Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №918/665/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Справа № 918/665/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Кулай О.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (особисто), Овсянніков С.В. (адвокат)

від інших учасників представники не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 (суддя Мовчун А.І.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок"

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

про визнання недійсними договору дарування та акта приймання-передачі, а також застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 від 08 серпня 2026 року про забезпечення позову у справі №918/665/26, у якій останній просить суд: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ринок" та його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів (розподіл прибутку) на користь ОСОБА_2 до набрання рішенням суду законної сили у даній справі №918/665/26.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08 серпня 2026 року про забезпечення позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності безпосереднього зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом спору, а також того, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 21 серпня 2026 року через підсистему "Електронний суд" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача від 08 серпня 2026 року про забезпечення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність безпосереднього зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом спору.

Скаржник вказує, що предметом розгляду у справі є правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ фірми "Ринок", а також правомірність реалізації ним корпоративних прав, що випливають із такого статусу учасника товариства. Водночас, незважаючи на існування спору щодо законності набуття відповідної частки, відповідач продовжує брати участь у загальних зборах товариства та голосувати з питань, що віднесені до компетенції загальних зборів, у тому числі щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів.

На переконання апелянта, врахування голосів відповідача під час прийняття рішень загальними зборами безпосередньо впливає на результати голосування та обсяг корпоративних прав інших учасників товариства, оскільки за відсутності голосів відповідача відповідні рішення могли б бути прийняті з іншим співвідношенням голосів або не прийняті взагалі. Зокрема, скаржник посилається на те, що участь відповідача у голосуванні впливає як на вирішення питання щодо визнання його статусу учасника товариства, так і на визначення розміру дивідендів, що підлягають розподілу між учасниками.

Також апелянт не погоджується із застосуванням судом першої інстанції пункту 1 частини 5 статті 137 ГПК України та зазначає, що наведена норма не встановлює абсолютної заборони на вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони прийняття рішень загальними зборами, а допускає заборону прийняття конкретно визначених рішень, які прямо стосуються предмета спору. На думку скаржника, заявлені ним заходи саме таким критеріям і відповідають, оскільки стосуються розподілу дивідендів на користь відповідача та реалізації ним спірних корпоративних прав.

З огляду на викладене апелянт вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2026 року у справі №918/665/26 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надати суду докази доплати судового збору у розмірі 166,40 грн.

02 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №77060855 від 31 серпня 2026 року про доплату 167,00 грн. судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2026 року у справі №918/665/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" вересня 2026 р. об 11:40год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

10 вересня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Буднього Михайла Михайловича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 - без змін.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову щодо заборони ТОВ фірмі "Ринок" приймати рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів не пов`язані безпосередньо з предметом спору, яким є визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі товариства, акта приймання-передачі 25 % частки та застосування наслідків недійсності правочину. На його думку, прийняття товариством рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів не впливає на можливість вирішення судом питання щодо належності спірної частки та не перешкоджає виконанню можливого рішення у цій справі.

Крім того, у відзиві наголошено, що заборона приймати рішення щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів порушуватиме права інших учасників товариства, які не є учасниками справи, що суперечить частині 10 статті 137 ГПК України. Відповідач також вказує на відсутність належних доказів того, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.

21 вересня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Буднього Михайла Михайловича надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явилися. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив:

визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок", укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним акт приймання-передачі частки розміром 25%, що становить 8 000,00 грн, у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" до вказаного договору дарування;

застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування реєстраційної дії №1006041070015000235 від 09 липня 2025 року, вчиненої державним реєстратором Сарненської міської ради Мельник Н.М.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив, зокрема, заборонити приймати рішення загальними зборами щодо набуття ОСОБА_2 частки учасника у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ фірми "Ринок", заборонити ОСОБА_2 відчужувати зазначену частку, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо відповідної частки.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2026 року у справі №918/665/26 у задоволенні цієї заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2026 року у справі №918/665/26 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження; до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ТОВ фірму "Ринок", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

08 червня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10 червня 2026 року від ТОВ фірми "Ринок" надійшли пояснення третьої особи щодо позову.

Того ж дня позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій додатково просив визнати недійсними рішення, оформлені протоколом загальних зборів ТОВ фірми "Ринок" від 30 травня 2026 року, зокрема в частині погодження набуття ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства у розмірі 25%.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 червня 2026 року у справі №918/665/26 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог відмовлено.

31 липня 2026 року позивачем подано чергову заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 серпня 2026 року у справі №918/665/26 разом із доданими документами повернуто заявнику.

10 серпня 2026 року до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 від 08 серпня 2026 року про забезпечення позову, у якій останній просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів, а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ринок" та його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів (розподіл прибутку) на користь ОСОБА_2 до набрання рішенням суду законної сили у справі №918/665/26.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, заявник посилався на існування між сторонами спору щодо правомірності набуття ОСОБА_2 корпоративних прав у ТОВ фірмі "Ринок" та зазначав, що на 12 серпня 2026 року призначено загальні збори учасників товариства, на яких, серед іншого, планувалося вирішення питання щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів. На переконання позивача, участь відповідача, право якого на 25% частки у статутному капіталі товариства оспорюється, у голосуванні з відповідних питань та подальша виплата йому дивідендів можуть призвести до реалізації спірних корпоративних прав та ускладнити ефективний захист прав позивача.

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 у її задоволенні відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що заявлені заходи забезпечення позову стосуються прийняття товариством рішень щодо розподілу чистого прибутку та виплати дивідендів, тоді як предметом спору є правомірність переходу 25% частки у статутному капіталі товариства, у зв`язку з чим заявником не доведено безпосереднього зв`язку між обраними заходами забезпечення та предметом заявлених позовних вимог.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Відповідно до частини 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, забезпечення позову є процесуальним засобом тимчасового характеру, застосування якого допускається не внаслідок самого лише існування спору між сторонами, а за наявності передбачених статтею 136 ГПК України підстав та за умови відповідності обраного заходу вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і співмірності, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, а також наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити, зокрема, чи спроможний обраний заявником захід забезпечити ефективний захист права, за захистом якого він звернувся до суду, чи існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист чи поновлення відповідного права, а також чи не призведе застосування заходу забезпечення до порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Колегія суддів враховує, що заявлені у цій справі позовні вимоги мають немайновий характер, оскільки позивач просить визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ фірми "Ринок", визнати недійсним акт приймання-передачі частки розміром 25 % та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування відповідної реєстраційної дії.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 зазначила, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний підхід щодо необхідності встановлення безпосереднього зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом корпоративного спору застосовано Верховним Судом у постанові від 30 червня 2021 року у справі №922/145/21. Предметом спору у вказаній справі, як і у справі, що переглядається, були вимоги про визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі товариства та акта приймання-передачі такої частки. Верховний Суд виходив із того, що заходи забезпечення позову мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, співмірними із заявленими вимогами та не можуть призводити до невиправданого втручання у діяльність товариства або обмеження корпоративних прав інших його учасників.

Застосовуючи наведені положення процесуального закону та правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів враховує, що заявою від 08 серпня 2026 року ОСОБА_1 просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ фірмі "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів та заборони ТОВ фірмі "Ринок" і його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів на користь ОСОБА_2 до набрання рішенням суду законної сили у справі №918/665/26.

Щодо вимоги про заборону ТОВ фірмі "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у справі №918/665/26 не є питання розподілу чистого прибутку товариства, прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів чи дійсність відповідного рішення загальних зборів.

При цьому 10 червня 2026 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати недійсними рішення, оформлені протоколом загальних зборів ТОВ фірми "Ринок" від 30 травня 2026 року, зокрема щодо погодження набуття ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства у розмірі 25 %. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 червня 2026 року у справі №918/665/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог відмовлено. Відтак відповідні рішення загальних зборів товариства не є предметом позовних вимог, які розглядаються у цій справі.

Разом з тим заявлений позивачем захід забезпечення позову не обмежується забороною вирішення питання про виплату дивідендів за спірною часткою у розмірі 25% або виключно стосовно ОСОБА_2 , а передбачає заборону ТОВ фірмі "Ринок" уцілому приймати рішення з питань розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів.

Таким чином, у разі застосування такого заходу буде обмежено можливість реалізації корпоративних прав усіма учасниками ТОВ фірми "Ринок" у частині участі в розподілі прибутку товариства незалежно від того, чи пов`язані належні їм корпоративні права зі спірною часткою у розмірі 25%.

Такий захід не відповідає вимогам частин 4, 5 та 10 статті 137 ГПК України щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, необхідності прямого зв`язку конкретної заборони з предметом корпоративного спору та недопустимості порушення прав інших учасників господарського товариства.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 червня 2021 року у справі №922/145/21, у якій Верховний Суд у спорі про визнання недійсними договору дарування частки та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства дійшов висновку про необґрунтованість заборони загальним зборам приймати рішення з питань, які безпосередньо не стосувалися предмета спору.

Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2022 року у справі №922/3109/21, у якій Верховний Суд зазначив, що заходи забезпечення позову у корпоративному спорі можуть бути вжиті лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, які не є учасниками справи. Оцінюючи, зокрема, заборону приймати рішення щодо затвердження розміру річних дивідендів, Верховний Суд врахував, що предмет та підстави позову у тій справі не стосувалися питання про дивіденди, у зв`язку з чим визнав відповідний захід неспівмірним та таким, що порушує права інших акціонерів.

Стосовно заявленого заходу забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ фірмі "Ринок" та його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів на користь ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що зазначений захід є вужчим за своїм змістом та стосується безпосередньо відповідача.

Водночас сама по собі формальна відповідність обраного заявником заходу одному із передбачених статтею 137 ГПК України способів забезпечення позову не є достатньою підставою для його застосування, оскільки заявником має бути доведено необхідність такого заходу, його адекватність, співмірність та безпосередній зв`язок із правом або інтересом, за захистом якого заявлено позов.

Предметом спору у справі №918/665/26 не є право ОСОБА_1 на отримання частини прибутку ТОВ фірми "Ринок", стягнення дивідендів, повернення виплачених дивідендів чи визнання недійсним рішення товариства про їх розподіл. Заявлені позовні вимоги спрямовані на перевірку дійсності договору дарування частки у статутному капіталі товариства, акта приймання-передачі такої частки та реєстраційної дії, вчиненої на підставі відповідного правочину.

Отже, можливе прийняття рішення про виплату дивідендів та їх виплата ОСОБА_2 самі по собі не змінюють предмета оспорюваного правочину, розміру спірної частки у статутному капіталі товариства, не створюють перешкод для розгляду судом вимог про визнання недійсними договору дарування та акта приймання-передачі частки і не унеможливлюють застосування заявленого позивачем наслідку недійсності правочину у вигляді скасування відповідної реєстраційної дії.

Посилання заявника на те, що у разі виплати дивідендів може виникнути необхідність у подальшому зверненні до суду з іншими позовами, саме по собі не свідчить про наявність передбачених статтею 136 ГПК України підстав для забезпечення саме цього позову.

З урахуванням правового висновку, викладеного об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18, визначальним при вирішенні питання про забезпечення немайнового позову є не будь-яка можливість виникнення у майбутньому інших спорів між сторонами або іншими особами, а те, чи може невжиття заявленого заходу істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист саме того порушеного чи оспорюваного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду з відповідним позовом.

У даному випадку заявником не наведено та не доведено, яким саме чином виплата ОСОБА_2 дивідендів унеможливить або істотно ускладнить поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними договору дарування частки, акта приймання-передачі та скасування реєстраційної дії.

Колегія суддів враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 вересня 2021 року у справі №910/18567/20, у якій Верховний Суд погодився із застосуванням заходів забезпечення позову у вигляді заборони прийняття конкретних рішень загальними зборами саме з огляду на те, що такі рішення безпосередньо стосувалися предмета спору - зміни статутного капіталу товариства та перерозподілу спірних часток між учасниками. Отже, визначальним критерієм допустимості відповідного заходу забезпечення позову є безпосередній зв`язок між забороненою дією та корпоративним правом, яке є предметом захисту в конкретній справі.

Натомість у справі №918/665/26 заявлені заходи забезпечення позову спрямовані на обмеження прийняття рішень щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів, тоді як позов не містить вимог щодо відповідних рішень товариства або майнового права на дивіденди.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про необхідність неврахування голосів ОСОБА_2 під час визначення результатів голосування на загальних зборах ТОВ фірми "Ринок".

Як вбачається зі змісту заяви від 08 серпня 2026 року, ОСОБА_1 не просив застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони враховувати голоси ОСОБА_2 під час голосування на загальних зборах товариства. Прохальна частина заяви містила вимоги виключно про заборону ТОВ фірмі "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів та про заборону ТОВ фірмі "Ринок" і його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів на користь ОСОБА_2 .

Натомість в апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на положення пункту 1 частини 5 статті 137 ГПК України, зазначає, що у заяві про забезпечення позову фактично йшлося, серед іншого, про заборону врахування голосів відповідача при визначенні результатів голосування.

Проте відповідний захід забезпечення позову заявником у прохальній частині заяви від 08 серпня 2026 року не заявлявся та, відповідно, предметом вирішення судом першої інстанції не був. Тому наведення в апеляційній скарзі доводів щодо необхідності застосування іншого за своїм змістом заходу забезпечення позову не свідчить про неправильність висновків місцевого господарського суду щодо тих заходів, які фактично були заявлені та ним розглянуті.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявності такого безпосереднього зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, який би свідчив про те, що невжиття саме цих заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому застосування заборони ТОВ фірмі "Ринок" приймати будь-які рішення з питань розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів призвело б до невиправданого обмеження реалізації корпоративних прав інших учасників товариства, тоді як заборона виплати дивідендів ОСОБА_2 стосується майнових наслідків реалізації ним корпоративних прав, які безпосередньо не становлять предмета розгляду у цій справі.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених статтями 136, 137 ГПК України підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 08 серпня 2026 року про забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, надав належну оцінку наведеним заявником доводам та обґрунтовано встановив відсутність передбачених статтями 136, 137 ГПК України підстав для застосування заявлених заходів забезпечення позову.

За таких обставин, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до статті 269 ГПК України, колегія суддів не встановила передбачених процесуальним законом підстав для її скасування чи зміни, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі №918/665/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/665/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "24" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.