Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №906/1592/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Рівне Справа № 906/1592/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (вх.3134/26 від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 26.05.26р. суддею Кудряшовою Ю.В. у м.Житомирі, у справі № 906/1592/25

за позовом Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації

до відповідача Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"

про стягнення 3 760 680,00 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі № 906/1592/25

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі № 906/1592/25 задоволено позов. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 588 520,00 грн пені, 1 139 600,00 грн штрафу, а також 44373,44 грн витрат по сплаті судового збору;

1.3. В решті позовних вимог відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 621 080,00 грн. пені та 1 139 600,00 грн. штрафу, у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору про закупівлю №77/ОБ від 14.02.2025, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі (п.1.1) Найменування товару, кількість та ціна за одиницю, що передається постачальником покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору (п.1.2). Загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договору та складає 16 280 000,00 грн. без ПДВ (п.2.1.).

2.2. Якщо фактичний строк поставки товару з урахуванням строку заміни невідповідного товару на відповідний перевищує строк, визначений п. 4.1. даного Договору, така поставка вважається простроченою (абз. 4 п. 4.8.) Строк дії Договору №77/ОД, згідно п.п. 12.1., 12.2. якого, з моменту підписання і діє до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

2.3. Пунктом 12.6. Договору №77/ОБ сторони передбачили, що покупець має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей Договір у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань постачальником шляхом направлення офіційного листа про це Постачальнику за адресою, яка зазначена в розділі 16 цього Договору. Офіційний лист про розірвання цього Договору надсилається постачальнику не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дня припинення (розірвання) Договору. Цей Договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена в офіційному листі про розірвання Договору.

2.4. 22.07.2025 позивач надіслав відповідачу листа за №288, в якому повідомив про розірвання Договору №77/ОД в односторонньому порядку. Так, позивач повідомив відповідача, що останнім днем дії Договору є 27.07.2025, а Договір №77/ОБ вважається розірваним з 28.07.2025.

2.5. За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

2.6. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 2 621 080,00 грн. пені та 1139600,00 грн. штрафу за не поставку товару у встановлений у договорі термін.

2.7. За умовами п. 4.1. Договору №77/ОБ строк поставки товару - до 18.02.2025. Доказів поставки позивачу товару відповідач не надав, тобто має місце прострочення виконання відповідачем зобов`язання.

2.8. За перерахунком розміру заявленого 7%штрафу, згідно пункту 9.3 Договору , судом встановлено, що 1139600,00грн. штрафу є обґрунтованими та нараховані правомірно.

2.9. Пеня підлягає до стягнення в сумі 2 588 520,00 грн., що нарахована на суму боргу 16 280 000,00грн. за період прострочення виконання зобов`язання з 19.02.2025 (день наступний за граничним терміном виконання зобов`язання) до 27.07.2025 (останній день чинності Договору №77/ОБ). Від так в частині вимог щодо стягнення 32 560,00грн. пені судом відмовлено.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "БудКапітал Плюс" 29.06.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.3134/26 від 29.06.2026), в якій, просить: прийняти до провадження апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/1592/25 від 26.05.2026 у повному обсязі та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не ґрунтується на положеннях закону та винесено з порушенням норм матеріального права.

3.3. Скаржник зазначає, що 14.02.2025 між сторона спору укладений Договір про закупівлю №77/ ОБ (Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору №77/ОБ).

3.4. Оплата здійснюється покупцем за фактично отриманий належної якості товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 (тридцяти) днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 3.2. Договору №77/ ОБ). Якщо фактичний строк поставки товару з урахуванням строку заміни невідповідного товару на відповідний перевищує строк, визначений п. 4.1. даного Договору, така поставка вважається простроченою (абз. 4 п. 4.8. Договору №77/ОБ).

3.5. За порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 9.3. Договору №77/ОБ). Строк дії Договору №77/ОД, згідно п.п. 12.1., 12.2. якого, з моменту підписання і діє до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

3.6. 22.07.2025 позивач надіслав відповідачу листа за №288, в якому повідомив про розірвання Договору №77/ОД в односторонньому порядку. Так, позивач повідомив відповідача, що останнім днем дії Договору є 27.07.2025, а Договір №77/ОБ вважається розірваним з 28.07.2025. У зв`язку з порушенням Відповідачем умов Договору №107/ОД в частині поставки товару позивач звернувся з до суду з даним позовом.

3.7. Аналіз статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України.

3.8. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах.

3.9. Як вбачається із оскаржуваного рішення, судом постановлено стягнути з відповідача пеню, а також штраф. Натомість, неправильне застосування норм матеріального права полягає у тому, що стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

3.10. Суд помилково визначив, що в діях Відповідач мало місце порушення декількох різних зобов`язань перед позивачем, а також двічі застосовували відповідальність одного й того ж самого виду - неустойки, тому в результаті задоволення позовних вимог він був притягнений двічі до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., судді - Крейбух О.Г., Поліщук П.Я.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (вх.3134/26 від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі №906/1592/25.

4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.2026 о 15:15 год.

4.2. Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації не скористалося правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у даній справі.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (вх.3134/26 від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі №906/1592/25 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №906/1592/25 між суддями від 22.09.2026).

4.4. Скаржник (відповідач) Приватне підприємство "БудКапітал Плюс" та Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у судове засідання 23.09.2026 не забезпечили явку уповноважених представників; причини не явки суду не повідомлено.

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.6. Оскільки явка представників сторін у судове засідання згідно ухвали суду від 29.07.2026 апеляційним судом обов`язковою не визнавалася, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті, згідно вимог ст.269 ГПК України, за наявними у матеріалах справи доказами, без участі представників сторін у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (вх.3134/26 від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі №906/1592/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 14.02.2025 між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець) та Приватним підприємством "БудКапітал Плюс" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю №77/ОБ (Договір), згідно пункту 1.1. постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

7.3. Найменування товару, кількість та ціна за одиницю, що передається постачальником покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору (п. 1.2. Договору №77/ОБ).

7.4. У пункті 2.1. сторони визначили, що загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договору та складає 16 280 000,00 грн. без ПДВ.

7.5. Відповідно до пункту 2.2. Договору ціна цього Договору включає в себе сплату податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або можуть бути сплачені, усіх інших витрат постачальника, пов`язаних з пакуванням, маркуванням, доставкою, зборкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад покупця. Не враховані постачальником окремі витрати не сплачуються покупцем окремо та вважаються врахованими у ціні цього Договору.

7.6. Оплата здійснюється покупцем за фактично отриманий належної якості товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 (тридцяти) днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (пункт 3.2. Договору №77/ОБ).

7.7. За пунктом 4.4. Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до даного договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) товару до 18.02.2025 включно.

7.8. Датою поставки товару є дата його передачі уповноваженому представнику покупця та підписання видаткової накладної.

7.9. Якщо фактичний строк поставки товару з урахуванням строку заміни невідповідного товару на відповідний перевищує строк, визначений п. 4.1. даного Договору, така поставка вважається простроченою (абз. 4 п. 4.8. Договору №77/ОБ).

7.10. У пункті 9.3. Договору визначено, що за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

7.11. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1. цього Договору і діє до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

7.12. Пунктом 12.6. Договору №77/ОБ сторони передбачили, що покупець має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей Договір у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань постачальником шляхом направлення офіційного листа про це Постачальнику за адресою, яка зазначена в розділі 16 цього Договору. Офіційний лист про розірвання цього Договору надсилається постачальнику не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дня припинення (розірвання) Договору. Цей Договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена в офіційному листі про розірвання Договору.

7.13. Також сторонами підписано Додаток №1 до Договору №77/ОБ (Специфікацію), яким визначено найменування товару, країна походження, кількість та вартість без ПДВ 16280000,00 грн.

7.14. 22.07.2025 Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації надіслав Приватному підприємству "БудКапітал Плюс" листа за №288, в якому повідомив про розірвання Договору №77/ОБ в односторонньому порядку (а.с. 12-13).

7.14.1. Так, Покупець повідомив Постачальника, що останнім днем дії Договору є 27.07.2025, а Договір №77/ОБ вважається розірваним з 28.07.2025.

7.14.2. Покупець, серед іншого, зазначив в порушення умов договору ПП "БудКапітал Плюс" свої зобов`язання щодо поставки Товару у строк визначений в п.4.1. Договору (поставка товару до 18.02.2025) не виконало. Станом на 22.07.2025 Товар не поставлено.

7.15. У зв`язку з порушенням Постачальником умов Договору №77/ОБ в частині поставки товару у відповідні строки Покупець нарахував Постачальнику пеню та штрафу з урахуванням норм чинного законодавства та умов Договору.

7.16. 02.12.2025 Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" 3 760 680,00 грн, з яких: 2 621 080,00 грн. пеня та 1 139 600,00 грн. штрафу.

7.17. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю № 77/ОБ від 14.02.2025.

7.18. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

7.19. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.03.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1592/25 до судового розгляду по суті.

7.20. Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву.

7.21. За результатами розгляду даного спору, 26.05.2026 Господарським судом Житомирської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1. - 1.3. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.9. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 26.05.2026 – без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3.1. Згідно частин 1, 3 вказаної норми право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.5.1 При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5.2. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.5.3 Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

8.6. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.7. Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

8.8. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.9. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.10. Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

8.11. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

8.12. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.13. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

8.14. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.15. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.16. Так, правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з Договору закупівлю №77/ОБ від 14.02.2025 товарів, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

8.17. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.18. За статтею 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

8.19. Так, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 2 621 080,00 грн. пені та 1139600,00 грн. штрафу за не поставку товару у встановлений у договорі строк.

8.20. За умовами п. 4.1. Договору №77/ОБ строк поставки товару - до 18.02.2025.

8.21. Доказів поставки Постачальником/відповідачем Покупцю/позивачу товару на загальну суму 16 280 000,00 грн. матеріали даної справи не містять.

8.22. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.23. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

8.24. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

8.25. Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.26. За пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

8.27. Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

8.28. За частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

8.29. Приписи частин 2, 3 статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

8.30. Встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

8.31. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статті 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.

8.32. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 від 02.04.2019 у справі №917/194/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

8.32.1. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

8.32.2. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

8.32.3. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

8.32.4. Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

8.33. Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

8.34. Так, пунктом 9.3. Договору від 14.02.2025 сторонами визначено, що за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

8.35. Згідно поданих позивачем розрахунків останній нарахував та заявив до стягнення з відповідача 2 621 080,00 грн., яка нарахована на суму боргу 16 280 000,00 грн. за період прострочення з 19.02.2025 по 28.07.2025 (а.с. 2).

8.36. Так, оскільки прострочення щодо поставки товару мало місце більше 30 днів, що відповідає умовам Договору, позивачем нараховано штраф у розмірі 1 139 600,00 грн.

8.36.1. Розмір штрафу є обґрунтованим, нарахований позивачем також правомірно згідно вказаного Договору, норм чинного законодавства та підлягає до стягнення у повному розмірі.

8.37. Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку пені погоджується із судом першої інстанції, що заявлений позивачем розмір пені підлягає задоволенню частково, оскільки прострочення виконання зобов`язання починається з 19.02.2025, та закінчується в останній день чинності Договору від 14.02.2025 про закупівлю №77/ОБ - 27.07.2025.

8.37.1. Відтак, правомірним з урахуванням встановлених обставин даного спору, та умов пункту згідно пункту 9.3. Договору є розмір пені в сумі 2 588 520,00 грн.

8.37.2. У стягненні 32 560,00 грн пені слід відмовити. Судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у стягненні пені у вказані сумі, з урахуванням початку та закінчення періоду прострочення.

8.38. Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов укладеного Договору від 14.02.2025 про закупівлю, встановлених господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги підлягають до частково.

8.39. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.40. Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

8.41. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.42 Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.43 Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.44. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.45. Висновок Господарського суду Житомирської області про задоволення вказаних позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача 2 588 520,00 грн пені, 1 139 600,00 грн штрафу є обґрунтованим та правомірним.

8.46. Скаржник/апелянт не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.47. Оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.05.2026 про часткове задоволення позовних вимог ухвалено з додержанням норм матеріального права.

8.48. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду в частині задоволення позовних вимог та не можуть бути підставою для його скасування.

8.48.1. Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на статтю 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

8.48.1.2. Вважає, що позивач та відповідно, суд двічі застосовували до відповідача відповідальність одного й того ж самого виду – неустойки.

8.48.2. Колегією суддів вже зазначалося, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

8.48.3. Так, свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

8.48.4. Враховуючи наведені вище норми законодавства, в даному випадку, сторони контракту, врегульовуючи між собою правовідносини щодо поставки відповідного Товару, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови контракту, підписавши його.

8.48.5. Заявлені позивачем до стягнення пеня та штраф, є різними видами відповідальності, що передбачені умовами Договору про закупівлю

8.48.6. Відтак, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статті 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а не одним й тим самим видом неустойки.

8.49. За таких обставин, апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі №906/1592/25 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 у справі №906/1592/25 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 67692,24 гривень, згідно платіжної інструкції від 21.07.2026.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" від 29.06.26р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 26 травня 2026 року у справі №906/1592/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1592/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "24" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.