посилається відповідач, як "сплата коштів замовником" не може вважатись такою обставиною, неминучість якої є безумовною, оскільки вона, в першу чергу, залежить, зокрема, від суб`єктивної поведінки сторін договору та добросовісності їх контрагентів.

Отже, у даному випадку зобов`язання сторін за договором субпідряду не можна ставити в залежність від виконання умов генерального договору підряду, а прив`язка моменту розрахунків з субпідрядником до дій третьої особи (замовника) не може визнаватись як належним чином визначений строк оплати.

Тому розрахунок за виконані роботи за відсутності конкретного (невизначеного) строку оплати виконаних робіт в договорі, мав бути здійснений відповідачем саме відповідно до умов договору п. 11.1 договору, тобто протягом десяти банківських днів після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Колегія суддів також враховує, що замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 838 ЦК України).

Водночас судова колегія враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 15.03.2024 у справі №916/1621/22, про те, що правовідносини за довгостроковим договором, фінансування за яким здійснюється за рахунок бюджетних коштів (довгострокові бюджетні зобов`язання), передбачають обов`язковий, встановлений актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 23 БК, Порядком №309 та Загальними умовами) порядок розрахунків за цим договором у вигляді фінансового/ календарного плану: - який, по-перше, передбачає безумовну оплатність відповідного договору за конкретним бюджетним призначенням, затвердженим у відповідному бюджеті (поточному бюджетному періоді), а не залежно від надходження коштів у цей бюджет; - по-друге, визначення умов цього плану здійснюється, (1) згідно з відомостями бюджету про відповідні витрати (бюджетні призначення) на поточний рік (2) вже на етапі розміщення замовлення з публічної закупівлі, за результатами проведення якої укладається відповідний договір (п. 8.25).

Отже, зазначений порядок розрахунків у довгострокових правовідносинах, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, виключає можливість формулювання умов відповідного договору в частині порядку розрахунків за правилами ч. 1 ст. 212 ЦК України - за відкладальної обставини (обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні), оскільки інакше такий договір є недійсним згідно з положеннями ч. 3 ст. 48 БК України (п. 8.34). Тому не допускається за Законом кваліфікація договору, період виконання якого становить понад один бюджетний період (календарний рік), з вказівкою в його умовах про здійснення оплати виконаних робіт при наступних надходженнях коштів з бюджету та залежно від відповідних бюджетних надходжень як договору з відкладальною обставиною (відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 15.03.2024 у справі № 916/1621/22 зазначив, що якщо договір укладено всупереч вимогам закону, зокрема ст. 23 БК України, та на нього поширюються правила недійсності, визначені ч. 3 ст. 48 БК України, які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, тобто вказують на його нікчемність (недійсність якого прямо встановлена законом), тоді як закон не вимагає визнання такого правочину недійсним.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правову позицію, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та №925/974/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача на неможливість здійснити оплату за виконані роботи у зв`язку з відсутністю відповідної оплати від замовника, який є комунальною організацією та фінансується з місцевого бюджету, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за вищезазначеним договором.

Також судова колегія звертає увагу апелянта, що за положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України.

Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Виходячи з наведених приписів, сторона, яка заперечує проти заявлених проти неї вимог, має процесуальне право на спростування доводів іншої сторони, надавши суду належні докази.

Отже, оскільки в даному випадку саме відповідач стверджує про відсутність надходження коштів від замовника, що, на його думку, унеможливлює належне виконання зобов`язання за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, тому саме відповідач і мав підтвердити такі доводи, надавши суду належні та допустимі докази, які б підтверджували, що у період з 2022 року по 2026 рік він не отримував кошти від замовниа КО "Харківський зоопарк" на виконання умов договору про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020.

Проте відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність надходження на рахунок відповідача коштів за виконані роботи від замовника.

Судовою колегією проаналізовано обставини виконання між сторонами договору про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020, укладеного між відповідачем та КО "Харківський зоопарк", за результатами чого встановлено наступне.

Так, ПП "Будівельна фірма "Промтекс" (підрядник) зверталося до господарського суду із позовом до КО "Харківський зоологічний парк" (замовника) про стягнення 71064991,85грн, з яких: 43683322,73грн заборгованості з оплати за виконані роботи за укладеним між ними договором про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020, 23101900,30грн інфляційних втрат, 4279768,82грн 3% річних.

Господарський суд Харківської області рішенням від 12.11.2025 у справі №922/2430/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026, позов задовольнив частково. Стягнув з КО "Харківський зоопарк" на користь ПП "Будівельна фірма "Промтекс" 43683322,73грн заборгованості з оплати за виконані роботи, а в іншій частині позову відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував рішення судів попередніх інстанції та направив справу на новий розгляд.

Судова колегія при розгляді цієї справи враховує ті обставини, які визнавалися обома учасниками при розгляді справи №922/2430/25, зокрема, те, що сторони фактично підписали акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 53881246,20грн (лише стосовно робіт, які були передбачені первісним проектом та договірною проектно-кошторисною документацією), і саме на цю суму роботи були оплачені замовником на користь відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що об`єктом будівництва, на якому виконувалися підрядником основні роботи за договором про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020, які були оплачені замовником, є будівля кормокухні з адміністративно побутовими приміщеннями в господарській зоні КО "Харківський зоопарк", за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків.

Та ж сама будівля була предметом укладеного між сторонами у цій справі №922/1543/26 субпідрядного договору №27/10/20 від 27.10.2020, предметом якого (п.1.1) є виконання робіт по монтажу устаткування котельної, внутрішнього і зовнішнього газопроводів на об`єкті з нового будівництва будівлі кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями в господарській зоні КО "Харківський зоопарк".

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач отримував від замовника грошові кошти на виконання договору про закупівлю робіт №7 від 05.05.2020 щодо одного й того ж об`єкта будівництва у загальному розмірі понад 53 млн.грн, і ці обставини визнавалися обома учасниками під час розгляду справи №922/2430/25 про стягнення заборгованості за договором генерального підряду.

Відтак, з наведеного вбачається, що кошти за виконані основні роботи були сплачені замовником та отримані підрядником (відповідачем), спір між сторонами у справі виник лише щодо оплати додаткових робіт, не передбачених первісним проєктом.

При цьому відповідачем в ході розгляду даної справи не було наведено жодних доводів щодо того, що виконанні субпідрядником (позивачем) роботи не входили до складу основних робіт за первісним проєктом, які були повністю оплачені замовником, як і не було підтверджено того, що виконані субпідрядником роботи за субпідрядним договором №27/10/20 від 27.10.2020 були додатковими і не оплачені замовником (на даний час є спірними у справі №922/2430/25).

Отже, наведеним спростовуються доводи апелянта стосовно ненадходження коштів від КО "Харківський зоопарк". Відповідач не довів і не надав будь-яких доказів неповної оплати та неоплати коштів за фактично виконані роботи замовником.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 384327,49грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача наведених висновків суду не спростовують та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП "Будівельна фірма "Промтекс" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2026 у справі №922/1543/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 25.09.2026

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя П.В. Демідова

Суддя О.О. Крестьянінов