Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №704/1273/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/1273/26

Номер провадження 2/704/1055/26

23 вересня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тального цивільну справу №704/1273/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» звернулося в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши суду, що відповідно до укладеного кредитного договору №2001245022301 від 11.02.2019 р., відповідачка отримала визначену суму коштів.

Однак всупереч підписаній угоді, відповідачка не виконав умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, судя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Суддя, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Суддею об`єктивно встановлено, що 11.02.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» був укладений кредитний договір №2001245022301, на підтвердження чого позивачем надано копію заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000 грн. 00 коп, річна процентна ставка 47.88 % та відкрито рахунок НОМЕР_1 в гривнях (а.с.18).

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту 16.11.2020 року кредитний ліміт встановлено в сумі 19600 грн. 00 коп. (а.с.17).

На підтвердження руху коштів по особовому рахунку НОМЕР_1 .UAH позивачем надано виписку з 11.02.2019 по 25.06.2026 (а.с.13-16).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.06.2026 р. за кредитним договором №2001245022301 від 11.02.2019 р., заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 31 630 грн. 67 коп., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 17648 грн. 09 коп., заборгованість за процентами 13982 грн. 58 коп. (а.с.12).

26.06.2026 р. між АТ «Перший український міжнародний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» укладено договір факторингу №1, у відповідності до умов якого АТ «Перший український міжнародний банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» приймає належні АТ «Перший український міжнародний банк» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між АТ «Перший український міжнародний банк» і боржниками (а.с. 21-23).

Відповідно до умов вищезазначеного договору права вимоги за кредитними угодами переходять до фактора в повному обсязі і на тих умовах, які існують на момент переходу прав вимоги за відповідними кредитними угодами, а також інші пов`язані з правами вимоги права, в тому числі право на отримання несплачених процентів.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1 від 26.06.2026 року ТОВ «ФК Фінансова компанія «Смарт пей» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі: 31 630 грн. 67 коп., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 17648 грн. 09 коп., заборгованість за процентами 13982 грн. 58 коп (а.с.19).

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідачка не повернула суму позики, тим самим порушила умови договору.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщосторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передаєа бо зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідачки на користь позивача.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі (а.с.24).

Також долучено копію акту наданих послуг від 30.06.2026 р. згідно договору від 26.03.2026 р. на суму 10000 грн.00 коп. (а.с.25).

Отже, складання типової позовної заяви та оформлення додатків до неї, надання усної консультації було оцінено у 10 000 грн. 00 коп. При цьому ціна позову становить 31630 грн. 67 коп.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторонни протии розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятоюстатті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішенняв плинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторонни щододо судового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.00 коп.

Керуючись ст. ст. 263- 265 ЦПК України, суддя:

УХВАЛИЛА:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» (код ЄДРПОУ 43696954), суму заборгованості за кредитним договором №2001245022301 від 11.02.2019 в розмірі 31630 грн. 67 коп. (тридцять одна тисяча шістсот тридцять гривень 67 коп.), з яких 17648 грн. 09 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 13982 грн. 58 коп. - заборгованість за процентами.

ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» судовий збір в сумі - 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі – 6000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягомт ридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт-Пей», 01042, м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп. А, оф.303, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Москаленко