Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №909/186/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Справа № 909/186/26

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Манюк П. Т.,

Прядко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цуцилівенергобуд",

на рішення:Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 (повний текст рішення складено 06.07.2026, суддя Михайлишин В. В.),

у справі:№ 909/186/26,

за позовом:ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 або Позивач),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Цуцилівенергобуд" (надалі – ТОВ "Цуцилівенергобуд", Апелянт або Відповідач),

про:зобов`язання вчинити дії.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:не з`явився,

відповідача:не з`явився.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Цуцилівенергобуд" про зобов`язання вчинити дії.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач, будучи власником частки 5 % у статутному капіталі ТОВ "Цуцилівенергобуд", 23.12.2025 звернувся до Відповідача з вимогою про надання копій документів щодо діяльності товариства, однак Відповідач у встановлений законом строк витребуваних документів не надав, чим порушив його право на інформацію (складова корпоративних прав).

3. Предметом позову є зобов`язання ТОВ "Цуцилівенергобуд" надати Позивачу належним чином засвідчені копії таких документів:

3.1. Протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника).

3.2. Статуту товариства та зміни до статуту.

3.3. Протоколів загальних зборів учасників.

3.4. Документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них.

3.5. Положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття).

3.6. Протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства.

3.7. Аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг.

3.8. Річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам.

3.9. Документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів.

3.10. Інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства.

3.11. Документів, що підтверджують права товариства на майно.

3.12. Документів бухгалтерського обліку, що включають договори, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення та інші розрахункові документи, річні бюджети товариства, проєкти бюджетів та зміни до них, документи від сторонніх організацій: дефектні акти, експертні висновки, кошториси підрядників, рахунки, що стали підставою для перегляду бюджету, річні звіти директора за період діяльності товариства по 01.12.2025.

4. Підставою позову є ненадання ТОВ "Цуцилівенергобуд" Позивачу як учаснику товариства на його письмову вимогу копій документів про діяльність товариства.

5. Рішенням від 30.06.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Своє рішення мотивував тим, що Позивач як учасник ТОВ "Цуцилівенергобуд" має безумовне право на отримання інформації про діяльність товариства та документів, які містять таку інформацію, у тому числі документів бухгалтерського обліку. Позивач 23.12.2025 звернувся до Відповідача з письмовою вимогою про надання відповідних документів, однак Відповідач у встановлений частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" десятиденний строк їх не надав. Така бездіяльність Відповідача порушує право Позивача на інформацію та його корпоративні права. Тому місцевий суд визнав заявлену вимогу про зобов`язання надати копії документів товариства обґрунтованою.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

6. Не погодившись із указаним рішенням, ТОВ "Цуцилівенергобуд" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

7. Ухвалою від 27.07.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 16.09.2026.

8. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 27.07.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 193-195).

9. Сторони просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

10. Відповідач долучив до апеляційної скарги довідку військової частини від 21.07.2026 № 8357, яка не подавалась суду першої інстанції. Зазначеною довідкою Апелянт підтверджує проходження директором ТОВ "Цуцилівенергобуд" військової служби у Збройних Силах України та обґрунтовує об`єктивну неможливість його участі у розгляді справи місцевим судом.

11. Колегія суддів відмовляє у прийнятті зазначеного доказу, оскільки такий був складений після ухвалення оскаржуваного рішення, що виключає можливість його прийняття судом апеляційної інстанції в порядку частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

12. Крім того, Апелянт долучив до апеляційної скарги статут ТОВ "Цуцилівенергобуд", затверджений протоколом загальних зборів товариства № 3 від 03.08.2018, який не подавався суду першої інстанції. Неможливість подання цього доказу місцевому суду Апелянт обґрунтовує тим, що йому не було забезпечено можливості взяти участь у розгляді справи.

13. Колегія суддів відмовляє в долучені цього доказу. Статут ТОВ "Цуцилівенергобуд" затверджений ще 03.08.2018, тобто існував задовго до виникнення цього спору та розгляду справи місцевим судом. При цьому статут є установчим документом самого Відповідача, тому Апелянт мав можливість подати його суду першої інстанції у строки, встановлені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Посилання Апелянта на відсутність можливості взяти участь у судовому засіданні не доводить об`єктивної неможливості подання цього доказу.

14. В судовому засіданні 16.09.2026 апеляційний суд ухвалив цю постанову, проголосивши її вступну та резолютивну частини.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

15. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності Відповідача, який не був належним чином та завчасно повідомлений про судове засідання 30.06.2026. Засідання, призначене на 23.06.2026, не відбулося через тимчасову непрацездатність судді, і лише 25.06.2026 суд призначив наступне засідання на 30.06.2026. Поштове відправлення з відповідною ухвалою ТОВ "Цуцилівенергобуд" отримало 04.07.2026, тобто вже після проведення засідання та ухвалення рішення.

16. Директор ТОВ "Цуцилівенергобуд", який є його одноосібним виконавчим органом та володіє первинною інформацією про його документообіг і господарську діяльність, на час розгляду справи проходив військову службу у Збройних Силах України, що ускладнювало організацію представництва та підготовку правової позиції.

17. Місцевий суд порушив порядок ухвалення рішення. За відсутності сторін 30.06.2026 суд зазначив про проголошення вступної та резолютивної частин рішення, хоча відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України рішення мало бути підписане без проголошення, а датою його ухвалення мала бути дата складення повного тексту – 06.07.2026.

18. Резолютивна частина рішення не дозволяє чітко визначити обсяг обов`язку Відповідача, оскільки містить невизначені формулювання "інші документи", "інші розрахункові документи", "документи від сторонніх організацій" та "проєкти бюджетів та змін до них". Також незрозуміло, чи період "по 01.12.2025" стосується всього переліку документів чи лише річних звітів директора. Крім того, рішення не встановлює конкретного способу його виконання після набрання законної сили.

19. Суд не встановив фактичного існування всіх присуджених до надання документів, зокрема документів щодо філій, наглядової ради, колегіального виконавчого органу, аудиту, цінних паперів, бюджетів та річних звітів директора, а також не перевірив строки зберігання бухгалтерських документів.

20. Суд не встановив правову природу окремих категорій документів та їх належність до документів, які товариство зобов`язане надати учаснику відповідно до статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

21. Суд не врахував передбачене частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" право товариства встановити плату за виготовлення та пересилання копій і не вирішив питання компенсації таких витрат Позивачем.

22. Суд не зіставив зміст письмової вимоги Позивача від 23.12.2025 з позовними вимогами та резолютивною частиною рішення і не встановив, які саме документи Позивач вимагав у товариства попередньо надати.

23. Ухвалою від 26.03.2026 місцевий суд не визнав доведеними обставини здійснення Відповідачем позабюджетних операцій, відчуження активів, зміни часток та існування інших ризиків, якими Позивач обґрунтовував заяву про забезпечення позову. Це спростовує наведені Позивачем твердження про приховування інформації щодо діяльності товариства.

24. Суд неправильно розподілив тягар доказування, фактично пов`язавши задоволення позову з неподанням Відповідачем відзиву та неспростуванням ним вимог Позивача. Водночас неподання відзиву не є визнанням позову і не звільняє Позивача від обов`язку довести заявлені вимоги.

25. Прийнявши додаткові докази, подані Позивачем 24.02.2026 та 24.03.2026, суд не зазначив, які саме докази долучено, які обставини вони підтверджують, з яких підстав їх прийнято після подання позову та чи були їх копії направлені Відповідачу.

26. Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 у справі № 909/186/26 та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову: зобов`язати ТОВ "Цуцилівенергобуд" надати Позивачу належним чином засвідчені копії фактично наявних у товаристві документів за період з 01.01.2022 по 01.12.2025, а саме: чинного статуту товариства та зареєстрованих змін до нього; протоколів загальних зборів учасників; чинних внутрішніх документів, що регулюють діяльність органів товариства; річної фінансової звітності; документів звітності, поданих відповідним державним органам; документів, що підтверджують права товариства на нерухоме майно та основні засоби; затверджених річних бюджетів і змін до них; річних звітів директора – за умови, що відповідні документи були створені або отримані товариством і перебувають у його володінні.

27. Крім того, Апелянт просить визначити, що виготовлення, засвідчення та надсилання копій документів здійснюється після попереднього відшкодування Позивачем документально підтверджених витрат на їх виготовлення та пересилання.

28. Заявлені Позивачем 26'200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими. У відзиві Позивач зазначив дві різні суми таких витрат: 26'200,00 грн та 20'000,00 грн, що не дає можливості однозначно встановити їх розмір. Водночас сплата 26'200,00 грн на користь АО "ЮК "Лігал Групп" належними розрахунковими документами не підтверджена, оскільки надано лише розписку адвоката Жарського Т. В. При цьому доказів його повноважень приймати кошти від імені адвокатського об`єднання не подано. Також заявлена сума не відповідає складності справи та обсягу виконаної роботи, оскільки відзив переважно містить виклад норм законодавства, рішення місцевого суду та судової практики. З цих підстав наявні підстави для відмови у відшкодуванні адвокатських витрат Позивача або їх зменшення до 5'000,00 гривень.

Відзив

29. Доводи Апелянта про неналежне повідомлення про судове засідання 30.06.2026 є безпідставними, оскільки ТОВ "Цуцилівенергобуд" як юридична особа було зобов`язане зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС, однак зробило це лише 16.07.2026. Тому несвоєчасне отримання судових документів поштовим зв`язком зумовлено невиконанням самим Відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету.

30. Мобілізація директора ТОВ "Цуцилівенергобуд" не позбавляла юридичну особу можливості брати участь у справі через іншу уповноважену особу або адвоката. Водночас довідку військової частини від 21.07.2026 № 8357 подано лише в суді апеляційної інстанції без доведення неможливості її подання місцевому суду.

31. Посилання Апелянта на порушення порядку ухвалення рішення стосуються формальних недоліків, які не вплинули на правильність вирішення спору.

32. Неподання Відповідачем відзиву не було єдиною підставою для задоволення позову, оскільки матеріалами справи підтверджено статус Позивача як учасника ТОВ "Цуцилівенергобуд", скерування ним письмової вимоги від 23.12.2025 з переліком документів та її отримання Відповідачем. Натомість доказів виконання цієї вимоги або наявності законних підстав для відмови у наданні документів Відповідач не подав.

33. Доводи про необґрунтованість переліку присуджених до надання документів також є безпідставними. Стаття 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зобов`язує товариство зберігати та надавати учаснику документи про його діяльність, при цьому їх перелік не є вичерпним. Річні бюджети, проєкти бюджетів і зміни до них, документи сторонніх організацій, які є підставою для перегляду бюджету, та річні звіти директора передбачені пунктами 13.1-13.3 та 13.9 Статуту ТОВ "Цуцилівенергобуд", а тому підлягають наданню учаснику.

Також підлягають наданню первинні бухгалтерські документи, оскільки договори, акти, накладні, платіжні доручення та інші первинні документи є підставою бухгалтерського обліку господарських операцій та містять інформацію про господарську діяльність товариства.

34. Безпідставною є і вимога про встановлення попередньої компенсації витрат на виготовлення та пересилання копій. Частина 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" надає товариству право встановити таку плату, однак після отримання вимоги від 23.12.2025 Відповідач не повідомив Позивача про її розмір, не надав розрахунку витрат та не виставив рахунку на оплату, а тому підстав для встановлення такої умови судом не було.

35. Позивач заявив до відшкодування 26'200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

36. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

37. Рішення від 30.06.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі оскаржується Відповідачем частково.

Фактичні обставини

38. Як правильно встановив місцевий суд, Позивач є учасником ТОВ "Цуцилівенергобуд", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а. с. 9-11).

39. Позивач звернувся до Відповідача з письмовою вимогою від 23.12.2025 (а. с. 12) про надання йому не пізніше 10 днів з дня отримання вимоги, належним чином засвідчених копій всіх документів, що стосуються ТОВ "Цуцилівенергобуд", передбачені частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статутом товариства, що стосуються господарської діяльності товариства, в тому числі, але не виключно: протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника), статуту товариства та зміни до статуту, протоколів загальних зборів учасників, документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них, положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття), протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства, аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг, річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам, документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів, інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства, документів, що підтверджують права товариства на майно, документів бухгалтерського обліку, що включають договори, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення та інші розрахункові документи, річні бюджети товариства, проєкти бюджетів та зміни до них, документи від сторонніх організацій: дефектні акти, експертні висновки, кошториси підрядників, рахунки, що стали підставою для перегляду бюджету, річні звіти директора за період діяльності товариства по 01.12.2025.

40. Ця вимога була скерована Відповідачу 23.12.2025, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком (а. с. 14). Згідно з інформацією з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта", поштове відправлення вручено Відповідачу 03.01.2026 (а. с. 15). Отримання вимоги Відповідач не заперечив, а запитуваних документів Позивачу не надав.

Щодо правильності застосування місцевим судом норм матеріального права

41. Згідно з частиною 1 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

42. Пунктами 1, 5 частини 3 статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

43. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

44. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".

45. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

46. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи:

46.1. Протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника).

46.2. Статут товариства та зміни до статуту.

46.3. Протоколи загальних зборів учасників.

46.4. Документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них.

46.5. Положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття).

46.6. Протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства.

46.7. Аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг.

46.8. Річну фінансову звітність.

46.9. Документи звітності, що подаються відповідним державним органам.

46.10. Документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів.

46.11. Інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства.

46.12. Документи, що підтверджують права товариства на майно.

46.13. Документи бухгалтерського обліку.

47. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

48. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (частина третя статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю").

49. Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

50. Із положень частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" вбачається обов`язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів.

51. Отже, зі змісту норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" в сукупності із положеннями статей 96-1, 116 ЦК України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи обов`язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При цьому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

52. Слід зазначити, що частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів, з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов`язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").

53. Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

54. Таким чином, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

55. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, від 29.08.2024 у справі № 922/169/24, від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, від 09.07.2025 у справі № 927/400/24 та у справі № 927/401/24, від 24.06.2026 у справі № 907/1038/25.

56. Для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов`язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

57. У справі № 909/186/26 такі обставини встановлені. Позивач звернувся до Відповідача з письмовою вимогою від 23.12.2025 про надання документів товариства, однак Відповідач, отримавши цю вимогу, запитуваних документів не надав (див. пункти 39-40 цієї постанови). При цьому перелік документів, зазначений Позивачем у вимозі від 23.12.2025, відповідає переліку документів, надати які він просив у позовній заяві та які місцевий суд зобов`язав Відповідача надати за результатами розгляду справи. Тому колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пункті 22 цієї постанови.

58. Верховний Суд у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/401/24 зазначив, що положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і, відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв`язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання.

59. З огляду на викладене, для з`ясування питання чи має учасник товариства право на ознайомлення з певним запитуваним ним документом, який прямо не визначений в статуті товариства та в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вирішальне значення має з`ясування обставин того, чи підпадає запитуваний документ під певну категорію, що наведені у частині першій статті 43 указаного Закону. У випадку якщо певний документ підпадає під загальну категорію документів, учасник товариства має право на доступ до нього.

60. У цій справі документи, зазначені у пунктах 3.1-3.11 цієї постанови, прямо передбачені частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому право Позивача на доступ до них безпосередньо випливає із закону.

61. Щодо документів, наведених у пункті 3.12 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що договори, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення та інші розрахункові документи є документами, що оформлюють та підтверджують господарські операції товариства, а тому відповідно до статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належать до документів бухгалтерського обліку, що охоплюються пунктом 13 частини 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

62. Річні бюджети товариства, проєкти бюджетів і змін до них, дефектні акти, експертні висновки, кошториси підрядників, рахунки сторонніх організацій, документи, що стали підставою для перегляду бюджету, та річні звіти директора безпосередньо стосуються господарської та фінансової діяльності товариства, зокрема її планування, формування і використання коштів, здійснення витрат та результатів діяльності. Тому сама лише відсутність прямої назви кожного з таких документів у частині 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не свідчить про відсутність у учасника товариства права на їх отримання.

63. Верховний Суд у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/401/24 висловив правову позицію, що з огляду на зміст правового регулювання пункту 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 5, статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яке закріплює право учасника товариства отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, суди мають надавати перевагу розширеному тлумаченню такого права учасника, зміст якого полягає в можливості ознайомлення учасником з будь-якими документами, які містять інформацію про діяльність товариства, без обмеження переліку та видів відповідних документів.

64. У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19 зазначено про існування в учасника права на отримання документів, які стосуються звітності Товариства, документів, що підтверджують права Товариства на майно, документів бухгалтерського обліку, без їх надмірної деталізації та без обмеження їх переліку, якщо вони стосуються діяльності товариства.

65. Тому безпідставними є доводи Апелянта, що зазначені у пункті 20 цієї постанови.

66. Стосовно доводів Апелянта, зазначених у пункті 19 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що наведені у резолютивній частині формулювання "інші документи…", "інші розрахункові документи" та "документи від сторонніх організацій" вжиті не самостійно, а у складі відповідних груп документів, зміст яких конкретизований у самому переліку. Тому вони не створюють невизначеності щодо характеру документів, які Відповідач зобов`язаний надати. Не свідчить про невизначеність рішення і посилання Апелянта на формулювання "по 01.12.2025". Відповідач після отримання вимоги Позивача взагалі не надав запитуваних документів та не повідомив про неможливість визначити їх перелік чи період, за який вони запитуються. Відтак наведені в апеляційній скарзі зауваження щодо формулювань резолютивної частини мають формальний характер і не спростовують висновку місцевого суду про порушення права Позивача на отримання документів товариства та не свідчать про неможливість виконання рішення.

67. З цих же підстав не заслуговують на увагу доводи Апелянта про те, що окремі запитувані документи могли не існувати у товаристві або не зберегтися у зв`язку із закінченням установлених строків їх зберігання (див. пункт 19 цієї постанови). Відповідач після отримання вимоги Позивача не повідомляв про знищення будь-яких конкретних документів у зв`язку із закінченням строку їх зберігання та не надав доказів такого знищення у встановленому порядку. Тому саме припущення про можливу відсутність окремих документів не свідчить про помилковість рішення місцевого суду.

68. Колегія суддів також відхиляє доводи Апелянта, зазначені у пункті 23 цієї постанови, оскільки у цій справі йдеться не про встановлення факту приховування Відповідачем інформації про діяльність товариства, а про невиконання ним передбаченого статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обов`язку надати учаснику документи на його вимогу. Тому недоведеність обставин, якими Позивач обґрунтовував заяву про забезпечення позову, не спростовує обставину отримання Відповідачем вимоги від 23.12.2025 та ненадання запитуваних документів.

69. Стосовно доводів Апелянта, зазначених у пункті 21 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що за підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

70. Отже, встановлення такої плати є правом товариства, а не умовою надання учаснику копій документів. Відповідач після отримання вимоги Позивача цим правом не скористався: не визначив розміру відповідної плати, не повідомив про неї Позивача та не вимагав від нього відшкодування витрат на виготовлення чи пересилання копій. За таких обставин у місцевого суду не було підстав самостійно визначати такі витрати або ставити виконання обов`язку Відповідача з надання документів у залежність від їх попередньої компенсації Позивачем. При цьому в апеляційній скарзі Відповідач не зазначає розміру витрат, відшкодування яких, на його думку, мало передувати наданню копій документів.

71. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд правильно встановив порушення Відповідачем права Позивача як учасника ТОВ "Цуцилівенергобуд" на отримання інформації та документів про його діяльність і обґрунтовано зобов`язав Відповідача надати запитувані документи.

Щодо дотримання судом першої інстанції норм процесуального права

72. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки:

72.1. Розглянув справу 30.06.2026 без належного та завчасного повідомлення Відповідача про судове засідання.

72.2. Порушив встановлений процесуальним законом порядок проголошення рішення.

72.3. Порушив порядок прийняття додаткових доказів, поданих Позивачем під час розгляду справи.

73. Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

74. Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

75. Судове засідання, призначене на 23.06.2026, не відбулося з огляду на тимчасову непрацездатність судді. Ухвалою від 25.06.2026 місцевий суд відклав розгляд справи по суті на 30.06.2026.

76. Оскільки на той час ТОВ "Цуцилівенергобуд" не мало зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, місцевий суд скерував зазначену ухвалу Відповідачу поштою 26.06.2026, що підтверджується відміткою поштового штемпеля на зворотному боці ухвали.

77. Відсутність у Відповідача електронного кабінету в ЄСІТС зумовлена невиконанням ним установленого частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язку щодо його реєстрації.

78. При цьому Відповідач знав про розгляд цієї справи задовго до судового засідання 30.06.2026. Провадження у справі відкрито 16.02.2026, а 13.03.2026 Відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи, зареєстровану місцевим судом 17.03.2026. Отже, якби Відповідач був зацікавлений в участі в розгляді справи та своєчасному отриманні процесуальних документів, він, знаючи про наявність судового провадження, мав би одразу виконати встановлений законом обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для своєчасного отримання через нього ухвал суду.

79. Однак Відповідач цього обов`язку не виконав. Більше того, після подання заяви про відкладення розгляду справи він не подав відзиву, письмових пояснень чи заперечень проти позову та не забезпечив участі свого представника у судових засіданнях.

80. Посилання Відповідача на неможливість належної участі у розгляді справи у зв`язку з проходженням його керівником військової служби у Збройних Силах України (див. пункт 16 цієї постанови) колегія суддів відхиляє, оскільки стороною у справі є ТОВ "Цуцилівенергобуд", а не його керівник особисто. Проходження керівником військової служби саме по собі не позбавляло товариство можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у суді.

81. Більше того, на стадії апеляційного перегляду Відповідач фактично реалізував таку можливість, доручивши представництво своїх інтересів адвокату, який від імені товариства подав апеляційну скаргу. Тому наведена обставина не підтверджує, що під час розгляду справи місцевим судом Відповідач був об`єктивно позбавлений можливості організувати своє представництво та подати відповідні заперечення.

82. Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

83. За таких обставин саме по собі отримання Відповідачем ухвали поштою після дати судового засідання, а також перебування керівника на службі в Збройних Силах України, з урахуванням наведених обставин, не свідчить про таке порушення норм процесуального права, яке відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Тому колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, які зазначені у пункті 15 цієї постанови.

84. Не є підставою для скасування рішення "проголошення вступної та резолютивної частин рішення за відсутності представників сторін" замість "підписання вступної та резолютивної частин рішення", оскільки це не вплинуло на правильність вирішення спору по суті. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Тому колегія суддів вважає безпідставними аргументи Апелянта, зазначені у пункті 17 цієї постанови.

85. Щодо доводів Апелянта про порушення місцевим судом порядку прийняття додаткових доказів, поданих Позивачем 24.02.2026 та 24.03.2026 (див. пункт 25 цієї постанови), колегія суддів зазначає таке.

86. Документи, подані Позивачем разом із клопотанням від 24.02.2026, а саме копії паспорта, картки платника податків та документа, що підтверджує місце проживання Позивача, були надані на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі. Отже, документи, подані 24.02.2026, не були доказами, на яких ґрунтувалися заявлені позовні вимоги, та не подавалися на підтвердження обставин, що становлять предмет доказування під час вирішення спору по суті. Натомість 24.03.2026 Позивач подав заяву про забезпечення позову, долучивши до неї, зокрема, документи, які підтверджують повноваження адвоката та докази сплати судового збору.

87. З огляду на це у місцевого суду не було підстав перевіряти дотримання Позивачем установлених Господарським процесуальним кодексом України (статтею 80) строків подання цих документів як доказів.

88. Отже, доводи Апелянта про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення у зв`язку з порушенням місцевим судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

IV. ВИСНОВКИ

89. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

90. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 у справі № 909/186/26 ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. Закону України рахуванням наведеного рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 у справі № 909/186/26 належить залишити без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу

91. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

92. Приписи частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей їх розподілу розмір витрат на професійну правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу допомогу, пов`язану зі справою, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною. Розмір компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, також встановлюється відповідно до умов договору та на підставі доказів їх здійснення.

93. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

94. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

95. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

96. Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

97. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

98. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

99. На підтвердження витрат на надання професійної правничої допомоги Позивач надав такі документи:

99.1. Договір про надання правової допомоги від 11.10.2024 (а. с .219-224), відповідно до пункту 4.3 якого розмір гонорару фіксується та визначається в рахунку, що виставляється об`єднанням, акті наданих послуг…

99.2. Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2026 на суму 26'200,00 грн (а. с. 217). Відповідно до цього акту адвокатом надані такі послуги:

99.2.1. Вивчення матеріалів та підготовка правової позиції щодо спору… та оскарження рішення суду першої інстанції.

99.2.2. Підготовка, формування та подання до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

99.3. Розписку від 31.07.2026 (а. с. 225) про отримання адвокатом від Богайчука Б. Д. 26'200,00 гривень.

100. Колегія суддів частково погоджується з доводами Відповідача щодо необґрунтованості заявленого Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

101. Зокрема, колегія вважає, що послуга, зазначена у пункт 99.2.1 цієї постанови, не відповідає критерію реальної необхідності. Адже вивчення матеріалів справи, аналіз рішення місцевого суду та формування правової позиції є звичайними та необхідними складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Тому окреме включення до акта вартості такої послуги призводить до дублювання фактично виконаної адвокатом роботи та необґрунтованого збільшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

102. Крім того, послуга, зазначена у пункті 99.2.2 цієї постанови, не відповідає критерію співмірності з обсягом виконаної роботи. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу потребувала опрацювання доводів Апелянта та формування заперечень щодо них. Водночас адвокат подавав цю позовну заяву та представляв Позивача під час розгляду цієї ж справи судом першої інстанції, тому вже був обізнаний з обставинами спору, наявними у справі доказами та змістом оскаржуваного рішення. Це об`єктивно зменшувало обсяг роботи, необхідної для підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

103. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню, витрати Позивача на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 15'000 гривень. У відшкодуванні решти заявлених витрат колегія суддів відмовляє.

104. Колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пункті 28 цієї постанови, щодо суперечливості заявленого розміру витрат та неналежного підтвердження їх сплати. Зазначена у відзиві сума 20'000,00 грн була попереднім розрахунком витрат, при цьому Позивач вказав, що їх остаточний розмір буде визначений в акті наданих послуг. В акті від 31.07.2026 вартість наданої правничої допомоги визначено у сумі 26'200,00 грн, яку Позивач і просить відшкодувати. Тому наведені у відзиві суми не є суперечливими та дозволяють однозначно встановити остаточний розмір заявлених витрат.

105. Не впливають на цей висновок і доводи Апелянта щодо відсутності банківської платіжної інструкції, прибуткового касового ордера та інших документів, які підтверджують фактичну сплату 26'200,00 гривень. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України при розподілі витрат на професійну правничу допомогу враховуються як витрати, фактично сплачені стороною, так і витрати, які вона має сплатити. Тому відсутність зазначених Апелянтом фінансових документів не виключає відшкодування таких витрат.

Розподіл витрат на оплату судового збору

106. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

107. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цуцилівенергобуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 у справі № 909/186/26 залишити без змін.

3. Частково задовольнити заяву Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цуцилівенергобуд" (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Довнар-запольського Митрофана, будинок 7а; ідентифікаційний код 41462055) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 15'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

5. Відмовити у задоволенні решти вимог заяви Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіМанюк П. Т.

Прядко О. В.