Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №910/11535/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа№ 910/11535/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Скрипки І.М.

Бестаченко О.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (повний текст складено 12.01.2026)

у справі № 910/11535/25 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемтранс”

про стягнення 71 571,60 грн

в с т а н о в и в:

Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» про стягнення боргу у вигляді добору провізної плати в розмірі 71 571,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перевірки ревізорами комерційними відділу аналітики та контролю Департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Пункту концентрації обробки перевізних документів ПКОПД-Дніпро була виявлена невідповідність роду вагонів № 56807670, № 56807688, про що складено Акт від 11.12.2024, та самоперевіркою ПКОПД-Дніпро, про що складено Доповідну записку від 18.03.2025 № 51 та встановлено недобір провізної плати з урахуванням ПДВ у розмірі 71 571,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Визначено строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечень (якщо такі буде подано) – протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви – протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви – шляхом подання суду уточненої позовної заяви, в якій викладені вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 продовжено розгляд справи № 910/11535/25.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 позов Акціонерного товариства “Українська залізниця” задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемтранс” на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” 71 571,60 грн - боргу, 2 422,40 грн - витрат по оплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідачем не спростовано твердження позивача про прийняття ним обов`язку з оплати частини вартості перевезень спірних напіввагонів, тому заперечення щодо наявності обов`язку оплати її решти є необґрунтованими;

- при відправленні вагонів № 56807688, № 56807670 розрахунок провізної плати в автоматизованій системі АРМ ТВК помилково здійснений із застосовуванням схеми 1 Збірника тарифів як для універсального вагону;

- згідно з поданим позивачем розрахунком недобір провізної плати за період 2023-2024 років з перевезення вагонів № 56807670, № 56807688 становить 71 571,60 грн;

- посилання відповідача на те, що до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, не звільняє відповідача від сплати належних платежів за здійсненні позивачем перевезення;

- також не звільняє від належної провізної плати наявність чи відсутність вини працівника позивача щодо невірного розрахунку тарифу на станції призначення. Такі платежі повинні відповідати тарифам, визначеним станом на час здійснення перевезення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лемтранс” звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові АТ «Укрзалізниця» про стягнення 71 571,60 грн боргу у вигляді добору провізної плати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- договір перевезення укладається між залізницею та відправником і по жодній із залізничних накладних в даному спорі позивач не є замовником послуги перевезення та не є стороною договору перевезення;

- остаточні розрахунки, по наданим позивачем разом з позовною заявою залізничним накладним, повинні були здійснюватися між залізницею і одержувачами за перевезення вантажів на станціях призначення, що і передбачено чинними нормами законодавства;

- до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення;

- судом першої інстанції не досліджено, що ТОВ «ЛЕМТРАНС» не був замовником послуг з організації перевезень вантажів у відношенні вагонів № 56807670, № 56807688;

- судом першої інстанції проігноровані аргументи відповідача і не надана їх оцінка щодо суті спору, і чому відповідач тільки у 2025 році за перевезення у 2023-2024 роках вирішив здійснити перегляд первісної вірно застосованої Тарифної схеми 1 Збірнику Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального вагону.

Позиція АТ «Українська залізниця» щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просив останнє залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, серед іншого, зазначав, що:

- у всіх спірних накладних обов`язок щодо сплати провізних платежів відправниками покладено на третю особу - ТОВ «Лемтранс», яке виступало платником. При прийманні вантажів до перевезення по спірних накладних провізна плата стягнена з особового рахунку ТОВ «Лемтранс» що фактично не спростовується відповідачем. Таким чином, враховуючи те, що відправники виконання своїх обов`язків поклали на третю особу ТОВ «Лемтранс», саме ТОВ «Лемтранс» є учасником договору перевезення і є належним відповідачем у справі. Отже, на останнього покладається обов`язок з оплати за такі перевезення;

- нормами чинного законодавства і договору передбачена можливість для перевізника виявляти неправильні нарахування, наслідком яких, може бути як недобір, так і перебір. У разі виявлення перебору платежів за перевезеннями, то залізниця мала б повертати суму перебору на особовий рахунок ТОВ «Лемтранс», як платнику, з якого стягнені ці кошти, а не відправнику.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга ТОВ «Лемтранс» зареєстрована судом 29.01.2026 за вх. № 09.1-04.1/594/26.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2026 склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11535/25.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/11535/25.

12.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11535/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25. Постановлено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/ 4603/26).

03.03.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла Відповідь на відзив (вх. № 09.1-13/5032/26).

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

01.02.2016 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № ПР/М-1615/НЮі про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування.

Згідно із пунктом 1.1 договору договір регулює взаємовідносини сторін, пов`язані з організацією курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування та наданням послуг, пов`язаних із цими перевезеннями.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору замовник зобов`язується для внесення даних (зміни) в АБД ПВ надати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення даних (зміни) по власних вантажних вагонах. Кожні три роки проводити планове підтвердження даних по вагонах в АБД ПВ.

Згідно із пунктом 9.1 в редакції додаткового договору від 04.12.2023 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 включно.

Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копіями вказаного договору, додатковими договорами до нього.

Також встановлено, що на заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору позивач направив відповідачу повідомлення від 30.06.2020 про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/202-0001. Відповідачу присвоєно коди відправника/одержувача 0136, платника 8208503 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

Таким чином, між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/202-0001.

Як вбачається із преамбули Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (редакцію оприлюднено 27.12.2023, вводиться в дію з 01.01.2024, крім змін до окремих положень Додатку 1-3 до Договору, які вступають в дію з 05.01.2024) перевізник – акціонерне товариство «Українська залізниця» та замовник (вантажовласник, вантажовіправник, вантажоодержувач, платник), уклали цей Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Згідно із пунктами 1.1, 1.4 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до пунктів 2.1.4, 2.1.5 замовник зобов`язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника. Відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Згідно із пунктами 2.3.2, 2.3.5, 3.1 договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника, згідно інформації, розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів. Складати документи, передбачені пунктами 1.3, 1.4 та розділом 4 договору, щодо нарахування сум платежів.

Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору, повідомленням про укладення договору про надання послуг.

Протягом 2023-2024 років відповідач здійснював перевезення належних позивачу залізних вагонів № 56807670, № 56807688 зі станцій відправлення: Ароматна, Богуславський, Кривий Ріг, Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці, Покровськ, Допропілля Донецької залізниці до станцій призначення: Бурштин Львівської залізниці, Ладижин, Черкаси Одеської залізниці, Допропілля, Покровськ Донецької залізниці, Кам`янське, Ігрень, Запоріжжя-Кам`янське Придніпровської залізниці. Вантажовідправник ПрАТ “ДТЕК Павлонрадвугілля”, одержувачі ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, ДТЕК “Придніпровська ТЕС”, ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ, ТОВ “ДТЕК Курахівська ЦЗФ”, ДТЕК Ладижська ТЄС ПАТ “ТДЕК Західенерго”, Криворізька ТЕС, ДТЕК Бурштинська ТЕС, ДТЕК Добротвірська ТЕС, ПрАТ “ЦЗФ Мирноградська”, ПРАТ “Камет-Сталь”, ПрАТ “Запоріж Кокс”, ВП Черкаська ТЕЦ ПАТ “Черкаське хімволокно”, ПРАТ “Южкокс”. Платник відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Лемтранс”.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи залізничними накладними № 45078219, № 45234929, № 45314754, № 45322047, № 45465184, № 45484599, № 45578408, № 45868445, № 46005260, № 46026506, № 46128385, № 46242863, № 46275343, № 46356234, № 46431565, № 46586590, № 46687778, № 46832499, № 46879326, № 46938239, № 47061726, № 47209689, № 47221676, № 47365192, № 47473319, № 47516455, № 47611009, № 47615372, № 47696174, № 47707799, № 47836101, № 47845508, № 48230346, № 48264428, № 48414106, № 45117132, № 45177326, № 47543541, № 45276169, № 45282365, № 45483195, № 45612413, № 45794898, № 45988805, № 46116497, № 46253308, № 46411906, № 46452819, № 46551214, № 46630935, № 46965638, № 47130836, № 47434832, № 47808241, № 47972401, № 47979901, № 49338924, № 49400419.

У графі 13 в усіх вищенаведених залізничних накладних зазначено платника ТОВ «Лемтранс».

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем був укладений Договір № ПР/М-1615/НЮі про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування від 01.02.2016.

Відповідно до пункту 2 договору замовник зобов`язується для внесення даних (зміни) в АБД ПВ надати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення даних (зміни) по власних вантажних вагонах. Кожні три роки проводити планове підтвердження даних по вагонах в АБД ПВ.

Відповідачем до філії “ГІОЦ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” для занесення інформації до АБД ПВ на вагони №56807688, 56807670 були надані документи: - акт огляду технічного стану вантажних вагонів від 1, 8 березня 2024 р., технічний паспорт вагона форми ВУ-4М, складений 28 лютого 2024 р.

Згідно з інформацією, зазначеною в акті огляду технічного стану вантажних вагонів від 1, 8 березня 2024 р. та технічному паспорті вагона форми ВУ-4М, вагони № 56807688, № 56807670 мають модель 12-146, код моделі 73, тип вагона 5680.

Департаментом технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Пункту концентрації обробки перевізних документів ПКОПД-Дніпро, складено Акт від 11.12.2024, та самоперевіркою ПКОПД-Дніпро, складено Доповідну записку від 18.03.2025 № 51, відповідно до яких недобір провізної плати становить 71 571,60 грн з урахуванням ПДВ.

Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі – Господарський кодекс України, чинний на час спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно із статтею 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Частинами першою, другою, п`ятою ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Щодо доводу апелянта про те, що позивач не є замовником послуги з перевезення та не є стороною договору перевезення, слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище на заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору позивач направив відповідачу повідомлення від 30.06.2020 про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/202-0001. Відповідачу присвоєно коди відправника/одержувача 0136, платника 8208503 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

Таким чином, між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/202-0001.

Як вбачається із преамбули Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020 (редакції оприлюдненій 27.12.2023, введеній в дію з 01.01.2024, крім змін до окремих положень Додатку 1-3 до Договору, які вступають в дію з 05.01.2024) перевізник – акціонерне товариство «Українська залізниця» та замовник (вантажовласник, вантажовіправник, вантажоодержувач, платник), уклали цей Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Отже, відповідно до умов вищевказаного договору платник є замовником послуг з організації перевезень вантажів.

В усіх вищезазначених залізничних накладних, що стосуються предмету спору в графі 13 в якості платника зазначено відповідача - ТОВ «Лемтранс».

А відтак, в нього наявний обов`язок зі сплати провізної плати на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/202-0001 та залізничних накладних (договорів перевезення).

Щодо твердження апелянта, що вагони № 56807670 та № 56807688 є універсальними, слід зазначити наступне.

Універсальний - критий, платформа, напіввагон, переобладнаний або модернізований в універсальний, у т.ч. критий, переобладнаний з рефрижераторного.

Спеціальний (спеціалізований) - хопер-цементовоз, зерновоз, вагон для перевезення тварин, двоярусна платформа та інший вагон для перевезення автомобілів, вагон для котунів та агломерату, цистерна-цементовоз, содовоз, сажовоз, вагон для мінеральних добрив, технологічної тріски, рулонної сталі, хопер-дозатор, думпкар, бітумовоз, борошновоз, лісовоз, живорибний, вагон-термос, платформа для великовагових контейнерів (фітингова платформа) та інші спеціальні (спеціалізовані) вагони і відповідно до цього вибрати тарифну схему.

Відповідно до п. 1.2. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29 січня 2015 р., (далі – Правила експлуатації), власні вантажні вагони - вантажні вагони, які мають загальномережеву нумерацію, що нанесена на вагони відповідно до альбому-довідника 632-2011 ПКТБ ЦВ “Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм”, затвердженого Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25 квітня 2001 року (далі - Знаки і написи), та мають ознаку в АБД ПВ “власний вагон”; загальномережевий номер вагона - восьмизначний номер, який надається залізничною адміністрацією та наноситься на борт вагона; система нумерації власних вантажних вагонів - таблиця відповідності загальномережевих номерів власних вантажних вагонів їх характеристикам і технічним параметрам.

Відповідно до Розділу ІІ Правила експлуатації, для ідентифікації вагона під час його експлуатації на коліях загального користування Укрзалізниця разом із власником вагона присвоює загальномережевий номер власному вантажному вагону відповідно до системи нумерації власних вантажних вагонів. Присвоєний вагону номер не може бути наданий для інших вагонів.

Після одержання інформації про виділений номер власник вагона повинен забезпечити нанесення його на вагон відповідно до Знаків і написів з наданням технічного паспорта форми ВУ4М та в місячний строк передати відомості про комплектацію вагона.

Згідно п. 3.1, 3.2 Правил експлуатації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування здійснюється на підставі договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею. Не допускається випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів, не занесених до АБД ПВ, крім випадків, передбачених пунктом 4.14 розділу IV цих Правил. Занесення даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ виконується на підставі договорів між залізницями і власниками вантажних вагонів та з урахуванням Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25 квітня 2001 року.

Відповідно до п. 2. договору договору № ПР/М-1615/НЮі про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування замовник зобов`язується для внесення даних (зміни) в АБД ПВ надати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення даних (зміни) по власних вантажних вагонах. Кожні три роки проводити планове підтвердження даних по вагонах в АБД ПВ.

ТОВ «Лемтранс» до філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» для занесення інформації до АБД ПВ на вагони № 56807670, № 56807688 надані документи:

- Акт огляду технічного стану вантажних вагонів від 08.03.2024, від 08.03.2024, - Технічний паспорт вагони.

Згідно з інформацією, зазначеними в Акті огляду технічного стану вантажних вагонів від 01.03.2024, від 08.03.2024 та Технічному паспорті вагона форми ВУ-4М від 28.02.2024, вагони № 56807688,56807670 мають:

Модель 12-146, Код моделі 73, Тип вагона 5680.

Згідно з Довідником моделей вантажних вагонів (далі – Довідник), модель 12-146 (код моделі 73) – це 4-вісний напіввагон зі знімним дахом, рід вагона – 9 «Інші», що відповідає типу вагона «спеціалізований».

Зазначені характеристики вагонів зареєстровані в АБД ПВ, що підтверджується Довідкою № 2610У Картотечні дані СОСВАГ УЗ.

Щодо тарифів провізної плати.

Плата за тарифними схемами визначається залежно від відстані перевезення.

Відповідно до п. 1.2.2. Розділу ІІ Збірника тарифів за тарифними схемами 1 і 2 плата визначається залежно від належності вагона (перевізника, власний або орендований), у якому перевозиться вантаж, при завантаженні вагона до 72 т включно - за базовими ставками плат за вагон відповідної розрахункової маси вантажу у вагоні.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України № 441 від 22 червня 2022 р. “Про внесення зміни до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги починаючи” з 0 годин 29.06.2022 розрахунок плати за вантажні перевезення для вантажів 1-го тарифного класу застосовується коефіцієнт 4,083.

Відповідно до Довідника моделей вантажних вагонів, модель 12-146 (код моделі 73) - це 4-вісний напіввагон зі знімним дахом, рід вагона – 9 “Інші”, що відповідає типу вагона “спеціалізований”. Зазначені характеристики вагонів зареєстровані в АБД ПВ, що підтверджується довідкою № 2610У Картотечні дані СОСВАГ УЗ.

Отже, при розрахунку плати за перевезення вантажу у вагонах № 56807688, № 56807670 необхідно застосовувати положення пункту 7.1. Розділу ІІ Збірника тарифів, тобто, використовувати тарифну схему 2.

При відправленні вагонів № 56807688, № 56807670 розрахунок провізної плати в автоматизованій системі АРМ ТВК помилково здійснений із застосовуванням схеми 1 Збірника тарифів як для універсального вагону.

Згідно з поданим позивачем розрахунком у Доповідній записці від 18.03.2025 № 51 недобір провізної плати за період 2023-2024 років з перевезення вагонів №№ 56807670, 56807688 становить 71 571,60 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/11535/25 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді І.М. Скрипка

О.Л. Бестаченко