Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №558/332/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/332/26

номер провадження 3/558/176/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року селище Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Олексюк А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з батальйону № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП, відносно відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , працюючої, українки, громадянки України, якій роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959190 від 19.05.2025 року, ОСОБА_1 19 травня 2026 року близько 21 год. в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме шарпала, лаялась в сторону свого батька ОСОБА_2 , чим була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з цим, ст. 10 КУпАП передбачає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину в скоєному не визнала та пояснила, що ніякого домашнього насильства щодо батька не вчиняла. Навпаки батько проявив до неї агресію та вдарив її кульбою. З цього приводу вона зателефонувала в поліцію і за її викликом приїхали поліцейські. Видимих тілесних ушкоджень їй не було спричинено, побоїв вона не знімала. Коли приїхали до них поліцейські, то вона все в присутності батьків розповіла. Батька вона не зачіпала, не шарпала і не обзивала нецензурними словами. Навпаки батько з нею сварився. Він поліції не викликав, а виклик на 102 здійснила вона, щоб себе захистити.

Під час розгляду справи в суді був допитаний потерпілий ОСОБА_2 , який суду пояснив, що в той вечір він поліції не викликав, поліцію викликала дочка ОСОБА_1 . Вона була в підвищеному емоційному стані, оскільки відбулося загострення її психічного стану. Вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра та періодично проходить курс лікування у психіатричних закладах. Останнім часом вона відмовляється приймати ліки та відмовляється пройти курс лікування. Коли приїхали поліцейські за викликом дочки ОСОБА_1 , він просив їх, щоб допомогли відправити дочку на лікування, оскільки вона відмовляється добровільно лікуватися в психіатричних закладах. Він є старшою людиною та хоче жити в спокої. Заяви про те, щоб її притягнули до відповідальності за вчинення домашнього насильства, він не писав, тому що розуміє стан здоров`я дочки, лише пояснив поліції про те, що дочка психічно хвора і потребує лікування і щоб вони допомогли відправити її на лікування в медичний заклад. Просить не притягувати її до адміністративної відповідальності. На сьогодні дочка пройшла курс лікування в КП" Рівненський центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради, поводить себе спокійно, він претензій до неї немає. Заяви та пояснень власноручно не писав, тому можливо і підписав, не читаючи. Однак вважав, що її просто допоможуть відправити на лікування, а не складуть протокол за домашнє насильство і відправлять документи до суду. Він є старшою людиною, хворіє, тому не зрозумів докінця, що писали поліцейські. Домашнього насильства щодо нього дочка не вчиняла, лише поводила себе в період загострення її хвороби не врівноважено, була в підвищеному емоційному стані.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, зокрема за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959190 від 19 травня 2026 року, зазначається про те, що ОСОБА_1 19 травня 2026 року о 21:00 год. по АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинила насильство в сім`ї, тобто умисно вчинила дії психологічного та фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме: шарпала, лаялась в його сторону, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю та не спричинило тілесних ушкоджень.

З пояснень ОСОБА_1 , наданих під час розгляду справи в суді, вбачається, що вона не вчиняла домашнього насильства щодо свого батька, навпаки батько проявляв до неї агресію, вдарив її кульбою, за що вона викликала поліцію.

Дані обставини підтверджуються повідомленням зі служби 102 ОСОБА_1 , про те, що 19.05.2026 о 22:10 за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець мами наніс т/у заявниці. /а.с. 8/.

ОСОБА_1 пояснила, що вона назвала батька співмешканцем мами, тому що була на нього сердита.

ОСОБА_2 чітко вказав, що ОСОБА_1 не вчиняла щодо нього домашнього насильства, лише вона з приводу свого психічного захворювання перебувала в підвищеному емоційному стані, тому він просив поліцейських допомогти відправити її на лікування, оскільки вона відмовляється в добровільному порядку лікуватися.

Під час розгляду справи в суді, досліджено матеріали долучені до протоколу.

Так, досліджено заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він просить притягнути його доньку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення відносно нього домашнього насильства.

Однак, сам ОСОБА_2 в судовому засіданні в категоричній формі заперечує, що писав дані заяву та пояснення, їх не перечитував.. Окрім того, даючи пояснення в суді, він чітко зазначає, що поліцію він не викликав, але коли вони приїхали за викликом дочки, то лише просив, щоб поліція забрала доньку на лікування, оскільки у неї часті психічні розлади та прояви агресії. З оглянутих заяви та пояснень вбачається, що ОСОБА_2 не писав їх власноручно. В суді пояснив, що є старшою людиною, дуже хворіє, тому міг підписати ці документи, однак їх не перечитував. Вважав, що на підставі даної заяви поліція просто відправить доньку на лікування.

Під час розгляду справи в суді досліджено рапорт помічника чергового

ОСОБА_3 дослідженого рапорту, вбачається, що 19.05.2026 о 22:17 надійшло повідомлення зі служби 102 ОСОБА_1 , про те, що 19.005.2026 о 22:10 за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець мами наніс т/у заявниці. /а.с. 8/.

Як вбачається з рапорту, повідомлення про вчинення насильства надійшло саме від ОСОБА_1 , а не від її батька про вчинення щодо нього домашнього насильства.

Під час розгляду справи в суді, досліджено відеозапис, який здійснювали працівники поліції за фактом розгляду звернення ОСОБА_1 про те, що її батько наніс їй тілесні ушкодження.

З дослідженого відео вбачається, що поліцейські приїхали за місцем проживання ОСОБА_1 . В будинку були присутні батьки та ОСОБА_1 . Вона поводила себе спокійно. Розповідала, що батько її вдарив. Батько ОСОБА_2 неодноразово наголошував, що дочка ОСОБА_1 хворіє і її потрібно відправити на лікування до психіатричного закладу, оскільки вона відмовляється сама самостійно вживати ліки і поводить себе надто емоційно, що порушує його спокій. Він є старшою та хворою людиною. З приводу цього просив допомоги в поліції, щоб відправили її на лікування.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та рішенні «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, під час розгляду справи в суді, суддя дійшла висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 19.05.2026 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не є достатніми та переконливими, що саме ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство щодо свого батька. Він же, як потерпілий, під час розгляду справи в суді категорично заперечував щодо притягнення дочки до адміністративної відповідальності, пояснив що вона не вчиняла щодо нього домашнього насильства, просто хворіє і потребує лікування.

Дані обставини підтверджуються повідомленням КНП "Демидівська ЦРЛ" Демидівської селищної ради про те, що жителька АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зверталася до лікаря - психіатра, 22 червня 2026 року зверталася до лікаря-психіатра у супроводі батька, після чого була направлена на стаціонарне лікування у спеціальний заклад КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради каретою швидкої допомоги, у зв`язку з чим перебуває на обліку (а.с.21).

Суддя самостійно не вправі збирати докази на підтвердження винуватості тої чи іншої особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Всі сумніви трактуються на користь особи, яку звинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що під час розгляду справи не здобуто доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно батька ОСОБА_2 19.05.2026 та наданими до суду доказами не доведено вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, всі сумніви трактуються на її користь, тому суддя дійшла висновку про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після вирішення справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: Алла ОЛЕКСЮК