Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №561/1062/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ВИРОК

Іменем України

Справа № 561/1062/26

24 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026181120000087 від 08.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Млин, Зарічненського району Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена.

ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з метою збуту, в повній мірі розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом збирання на земельній ділянці з географічними координатами 51,84766, 25,71696, яка відноситься до земель запасу Локницької сільської ради, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання наркотичних речовин, діючи умисно, ігноруючи вимоги Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів" від 08.07.1999, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" із змінами та доповненнями, якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору та переконавшись, що дана речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежений – «канабіс», зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

19.07.2026 працівники поліції, відповідно до ст. 5 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", у ході проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, передали ОСОБА_6 (особі зі зміненими анкетними даними), грошові кошти загальною сумою 1000 (одна тисяча) гривень Національного банку України, 2 (двома) купюрами номіналом по «500» гривень, після чого цього ж дня приблизно о 16.10 год., ОСОБА_5 , з корисливою метою, незаконно, за 1000 (одну тисячу) гривень збув ОСОБА_6 (особі зі зміненими анкетними даними) речовину рослинного походження зеленого кольору – «канабіс», який є наркотичним засобом, обіг якого обмежений, загальною масою 32,899 г, тим самим порушивши вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.

Згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 6 травня 2000 року №770 канабіс відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу.

В подальшому, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з метою повторного збуту, в повній мірі розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, , шляхом збирання на земельній ділянці з географічними координатами 51,84766, 25,71696, яка відноситься до земель запасу Локницької сільської ради, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання наркотичних речовин, діючи умисно, ігноруючи вимоги Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів" від 08.07.1999, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" із змінами та доповненнями, якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору та переконавшись, що дана речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежений – «канабіс» зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

11.08.2026 працівники поліції, відповідно до ст. 5 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", у ході проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, передали ОСОБА_6 (особі зі зміненими анкетними даними), грошові кошти загальною сумою 700 (сімсот) гривень Національного банку України, 2 (двома) купюрами, одна з яких номіналом «200» гривень, інша номіналом «500», після чого цього ж самого дня приблизно о 18.30 год., ОСОБА_5 , поблизу с. Млин Вараського району Рівненської області, з корисливою метою, незаконно, за 700 (сімсот) гривень повторно збув ОСОБА_6 (особі зі зміненими анкетними даними) прозорий поліетиленовий пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору – «канабіс», який є наркотичним засобом, обіг якого обмежений, загальною масою 21,132 г, тим самим порушивши вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.

Згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 6 травня 2000 року №770 канабіс відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчинені повторно

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

У кримінальному провадженні № 12026181120000087 від 08 липня 2026 року між начальником Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 з іншого боку, добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Згідно з умовами вказаної угоди, сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації та, враховуючи особу обвинуваченого ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що обвинувачений визнав свою вину в зазначених діяннях, а також зважаючи на відсутність обставин, які обтяжують покарання чи пом`якшують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши йому остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , в угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Процесуальна позиція обвинуваченго. Думка учасників судового провадження щодо затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Захисник ОСОБА_4 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та КК України і положення закону, якими керується.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ст. 469 КПК України).

Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг під час кримінального провадження не подавалося.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною. Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Висновок щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, враховуючи, відсутність обтяжуючих обставин, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

Мотиви призначення покарання.

Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 66, 67 КК України обставинами, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченій узгодженого сторонами угоди покарання.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, спосіб їх вчинення, а також форму вини, характеристику особи, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, а також її щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання нею своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши йому остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід.

Ураховуючи, що на момент розгляду кримінального провадження ризики визначені ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області у справі № 561/968/26 (провадження № 1-кс/561/138/2026) про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не сплили, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили застоссований до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання підозрюваного – з 11 серпня 2026 року.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Витрати на залучення експерта та речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 183, 369-371, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 24.09.2026 у кримінальному провадженні № 12026181120000087 від 08.07.2025, укладену між начальником Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 з іншого боку затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, й призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши йому остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання – 11 серпня 2026 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області у справі № 561/968/26 (провадження № 1-кс/561/139/2026) на мобільний телефон «Xiaomi Redmi K5», грошові кошти в сумі 700,00 грн двома купюрами номіналом 500 та 200 гривень, на яких у верхньому куті наявний напис оперативна закупка люмінесцентним олівцем, та ремонтну гайку 14 мм з наявним гравіюванням «CHROM VANADIUM» із наявним нашаруванням коричневого кольору зовні схоже на наркотичні речовини з характерним запахом.

Речові докази, а саме:

наркотичну речовину канабіс масою 32,899 г, у сейф – пакеті №5732400, а також речовину канабіс масою 21, 131 г, у сейф – пакеті №6175482 та ремонтну гайку 14 мм з наявним гравіюванням «CHROM VANADIUM» із наявним нашаруванням коричневого кольору зовні схоже на наркотичні речовини з характерним запахом знищити;

мобільний телефон «Xiaomi Redmi K5» повернути власнику ОСОБА_5

грошові кошти в сумі 700,00 грн купюрами 500,00 та 200,00 грн, які видані для проведення слідчих дій 19.07.2027 повернути ГУНП в Рівненській області

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1