Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №948/804/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Суд: Машівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №948/804/26

Суддя: Тимофєєва Г. Л.

Справа № 948/804/26

Номер провадження 3/948/171/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

секретаря судового засідання Порохні І.І.,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 10 серпня 2026 року, близько 13.40 год, в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Пояснив суду що, 10.08.2026 близько 11-12 год. за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , у нього відбувся словесний конфлікт з батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте зауважив, що образ на адресу матері не висловлював, образи були лише в бік батька. Зазначив, що працівники поліції неправильно зазначили пояснення матері. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення як домашнє насильство, оскільки це була побутова сварка між родичами.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, яке отримала особисто (а.с.13), а також судова повістка про виклик до суду на 24.09.2026 повернута з відміткою «адресат відсутній» (а.с.33-34).

Крім того, згідно з телефонограмою, потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що у судове засідання вона з`явитись не зможе за станом здоров`я, а її син, ОСОБА_4 був мобілізований до лав ЗСУ 10.08.2026 (а.с.15)

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Ця форма домашнього насильства з об`єктивної сторони повинна характеризуватися діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними.

Разом із цим, вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП судом дослідженого наступні докази, а саме:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396288 від 10.08.2026, в якому викладені дата та час (10.08.2026 близько 13.40 год), місце ( АДРЕСА_2 ) та обставини (ображання нецензурною лайкою, погрожування фізичною розправою своїй матері ОСОБА_2 вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.2);

-рапорт чергового ВП № 3 про те, що 10.08.2026 о 13.39 годнадійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_2 син вчиняє сварку , агресивний, перебуває в стані наркотичного сп`яніння (а.с.3).

-протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.08.2026 від ОСОБА_2 про вчинення 10.08.2026 домашнього насильства психологічного характеру сином ОСОБА_1 , який ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував (а.с.4).

-пояснення потерпілої ОСОБА_2 , де вона зазначила, що 10.08.2026 близько 11 год., за місцем проживання, син ОСОБА_3 , перебуваючи з явними ознаками сп`яніння виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував про що чоловік повідомив до поліції(а.с.5);

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , де він пояснив, що 10.08.2026 близько 11 год, перебуваючи вдома зі своєю родинною в ході розмови, син ОСОБА_1 маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство,3 а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував, на зауваження не реагував тому він повідомив до поліції (а.с.6).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 цього Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Не визнання своєї провини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і розцінюються судом як захисну позицію ОСОБА_1 та спробу ухилитись від адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Обставин, що пом`якшують відповідальність судом не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність - стан алкогольного сп`яніння.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, майновий стан, наявність пом`якшуючих обставин, обтяжуючу обставину та доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 245,247, 252, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Г.Л. Тимофєєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua