Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №907/1458/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/1458/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Степанюк НЛ.

суддів Іванчук С.В.

Ржепецького В.О.,

секретаря судового засідання Бабій М.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фемелі Плейс Тревел» б/н від 05.06.2026 (вх. № 01-05/1830/26 від 08.06.2026)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 (повний текст рішення складено 18.05.2026, суддя Мірошниченко Д.Є.)

у справі № 907/1458/25

за позовом: Фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фемелі Плейс Тревел»

про: стягнення 612 890,00 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Фізична особа-підприємець Форкош Адальберт Адальбертович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою «Фемелі Плейс Тревел» про стягнення 612 890,00 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №01/28012025 від 28.01.2025 в частині здійснення розрахунків. Також, просить суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 28.01.2025 №01/28012025 в частині оплати вартості розміщення осіб, які будуть брати участь у програмі замовника на території «Аквакомплексу «Тюльпан» за адресою: смт Вишково, вул. Гормот, 32, Закарпатська область та надання інших послуг.

Рішенням місцевого господарського суду від 23.04.2026 у справі №907/1458/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фемілі Плейс Тревел» на користь фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича 612 890,00 грн заборгованості, а також 7 354,68 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що договір був чинним, відповідач визнав факт проведення 4-ї зміни та отримання послуг, але не довів їх ненадання чи надання в меншому обсязі. Також відповідач не надав доказів погодженого скасування 5-7 змін. Тому суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо оплати, а заявлена заборгованість у розмірі 612 890 грн є підтвердженою та підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕМЕЛІ ПЛЕЙС ТРЕВЕЛ» через підсистему «Електронний суд» подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі №907/1458/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фемелі Плейс Тревел» відмовити.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно задоволив позов, оскільки позивачем не доведено належним та допустимими доказами погодження сторонами ціни договору, фактичний обсяг і вартість наданих послуг та розмір заявленої заборгованості. Зокрема, відсутній передбачений п. 4.1 Договору Додаток №2, який мав визначати вартість послуг, а висновок суду про те, що посилання на нього є опискою, ґрунтується на припущенні. Надані позивачем рахунки-фактури надання послуг, їх обсягу та вартості. Акти виконаних робіт відповідачем не підписувалися та не були передані йому у передбачений договором строк. Крім того, позивач не надав належного та обґрунтованого розрахунку розрахунку заборгованості на суму 612 890,00 грн, у зв`язку з чим неможливо перевірити правильність її визначення. Суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним запереченням та фактично самостійно визначив розмір заборгованості, чим порушив принципи змагальності та диспозитивності. Отже, апелянт вважає, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, недоведеності встановлених судом обставин, невідповідності висновків суду матеріалам справи та неправильному застосуванні норма матеріального і процесуального права.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

На розгляд Західного апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі 907/1458/25.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу №907/1458/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л. - головуючий суддя, члени колегії судді Іванчук С.В., Ржепецький В.О.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фемелі Плейс Тревел» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі №907/1458/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 07.09.2026 о 10 год 30 хв.

07.09.2026 до початку судового засідання від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи №907/1458/25 без участі Форкош Адальберта Адальбертовича та його представника Гаврильця М.Б.

07.09.2026 в судове засідання з`явився представник скаржника Луцак В.Я., доводи апеляційної скарги підтримав, просив задоволити таку та скасувати рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду від 07.09.2026 відкладено розгляд справи №907/1458/25 на 22.09.2026 о 10 год 30 хв.

22.09.2026 в судове засідання представники сторін не з`явились.

Встановлені обставини справи

25.04.2025 між фізичною особою-підприємцем Форкош Адальбертом Адальбертовичем як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фемілі Плейс Тревел» як Замовником укладено договір № 01/28012025 (далі також - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець приймає на себе зобов`язання по розміщенню осіб, які будуть брати участь у програмі Замовника (надалі - учасники програми), на території «Аквакомплексу «Тюльпан» за адресою: смт Вишково, вул. Гормот, 32, Закарпатська обл. (далі також - комплекс «Тюльпан») та надання інших послуг (далі також - Послуги).

Відповідно до пункту 1.2 Договору ціни на обслуговування, перелік послуг, умови взаємовідносин між Виконавцем і Замовником визначаються цим Договором, а також виставленими рахунками та Додатком № 1.

Розділом 2 Договору визначено обов`язки Виконавця та Замовника.

Так, відповідно до пункту 2.1 Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовнику всі місця для розміщення, не менше 80 осіб згідно погоджених заявок на відпочинок в комплексі «Тюльпан».

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання замовлених і своєчасно сплачених послуг на умовах визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1.3 Договору Виконавець зобов`язаний своєчасно інформувати Замовника про усі зміни у вартості і організації обслуговування. При цьому зміна вартості погоджена Сторонами у пункті 4.1 цього Договору допускається лише за погодженням Сторін у разі зміни об`єму послуг.

Відповідно до пункту 2.1.5 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити проживання в номерах згідно з Додатком № 1.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору Замовник зобов`язаний дотримуватися погоджених графіків заїздів:

1 зміна 24.06-02.07.2025;

2 зміна 03.07-11.07.2025;

3 зміна 12.07-20.07.2025;

4 зміна 21.07-29.07.2025;

5 зміна 30.07-07.08.2025;

6 зміна 08.08-16.08.2025;

7 зміна 17.08-25.08.2025.

Заселення: 24.06.2025 з 12:00 год. Звільнення кімнат: 25.08.2025 до 13 год.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору Замовник зобов`язаний сплатити послуги за цим Договором надані місця згідно пункту 4 цього Договору.

Порядок взаєморозрахунків сторін врегульовано розділом 4 Договору.

Так, відповідно до пункту 4.1 Договору вартість послуг, передбачених цим Договором (ціна Договору) зазначається додатково згідно термінів визначених цим Договором і буде визначатись (Додаток № 2 до Договору). Вартість може бути скоригована при збільшенні об`єму замовлених послуг за погодженням Сторін.

Згідно з пунктом 4.2 Договору оплата послуг робиться Замовником на підставі виставлених рахунків або договору в національній валюті України (гривнах) на наступних умовах:

4.2.1. 30 % від вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю не пізніше ніж за 7 днів до початку кожної зміни;

4.2.2. 40 % вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю у строк перших трьох діб з початку кожної зміни.

4.2.3. 30 % вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю у строк не пізніше ніж 3 дні з моменту завершення кожної зміни.

4.3. Виконавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дати виїзду учасників програми передати на підписання Замовнику, підписаний зі своєї сторони акт виконаних робіт. Замовник протягом 5 робочих днів, за днем отримання підписаного від Виконавця акта виконаних робіт зобов`язаний його підписати та повернути один екземпляр Замовнику, або у цей же строк надати Виконавцю мотивувальну відмові від підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.5 Договору, у випадку зриву заїзду Замовником після підписання цього Договору за 30 календарних днів до дати заїзду, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані від Замовника грошові кошти, перераховані Виконавцю згідно з цим Договором.

Згідно з пунктом 5.6 Договору, у випадку зриву заїзду Замовником після підписання цього Договору від 30 до 14 днів до дати заїзду, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані від Замовника грошові кошти, перераховані Виконавцю згідно з цим Договором, а Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 30 % від суми авансу.

У пункті 5.7 Договору сторони погодили, що у разі зриву заїзду Замовником до 14 днів до дати заїзду Виконавець вправі не повертати перераховану Замовником попередню оплату, згідно з пунктом 4.2.1 цього Договору.

У Додатку 1 до Договору, у пункті 1 цього Додатку визначено графік семи змін, який є ідентичним визначеному в пункті 2.2.1 Договору Графіку.

Пунктом 4 Додатку 1 до Договору визначено, що вартість проживання та харчування за добу становить 1 500,00 грн з дитини (900,00 грн харчування, 600,00 грн проживання).

При цьому пунктом 5 Додатку 1 до Договору передбачено, що 72 місця проживання сплачуються по 600,00 грн, харчування сплачується за кількістю дітей.

Відповідно до пункту 6 Додатку 1 до Договору харчування в дні перезмінок сплачується по факту, проживання в номерах 8 вихователів безкоштовно.

Таким чином, відповідно до умов Договору та змісту Додатку 1 до цього Договору (зокрема і пункту 2) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фемілі Плейс Тревел» були заброньовані всі кімнати на 80 осіб (72 дітей + 8 вожатих. Розрахунок 1 вожатий на 10 дітей) у відповідний період заїзду кожної із семи змін.

Згідно з погодженим графіком в період 24.06-02.07.2025 відбувся заїзд 1 зміни.

Відповідачем сплачено вартість проживання та харчування за заїзд 1 зміни.

Так, згідно з рахунком-фактурою № 00051 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 01.07.2025 сплачено за проживання 225 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 233.

Згідно з рахунком-фактурою № 00057 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 08.07.2025 сплачено 60 000,00 за невикористані номери за проживання згідно з платіжною інструкцією № 238.

Згідно з рахунком-фактурою № 00052 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 02.07.2025 сплачено за харчування 306 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6ЕD3DF01-F.

Згідно з рахунком-фактурою № 00054 від 07.07.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 08.07.2025 сплачено за харчування 17 250 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 27DDE1F6-9.

В період 03.07-11.07.2025 відбувся заїзд 2 зміни, за який відповідачем сплачено вартість проживання та харчування.

Так, згідно з виставленим рахунком-фактурою № 00058 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 07.07.2025 сплачено за проживання 137 265,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 237.

Згідно з рахунком-фактурою № 00065 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 14.07.2025 сплачено 64 720,00 грн за проживання (невикористані номери), що підтверджується платіжною інструкцією № 7DF4CC0-4.

Згідно з рахунком-фактурою № 00064 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 14.07.2025 сплачено за харчування 216 550,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 630САА57-D.

В період 12.07-20.07.2025 відбувся заїзд 3 зміни, за який відповідачем сплачено вартість проживання та харчування.

Так, згідно з рахунком-фактурою № 00075 від 20.07.2025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 23.07.2025 сплачено 99 735,00 грн за використані номери, що підтверджується платіжною інструкцією № 262.

Згідно з рахунком-фактурою № 00073 від 20.07.2025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 24.07.2025 сплачено 54 960,00 грн за проживання (за невикористані номери) згідно з платіжною інструкцією № 6АСЕ7ЕF0-2.

Згідно з рахунком-фактурою № 00074 від 20.07.2025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 21.07.2025 сплачено 189 500,00 грн за харчування, що підтверджується платіжною інструкцією № 262.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач у відзиві на позовну заяву, в період 21.07-29.07.2025 відбувся заїзд 4 зміни, під час якого перебувало 32 дитини, та за який відповідачем грошові кошти за проживання не сплачено повністю.

Позивач зазначає, що після виставлення рахунку-фактури за № 00077 від 28.07.2025 на суму 153 600,00 грн (за проживання) та відповідного акта виконаних робіт від 30.07.2025 до Договору, відповідачем свій обов`язок зі сплати за договором не виконано.

Також позивач зазначає про несплату відповідачем заборгованості за проживання (за невикористані номери), яка, за доводами останнього, відповідно до виставленого рахунку-фактури № 00077-1 від 28.07.2025 та акта виконаних робіт від 30.07.2025 до Договору становить 21 200,00 грн.

Окрім цього, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за харчування за 4 зміну, яка складає 127 050,00 грн (від загальної вартості в сумі 227 050,00 грн), що обумовлено врахуванням позивачем здійсненої відповідачем попередньої оплати в розмірі 100 000,00 грн за харчування відповідно до платіжної інструкції № 123 від 06.03.2026.

Позивач вказує, що після виставлення рахунку-фактури № 00078 від 28.07.2025 та акта виконаних робіт 30.07.2025 до договору № 01/28012025 (на залишок суми боргу в розмірі 127 050,00 грн за харчування за 4 зміну) відповідачем обов`язок зі сплати не виконаний, надана послуга також залишена без оплати.

Позивач зазначає, що за умовами пункту 4.2.1 Договору відповідач зобов`язаний був сплатити не пізніше ніж за 7 днів до початку кожної зміни попередню оплату (аванс) за проживання за кожну зміну в розмірі 30 % від загальної вартості проживання дітей (103 680,00 грн - сума авансу за кожну зміну), який (аванс) позивач як Виконавець вправі не повертати відповідачу як Замовнику у відповідності до умов, погоджених сторонами в пункті 5.7 Договору.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 24.11.2025 щодо сплати наявної за Договором заборгованості.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції керувався таким

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями частини 1 статті 173 Господарського кодексу України ( ГК України в редакції на час існування спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509, 526 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 903 ЦК України передбачено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, між ФОП Форкош Адальбертом Адальбертовичем як виконавцем та ТОВ «Фемелі Плейс Тревел» як замовником укладено договір №01/28012025, предметом якого було розміщення учасників програми замовника на території Аквакомплексу «Тюльпан» та надання інших послуг.

За умовами пункту 2.1 договору виконавець зобов`язався надати замовнику всі місця для розміщення не менше 80 осіб згідно з погодженими заявками, а пунктом 2.2.1 договору сторони погодили графік семи змін. При цьому відповідно до додатку №1 до договору, вартість проживання становила 600,00 грн за добу за одну дитину, а харчування – 900,00 грн за добу.

Судом першої інстанції встановлено, що перші три зміни фактично відбулися та були оплачені відповідачем, тоді як під час четвертої зміни відбувся заїзд 32 дітей, а вартість фактично наданих послуг з проживання та харчування залишилася несплаченою в частині, що становить відповідно 153 600,00 грн та 127 050,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач не здійснив передбачену пунктом 4.2.1 договору попередню оплату за проживання за п`яту, шосту та сьому зміни, а доказів належного погодження сторонами скасування цих заїздів у матеріалах справи не міститься.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сторонами не було погоджено ціну договору у зв`язку з відсутністю додатку №2.

Як правильно встановив суд першої інстанції, пунктом 1.2 договору сторони безпосередньо передбачили, що ціни на обслуговування, перелік послуг та умови взаємовідносин визначаються договором, виставленими рахунками та додатком №1. При цьому саме додатком №1 сторонами визначено графік семи змін, кількість місць - 72, а також конкретну вартість проживання та харчування: 600,00 грн за добу за проживання однієї дитини та 900,00 грн за добу за харчування.

Отже, твердження апелянта про те, що вартість послуг сторонами взагалі не була визначена, спростовується змістом договору та додатку №1 до нього.

Посилання у пункті 4.1 договору на додаток №2 саме по собі не може бути підставою для висновку про неузгодженість сторонами істотної умови договору, оскільки інші положення договору та додатку №1 дозволяють однозначно встановити погоджену сторонами вартість відповідних послуг, кількість місць та строки їх надання.

При цьому поведінка самих сторін після укладення договору додатково підтверджує саме таке розуміння його умов. Відповідач протягом перших трьох змін здійснював оплату вартості проживання та харчування, у тому числі за невикористані номери, за цінами та в порядку, що відповідають умовам договору та додатку №1. Судом першої інстанції встановлено та досліджено зазначені платежі.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність додатку №2 не спростовує ані факту погодження сторонами ціни послуг, ані факту їх фактичного виконання сторонами протягом попередніх змін. За таких обставин доводи апеляційної скарги про неузгодженість ціни договору є безпідставними.

Не приймається до уваги колегією суддів і доводи апелянта про те, що рахунки-фактури самі по собі не підтверджують факту надання послуг.

Сам по собі рахунок на оплату не є безумовним доказом фактичного надання послуг. Однак суд першої інстанції при вирішенні спору не обмежився оцінкою лише рахунків-фактур, а дослідив їх у сукупності з іншими доказами та встановленими у справі обставинами.

Зокрема, відповідач не заперечував самого факту проведення четвертої зміни та перебування на території Аквакомплексу «Тюльпан» 32 дітей. Відтак відповідно до частини першої статті 75 ГПК України зазначена обставина не підлягала доказуванню, якщо суд не мав обґрунтованих підстав вважати її недостовірною.

При цьому відповідач не надав доказів того, що послуги з проживання та харчування за четверту зміну були фактично надані в меншому обсязі, ніж зазначено у відповідних актах, а також не надав доказів надсилання позивачу заперечень щодо акту наданих послуг. Розмір наданих послуг підтверджується умовами договору, Додатком №1, фактичною кількістю дітей, тривалістю зміни, рахунками, а відповідач цього розрахунку не спростував.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості ґрунтується не на самому факті виставлення рахунків-фактур, а на оцінці сукупності доказів та, зокрема, на визнаних відповідачем обставинах фактичного проведення четвертої зміни та отримання відповідних послуг.

Отже, посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду щодо доказового значення рахунку-фактури не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки фактичні обставини у цій справі встановлені не виключно на підставі рахунків.

Доводи апелянта про те, що акти виконаних робіт не були отримані та підписані відповідачем, також не спростовують висновків суду першої інстанції.

За умовами пункту 4.3 договору виконавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати виїзду учасників програми передати замовнику підписаний зі своєї сторони акт виконаних робіт, а замовник протягом п`яти робочих днів з дня його отримання зобов`язаний або підписати та повернути акт, або надати мотивовану відмову від його підписання.

Разом із тим судом першої інстанції встановлено, що відповідні акти в подальшому були направлені відповідачу разом із вимогою від 24.11.2025 про оплату заборгованості за договором. Саме по собі непідписання замовником актів не свідчить про ненадання послуг та не звільняє його від обов`язку їх оплатити, якщо фактичне надання послуг встановлено іншими доказами.

Більше того, щодо саме четвертої зміни сам факт перебування дітей у комплексі та отримання відповідних послуг відповідачем по суті не заперечувався, а доказів ненадання послуг або надання їх у меншому обсязі відповідач суду не подав.

Відтак відсутність підпису відповідача на актах у цій справі не спростовує факту виникнення у нього обов`язку з оплати фактично отриманих послуг.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми 21 200,00 грн вартості проживання за невикористані місця під час четвертої зміни апеляційний суд зазначає таке.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, під час четвертої зміни, яка відбулася у період з 21.07.2025 по 29.07.2025, у комплексі перебувало 32 дитини.

Водночас відповідно до пункту 5 Додатку № 1 до Договору сторони погодили, що оплаті підлягають 72 місця проживання по 600,00 грн, тоді як оплата харчування здійснюється відповідно до фактичної кількості дітей. Отже, умовами Договору обов`язок Замовника щодо оплати проживання не поставлений у залежність виключно від фактичного використання кожного із 72 погоджених місць.

Таким чином, під час четвертої зміни невикористаними залишилися 40 із 72 погоджених сторонами місць проживання.

При цьому відповідно до пункту 4.2.1 Договору Замовник у будь-якому разі був зобов`язаний не пізніше ніж за сім днів до початку відповідної зміни сплатити 30 % вартості послуг. Розмір такої попередньої оплати за одну зміну становив 103 680,00 грн.

Відтак частина передбаченої Договором попередньої оплати, яка припадала на 40 невикористаних місць четвертої зміни, становить 57 600,00 грн (103 680,00 грн / 72 місця х 40 місць).

Натомість позивач у межах заявлених позовних вимог просив стягнути з відповідача за невикористані місця четвертої зміни лише 21 200,00 грн.

З огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства та визначені позивачем межі позовних вимог суд не вправі присуджувати до стягнення більшу суму, ніж заявлена позивачем. Оскільки заявлена до стягнення сума 21 200,00 грн не перевищує розміру грошового зобов`язання відповідача, який випливає з погоджених сторонами умов Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для її стягнення.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку правовідносинам сторін щодо п`ятої, шостої та сьомої змін, які відповідно до погодженого сторонами графіка мали відбутися у періоди з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 08.08.2025 по 16.08.2025 та з 17.08.2025 по 25.08.2025.

Відповідно до частини другої статті 903 ЦК України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, наведена норма встановлює спеціальні правові наслідки неможливості виконання договору про надання послуг та пов`язує обсяг обов`язку замовника з оплати з причинами виникнення такої неможливості, водночас надаючи сторонам можливість договором визначити інші наслідки неможливості виконання, яка виникла з вини замовника.

Як установлено судом, пунктом 2.2.1 договору сторони погодили конкретний графік семи змін, а на Замовника покладено обов`язок дотримуватися такого графіка. П`ята, шоста та сьома зміни відповідно до договору мали відбутися у визначені сторонами календарні періоди.

Факт того, що п`ята, шоста та сьома зміни відповідно до погодженого графіка не відбулися, сторонами не заперечується. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що сторони ще у червні 2025 року досягли домовленості про скасування зазначених змін. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів досягнення сторонами такої домовленості, внесення відповідних змін до договору чи погодженого графіка заїздів.

За таких обставин погоджений сторонами графік залишався чинним, а Замовник був зобов`язаний забезпечити проведення відповідних заїздів у визначені договором строки.

При цьому колегія суддів враховує особливий характер передбаченого договором виконання. Послуги з розміщення учасників програми мали надаватися не у будь-який час протягом дії договору, а в межах конкретно визначених сторонами календарних змін. Після закінчення відповідних періодів надання Виконавцем послуг саме в межах п`ятої, шостої та сьомої змін на погоджених умовах стало об`єктивно неможливим.

Отже, у спірних правовідносинах має місце не прострочення чи відмова від прийняття виконання, а передбачена частиною другою статті 903 ЦК України неможливість виконання договору в частині відповідних змін, яка настала внаслідок невиконання Замовником покладеного на нього договором обов`язку дотримуватися погодженого графіка заїздів.

Сторони водночас самостійно врегулювали майнові наслідки зриву Замовником погоджених заїздів. Так, пунктом 4.2.1 договору передбачено обов`язок Замовника сплатити Виконавцю 30 відсотків вартості послуг не пізніше ніж за сім днів до початку кожної зміни. Пунктом 5.7 договору встановлено, що у разі зриву заїзду Замовником до 14 днів до дати заїзду Виконавець вправі не повертати перераховану Замовником відповідно до пункту 4.2.1 договору попередню оплату.

При цьому передбачений пунктом 4.2.1 Договору обов`язок із внесення попередньої оплати не був поставлений сторонами в залежність від отримання Замовником окремого рахунку, оскільки відповідно до пункту 4.2 Договору оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків або Договору.

Зі змісту пунктів 4.2.1 та 5.7 Договору в їх взаємозв`язку вбачається, що сторони визначили майновий наслідок зриву заїзду Замовником у вигляді збереження за Виконавцем попередньої оплати у розмірі 30 % вартості відповідної зміни. Отже, зазначені умови Договору підлягають врахуванню при визначенні обсягу грошового обов`язку Замовника відповідно до частини другої статті 903 ЦК України.

При вирішенні питання щодо можливості стягнення суми попередньої оплати колегія суддів враховує mutatis mutandis, тобто з урахуванням відповідних відмінностей, правовий підхід, викладений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 щодо застосування статті 538 ЦК України про те, що системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця.

Хоча зазначений правовий висновок сформульований у правовідносинах купівлі-продажу, колегія суддів враховує його у цій справі в частині загального підходу до правових наслідків невиконання боржником грошового зобов`язання з попередньої оплати. Водночас правові наслідки неможливості подальшого зустрічного виконання Виконавцем у спірних правовідносинах визначаються спеціальними положеннями частини другої статті 903 ЦК України та умовами укладеного сторонами договору.

Таким чином, невнесення відповідачем передбаченої пунктом 4.2.1 договору попередньої оплати не припинило відповідного грошового зобов`язання та не може мати наслідком звільнення Замовника від погоджених сторонами майнових наслідків зриву п`ятої, шостої та сьомої змін.

Відповідно до умов договору вартість проживання становила 600,00 грн за добу, а оплаті підлягали 72 місця проживання. Відтак розмір 30 відсотків вартості проживання за одну зміну становить 103 680,00 грн (600,00 грн х 72 місця х 8 діб х 30 %), а за три зміни - 311 040,00 грн.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, положення частини другої статті 903 ЦК України та погоджені сторонами умови договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 311 040,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з оцінкою суду першої інстанції доказів та встановленими на їх підставі обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність встановлених ним обставин, невідповідність висновків суду встановленим обставинам або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, апеляційний суд вважає, що Господарський суд Закарпатської області ухвалив рішення від 23.04.2026 з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційний суд вирішив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення від 23.04.2026 - без змін.

Розподіл судових витрат

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 129, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМЕЛІ ПЛЕЙС ТРЕВЕЛ» залишити без задоволення.

2.Рішення від 23.04.2026 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1458/26 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верхового Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови лише у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 25.09.2026.

Головуючий суддя Степанюк Н.Л.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Ржепецький В.О.