Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №556/980/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/980/26

Номер провадження 3/556/732/2026

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В.,

з участю особи, відносно якої складено протокол про притягнення

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Бірука О.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

за ст.124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

04 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632083 за ознаками ст.124 КУпАП про те, що цього ж числа о 17 год. 01 хв. в с.Стара Рафалівка Вараського району по вул.Центральній водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Кіа Сеrato» н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи перехрестя нерівнозначних доріг, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги автомобілю «Fiat Panda» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення, пояснив, що 04.04.2026 року під час проїзду нерегульованого перехрестя в с.Стара Рафалівка по вул. Центральній він дійсно здійснював виїзд з другорядної дороги на головну, перед виїздом переконався у відсутності перешкод, в т.ч. транспортних засобів, що наближались до перехрестя. Автомобіль Фіат був в зоні його видимості, однак перебував на значній, безпечній відстані від перехрестя. Переконавшись у безпечності маневру, ОСОБА_1 здійснив маневр проїзду перехрестя, а саме – виїхав з другорядної дороги на головну, повністю перетнув перехрестя, зайняв свою смугу руху і вирівняв автомобіль по напрямку свого руху. І лише після цього автомобіль Фіат, який з великою швидкістю рухався в зустрічному напрямку, виїхав на його, ОСОБА_1 , смугу руху, де і відбулось зіткнення автомобілів. Вважає, що він не допустив жодних порушень Правил дорожнього руху, а причиною аварії було перевищення швидкості водієм автомобіля Фіат, хоча на даній ділянці дороги встановлено обмеження швидкості руху – 20 км/год. Просив закрити провадження у справі.

Захисник Солов`я Е.М. також заявив клопотання про закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення та недоведеність, надав письмові та усні заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, в т.ч. протоколи та долучені до них матеріали, схему ДТП, письмові пояснення, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Так, у відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Такими доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, як це вбачається з ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за ознаками якого складено протокол, суду не надано.

Так, ст.124 КУпАП встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, за своєю конструкцією диспозиція даної статті є бланкетною, і передбачає встановлення порушення конкретних правил та норм, затверджених іншим нормативним актом.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.04.2026 року серії ЕПР1 №632083 за ознаками ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 допустив порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, за яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В той же час, ОСОБА_1 пояснив, що під час проїзду ним перехрестя автомобіль Фіат знаходився на значній відстані від перехрестя і не міг вважатись таким, що наближається до нього; крім того, зіткнення сталось після завершення маневру проїзду перехрестя водієм ОСОБА_1 , на його смузі руху, яка була зустрічною для автомобіля Фіат.

Пояснення ОСОБА_1 повністю підтверджуються іншими доказами – схемою ДТП, яка є додатком до протоколу, а також фотографіями з місця пригоди.

Таким чином, надані суду докази не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 в порушенні 04.04.2026 року п.16.11 Правил дорожнього руху.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП недоведеною.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження відносно нього за цією статтею підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.173-4, 184, п. 1 ст. 247, ст. 283, п.3 ст. 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:

Повний текст постанови складено 23 вересня 2026 року