Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №916/2283/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2283/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі про неплатоспроможність:

Від Акціонерного товариства «Херсонгаз» - Гейко О.В.

Ліквідатор Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» - арбітражний керуючий Ляшко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонгаз»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог, суддя суду першої інстанції Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2026

по справі №916/2283/24

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДИНАСТІЯ»

до боржника: Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат»

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат»; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДИНАСТІЯ» до ПРАТ «Херсонський хлібокомбінат» в сумі 3 458 876,41 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ПРАТ «Херсонський хлібокомбінат» строком на 170 календарних днів до 02 грудня 2024 року; призначено розпорядником майна боржника ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Херсонський хлібокомбінат» визнано банкрутом; відкрито відносно Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 06.11.2025, ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» призначено арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича.

Акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. №3-817/25 від 12.09.2025) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» у загальній сумі 1 973 777,60 грн., що виникли на підставі договору розподілу природного газу.

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Ляшком О.В. надано до суду повідомлення (вх.№33649/25) про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "ХЕРСОНГАЗ", в якому він відхиляє вимоги АТ «Херсонгаз» до ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат», оскільки ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» протягом більшої частини періоду, протягом якого виникла заборгованість, не мало можливості споживання природного газу як внаслідок окупації міста Херсона та захоплення підприємства невідомими особами, так і внаслідок ведення військових дій на території міста Херсона, які продовжуються до цього часу, і призвели до пошкодження майна ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат», призначеного як для транспортування, так і для споживання природного газу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 грошові вимоги Акціонерного товариства «Херсонгаз» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» у загальній сумі 1 973 777,60 грн, що виникли на підставі договору розподілу природного газу, відхилено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною (підтвердженим Кабінетом Міністрів України), а також враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, то у період з червня 2022 по жовтень 2022 року включно заявник не мав права здійснювати постачання природного газу на окуповану територію.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що можливість споживання природного газу ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» було втрачено з вересня 2022 року, тому були відсутні підстави для оплати послуг, які було неможливо отримати. Тобто у ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» не виникла заборгованість перед АТ «Херсонгаз».

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24.

Апелянт вказав, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, фактично поширивши правовий режим тимчасової окупації та ліквідаційної процедури на весь період дії договору за 2022– 2025 роки. Скаржник наголошує, що заявлена сума заборгованості в розмірі 1 973 777,60 грн складається з трьох абсолютно різних за своїм правовим статусом періодів, які суд не дослідив належним чином.

Апелянт зазначає, Суд першої інстанції безпідставно відхилив нарахування за період після деокупації міста Херсона: з 12.11.2022 року по початок ліквідаційної процедури - 06.11.2024, звернувши увагу на заперечення арбітражного керуючого щодо абстрактного «руйнування мереж» за відсутності в матеріалах справи належних актів розмежування чи фіксації відключення об`єктів Боржника.

Апелянт вказує, що 12 квітня 2023 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 про зміну персоніфікованих даних Споживача. Сам факт підписання цієї угоди у 2023 році доводить, що Боржник визнавав чинність договору, вважав себе споживачем послуг у деокупованому місті та актуалізував свої дані для продовження співпраці з Оператором ГРМ.

Апелянт зазначає, що боржник самостійно не вчинив жодних дій для розірвання договору чи механічного від`єднання (пломбування) своїх об`єктів у м. Херсоні та сел. Антонівка в порядку, визначеному Кодексом ГРМ. Оскільки технічна можливість розподілу Оператором ГРМ забезпечувалася, а Боржник не ініціював процедуру відключення об`єктів для уникнення автоматичних нарахувань, висновок суду про відсутність факту надання послуг є незаконним

Крім того, апелянт вказує, що надання послуги з розподілу природного газу триває весь час, поки у Споживача наявна технічна можливість споживання природного газу, тобто наявне фізичне підключення об`єктів Споживача до ГРМ (незалежно від фактичного споживання природного газу).

Апелянт також зазначив, що боржник впродовж усього спірного періоду мав і має безперешкодний доступ до Електронного кабінету платника податків на підконтрольній Україні території. Якби Боржник вважав нараховані суми безпідставними, а послуги — ненаданими, він зобов`язаний був ініціювати складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (відповідно до ст. 192 ПК України). Оскільки жодних заперечень чи розрахунків коригування з боку Боржника не надходило, це свідчить про його мовчазну згоду, конклюдентні дії та фактичне визнання обсягу наданих послуг із забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи (ГРС).

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу про розгляд вимог кредитора Господарського суду Одеської області по справі № 916/2869/25 від 15.05.2026, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги АТ «Херсонгаз» до ПрАТ «Херсонський Хлібокомбінат» у повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ПрАТ «Херсонський Хлібокомбінат» надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24.

Боржник вказав, що ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» втратило можливість споживання природного газу в період окупації міста Херсона з незалежних від нього причин. Отже, послуга з розподілу природного газу після деокупації не могла бути надана боржнику, оскільки споживання природного газу боржником не було відновлено, а значить розподіл природного газу був неможливий у зв`язку з відсутністю природного газу, що підлягав розподілу.

Боржник зазначив, що Додаткова угода №1 до Типового договору розподілу природного газу №1-400ПТ від 30.12.2015 року від 12.04.2023 року не підтверджує факт надання боржнику послуг з розподілу природного газу після деокупації міста Херсона, а її недійсність не є предметом розгляду в даній справі. Суть Додаткової угоди № 1 від 12.04.2023 року полягає в тому, що з договору про надання послуг розподілу було виключено два об`єкти, право власності на які було втрачено боржником.

Боржник вказує, що подані АТ «Херсонгаз» 23.12.2025 податкові накладні за період з квітня 2023 року не містили даних про їх реєстрацію та не відображалися в Електронному кабінеті платника податків ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат», пояснення щодо чого було надано боржником суду першої інстанції.

Боржник також зазначив, що оскільки статус платника ПДВ у боржника було анульовано 24.04.2023 року, після зазначеної дати податкові накладні АТ «Херсонгаз» виписувалися не на боржника, а на невизначену особу, відповідно АТ «Херсонгаз» не було відомо про їх існування.

Боржник вважає, що доводи АТ «Херсонгаз», наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, не узгоджуються із нормами чинного законодавства і фактичними обставинами справи № 916/2283/24 та не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, які викладені в ухвалі від 11.05.2026 року у справі № 916/2283/24.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонгаз» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі № 916/2283/24 – без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2283/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Аленін О.Ю., Павленко Н.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2283/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2283/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

10.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2283/24.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду №63 від 15.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Павленко Н.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2283/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №916/2283/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленін О.Ю., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 прийнято справу №916/2283/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя – Богатир К.В., судді: Таран С.В., Аленін О.Ю.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.07.2026; призначено справу №916/2283/24 до розгляду на 20.08.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду №195 від 18.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Аленіна О.Ю. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2283/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 справу №916/2283/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 прийнято справу №916/2283/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя – Богатир К.В., судді: Таран С.В., Поліщук Л.В.

Судове засідання по справі №916/2283/24, призначене на 20.08.2026, не відбулося у зв`язку з оголошенням на території міста Одеса повітряної тривоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 вирішено розглянути справу №916/2283/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; призначено справу №916/2283/24 до розгляду на 17.09.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

17.09.2026 у судовому засіданні прийняли участь представник Акціонерного товариства «Херсонгаз» - Гейко О.В. та ліквідатор Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» - арбітражний керуючий Ляшко О.В.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026, якою призначено справу №916/2283/24 до розгляду на 17.09.2026 о 11:00 год., була отримана в електронному кабінеті ТОВ "ПІВДЕННА ДИНАСТІЯ" – 20.08.2026, АТ "Херсонгаз" – 20.08.2026, АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" – 20.08.2026, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України – 20.08.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області 20.08.2026, ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" – 20.08.2026, ТОВ "ТАС ЕВОТЕК" – 20.08.2026, ТОВ "ФІТА ТРЕЙД" – 20.08.2026, ТОВ "МАСТЕР-ПАК" – 20.08.2026, ТОВ "ТРІУМФ-АГРО ЛТД" – 20.08.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17.09.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24 по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат»; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДИНАСТІЯ» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» у сумі 3 458 876,41 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 02.12.2024 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 14.06.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» за № 73428.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів. Підсумкове засідання у справі призначено на 06.11.2024.

Постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Херсонський хлібокомбінат» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 06.11.2025; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 343 від 28.02.2013.

Акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. № 3-817/25 від 12.09.2025) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» у загальній сумі 1 973 777,60 грн, які, за твердженням заявника, виникли у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за договором розподілу природного газу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на "05" листопада 2025 р. о 14:20 год. заяву (вх. №3-817/25 від 12.09.2025) Акціонерного товариства «Херсонгаз» про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» у загальній сумі 1 973 777,60 грн.

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Ляшком О.В. подано до Господарського суду Одеської області повідомлення (вх. № 33649/25) про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства «Херсонгаз», у якому вимоги відхилено. Ліквідатор зазначив, що боржник протягом більшої частини періоду, за який заявлено заборгованість, не мав можливості споживати природний газ унаслідок окупації міста Херсона, захоплення підприємства невідомими особами, ведення бойових дій та пошкодження майна, призначеного для транспортування і споживання природного газу.

23.12.2025 Акціонерне товариство «Херсонгаз» подало до Господарського суду Одеської області додаткові пояснення (вх. № 41247/25), у яких вказало, що послуга з розподілу природного газу полягає у забезпеченні доступу споживача до газорозподільної системи та забезпеченні оператором ГРМ технічної можливості для споживання природного газу, а тому не залежить від фактичного використання газу споживачем. Заявник послався на податкові накладні, зареєстровані за послуги розподілу у 2022– 2025 роках, які, на його думку, не зазнавали змін чи коригувань з боку споживача, а також зазначив, що боржник мав самостійно припинити отримання послуги для уникнення нарахувань.

Ліквідатором подано до Господарського суду Одеської області письмові пояснення (вх. № 12632/26), у яких зазначено, що Верховний Суд у постановах від 26.06.2024 у справі № 905/1465/23, від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23 та від 24.04.2025 у справі № 910/12815/22 виходив із того, що забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та розподіл природного газу здійснюються з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. За відсутності газопостачання, на думку ліквідатора, послуга розподілу в частині переміщення природного газу не могла надаватися. Ліквідатор також послався на постанову Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 916/5429/23 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі № 916/4158/23.

У додаткових поясненнях (вх. № 14104/26 від 23.04.2026) ліквідатор зазначив, що з 26 податкових накладних, складених після деокупації міста Херсона, Акціонерним товариством «Херсонгаз» зареєстровано лише 5 на загальну суму 549 363,44 грн за період з грудня 2022 року по березень 2023 року, а починаючи з квітня 2023 року податкові накладні за послуги розподілу природного газу боржнику не реєструвалися.

06.05.2026 Акціонерне товариство «Херсонгаз» подало до Господарського суду Одеської області додаткові пояснення (вх. № 15755/26), у яких повторно зазначило, що послуга розподілу природного газу не залежить від фактичного споживання газу, та надало квитанції про реєстрацію податкових накладних за 2023– 2024 роки, вважаючи відповідні господарські операції чинними та такими, що не були скасовані чи скориговані.

У даному випадку заявляючи позовні вимоги, апелянт вказав, що заборгованість Боржника перед АТ «Херсонгаз» станом на 01.09.2025 за послуги з розподілу природного газу у зв`язку з невиконанням взятих на себе договірних зобов`язань за період з червня 2022 року по червень 2025 року складає 1 973 777,60 грн, із них:

- за період червень –вересень 2022 року — 564 550,33 грн;

- за період з 12.11.2022 по 31.12.2022 — 224 820,91 грн;

- за 2023 рік — 1 183 388,76 грн;

- за період з січня по жовтень 2024 року — 508,80 грн;

- за період з листопада по грудень 2024 рік — 101,76 грн;

- за період з січня по серпень 2025 року — 407,04 грн.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про визнання кредиторських вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Ч. 3 ст. 34 КУзПБ заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч. 2 ст. 45 КУзПБ, забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

30.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» як оператором газорозподільної системи та Публічним акціонерним товариством «Херсонський хлібокомбінат» як споживачем на підставі заяви-приєднання укладено Типовий договір розподілу природного газу № 1-400ПТ, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. У подальшому сторони та найменування споживача наведені у матеріалах справи як Акціонерне товариство «Херсонгаз» та Приватне акціонерне товариство «Херсонський Хлібокомбінат» відповідно.

Заява-приєднання містить персоніфіковані дані споживача та перелік об`єктів, до яких мав здійснюватися розподіл природного газу: хлібозавод № 1 за адресою: м. Херсон, вул. Червонозаставська, 30, із величиною замовленої потужності 396,077; хлібокомбінат № 2 (печі) за адресою: селище Антонівка, вул. 16 Східна, із величиною замовленої потужності 990,192; хлібозавод № 3 за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 146, із величиною замовленої потужності 990,192. Загальна величина замовленої потужності за зазначеними об`єктами становила 2 376,462. У заяві також зазначено вузли обліку природного газу для кожного об`єкта та наявна відмітка про її підписання головою правління споживача Сергієм Дуровим 30.12.2015.

Пунктом 2.1 укладеного Договору розподілу природного газу (далі – Договір) передбачено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п. 6.8 Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Згідно з положеннями пункту 7.1 Договору Оператор ГРМ зобов`язується забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору.

Тобто, послуга з розподілу природного газу полягає у забезпеченні доступу Споживача до газорозподільної системи і забезпеченні Оператором ГРМ технічної можливості для споживання природного газу та не залежить від самого факту використання природного газу Споживачем.

Відповідно до пункту 7.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

12.04.2023 у місті Херсоні між Акціонерним товариством «Херсонгаз» як оператором ГРМ та Приватним акціонерним товариством «Херсонський хлібокомбінат» як споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до Типового договору розподілу природного газу № 1-400ПТ від 30.12.2015. Угоду підписано представниками обох сторін та скріплено печатками.

Додатковою угодою з 01.04.2023 персоніфіковані дані споживача у додатку 2 до договору викладено в новій редакції. У таблиці залишено один об`єкт — хлібокомбінат № 2 (печі) за адресою: селище Антонівка, вул. 16 Східна, із величиною річної замовленої потужності 589,058 тис. мі, вузлом обліку КУРС-01 G160, заводський номер 01645, та відповідним EIC-кодом точки комерційного обліку. Інші умови договору сторони залишили без змін, а додаткову угоду визначили його невід`ємною частиною.

Апелянт стверджує, що заборгованість заявника перед АТ «Херсонгаз» станом на 01.09.2025 за послуги розподілу природного газу у зв`язку з невиконанням взятих на себе договірних зобов`язань за період з червня 2022 року по липень 2025 року становить 1 973 777,60 грн,

На підтвердження заявленої заборгованості Акціонерне товариство «Херсонгаз» подало копії актів наданих послуг розподілу природного газу. Акти оформлено за єдиною формою та вони містять найменування послуги «послуга розподілу природного газу (замовлена потужність)», дані про кількість, тариф, вартість без податку на додану вартість, суму податку та загальну вартість послуги. Копії актів містять реквізити споживача, підпис представника оператора ГРМ Віталія Голубєва та відтиск печатки оператора.

В матеріалах справи наявні наступні Акти:

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за червень 2022 року № 289-400-1 ТХГ від 30.06.2022 на суму 149 880,61 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за липень 2022 року № 290-400-1ТХГ від 31.07.2022 на суму 149 880,61 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за серпень 2022 року № 291-400-1ТХГ від 31.08.2022 на суму 149 880,61 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за вересень 2022 року № 292-400-1ТХГ від 30.09.2022 на суму 149 880,61 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за грудень 2022 року № 295-400-1ТХГ від 31.12.2022 на суму 149 880,61 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу коригуючий від 31.12.2022 за листопад 2022 року на суму 74 940,30 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за січень 2023 року № 296-400-1ТХГ від 31.01.2023 на суму 108 180,84 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за лютий 2023 року № 297-400-1ТХГ від 28.02.2023 на суму 108 180,84 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за березень 2023 року № 298-400-1ТХГ від 31.03.2023 на суму 108 180,84 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за квітень 2023 року № 299-400-1ТХГ від 30.04.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за травень 2023 року № 300-400-1ТХГ від 31.05.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за червень 2023 року № 301-400-1ТХГ від 30.06.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за липень 2023 року № 302-400-1ТХГ від 31.07.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за серпень 2023 року № 303-400-1ТХГ від 31.08.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за вересень 2023 року № 304-400-1ТХГ від 30.09.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за жовтень 2023 року № 305-400-1ТХГ від 31.10.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за листопад 2023 року № 306-400-1ТХГ від 30.11.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за грудень 2023 року № 307-400-1ТХГ від 31.12.2023 на суму 95 427,36 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за січень 2024 року № 308-400-1ТХГ від 31.01.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за лютий 2024 року № 309-400-1ТХГ від 28.02.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за березень 2024 року № 310-400-1ТХГ від 31.03.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за квітень 2024 року № 311-400-1ТХГ від 30.04.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за травень 2024 року № 312-400-1ТХГ від 31.05.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за червень 2024 року № 313-400-1ТХГ від 30.06.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за липень 2024 року № 314-400-1ТХГ від 31.07.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за серпень 2024 року № 315-400-1ТХГ від 31.08.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за вересень 2024 року № 316-400-1ТХГ від 30.09.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за жовтень 2024 року № 317-400-1ТХГ від 31.10.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за листопад 2024 року № 318-400-1ТХГ від 30.11.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за грудень 2024 року № 319-400-1ТХГ від 31.12.2024 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за січень 2025 року № 320-400-1ТХГ від 31.01.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за лютий 2025 року № 321-400-1ТХГ від 28.02.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за березень 2025 року № 322-400-1ТХГ від 31.03.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за квітень 2025 року № 323-400-1ТХГ від 30.04.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за травень 2025 року № 324-400-1ТХГ від 31.05.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за червень 2025 року № 325-400-1ТХГ від 30.06.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за липень 2025 року № 326-400-1ТХГ від 31.07.2025 на суму 50,88 грн;

- Акт наданих послуг розподілу природного газу за серпень 2025 року № 327-400-1ТХГ від 31.08.2025 на суму 50,88 грн.

Крім того, апелянт надав копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Умовами спірного договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф на розподіл природного газу на 2022-2025 рік для товариства встановлений постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Хкрсонгаз» № 2773 від 22.12.2021.

Умовами договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно пункту 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Як зазначалося вище між позивачем та Скаржником було укладено Договір, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до виставлених АТ «Херсонгаз» Актів наданих послуг розподілу природного газу, послуги з розподілу природного газу надавалися у період з червня 2022 року по серпень 2025 року.

Водночас, з наявної в матеріалах справи заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 1-400ПТ від 30.12.2015, вбачається, що природний газ поставлявся боржнику на об`єкти, які знаходяться у м. Херсоні та у сел. Антонівка.

З цього приводу колегія суддів звертається до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23.

Предметом розгляду Об`єднаною палатою було питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”.

Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон № 1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).

Так, у справі №908/1162/23 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно” № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.7.21 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23).

Як зазначила Об`єднана палата у п.п.7.22,7.23 вказаної постанови, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувало в тимчасовій окупації (розділ ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України).

При цьому господарський суд зазначає, що 20.03.2025 набув чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України територій у період з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України” правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася (п.7.25 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23).

З огляду на викладене у постанові у справі №908/1162/23, Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Об`єднана палата, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові, зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №908/1162/23, оскільки правовідносини у справі №908/1162/23 є подібними до правовідносин у даній справі, зауважує, що факт тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Відповідно до ч.1 ст.13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно з ч.2 ст.13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Отже, враховуючи, що факт тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною (підтвердженим Кабінетом Міністрів України), а також враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, колегія суддів встановила, що у період з червня 2022 по 11 листопада 2022 року включно заявник не мав права здійснювати постачання природного газу та надавати послуги з розподілу природного газу на окуповану територію.

З огляду на наведене вимоги АТ «Херсонгаз» щодо сплати послуг у період з червня 2022 року по 11 листопада 2022 року не підлягають визнанню.

Крім того, постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 року у справі № 916/2283/24 Приватне акціонерне товариство «Херсонський Хлібокомбінат» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича.

Згідно ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги АТ «Херсонгаз» щодо сплати послуг за період з 06.11.2024 по 31.08.2025 не підлягають визнанню в силу ч.1 ст.59 КУзПБ.

Щодо кредиторських вимог зі сплати послуг з розподілу природного газу за період з 12 листопада 2022 року (з дня наступного за днем деокупації Херсонської міської територіальної громади) по 05 листопада 2024 року (до моменту визнання боржника банкрутом), колегія суддів зазначає наступне.

На переконання колегії суддів, хибними є посилання боржника та суду першої інстанції на те, що ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» втратило можливість споживання природного газу в період окупації міста Херсона з незалежних від нього причин, а послуга з розподілу природного газу після деокупації не могла бути надана боржнику, оскільки споживання природного газу боржником не було відновлено, а значить розподіл природного газу був неможливий у зв`язку з відсутністю природного газу, що підлягав розподілу.

Абзац 10 п. 1.4 розділу І Типового договору розподілу природного газу встановлює, послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Отже, послуга з розподілу природного газу - це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що Оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі.

Адже, навіть коли газ не споживається, Оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного Оператора ГРМ.

Як зазначалося вище, пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ - фізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.

Отже з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

В свою чергу пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлює, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Припинення споживання природного газу з тих чи інших причин, зокрема шляхом перекриття та пломбування запірних пристроїв споживача внаслідок пошкодження газопроводу, жодним чином не відмінило обов`язку позивача, передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VII Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору.

А тому, тільки після можливого повідомлення відповідачем про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу буде припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності відповідача передано до резерву потужності.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи 27.09.2022 року справу № 914/3254/21 у відповідній постанові виклав наступну правову позицію: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.»

Також, у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок згідно з яким, «встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови N2080 від 07.10.2019».

Таким чином не приймається до уваги посилання боржника на те, що послуга з розподілу природного газу після деокупації не могла бути надана боржнику, оскільки споживання природного газу боржником не було відновлено, а значить розподіл природного газу був неможливий у зв`язку з відсутністю природного газу, що підлягав розподілу.

Адже послуга з розподілу природного газу - це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що Оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі. Адже навіть коли газ не споживається, Оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного Оператора ГРМ.

У Кодексі газорозподільних систем визначено, що місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ з розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (Абзац третій пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Приписами п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Колегія суддів вважає, що фактичне припинення споживання природного газу боржником жодним чином не відмінило обов`язку апелянта, передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VІI Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору. А тому, тільки після повідомлення боржника про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу може бути припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності боржника передано до резерву потужності.

За такого, відповідні доводи боржника про припинення споживання колегія суддів відхиляє.

Боржник також не довів жодними належними та допустимими доказами факт неможливості отримання послуги з розподілу природного газу, зокрема факт руйнування відповідних мереж.

Боржник самостійно не вчинив жодних дій для розірвання договору чи механічного від`єднання (пломбування) своїх об`єктів у м. Херсоні та сел. Антонівка в порядку, визначеному Кодексом ГРМ.

У даному випадку навпаки 12.04.2023 між Акціонерним товариством «Херсонгаз» як оператором ГРМ та Приватним акціонерним товариством «Херсонський хлібокомбінат» як споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до Типового договору розподілу природного газу № 1-400ПТ від 30.12.2015.

Додатковою угодою з 01.04.2023 персоніфіковані дані споживача у додатку 2 до договору викладено в новій редакції. У таблиці залишено один об`єкт — хлібокомбінат № 2 (печі) за адресою: селище Антонівка, вул. 16 Східна, із величиною річної замовленої потужності 589,058 тис. мі, вузлом обліку КУРС-01 G160, заводський номер 01645, та відповідним EIC-кодом точки комерційного обліку. Інші умови договору сторони залишили без змін, а додаткову угоду визначили його невід`ємною частиною.

Укладення відповідної додаткової угоди наступного змісту навпаки свідчить про підтвердження боржником факту отримання послуг з розподілу природного газу та вчинення дій для подальшого отримання таких послуг.

Оскільки технічна можливість розподілу Оператором ГРМ забезпечувалася, а Боржник не ініціював процедуру відключення об`єктів для уникнення автоматичних нарахувань, висновок суду про відсутність факту надання послуг є незаконним.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Доказів зміни або припинення зобов`язання, яке є предметом цього судового розгляду, у встановленому чинним законодавством порядку Відповідачем не надано.

Таким чином, боржник доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за період з 12.11.2022 по 05.11.2024 не представив, відповідно доводи апелянта не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Таким чином, боржником дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за послуги з розподілу природного газу за період з 12.11.2022 по 05.11.2024, в зв`язку з чим апелянт цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідними кредиторськими вимогами.

Дослідивши Акти надання послуг з розподілу природного газу за період з 12.11.2022 по 05.11.2024, з врахуванням Акту коригування вартості таких послуг за листопад 2022 року, колегія суддів встановила, що вартість наданих та неоплачених таких послуг за відповідний період становить 1 408 718,47 грн.

Таким чином, на переконання колегії суддів, кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Херсонгаз» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» у сумі 1 408 718,47 грн підлягають визнанню.

В той же час, кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Херсонгаз» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» у сумі 565 059,13 грн підлягають відхиленню.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та було неправильно застосовано норми матеріального права, з огляду на що, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове визнання кредиторських вимог.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24 – задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/2283/24 – скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1. Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Херсонгаз» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» у сумі 1 408 718,47 грн.

2. Кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Херсонгаз» до Приватного акціонерного товариства «Херсонський Хлібокомбінат» в сумі 565 059,13 грн – відхилити.»

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2026.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран